Рішення № 137384420, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32769/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 01.08.2025 № 262140007738 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», починаючи з 25.07.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», починаючи з 25.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та з 19.04.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2022, складає 6 718,35 грн (10 846,37 х 0,61941 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії обчислено із заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2022.

25.07.2025 позивач надала заяву про перерахунок пенсії за 60 місяців страхового стажу до 01.07.2000 згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», за періоди роботи з січня 1991 по грудень 1995 року. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 01.08.2025 № 262140007738 про відмову в перерахунку пенсії за 60 місяців страхового стажу до 01.07.2000 згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», за періоди роботи з січня 1991 по грудень 1995 року, у зв`язку з тим, що довідка не підтверджена первинними документами. З дня подання заяви позивачем( 25.07.2025) та станом на день подання цієї позовної заяви ГУ ПФУ в Одеській області так й не здійснило перерахунок пенсії позивачу з урахування відповідних довідки, оскільки довідка не підтверджена первинними документами.

Позивач уважає протиправним рішення відповідача від 01.08.2025 № 262140007738 про відмову в перерахунку пенсії за 60 місяців страхового стажу до 01.07.2000 згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», за періоди роботи з січня 1991 по грудень 1995 року, та не здійснення перерахунку пенсії за віком з урахуванням зазначеної довідки, починаючи з 25.07.2025, а тому звернулася до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 02.10.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/32769/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

15.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. При цьому, обчислення пенсії за будь-які 60 місяців до 01 липня 2000 року проводиться автоматизованим способом за допомогою програмного забезпечення, тобто Головне управління позбавлене права самостійно обирати з якого місяця почати відрахунок 60 місячного стажу, останнє тільки вносить усю наявну інформацію щодо стажу та заробітної плати, а програмне забезпечення самостійно обирає «найбільш вигідний» період розрахунку пенсійних виплат. До заяви від 25.07.2025 долучена довідка про заробітну плату від 11.09.2008 № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23». Відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону довідки про заробітну плату потребують підтвердження первинними документами. Копій первинних документів, на підставі яких була видана довідка, надано не було. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 3 ст. 44 Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Метою проведення зустрічних перевірок є попередження можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України на виплату пенсій внаслідок подання недостовірних документів або документів, що містять недостовірну інформацію про стаж роботи та заробітну плату, шляхом своєчасного виявлення та виправлення чи усунення порушень в документах, що подаються для призначення (перерахунку) пенсій. З урахуванням зазначеного вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (за місцем реєстрації підприємства де працювала позивачка) двічі проведено перевірку наданої позивачем для перерахунку пенсії довідки про заробітну плату від 11.09.2008 № 28. Так, згідно актів перевірки від 16.08.2023 №2600- 1003-1/6275 та від 20.10.2023 № 2600-1003-1/7985 (копії актів містяться в матеріалах судової справи) встановлено що підприємство КСУ «Котломонтаж № 23» відсутнє за місцем реєстрації, тобто перевірити данні про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за період з січня 1991 по грудень 1995 не уявляється можливим та як слідство відсутні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії з 25.07.2025.

15.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного України в Одеській області надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та з 19.04.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV.

25.07.2025 року позивач звернулася до Головного управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії за 60 місяців страхового стажу до 01.07.2000 року згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 року № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», за періоди роботи з січня 1991 по грудень 1995 року.

Органом, що приймає рішення за заявою позивача від 25.7.2025 року, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішенням про відмову у перерахунку пенсії від 01.08.2025 року №262140007738.

В обґрунтування рішення зазначено: «Згідно частини 1 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема за бажанням пенсіонера, він має право на обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), за бажанням пенсіонера може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №262140007738 від 01.08.2025 про відмову у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 11.09.2008 №28, яка видана КСУ «Котломонтаж №23» за період з січня 1991 по грудень 1995, оскільки довідка не підтверджена первинними документами.».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною другою статті 43 Закону №1058-IV передбачено, що для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення виплати пенсії визначений розділом 2 Порядку №22-1.

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась із заявою про перерахунок пенсії та додала довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 року № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», за періоди роботи з січня 1991 по грудень 1995 року.

У довідці вказано суми заробітної плати з розшифровкою, періоди роботи, а також є посилання на те, що довідки видані на підставі особових рахунків та на всі виплати проведені відрахування страхових внесків.

Довідка відповідає формі, встановленій у додатку 5 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час видачі цієї довідки.

Вказаний у довідці період роботи підтверджений записами у трудовій книжці позивача.

Однак, відповідачем не взято до уваги вищевказану довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 року № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», оскільки позивачем не надано первинних документів.

У постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 Верховний Суд зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що неврахування наданої позивачем довідки про заробітну плату є порушенням його конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення.

При цьому, з вищенаведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.

У свою чергу, підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів.

Разом з тим, неможливість пенсійним органом провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам, не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках про заробітну плату.

Відповідачем не доведено того, що вказана довідка містить недостовірні чи неправдиві відомості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.09.2008 року № 28, яка видана КСУ «Котломонтаж № 23», за періоди роботи з січня 1991 по грудень 1995 року, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.08.2025 року № 262140007738 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та таким, що належить до скасування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати ти виплатити пенсію позивача з урахуванням відповідної довідки, то суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на необґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде, окрім визнання протиправним та скасування вказаного рішення, і зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як орган який розглядав заяву про перерахунок пенсії, повторно розглянути вказану заяву позивача, з урахуванням висновків суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 01.08.2025 року № 262140007738 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 11.09.2008 року №28, яка видана КСУ «Котломонтаж №23» за період з січня 1991 року по грудень 1995 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 25.07.2025 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.06.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва