Рішення № 137386363, 05.06.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/441/26

Провадження № 2/593/354/2026

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"05" червня 2026 р. місто Бережани Тернопільської області

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамара В.М.

при секретарі судового засідання Маланчук Х.І.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року до Бережанського районного суду Тернопільської області,за допомогою системи «Електронний суд», надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», від імені якого діє представниця Дідиченко Дарина Григорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач, з урахуванням уточнень, вказав, що 11.05.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та відповідачкою було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1551-7212 (далі Договір). За договором відповідачці було надано кредит в розмірі 2000 грн. на строк 365 днів, комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми кредиту, відсоткова ставка за кредитом становить 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % в день, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору. Також договором визначено базовий період проміжок часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом, який становить 24 дні. Оскільки відповідачка отримала кредит, однак не виконала своїх зобов`язань, станом на 15.01.2026 року розмір заборгованості відповідачки за договором становить 7906,40 грн., позивач просить стягнути з відповідачки 7906,40 грн. (сім тисяч дев`ятсот шість гривень сорок копійок) загальної суми заборгованості за кредитним договором № 1551-7212 від 11.05.2025 р. (з яких 2000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4606,40 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1000,00 заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 300,00 грн. заборгованість по комісії).

В судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до клопотання, доданого до позовної заяви, позивач просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Судом було здійснено наступні процесуальні дії:

Ухвалою від 01 квітня 2026 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надано позивачу строк для оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою від 16 квітня 2026 року судом відкрито спрощене провадження по справі, судове засідання з участю сторін призначено на 10 год. 00 хв. 14 травня 2026 року.

14 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 05 червня 2026 року, у зв`язку з першою неявкою відповідачки.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Внаслідок дослідження письмових доказів по справі судом встановлено такі фактичні обставини.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч.1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з наведеного, у разі наведення судом обставин/фактичних даних, на які не посилається сторона, зокрема, позивач, буде давати підставу стверджувати, що суд самостійно відшукав та виклав обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до викладених позивачем обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та наданих доказів,судом було встановлено такі факти:

1) 11.05.2025 року о 10 год. 45 хв. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1551-7212 продукту «MiniKasa» (далі договір), який ОСОБА_1 підписала електронним підписом, одноразовим ідентифікатором А2289. Істотними умовами договору є:

- загальний розмір кредиту 2000,00 грн. (п. 4.1);

- дата надання кредиту 11.05.2025 року (п.4.2);

- комісія за видачу кредиту 15 % від суми виданого кредиту (п.4.11);

- строк кредиту 365 днів, дата повернення (виплати) кредиту 10.05.2026 року (п. 4.14);

- стандартна процентна ставка, 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору (п. 4.10);

- нарахування процентів здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 4.10);

- мета кредиту задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.3);

- сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів (п.4.9). Базовий період складає 24 календарних дні (п. 4.8);

- спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми вказаної у п.4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6);

- номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 НОМЕР_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) НОМЕР_2 (п. 12), -

вказане підтверджується копіями договору про відкриття кредитної лінії № 1551-7212 продукту «MiniKasa» від 11.05.2025 р., паспортом споживчого кредиту.

2) 11.05.2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Контрактовий дім»» на підставі договору з ТОВ «Укр кредит фінанс» № 05/06/2020 від 01.06.2020 перерахувала кошти від ТОВ «Укр кредит фінанс» в розмірі 2000,00 грн. на номер картки НОМЕР_1 , номер договору 1551-7212, ID платежу 1604698883. Вказане підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Контрактовий дім»» від 19.01.2026 вих. № 19438 та довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту № 1551-7212 від 11.05.2025 року ОСОБА_1 .

3) відповідачка на виконання умов договору платежів не здійснювала вказане підтверджується довідкою позивача та розрахунком заборгованості за договором.

4) позивач протягом 180 днів з 11.05.2025 року по 06.11.2025 року (включно) нараховував відсотки за ставкою 1% в день (20 грн. в день), з 07.11.2025 року по 13.01.2026 року позивач нараховував відсотки за ставкою 0,74 % в день (14,80 грн. в день), після цього позивач відсотки за договором не нараховував. Також з 04.06.2025 року по 28.06.2025 року (включно) позивач нараховував відсотки по ст. 625 ЦК України в розмірі 40,00 грн. в день. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості, доданим до справи, та позовною заявою.

5) позивач, посилаючись на те, що заборгованість відповідачки за договором станом на 15.01.2026 року складає 7906,40 грн. 29.01.2026 року направив відповідачці вимогу протягом 30 (тридцяти) календарних днів сплатити заборгованість. Вказане підтверджується копією вимоги за вих. № 1551-7212/в від 29.01.2026 р, копію якої додано до справи.

6) позивач стверджує, що станом на 15.01.2026 року заборгованість за договором 1551-7212 від 11.05.2025 року становить 7906,40 грн., з них: 2000,00 грн. основний борг, 4606,40 грн. відсотки, 1000,00 залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 300,00 грн. залишок комісій. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості, доданим до справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст. ст. 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.

Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Ч. 8 ст. 11 Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону).

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та відповідачкою 11.05.2025 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1551-7212 продукту «MiniKasa», який є договором про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зважаючи на те, що суду надано докази надання товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» відповідачці кредиту в розмірі 2000,00 грн. на виконання умов договору, у ОСОБА_1 виник обов`язок повернути кредит (грошові кошти) в розмірі 2000,00 грн. у встановлений в договорі строк, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, позичальницею ОСОБА_1 було прострочено виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, таке прострочення зі сторони відповідачки триває у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 в силу п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України підлягає звільненню від обов`язку сплатити на користь позивача відсотки за ст. 625 ЦК України, а нараховані позивачем відсотки за ст. 625 ЦК України в розмірі 1000 грн. підлягають списанню кредитодавцем (позивачем).

При цьому суд критично ставиться до посилання позивача на те, що 24.12.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким виключено п.6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування. А тому чинна норма Закону Про споживче кредитування, яка також діяла на дату укладання Договору з Відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року, тому Позивач має всі підстави для нарахування та витребування з Відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Така позиція суду ґрунтується на тому, що дія Цивільного кодексу України поширюється на всі цивільні правовідносини в цілому, та на відносини споживчого кредитування зокрема, тобто норма п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України поширюється і на договори, які підпадають під регулювання Закону України «Про споживче кредитування» і таке поширення дії п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України на договори споживчого кредитування жодним чином не обмежує права споживача, як слабшої сторони відносин із споживчого кредитування.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи те, що позивач правомірно, з дотриманням умов договору нарахував по договору 4606,40 грн. відсотків та 300,00 грн. комісії за видачу кредиту, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» з ОСОБА_1 , у зв`язку з неналежним виконанням нею умов договору про відкриття кредитної лінії № 1551-7212 продукту «MiniKasa» слід стягнути 6906,40 грн. заборгованості, яка складається з: 2000,00 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 4606,40 грн. заборгованості за процентами та 300,00 грн. заборгованості по комісії за видачу кредиту, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 203, 204, 207, 509, 526, 530, 549, 610, 626, 628, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. ст. 12, 13, 76, 80-82, 206, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 6906,40 грн. (шість тисяч дев`ятсот шість гривень сорок копійок) заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1551-7212 продукту «MiniKasa» від 11.05.2025 року; 2325,61 грн. (дві тисячі триста двадцять п`ять гривень шістдесят одну копійку) сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Відомості про позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», місцезнаходження: бул-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598.

Відомості про відповідачку: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

СУДДЯ: