Рішення № 137386062, 15.06.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 рокуСправа №451/372/26 Провадження № 2/451/313/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа № 451/372/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

з участю відповідача - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 04.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 18.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1287403 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано позику у розмірі 6 000,00 гривень на умовах визначених договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Товариство свої зобов`язання за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору. 11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020. Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1287403 від 18.09.2019. Термін повернення позики у повному обсязі настав, а заборгованість за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 008,00 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 гривень; · заборгованість за процентами - 12 576,00 гривень; заборгованість за пенею - 432,00 гривень. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1287403 від 18.09.2019 року в загальному розмірі 19 008,00 гривень, сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 гривень.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надала.

04.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі. В обґрунтування поданих пояснень відповідач вказує на те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості вона не визнає в повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Відповідач зазначає, що ніколи не укладала кредитного договору з позивачем, не подавала жодних заявок на отримання кредитних коштів, не проходила процедуру ідентифікації та фактично не отримувала грошових коштів. Окрім того, посилаючись на положення п. 2 ст. 517 та ст. 1082 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 наголошує, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому письмового повідомлення та беззаперечних доказів переходу прав у зобов`язанні. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги від ТОВ «Авентус Україна» чи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Щодо суми позову відповідач зауважує, що в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не надав обґрунтованого та детального розрахунку сум, що стягуються. Наданий ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунок заборгованості є одностороннім внутрішнім документом фінансової установи, не містить відомостей про рух коштів, конкретні дати й періодичність нарахувань, а тому, відповідно до висновків Верховного Суду та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є первинним бухгалтерським або касовим документом і не може слугувати належним доказом наявності боргу. Відповідач також звертає увагу суду на очевидну неспівмірність та несправедливість нарахованих сум: при тілі кредиту в розмірі 6 000,00 грн, нараховані проценти, пеня та комісія становлять 13 008,00 грн, що є надмірним фінансовим тягарем. Крім того, згідно з п. 1.2 договору, позика видавалася строком на 30 днів, проте позивач здійснював нарахування процентів поза межами цього строку (з 18.09.2019 по 10.09.2020). ОСОБА_1 підкреслює, що після спливу погодженого сторонами строку кредитування правові підстави для подальшого нарахування договірних процентів відсутні, що узгоджується із усталеною правовою позицією Верховного Суду. Відповідач додатково посилається на норми Закону України «Про споживче кредитування» та роз`яснення НБУ, які звільняють споживача від відповідальності та нарахування неустойки (штрафу, пені) у період дії воєнного стану. Окремо у поясненнях зазначається, що примірника кредитного договору відповідач не отримувала. Надані позивачем паперові роздруківки електронного листування та договору не можуть вважатися належними електронними доказами в розумінні ст. 100 ЦПК України та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки вони не містять обов`язкового реквізиту - електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію відправника й захист тексту від викривлення. Посилаючись на ч. 5 ст. 100 ЦПК України, відповідач просить суд відхилити ці копії, оскільки їхня відповідність оригіналу викликає обґрунтований сумнів. Натомість до матеріалів справи додано лише лист ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6521-ВП від 16.12.2025 про нібито перерахування коштів, який не є розрахунковим документом. Зважаючи на принципи справедливості, добросовісності, розумності та право на справедливий судовий розгляд, закріплене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідач просить суд прийняти її додаткові пояснення, повністю відмовити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у задоволенні позовних вимог, а судові витрати покласти на позивача.

Позиція учасників справи в судовому засіданні

15.06.2026 в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, заперечила щодо їх задоволення із підстав зазначених у додаткових поясненнях. Вказала, що жодних коштів ні в ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні в ТОВ «Авентус Україна» не брала, однак із позовом про визнання договору недійсним до суду, як і із заявою до поліції не зверталася.

Заяви (клопотання) учасників справи

У позовній заяві представник позивача просить суд розгляд справи проводити за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення справи не заперечують (звор. арк. а.с.4).

15.04.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.56).

30.04.2026 від представника позивача Усенко М.І. надійшло клопотання про підтримання позовних вимог, де представник просить позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує, розгляд справи просить здійснювати без його участі (а.с.61).

Процесуальні дії у справі

05.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №2420615 від 05.03.2026 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Суддя своєю ухвалою від 05.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.41).

Суд своєю ухвалою від 26.03.2026 відклав судове засідання у зв`язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.54).

Суд своєю ухвалою від 15.04.2026 відклав судове засідання у зв`язку із заявою відповідача.

05.05.2026 судове засідання відкладено на 20.05.2026 на 13.30 год., оскільки згідно акту про несправність (неналежне функціонування) системи фіксування судового засідання було виявлено некоректну роботу, а саме неможливість ведення протоколу судового засідання.

Суд своєю ухвалою від 20.05.2026 задовольнив клопотання відповідача ОСОБА_1 . Витребував від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів) у строк до 15.06.2026: - оригінали кредитного договору з додатками; - анкету-заяву позичальника; - IP-адресу та технічні дані входу до особистого кабінету; - інформацію про номер телефону, на який надсилались коди підтвердження; - підтвердження належності банківської картки отримувачу коштів; - первинні бухгалтерські документи щодо перерахування коштів.

11.06.2026 на виконання ухвали суду від 20.05.2026 представником позивача надано витребувані докази.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 18.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 1287403 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.1. Договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 6 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Згідно з п. 1.2. Договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: 1.3.1. знижена процентна ставка становить 0,01 % від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 % річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору; 1.3.2. стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних); 1.3.3. стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору. Згідно з п. 1.4. Договору загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 100,30 % від суми позики (у процентному виразі) або 6 018,00 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування позикою - 0,30 % від суми позики (у процентному виразі) або 18,00 грн (у грошовому виразі).

Відповідно до п. 1.7. Договору після вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п. 3.6. Договору у разі порушення клієнтом строків виконання зобов`язань за договором: 3.6.1. протягом пільгового періоду з 1 (першого) по 3 (третій) день прострочення виконання зобов`язань клієнта, нарахування процентів не здійснюється; 3.6.2. з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення (а.с.7-8;94-95).

Додатком № 1 до Договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1287403 від 18.09.2019 є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом (звор. арк. а.с.8).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, кредитодавець надає інформацію про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача щодо реальної річної процентної ставки, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а.с.9-10;96-97).

Довідкою про ідентифікацію, виданою генеральним директором ТОВ «Авентус Україна» В. Довгалем, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір про надання споживчого кредиту № 1287403 від 18.09.2019, ідентифікована ТОВ «Авентус Україна», одноразовий ідентифікатор - А444785, час відправки ідентифікатору - 18.09.2019 о 08:21:11, номер телефону - НОМЕР_1 (звор. арк. а.с.10).

Довідкою директора ТОВ ФК «Вей Фор Пей» О.О. Тихонова Вих. № 6521-ВП від 16.12.2025 підтверджено перерахування 18.09.2019 грошових коштів у розмірі 6 000,00 гривень, маска картки - НОМЕР_2 , код авторизації - 978212, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-3363846 (а.с.11;100).

Як вбачається із Лог-файлу укладення електронного договору про надання споживчого кредиту № 1287403 від 18.09.2019, згенерованого ТОВ «Авентус Україна», такий містить покрокову хронологію дій клієнта та товариства під час реєстрації та підписання договору в інформаційно-комунікаційній системі. Згідно з вказаним лог-файлом, 18.09.2019 о 08:11:00 розпочато реєстрацію, о 08:11:21 введено СМС-код для підтвердження згоди з Правилами надання коштів. О 08:19:37 клієнтом відправлено заявку на отримання кредиту, після чого о 08:20:23 товариством прийнято позитивне рішення та виставлено оферту і паспорт споживчого кредиту. О 08:20:41 надіслано СМС-повідомлення з одноразовим ідентифікатором А444785, який був введений клієнтом о 08:21:12 для акцептування оферти та підписання договору. О 08:22:06 зафіксовано відправлення коштів та примірника договору клієнту (а.с.98).

Згідно з Карткою клієнта фізичної особи, сформованою за допомогою програмного забезпечення (ІКС ТОВ «Авентус Україна»), яка містить анкетні та ідентифікаційні дані позичальника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові - ОСОБА_1 , стать - жінка, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 . У картці відображено паспортні дані: паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 04.11.2015 Радехівським РС ГУ ДМС України в Львівській області. Як адресу реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 . Також документ містить контактні дані клієнта, зокрема мобільний телефон (фінансовий номер) НОМЕР_1 , відомості про соціальний статус (отримувач соцвиплат) та фінансовий стан (дохід в місяць до 9 999 грн) (а.с.99).

11.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (звор. арк. а.с.19-23).

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020, позивач набув права вимоги як новий кредитор до ОСОБА_1 за договором № 1287403 від 18.09.2019. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 19 008,00 гривень (а.с.24).

11.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників від 11.09.2020 до договору відступлення прав вимог № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 (звор. арк. а.с.24).

З платіжного доручення № 19683 від 11.09.2020 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти в сумі 1 066 538,00 гривень за договором відступлення прав вимог № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 (а.с.25).

Відповідно до претензії ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від 13.02.2026 Вих. № 19990611, ОСОБА_1 повідомлено про відступлення права вимоги за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1287403 від 18.09.2019, а також про вимогу погашення заборгованості в сумі 19 008,00 гривень (звор. арк. а.с.25).

Сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 19 008,00 гривень, з них: заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 гривень; заборгованість за процентами - 12 576,00 гривень; заборгованість за пенею - 432,00 гривень (а.с.12-19).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частини 2 статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статей 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Ч.6 цієї статті визначає, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення 18.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору № 1287403 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту.

Суд відхиляє твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що вона не укладала договору та не отримувала грошових коштів, з огляду на те, що довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Авентус Україна», та Лог-файлом укладення електронного договору № 1287403 від 18.09.2019 підтверджено, що відповідач пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця. Підписання договору з боку ОСОБА_1 відбулося 18.09.2019 о 08:21:12 шляхом введення одноравого ідентифікатора (СМС-коду) А444785, який був надісланий на її фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , зазначений у картці клієнта разом із її повними паспортними даними та РНОКПП ( НОМЕР_3 ).

Факт безпосереднього отримання коштів відповідачем підтверджується офіційною довідкою директора ТОВ ФК «Вей Фор Пей» (Вих. № 6521-ВП від 16.12.2025), яка скріплена кваліфікованим електронним підписом та печаткою фінансової установи. Відповідно до цього документа, 18.09.2019 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» в системі WayForPay успішно здійснено транзакцію № creditplus-3363846 з переказу коштів у розмірі 6 000,00 гривень на платіжну картку з маскою НОМЕР_5 .

Згідно з п. 6.2 Договору, договір є укладеним з моменту відправки грошових коштів клієнту. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували належність відповідачу вищевказаного номера телефону чи банківської картки або свідчили про незаконне використання її персональних даних третіми особами, ОСОБА_1 суду не надала. За таких обставин, факт укладення договору та отримання коштів у розмірі 6 000,00 грн є повністю доведеним.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що відповідач частково кредитні зобов`язання виконувала, сплативши кошти у розмірі 10 386,00 грн, що свідчить про те, що вона вчиняла конклюдентні дії щодо визнання договору, що підтверджує правомірність вимог позивача та спростовує доводи відповідача про неукладення договору на визначених умовах.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки він нібито є «внутрішнім документом», не містить відомостей про рух коштів і дати нарахувань.

Так, позивачем до матеріалів справи долучено виписку з рахунку- картку обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором № 1287403 від 18.09.2019. Вказаний документ містить деталізовану поденну хронологію нарахувань за кожний день користування кредитом, починаючи з дня його видачі.

Зокрема, з розрахунку вбачається, що протягом перших 30 днів (у межах строку кредитування з 18.09.2019 по 17.10.2019) нарахування відсотків здійснювалося за погодженою сторонами зниженою ставкою 0,01% на день (що становило 0,60 грн щоденно), а загальна сума відсотків за цей період склала 18,00 грн, як це і передбачено п. 1.4 та графіком платежів (Додаток № 1 до договору).

Починаючи з 18.10.2019, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів, кредитодавець відповідно до п. 1.3.2, п. 3.4 та п. 3.6.2 Договору правомірно перейшов на нарахування процентів за стандартною ставкою у розмірі 1,80% від суми позики за кожен день прострочення (що становить 108,00 грн на день). При цьому в розрахунку чітко відображено періоди нарахувань, дати зупинення нарахувань згідно з обмеженнями, встановленими договором, а також проведення часткового зарахування оплат.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надана картка обліку договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства щодо обґрунтованості розрахунку суми боргу та є належним документом, що підтверджує розмір невиконаних зобов`язань відповідача. Жодних контррозрахунків або доказів на спростування вказаних нарахувань відповідач суду не надала.

Щодо заперечень відповідача ОСОБА_1 про нарахування процентів поза межами строку дії договору, суд зазначає, що такі твердження повністю спростовуються умовами укладеного договору, оскільки відповідно до пункту 1.2 Договору, він діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Визначений у цьому ж пункті 30-денний строк надання позики не був остаточним, оскільки положеннями договору передбачено право позичальника на продовження кредитування.

Зокрема, згідно з пунктом 1.6 Договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. На виконання цих умов, відповідно до пункту 1.7 Договору, новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору та дорівнює 30 днів.

Як вбачається з картки обліку договору, відповідач неодноразово реалізовувала це право, вносячи платежі для пролонгації кредиту, що підтверджується сплатою коштів 17 жовтня 2019 року , 21 листопада 2019 року, 26 грудня 2019 року та 30 січня 2020 року. Таким чином, своїми власними діями відповідач чотири рази поспіль продовжувала строк дії договору на новий 30-денний період, а проценти за ці періоди нараховувалися за стандартною процентною ставкою, що повністю відповідає приписам пунктів 1.3.3 та 1.7 Договору. Окрім цього, умови договору чітко врегулювали й порядок нарахувань на випадок прострочення зобов`язань позичальником.

Згідно з пунктом 3.6.2 Договору, з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості доводить, що ТОВ «Авентус Україна» діяло у повній відповідності до умов договору, оскільки нарахування процентів здійснювалося виключно у межах встановленого пунктом 3.6.2 Договору граничного 90-денного строку прострочення. Після закінчення даного строку, а також у передбачені пунктом 3.6.1 Договору перші три дні пільгового періоду, нарахування відсотків кредитором не здійснювалось, що підтверджується нульовими показниками у відповідних графах розрахунку. У зв`язку з цим, оскільки загальний період нарахування та нарахована сума процентів повністю узгоджуються з визначеними сторонами пунктами договору щодо добровільного продовження строку кредитування та чітких строків нарахування у період прострочення, заперечення відповідача є безпідставними

Щодо твердження ОСОБА_1 проте, що вона не отримувала повідомлення про відсуплення права грошової вимоги факторові, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

11 вересня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (звор. арк. а.с. 19-23).

Згідно з витягом із Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020, позивач набув права вимоги як новий кредитор до ОСОБА_1 за договором № 1287403 від 18.09.2019. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 19 008,00 гривень (а.с. 24).

Відповідно до положень ст. 1083 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання ним свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

З огляду на зазначене, неотримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання за договором. Оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів повного погашення заборгованості за договором № 1287403 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 18 вересня 2019 року ні на користь ТОВ «Авентус Україна», ні на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суд доходить висновку, що зобов`язання відповідачем виконано не було, а тому посилання ОСОБА_1 на неотримання відповідного повідомлення як на підставу для відмови в позові є необґрунтованими та відхиляються судом.

Щодо заперечень відповідача ОСОБА_1 про неотримання примірника договору, суд зазначає таке.

З наданого позивачем лог-файлу вбачається, що електронний договір № 1287403 від 18.09.2019 був укладений в автоматизованому режимі шляхом послідовних дій відповідача.

Так, 18.09.2019 о 08:21:12 ОСОБА_1 підписала договір та акцептувала оферту шляхом введення одноразового СМС-коду А444785. Відповідно до фінального лог-запису автоматизованої системи від 18.09.2019 о 08:22:06, одразу після підписання Товариство перерахувало кошти на картку клієнта та направило їй примірник договору.

Суд зазначає, що підписаний СМС-кодом договір автоматично зберігається в особистому кабінеті позичальника, доступ до якого здійснюється за паролем відповідача, а отже, вона мала безперешкодний доступ до тексту договору з моменту його укладення.

Окрім того, отримання кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн на власну картку свідчить про те, що відповідач умови договору прийняла та виконала.

За таких обставин, твердження ОСОБА_1 про неотримання договору суд вважає безпідставними та відхиляє їх.

Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» слід стягнути заборгованість за договором № 1287403 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 18 вересня 2019 року на загальну суму 19 008,00 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 2 662,40 гривень судового збору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.28); акт №742 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026 (звор. арк. а.с.23); детальний опис наданих послуг від 13.02.2026 до акту №742 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, згідно з яким вказано послуги за: усну консультацію клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0,30 год; ознайомлення з матеріалами справи кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі - 0,30 год; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3,30 год; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт (а.с.24); довіреність від 14.07.2024 (звор. арк. 29); ордер на надання правничої допомоги (а.с.30).

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 8 000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1287403 від 18.09.2019 в загальному розмірі 19 008,00 (дев`ятнадцять тисяч вісім) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, 4-й поверх;

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 15.06.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.