Рішення № 137386316, 12.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3459/26

Провадження № 2/466/2803/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20 квітня 2026 року, ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №45584842 в розмірі 23 098,60 грн, судовий збір, та витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 07.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45584842, відповідно до умов якого кредитодавцем надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 1500 грн строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою 0,466 відсотка щоденно та комісією за надання кредиту у розмірі 16 відсотків від суми кредиту.

Того ж дня, між сторонами укладено Додаткову угоду №15928259 до договору кредиту, за умовами якої суму кредиту збільшено на 5500 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 7000 грн. Позивач зазначає, що договір та додаткова угода були укладені в електронній формі та підписані відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів, надісланих на електронну адресу відповідача. Ідентифікацію відповідача здійснено через систему BankID НБУ. Позивач покликається на те, що кредитодавцем належним чином виконано свої зобов`язання за договором та перераховано відповідачу кредитні кошти на зазначений ним банківський рахунок, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, проценти, комісію та штрафні санкції не сплатив. У подальшому право вимоги за вказаним договором кредиту перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу.

Станом на 26.03.2026 року заборгованість відповідача, згідно з розрахунком позивача, становить 23 098 грн 60 коп., з яких: 7000 грн заборгованість за тілом кредиту, 978 грн 60 коп. заборгованість за процентами, 1120 грн комісія та 14000 грн пеня. У зв`язку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45584842, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 1500 грн строком на 30 календарних днів із процентною ставкою 0,466 відсотка на день та комісією за надання кредиту у розмірі 16 відсотка від суми кредиту.

Крім того, 07.10.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №15928259 до вказаного договору кредиту, відповідно до умов якої суму кредиту збільшено на 5500 грн, у зв`язку з чим загальний розмір наданих відповідачу кредитних коштів склав 7000 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір кредиту та додаткова угода укладені в електронній формі та підписані відповідачем шляхом використання одноразових ідентифікаторів, які були направлені на електронну адресу, зазначену ним під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця. Ідентифікацію відповідача здійснено через систему BankID Національного банку України.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний сторонами.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття (акцепту), а відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, у тому числі одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладений між сторонами договір кредиту відповідає вимогам законодавства щодо форми правочину, а тому є належною та достатньою підставою виникнення взаємних прав та обов`язків сторін.

Судом також встановлено, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 7000 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок, зазначений останнім під час оформлення кредиту. Факт перерахування грошових коштів підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями, довідками платіжної установи та іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилась заборгованість.

Судом також встановлено, що право вимоги за вказаним договором кредиту у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», яке набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні та звернулося до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 26.03.2026 року заборгованість відповідача за договором кредиту №45584842 від 07.10.2025 року становить 23 098 грн. 60 коп., з яких: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 978 грн. 60 коп. заборгованість за нарахованими процентами, 1120 грн. комісія за надання кредиту та 14 000 грн. пеня.

Будь-яких доказів погашення заборгованості, контррозрахунку чи заперечень щодо розміру заявлених вимог відповідачем суду не надано.

Оцінюючи вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією за надання кредиту, суд виходить з того, що такі вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, узгоджуються з умовами укладеного сторонами договору та вимогами чинного законодавства.

Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 14 000 грн., суд приходить до іншого висновку.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Наведена норма надає суду право оцінити співмірність відповідальності боржника наслідкам порушення зобов`язання та забезпечити справедливий баланс між інтересами сторін спірних правовідносин.

При вирішенні питання про можливість зменшення розміру неустойки суд враховує характер правовідносин, розмір основного боргу, співвідношення між сумою основного зобов`язання та заявленою до стягнення неустойкою, а також принципи справедливості, добросовісності та розумності, закріплені статтею 3 ЦК України.

Суд бере до уваги, що позивач одночасно заявив до стягнення основну суму кредитної заборгованості у розмірі 7000 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 978 грн. 60 коп., комісію за надання кредиту у розмірі 1120 грн. та пеню у розмірі 14 000 грн.

Таким чином, розмір заявленої пені фактично становить 200 відсотка від суми основного боргу та значно перевищує суму процентів і комісії, які також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин стягнення пені у повному заявленому розмірі призвело б до покладення на відповідача надмірного майнового тягаря та фактично перетворило б неустойку із способу забезпечення виконання зобов`язання та міри цивільно-правової відповідальності на засіб отримання кредитором додаткової майнової вигоди.

Суд виходить із того, що неустойка має стимулюючу та компенсаційну функції і спрямована на забезпечення належного виконання зобов`язань та компенсацію негативних наслідків їх порушення. Разом із тим неустойка не може бути джерелом невиправданого збагачення кредитора та не повинна набувати ознак каральної санкції.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 42 Конституції України держава забезпечує захист прав споживачів. У даних правовідносинах відповідач виступає споживачем фінансової послуги, а тому підлягає додатковому правовому захисту як слабша сторона договірних правовідносин.

Суд також враховує відсутність доказів того, що позивач зазнав збитків у розмірі, співмірному із заявленою до стягнення пенею, а тому її стягнення у повному обсязі не відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи наведене, характер допущеного порушення, співвідношення між сумою основного боргу та розміром заявленої пені, а також необхідність забезпечення справедливого балансу між правами кредитора та інтересами боржника, суд приходить до висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України підстав для зменшення розміру пені з 14 000 грн. до 3000 грн.

Такий розмір пені, на переконання суду, є достатнім для досягнення мети цивільно-правової відповідальності, враховує інтереси кредитора, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов договору, однак водночас не створює для нього надмірного та непропорційного майнового тягаря.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 978 грн. 60 коп. заборгованості за процентами, 1120 грн. комісії за надання кредиту та 3000 грн. пені, а всього 12 098 грн. 60 коп.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: Договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, Витяг з Акту №10ФП від 09.03.2026 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025; Витяг з Акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року; Платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги; Ордер серія АХ №1287257 від 03.09.2025 р.; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018 р. Довіреність в порядку передоручення на представлення інтересів адвокатом.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 4 500 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у зваленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором про надання коштів у кредит №45584842 від 07 жовтня 2025 року у розмірі 12 098 (дванадцять тисяч дев`яносто вісім) гривень 60 копійок, що складається з: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 978 грн. 60 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 1 120 грн. - комісія за надання кредиту; 3 000 грн.- пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 2 662.40 грн ( дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень) В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінопром Маркет», ЄДРПОУ:43311346, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима