Постанова № 137388738, 11.06.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1592/25

Провадження № 3/163/372/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

захисника Крючкова В.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0223/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КРОСАВТО» (код ЄДРПОУ 44474215), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «КРОСАВТО» (код ЄДРПОУ 44474215), через громадянина України ОСОБА_2 , агента з митного оформлення ТОВ «МІ-7», під час митного оформлення товару: «автомобіль легковий марки «BMW», модель «Х5», календарний та модельний рік виготовлення 2019, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 …» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 15.03.2024 № 24UA205140018132U8 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 137 314,34 гривень, шляхом подання з цією метою митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MН/AV 0008987 від 13.03.2024, що є фальсифікованим та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокату Крючкову В.О.

В судовому засіданні адвокат Крючков В.О. висловив позицію про закриття провадження у справі за відсутністю в діях його клієнта складу правопорушення, а саме суб`єктивної сторони у формі умислу. У відповіді іноземного митного органу вказано, що печатка в графі 11 не відповідає зразкам печаток посадових осіб, уповноважених легалізувати сертифікати на їх митниці, однак відповідно до угоди, підписаної між Україною та Європою, митні органи обмінюються зразками печаток і підписів посадових осіб органів, уповноважених видавати сертифікати EUR.1, тобто Держмитслужба України, маючи у володінні ці зразки, не встановила будь-якої невідповідності під час митного оформлення товарів за митною декларацією типу ІМ40ДЕ. Крім того, у матеріалах справи відсутній акт про результати контрольно-перевірочних заходів щодо ТОВ «КРОСАВТО».

Представниця Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил доданими доказами до справи, зокрема відповіддю іноземного митного органу, а розмір недоборів митних платежів за поданою ОСОБА_1 декларацією належним чином доводиться здійсненими довідками-розрахунками. Економічно зацікавленою особою у даному випадку є саме ОСОБА_1 , який, як керівник та декларант вказав у графі 36 преференційне походження товару, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «КРОСАВТО» (код ЄДРПОУ 44474215) товару: «автомобіль легковий марки «BMW», модель «Х5», календарний та модельний рік виготовлення 2019, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 …» і його випуск у вільний обіг підтверджується копією митної декларації типу ІМ40ДЕ від 15.03.2024 № 24UA205140018132U8.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена компанія «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD» (Str.Petko Staynov 1, floor 3, VARNA, BULGARIA).

Керівником фірми отримувача товару ТОВ «КРОСАВТО» на дату декларування товару був ОСОБА_1 , що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД.

Декларування товару здійснювала уповноважена від ТОВ «МІ-7» особа ОСОБА_2 на підставі договору доручення №01/02 на декларування та митне оформлення товарів від 01.02.2022.

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MН/AV 0008987 від 13.03.2024, на якому наявна печатка та підпис уповноваженого митного органу Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит уповноважений митний орган Республіки Польща листом від 28.03.2025 №0201-ІGC.4331.41-45.2024 повідомив, що сертифікат з перевезення EUR.1 відсутній в реєстрі EKS. Печатка в графі 11 не відповідає зразкам печаток посадових осіб, уповноважених легалізувати сертифікати на їх митниці.

З огляду на таку інформацію начальник управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці у доповідній записці від 10.04.2025 №15/15-03/3868 констатувала, що товар, зазначений у вказаних сертифікатах з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження відповідно до положень Додатку I «Визначення поняття «товари походження» та методи адміністративної співпраці до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Управлінню проведення митного аудиту визначено здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ТОВ «КРОСАВТО».

Постановою Любомльського районного суду від 25.09.2025 матеріали даної справи про порушення митних правил були надіслані територіальному управлінню БЕБ у Волинській області для приєднання до кримінального провадження №42024030000000033 від 30.05.2024 за ознаками ч.3 ст.358, ч.1 ст.212 КК України по фактам виявлення порушень законодавства України під час ввезення із-за кордону транспортних засобів та їх розмитнення, у тому числі в адресу ТОВ «КРОСАВТО».

31 грудня 2025 року матеріали кримінального провадження №42024030000000033 приєднано до кримінального провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.3 ст.358, ч.2 ст.2014, ч.5 ст.2051 КК України.

Постановою детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області від 02.02.2026 кримінальне провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 закрите в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали справи про порушення митних правил повернуто Любомльському районному суду Волинської області для продовження вирішення питання щодо накладення адміністративних стягнень та притягнення до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному КУпАП та МК України.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікаті з перевезення EUR. указано митницю в Вроцлав Республіки Польща та проставлено відтиск печатки цього митного органу.

Проте Регіональне управління податкової адміністрації у м. Вроцлав Республіки Польща листом від 28.03.2025 №0201-ІGC.4331.41-45.2024 спростувало видачу указаних сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого іноземного митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «КРОСАВТО» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1, автентичність якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «КРОСАВТО». Про такий висновок свідчить факт недоплати митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку ТОВ «КРОСАВТО».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використанні указаного сертифіката для продавця товару компанії «DIJENU IN BOTTEGE BG LTD» (Str.Petko Staynov 1, floor 3, VARNA, BULGARIA) по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил (25.06.2025) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифіката з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисник ні митному органу, ні суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача яких не підтверджена.

Доводи захисту про не виявлення працівниками митниці невідповідності підписів і печаток посадових осіб польської митниці під час митного оформлення товару не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення.

Щодо визначення розміру несплаченої суми митних платежів встановлено наступне.

В матеріалах справи відсутні результати документальної перевірки в порядку ст.345-354 МК України з оформлення відповідного рішення про визначення митних грошових зобов`язань.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна службова записка начальника УК та АМП Волинської митниці від 15.07.2025 №15/15-01/7647, з доданою довідкою-розрахунком за митною декларацією, якою визначено суму митних платежів, яка підлягає доплаті до Державного бюджету, в розмірі 137 314,34 гривень, з яких: мито 114 428,62 грн; ПДВ 22 885,72 грн.

Аналізом довідки-розрахунку встановлено її відповідність митній декларації типу ІМ40ДЕ від 15.03.2024 № 24UA205140018132U8 щодо вихідних даних, необхідних для розрахунку ввізного мита, акцизу, ПДВ, а також вимогам митного та податкового законодавства України та встановлено, що з урахуванням преференції за кодом 410, при розмитнені товарів, сума митних платежів була зменшена на 137 314,34 гривень.

Математичний розрахунок зазначених митних платежів не потребує спеціальних знань та є доступним і можливим не лише для посадових осіб митного органу, а й для фізичних осіб, у даному випадку для ОСОБА_1 , який здійснював декларування товару та робив розрахунок митних платежів.

Крім цього, достеменно знаючи про розгляд справи ОСОБА_1 та його захисник жодних заперечень до розрахунків митниці не подали, як і не подали своїх розрахунків несплаченої суми митних платежів.

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому він підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 137 314 (сто тридцять сім тисяч триста чотирнадцять) гривень 34 копійки.

Штраф у розмірі 137 314 (сто тридцять сім тисяч триста чотирнадцять) гривень 34 копійки підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області А.Л. Гайдук