Ухвала суду № 137389758, 11.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/1769/25

провадження № 1-кп/0285/256/26

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звягель кримінальне провадження № 285/1769/25 (12020060000000392) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 285/1769/25 (12020060000000392) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

В судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про призначення повторної комплексної фототехнічної експертизи та експертизи механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди. При цьому сторона захисту пропонувала поставити на вирішення судовим експертам наступні питання:

- Чи проглядається на відеозаписі місце (на узбіччі, на проїзній частині, на дорожній розмітці 1.14.1 ПДР України чи поза нею), де знаходився неповнолітній ОСОБА_7 безпосередньо перед початком руху через проїзну частину, враховуючи інформацію, яка міститься у файлі з відеозаписом «2020_0927_161200_406»?

- Чи проглядається на відеозаписі місце (на узбіччі, на дорожній розмітці 1.14.1 ПДР України чи в іншому місці), де знаходився ОСОБА_8 на момент ДТП, враховуючи інформацію, яка міститься у файлі з відеозаписом «2020_0927_161200_406»? Чи узгоджуються показання потерпілого ОСОБА_8 в частині того, що перед початком руху неповнолітнього ОСОБА_7 через проїзну частину вони впродовж 45 секунд перебували на дорожній розмітці 1.14.1 ПДР України на відстані 1,0 м від краю дороги, з інформацією, яка міститься у файлі з відеозаписом «2020_0927_161200_406»?

- Якою була швидкість руху автомобіля марки Volvo v90cc р/н НОМЕР_1 безпосередньо перед наїздом на неповнолітнього ОСОБА_7 враховуючи інформацію, яка міститься у файлі з відеозаписом «2020_0927_161200_406»?

- Чи спроможні покази свідка ОСОБА_9 в частині того, що перед початком руху неповнолітнього ОСОБА_7 через проїзну частину, він впродовж 1-2 секунд перебував на початку проїзної частини на відстані 6 м до лівого краю дорожньої розмітки «зебра» враховуючи інформацію, яка міститься у файлі з відеозаписом «2020_0927_161200_406»?

- Чи спроможні покази свідка ОСОБА_10 в частині того, що перед початком руху неповнолітнього ОСОБА_7 через проїзну частину, він впродовж 2-3 секунд перебував на початку проїзної частини на відстані 3,7 м до лівого краю дорожньої розмітки «зебра» враховуючи інформацію, яка міститься у файлі з відеозаписом «2020_0927_161200_406»?

- Чи спроможні покази свідка ОСОБА_9 в частині того, що перед початком руху неповнолітнього ОСОБА_7 через проїзну частину, відстань від передньої частини умовного автомобіля Volvo V90CC до лівого краю дорожньої розмітки пішохідного переходу становила 53,7 м? Чи спроможні покази свідка ОСОБА_10 в частині того, що перед початком руху неповнолітнього ОСОБА_7 через проїзну частину, відстань від передньої частини умовного автомобіля Volvo V90CC до лівого краю дорожньої розмітки 1.14.3 («зебра») становила 72,3 м?

- Чи мав технічну можливість водій автомобіля Volvo V90CC р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 уникнути наїзду на неповнолітнього пішохода ОСОБА_7 з велосипедом у руках шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху як при швидкостях 100-105 км/

Клопотання обґрунтоване тим, що проведені експертні дослідження не лише не усунули суперечності щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, а навпаки сформували декілька взаємовиключних технічних версій події. Проведені у різний час експертизи Житомирського НДЕКЦ МВС України від 19.11.2020 року, ДНДЕКЦ МВС України у м. Києві від 09.08.2021 року, Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України від 11.05.2023 року та ДНДЕКЦ МВС України від 03.10.2024 року досліджували одні й ті самі суттєві для кримінального провадження обставини: швидкість руху автомобіля Volvo V90cc, момент виникнення небезпеки для водія, час і напрямок руху пішохода, місце наїзду відносно дорожньої розмітки, можливість водія уникнути наїзду шляхом екстреного гальмування або маневру, а також відповідність дій водія та пішохода вимогам Правил дорожнього руху України. Однак результати цих експертиз є істотно різними і подекуди прямо протилежними, що виключає можливість визнати їх достатньою, узгодженою та безсумнівною доказовою базою без проведення нового експертного дослідження.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки висновок експерта від 03.10.2024 р, якій закладено в основу обвинувачення, складений без порушень, є зрозумілим та дає відповіді, які надають суду можливості ухвалити рішення в даному кримінальному провадженні. Крім того, в судовому засіданні були допитані експерти які надали пояснення щодо складених ними висновків.

Представник потерпілих також просив відмовити у задоволенні клопотання.

Суд, з`ясувавши думки учасників процесу, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної комплексної експертизи.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Таким чином, повторна експертиза це окремий вид експертизи, відмінний від первинної експертизи.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до п. 11 постанови Пленум Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Встановлено, що у кримінальному провадженні проведено декілька експертиз, які слідчим в подальшому разом з іншими матеріалами було надано експертам для проведення комплексної комісійної фототехнічної експертизи та експертизи механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди, висновок №КСЕ-10-24/42790 від 03.10.2024 р, долучено до матеріалів кримінального провадження (том 2, а.с. 182-231).

Адвокатом ОСОБА_5 не наведено переконливих аргументів, які б могли вказувати на неправильність, недоведеність, сумнівність або очевидну неповноту висновку експертизи, на яку посилається сторона обвинувачення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути допитано у судовому засіданні експерта з питань роз`яснення висновку експертизи.

Допит експертів за клопотанням сторони захисту було здійснено у судовому засіданні під час розгляду справи.

Ненадання експертами відповіді у висновках експертиз на те чи інше питання, що було поставлено експерту, так само, як і надання того чи іншого висновку (відповіді на питання), згідно вимог КПК України, не є наслідком безумовного призначення повторної судової експертизи, а питання щодо винуватості чи невинуватості особи буде вирішено судом у нарадчій кімнаті з наданням оцінки усім доказам у їх сукупності.

Оцінка показань свідків (експертів), та доказів, в тому числі проведених експертиз, здійснюється судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

За таких обставин суд вважає, що заявлене клопотання про призначення повторної комплексної фототехнічної експертизи та експертизи механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди є не обґрунтованим, не ґрунтується на положеннях ст. 242, 243 КПК України і у його задоволені слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 242-245, 332, 372 КПК України, суд,

постановив:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про призначення повторної комплексної фототехнічної експертизи та експертизи механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 15.06.2026

Головуючий