Рішення № 137390925, 15.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/582/26

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними та протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними та протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати неправомірними та протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області, щодо призупинення виплати та відмови в нарахуванні належної ОСОБА_1 пенсії, як особі з інвалідністю в наслідок війни 2 групи з 08.08.2025;

-зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю в наслідок війни 2 групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії в період з 08.08.2025 по день нарахування виплати включно, згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 26.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в межах встановленого ухвалою суду строку відзив на позов до суду не подано.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано клопотання про витребування необхідних доказів у відповідного медичного закладу, до якого передано на архівне зберігання медичну документацію щодо підстав встановлення позивачу відповідної групи інвалідності, у зв`язку з відсутністю у позивача зазначених документів.

Ухвалою суду від 04.05.2026 продовжено розгляд справи №620/582/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними та протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 04.05.2026 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 620/582/26 задоволено; витребувано в Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації інформацію щодо місця зберігання медико-соціальної експертної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 009458 від 17.08.2022. Разом з тим суд зазначає, що в акті огляду медико-соціальною експертною комісією № 610 допущено описку та зазначено, що інвалідність позивачу встановлена 17.08.2023, натомість матеріаласи справив підтверджено, що інвалідність позивачу встановлена з 17.08.2022.

На виконання вимог ухвали суду Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації надало запитувану інформацію.

Ухвалою суду від 04.06.2026 витребувано у КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради інформацію щодо захворювання (захворювань), яке (які) стали підставою для встановлення позивачу інвалідності, із зазначенням відповідного діагнозу.

На виконання вимог ухвали суду КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради надано витребувану інформацію.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

17.08.2022 за результатами повторного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 01.09.2023 з датою чергового переогляду серпень 2023 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.08.2022 серії 12 ААГ № 009458.

Повторний огляд (переогляд) позивач не проходив.

З серпня 2025 року нарахування та виплату пенсії позивачу припинено.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо підстав припинення виплати пенсії та поновлення її виплати.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідь від 26.08.2026, якими повідомлено, що виплату пенсії по інвалідності позивачу припинено з 08.08.2025 у зв`язку із закінченням терміну інвалідності. Для продовження виплати пенсії по інвалідності йому необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування особи та встановлення групи інвалідності або надати рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності, прийняте лікуючим лікарем без направлення на проведення оцінювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2262-ХІІ, військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (частина 1 статті 1.1 Закону 2262-ХІІ).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - № 1058-IV).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг: зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з статтею 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до статтею 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

З 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.

З 01.01.2025 набрав чинності (введений в дію, крім деяких пунктів) Закон України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Закон № 4170-IX), яким внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, зокрема, що у разі якщо особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до введення в дію цього Закону і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але така особа відповідно до умов, встановлених Кабінетом Міністрів України, не проходила такий повторний огляд у медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

інші особи, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 квітня 2026 року.

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, направлення яких на проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, оцінювання повсякденного функціонування особи переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжуються до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.

Перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова № 1338) (окремі положення якої набрали чинності 01.01.2025), які містять аналогічні положення, що й пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX.

Так пунктом 3 Постанови № 1338 установлено, зокрема, що до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

-особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації (абзац 16 пункту 3 Постанови № 1338);

-особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства(абзац 17 пункту 3 Постанови № 1338).

Абзацом 18 пункту 3 Постанови № 1338 установлено, що для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону № 1058-IV у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

Відповідно до підпункту 146.1 пункту 146 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби).

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що позивач відноситься до категорії осіб, визначених абзацом 17 пункту 3 Постанови № 1338 тобто позивач є особою, яку неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки оцінювання щодо нього переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена з 17.08.2022, що вбачається з матеріалів справи, тобто до набрання чинності Постановою №1338 (26.11.2024), строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України (серпень 2023 року), та те, що позивач відноситься до категорії осіб, визначених абзацом 17 пункту 3 Постанови № 1338 тобто позивач є особою, яку неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, так як оцінювання щодо нього переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування, у зв`язку з чим інвалідність позивача вважається продовженою.

Суд, оцінивши встановлені обставини справи та норми чинного законодавства України, дійшов висновку, що позивач є особою з інвалідністю, якій інвалідність встановлена до введення в дію змін щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, а строк повторного огляду припав на період дії воєнного стану.

З урахуванням приписів перехідних положень законодавства та положень Кабінету Міністрів України, у разі неможливості проходження повторного огляду з визначених причин, інвалідність вважається продовженою, а виплата пенсії підлягає здійсненню безперервно.

Оскільки позивач належить до категорії осіб, щодо яких передбачено відстрочення проходження оцінювання повсякденного функціонування, припинення відповідачем виплати пенсії є безпідставним та таким, що суперечить вимогам законодавства.

Відтак дії відповідача щодо припинення виплати пенсії є протиправними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення нарахування та виплати пенсії з моменту її припинення.

Щодо позовної вимоги про компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії в період з 08.08.2025 по день нарахування виплати включно, згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", суд зазначає, що така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем на виконання цього рішення суду ще не здійснено нарахування та виплату пенсії позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, щодо призупинення виплати та відмови в нарахуванні належної ОСОБА_1 пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи з 08.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю в наслідок війни 2 групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Суддя В.В. Падій