Ухвала суду № 137388499, 12.06.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4538/25

1-кс/154/527/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Володимирі клопотання слідчого слідчого відділення Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області, Пирятинського району, села Яцини, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, 2018 року народження, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 до Володимирського міського суду Волинської області надійшло належним чином погоджене з прокурором клопотання слідчого слідчого відділення Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом та корисливим мотивом, всупереч п. 1 Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу, допомогою мережі «Інтернет», повідомив ОСОБА_7 в застосунку «Тelegram», де він підписаний із нікнеймом « ОСОБА_8 », про продаж вогнепальної зброї, а саме револьвера зразку 1895 року системи «Наган» калібру 7,62 мм в хорошому стані за ціною 31000 грн.

У подальшому, 03 червня 2026 року ОСОБА_6 було відправлено готівкові грошові кошти в сумі 31 000 грн через ТОВ «Нова пошта», ТТН 59 0016 6984 4006 до відділення №2 (торговий центр), що за адресою: Полтавська область, місто Пирятин, вулиця Соборна, 13 за мобільним номером телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

Після цього, 05 червня 2026 року о 15 годині 35 хвилин ОСОБА_6 отримав вищевказані грошові кошти в загальній сумі 31 000 грн за збут вказаної вогнепальної зброї.

Реалізуючи свій злочинний умисел та продовжуючи свої злочинні дії, направлені на збут вогнепальної зброї, 05 червня 2026 року, ОСОБА_6 , з метою приховання своїх протиправних дій доручив пересилання частини вогнепальної зброї - револьвера системи «Наган», достовірно не встановленій на даний час особі, яка в цей же день о 17 годині 03 хвилини, перебуваючи у відділенні ТОВ «Нова Пошта» №2, що за адресою: Полтавська область, Лубенський район, місто Пирятин, вулиця Соборна, 13, здійснила пересилання частини зазначеної вогнепальної зброї до поштового відділення №4 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване по вулиці Луцькій, будинок №158, міста Володимир Волинської області, ТТН №59 0016 7196 7217, для ОСОБА_7 , яку останній отримав 08 червня 2026 року о 09 годині, 14 хвилин.

У подальшому, 08 червня 2026 року, о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на збут вогнепальної зброї, з метою приховання своїх протиправних дій, доручив пересилання іншої частини вогнепальної зброї - револьвера системи «Наган», достовірно не встановленій на даний час особі, яка в цей же день з ТОВ «Нова Пошта» №1, що за адресою: Полтавська область, Лубенський район, місто Лубни, вулиця Фабрична, 7, прим. 2, здійснила її пересилання до поштового відділення №4 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване по вулиці Луцькій, будинок №158, міста Володимир Волинської області, ТТН №59 0016 7412 1928, для ОСОБА_7 , яку останній отримав 10 червня 2026 року о 18 годині, 45 хвилин.

Вказані кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та об`єднанні в одне кримінальне провадження за №12025030510000743 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Полтавської області, Пирятинського району, села Яцини, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не судимий.

10.06.2026 о 17 год 50 хв ОСОБА_6 було затримано слідчим у відповідності до ст. 208 КПК України, як особу, яка щойно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

11.06.2026 о 16 год 20 хв слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами контролю за вчиненням злочинів у формі оперативної закупки, протоколами огляду документів, протоколами допиту свідків, протоколами огляду речових доказів, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами дослідження інформації отриманої після проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів за результатами судової експертизи зброї та іншими матеріалами в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- через тяжкість кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, зібраних у справі доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, у разі доведення його вини, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання;

- оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що вогнепальну зрою ОСОБА_6 доручав пересилати за допомогою ТОВ «Нова Пошта» іншим невстановленим особами у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, можливих підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою примушення їх до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань;

- оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у незаконному збуті вогнепальної зброї та боєприпасів, злочинна діяльність не мала разового характеру, а здійснювалася систематично на всій території України шляхом використання сервісів дистанційного зв`язку та логістичної мережі перевізника ТОВ «Нова Пошта», то наявність налагодженого механізму пошуку покупців, отримання оплати, пакування та відправлення зброї через поштові відправлення свідчить про збереження реальної можливості продовження інкримінованої діяльності, що дає стороні обвинувачення достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Вищевказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що лише застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеними у клопотанні ризикам, визначеним у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий зазначив, що необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт на думку сторони обвинувачення не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Так, застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання,

на думку сторони обвинувачення не може запобігти вищевказаним ризикам та не може бути застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого умисного злочину, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, ним не будуть виконані. Особиста порука не може бути застосована щодо підозрюваного тому, що на даний особи, які б заслуговували на довіру та які зможуть поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, до сторони обвинувачення із відповідними клопотаннями не звертались. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв`язку із тим, що у разі його застосування підозрюваний не буде гарантовано обмеженим у можливості здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків і вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підставою застосування в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Положення ч. 3 ст. 183 КПК України передбачають визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України має бути не меншим 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім та належним стимулом до відмови від вчинення особою подальших протиправних дій, виконання покладених на нього обов`язків.

Крім того, з метою запобігання ризикам, наведеним у клопотанні, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави на нього слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень - щовівторка і п`ятниці; 2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Необхідність застосування вказаних обов`язків обумовлена необхідністю запобігти викладеним в клопотанні ризикам.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років позбавлення волі, є обґрунтована впевненість й достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою є недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить задовольнити клопотання.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , документи про підтвердження повноважень якої містяться в матеріалах справи в судовому засіданні заперечила щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому зазначила, що ризики наведені прокурором та слідчим є формальними, недоведеними та не підтверджені.

Підозрюваний ОСОБА_6 свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення не заперечив, проте у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив відмовити, при цьому підтримавши позицію свого захисника, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку усіх учасників та перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Отже, з метою уникнення такої відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, зазначені в клопотанні ризики, щодо можливості підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя також вважає обґрунтованими.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення ним іншого кримінального правопорушення. З огляду на це, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам а тому, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 днів є обґрунтованим.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому ні в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні в судовому засіданні прокурором у відповідності до абзацу 5 частини 5 статті 182 КПК України не доведено виключних обставин для визначення слідчим суддею застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Отже, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тобто ч. 1 ст. 263 КК України - з корисливих мотивів вчинений злочин, а також те, що скориставшись ситуацією в Україні, де з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, а також з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, який працює, раніше не судимий, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень - щовівторка і п`ятниці; 2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_6 було затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України 10.06.2026.

У зв`язку з цим, строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_6 , тобто з 10.06.2026 року.

Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з моменту його затримання.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 08.08.2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Згідно з ч.7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень внести на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ та надати документ, що це підтверджує суду.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень - щовівторка і п`ятниці;

2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання зазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 15.06.2026 о 15 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_9