Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 336/931/26
Провадження №: 6/336/364/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинський Максим Ігорович, за участю секретаря Єршової Алли Олексіївни, розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, -
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2026 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено рішення, позов задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА Фінанс» заборгованість за договором позики №8337990525 від 27.05.2025р. у розмірі 6000,00 гривень основного боргу за тілом кредиту та 8880,12 гривень нарахованих відсотків, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1490,00 гривень. В іншій частині позову відмовлено. Додатковим рішенням від 03.06.2026 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» стягнуто судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
21.05.2026 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про надання розстрочки виконання рішення.
Заява обґрунтована тим, що існують обставини, що ускладнюють виконання рішення, а саме: на теперішній час вона перебуває у тяжкому матеріальному становищі, є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження, офіційно не правцевлаштована, її місячний дохід складається з допомоги ВПО у розмірі 5 000 гривень, а тому просить з урахуванням наведених обставин та не погіршення базових потреб малолітньої дитини розстрочити виконання рішення строком на 22 місяці.
Судове засідання було призначено на 11.06.2026 року, сторони викликались.
Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, були повідомлені належним чином.
З підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З`ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2026 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА Фінанс» заборгованість за договором позики №8337990525 від 27.05.2025р. у розмірі 6000,00 гривень основного боргу за тілом кредиту та 8880,12 гривень нарахованих відсотків, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1490,00 гривень. В іншій частині позову відмовлено. Додатковим рішенням від 03.06.2026 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» стягнуто судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Загальний розмір заборгованості за вказаним рішенням становить 20 370,12 гривень.
Обов`язковість виконання судових рішень встановлена статтею 129-1 Основного Закону України.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень судів у цивільних справах, внормовані Розділом VІ ЦПК України.
Зокрема, право суду розстрочити виконання рішення встановлено статтею 435 ЦПК України, в силу якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення.
Підставою для розстрочення рішення за змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З наведених положень цивільного процесуального законодавства випливає, що розстрочення виконання рішення можуть зумовити лише такі обставини, що унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання рішення.
Так, в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення відповідач зазначила, що у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, яке обумовлено отриманням лише допомоги ВПО у розмірі 5 000 гривень, означені доходи є єдиним джерелом доходу, не має можливості виконати судове рішення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосуванняст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного суд, дійшовши висновку про те, що описані в заяві обставини можуть бути використані на користь задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, суд вважає, що матеріальне становище відповідача, яка є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження, офіційно не працевлаштована, її місячний дохід складається з допомоги ВПО у розмірі 5 000 гривень можна оцінювати як особливі обставини в розумінні ст. 435 ЦПК України.
Суд бере до уваги і визначені частиною 4 ст. 435 ЦПК України обставини, а також той факт, що відповідач має намір сплатити заборгованість, тому вважає за необхідне задовольнити заяву частково, визначивши строк розстрочки виконання рішення 10 місяців. Розстрочення виконання рішення строком на десять місяців на користь позивача не шкодитиме меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.
Вказані обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду, на думку суду, є винятковим випадком в розумінні статті 435 ЦПК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, що може бути передумовою для розстрочення виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 353, 435 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2026, яким частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №8337990525 від 27.05.2025р. у розмірі 6000,00 гривень основного боргу за тілом кредиту та 8880,12 гривень нарахованих відсотків, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1490,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень строком на 10 (десять) місяців.
Встановити порядок виконання рішення шляхом щомісячної сплати ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» у розмірі 2037,02 гривень до 22 числа кожного місяця, починаючи з 22 червня 2026 по 22 березня 2027 включно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2026р.
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
Судове рішення № 137385451, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/931/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: