Ухвала суду № 137386875, 12.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/20817/25

Провадження № 1-кс/686/5938/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, на момент вчинення кримінального правопорушення механіка-такелажника взводу забезпечення живучості роти забезпечення живучості військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №62025240010000682,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 року старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у

м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 409, ч. ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 426-1 КК України, строком на 60 діб, з можливістю визначення застави в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши думку слідчого та прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення та просили обрати більш м`який запобіжний захід або визначити менший розмір застави ніж запропонувала сторона обвинувачення, вивчивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025240010000682 від 24.04.2025 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

11 червня 2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме про те що: « ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді механіка-такелажника взводу забезпечення живучості роти забезпечення живучості військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи про покладені на нього Конституцією України, законами України, Військовою присягою та Статутами Збройних Сил України обов`язки щодо проходження військової служби, виконання наказів командирів та начальників, участі у заходах бойової та спеціальної підготовки, підтримання бойової готовності військової частини та належного виконання обов`язків військовослужбовця, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою фактичного усунення від проходження військової служби, не пізніше 18.07.2023 прийняв рішення про систематичне ухилення від виконання обов`язків військової служби.

Усвідомлюючи, що його тривала відсутність за місцем проходження військової служби буде неминуче виявлена командуванням військової частини та потягне за собою притягнення до встановленої законом відповідальності, ОСОБА_5 не пізніше 18.07.2023 вступив у протиправну домовленість із командиром роти забезпечення живучості військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_8 та схилив останнього до використання службового становища всупереч інтересам військової служби. За досягнутою домовленістю ОСОБА_8 приховував від командування військової частини факти відсутності ОСОБА_5 на службі, не документував такі факти, не доповідав про них старшим начальникам, не ініціював проведення службових розслідувань та не вживав заходів щодо притягнення останнього до встановленої законом відповідальності, чим забезпечував можливість безперешкодного ухилення ОСОБА_5 від проходження військової служби протягом тривалого часу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 упродовж періоду з 18.07.2023 по 29.07.2025 систематично був відсутній за місцем проходження військової служби без поважних причин, не виконував покладених на нього обов`язків військовослужбовця, не брав участі у заходах бойової та спеціальної підготовки, не виконував наказів командирів та начальників, не підтримував бойову готовність підрозділу та фактично використовував службовий час на власний розсуд. При цьому він достовірно усвідомлював відсутність будь-яких законних підстав для невиконання обов`язків військової служби, однак свідомо продовжував ухилятися від її проходження, використовуючи створений механізм приховування зазначених фактів від командування військової частини.

Одночасно ОСОБА_5 , діючи умисно та з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що право на отримання грошового забезпечення виникає виключно у військовослужбовців, які фактично проходять військову службу та виконують обов`язки військової служби, використовуючи створений ним та підтримуваний ОСОБА_8 механізм приховування факту непроходження військової служби, забезпечив введення в оману командування військової частини НОМЕР_1 та фінансово-економічної служби щодо фактичного виконання ним обов`язків військовослужбовця. Внаслідок цього у період з 18.07.2023 по 29.07.2025 він незаконно отримав та заволодів бюджетними коштами у вигляді грошового забезпечення та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 495 354 грн 91 коп., чим спричинив матеріальну шкоду державному бюджету України в особі військової частини НОМЕР_1 як розпорядника бюджетних коштів. Зазначені дії вчинені в умовах воєнного стану, носили тривалий, системний та умисний характер і були спрямовані як на ухилення від проходження військової служби, так і на незаконне особисте збагачення за рахунок бюджетних коштів.»

Дана підозра є обґрунтована, адже на її підтвердження представлено: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.2025, протоколи про хід і результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.07.2025, 17.09.2025, протоколи про хід і результати проведення НСРД спостереження за особою від 28.08.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.07.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.08.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 30.07.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 03.10.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 04.08.2025, протоколи огляду документів від 03.11.2025, 17.12.2025, довідку ( висновок) від 17.12.2025, висновок експерта № 60/26-26 від 19.05.2026 та інші матеріали кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Санкція ст. 409 ч.4 КК України передбачає покарання позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та санкція ч. 5 ст. 426-1, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, санкція ст. 190 ч.4 КК України передбачає покарання у вигляді передбачає покарання у вигляді ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тобто дані злочини є тяжкими і особливо тяжким відповідно.

Враховуючи відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» позицію Європейського суду, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється на початковому рівні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 4 ст. 409, ч. ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 426-1 КК України. При визначені обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду/ об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім того існує ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, у даному кримінальному провадженні. При оцінці наявності зазначеного ризику слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту осіб слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1 та ч.2 ст.23, ст.224 КПК України).

За таких обставин по справі приходжу до висновку про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, являється військовослужбовцем ЗСУ та учасником бойових дій, неодноразово відзначений командуванням ЗСУ, по місцю проходження служби характеризується позитивно, одружений, хворіє на ряд хронічних захворювань, підозрюється у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає частково в чому розкаюється.

Наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання, нагород, та ряду хронічних захворювань, часткове визнання вини не є визначальним і таким щоб давало можливість слідчому судді обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпечності підозри, відповідно до якої особі інкримінується вчинення особливо тяжких та особливо тяжкого злочинів проти встановленого порядку несення військової служби та у сфері службової діяльності військових формувань, а також злочину проти власності. Відповідні діяння були вчинені в умовах воєнного стану, що об`єктивно підвищує їх суспільну небезпечність, оскільки вони здатні негативно вплинути на стан військової дисципліни, належне виконання завдань із забезпечення оборони держави, авторитет військового управління та порушують охоронювані законом майнові права й інтереси.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Більш м`які запобіжні заходи, забезпечити виконання цієї функції не зможуть.

Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по року включно.

На підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаю, що застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 грн., відповідає тяжкості інкримінованого злочину, та буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 409, ч. ч. 4 ст. 190 та ч. 5 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 07 серпня 2026 року включно.

Визначити заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 грн. в разі внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, та проживає з міста Хмельницького та Хмельницького району, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування особисто та через третіх осіб з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні № 62025240010000682 від 24.04.2025 щодо обставин, які є предметом досудового розслідування;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в доход держави.

Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.

Ухвала діє по 07 серпня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя