Рішення № 137384293, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/7250/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Каланчацької селищної ради Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

17 листопада 2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Каланчацької селищної ради Херсонської області (далі відповідач), яким в редакції заяви від 10.12.2021 року просить:

- визнати протиправними дії Каланчацької селищної ради у відмові отримання інформаційних відомостей в порядку та у спосіб визначений Законом України «Про інформацію», Законом України «Про доступ до публічної інформації», що призвело до порушення права людини, громадянина ОСОБА_1 наданого та гарантованого Законом отримати в порядку Земельного кодексу України земельну ділянку у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарств

- зобов`язати Каланчацьку селищну раду вчинити певні дії щодо захисту права ОСОБА_1 отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом надання інформаційних відомостей, плану схеми розташування площ земельних ділянок для передачі громадянином у власність для ведення особистого селянського господарства.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що згідно Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації» він має право на отримання інформаційних відомостей, а також копії документів розпорядником, яких є орган місцевого самоврядування Каланчацька селищна рада. Так, позивач вказує, оскілки Каланчацька селищна рада рішенням відмовила йому в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, мотивуючи відсутністю в додатках до заяви плану-схеми розташування земельної ділянки, він керуючись Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» звернувся до Каланчацької селищної ради про надання інформаційних відомостей стосовно земельних ділянок для передачі у власність для ОСГ з проханням надати копії документів плану схеми розташування земельних ділянок території селищної ради, які передаються у власність для ведення особистого селянського господарства. Проте, Каланчацька селищна рада своєю відповіддю відмовила позивачу надати інформативні відомості, а саме план-схему розташування зазначених земельних ділянок мотивуючи, що законом не передбачено, рекомендувавши звернутися до інтернету і там пошукати такі земельні ділянки. Вважаючи протиправними дії Каланчацької селищної ради, які полягають у відмові надати затребувану інформацію копію плану-схеми розташування затребуваної земельної ділянки всупереч вимогам Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», що в свою чергу призвело до порушення права наданого та гарантованого законом на отримання у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

17.12.2021 року судом зареєстровано від відповідача відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до Каланчацької селищної ради з заявою надати йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку відповідного проекту відведення, додавши до неї копії свого паспорта громадянина України та особистого ідентифікаційного коду платника податків. Рішенням чотирнадцятої сесії восьмого скликання Каланчацької селищної ради Херсонської області від 27 травня 2021 року № 276 ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою, у зв`язку із невідповідністю поданої заяви, посилаючись на частину 6 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме ОСОБА_1 не надав графічне зображення з публічно-кадастрової карти України з бажаним місцем розташування земельної ділянки. В подальшому позивач звернувся із заявою до Каланчацької селищної ради Херсонської області із заявою, щодо надання останньому схеми виділення земельних ділянок в межах Каланчацької селищної ради, на що ОСОБА_1 була надана відповідь про те, що Каланчацька селищна рада Херсонської області не може надати схему виділу земельних ділянок, так як такого документа законодавством не передбачено та відповідно в селищній раді такий документ відсутній. Разом з тим, у даній відповіді зазначалось про те, що у разі якщо позивач ( ОСОБА_1 ) потребує допомоги у роботі публічно-кадастрової карта України, яка є у вільному доступі, останній може звернутись з даного питання у відділ земельних відносин та просторого планування Каланчацької селищної ради Херсонської області. Однак, позивач до селищної ради так і не звертався.

17.01.2022 р. судом зареєстровано від позивача відповідь на відзив, яким просить позовні вимоги задовольнити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі 540/7250/21 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 р. №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 року справу передано на розгляд судді Дубровній В.А.

Ухвалою суду від 29.03.2023 року прийнято до провадження справу, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

21.02.2021 р. ОСОБА_1 звернувсь до Каланчацької селищної ради із клопотанням, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. До вказаного клопотання позивачем було додано копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків. ( а.с. 8)

27.05.2021 р. на XIV сесії VIIІ скликання Каланчацької селищної ради прийнято рішення № 276 "Про розгляд заяв», яким розглянувши заяви громадян, керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про Державний земельний кадастр» та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійних комісій з питань курортного, рекреаційного призначення та інших категорій земель та з питань села, земель сільськогосподарського призначення та екології, вирішила, зокрема відмовити громадянам у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, для ведення особистого селянського господарства, зокрема, ОСОБА_2 у зв`язку з невідповідністю поданої заяви до пункту 6 статті 118 Земельного Кодексу України. (підпункт 1.1. пункту 1 цього рішення). ( а.с. 9-10)

29.09.2021 р. Позивач звернувся до Каланчацької селищної ради з заявою ( вх. № Б-1224 від 29.09.2021) з заявою, якою покликаючись на рішення Каланчацької селищної ради від 27 травня 2021 року № 276, яким відмовлено йому в наданні дозволу розробки проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної передачі відповідно Земельного кодексу України з підстав відсутності до заяви схеми-плану розміщення земельної ділянки, просить надати схему виділу земельних ділянок для отримання у власність 2,0 га земельної ділянки. ( а.с. 11).

05.10.2021 року Каланчацька селищна рада листом за № 03-22-1968/0/21/700-06.04 повідомив ОСОБА_1 , про те що статтею 123 Земельного кодексу України передбачено , що заявник у заяві щодо відведення у власність земельної ділянки повинен зазначити орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Додати до заяви графічні матеріали , на яких зазначити бажане місце розташування ( кадастровий номер) та розмір земельної ділянки. Таким чином законодавством визначений порядок надання заяв щодо виділення земельних ділянок ( ОСГ ) у власність. Селищна рада не може надати схему земельних ділянок, так як такого документу законодавством не передбачено, відповідно в селищній раді такої схеми не має. В Україні діє відкрита загальнодоступна публічно- кадастрова карта, згідно якої ОСОБА_1 , може обрати і оформити вільну земельну ділянку. Якщо ОСОБА_1 , потребує допомоги в роботі в публічно кадастровій карті, то він можете проконсультуватися з даного питання у відділі земельних відносин та просторового планування селищної ради з 8.00 години до 17 .00 години щоденно крім суботи та неділі. ( а.с. 12)

Вважаючи противоправними дії відповідача у відмові надати затребувану інформацію копію плану-схеми розташування затребуваної земельної ділянки всупереч вимогам Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на отримання інформації захищено Конституцією України. Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII (надалі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), яким передбачено, зокрема

- публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. ( стаття 1 Закону № 2939-VI);

- право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.( пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI);

- доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації, зокрема за запитами на інформацію. ( пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI);

- суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. (ст. 12 Закону № 2939-VI);

- розпорядниками є суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. ( ст. 13 Закону № 2939-VI);

- розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. ( частина перша статті 22 Закону № 2939-VI).

- рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. ( ст. 23 Закону № 2939-VI).

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), який передбачає, зокрема,

- сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР);

- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР);

- акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР);

Положеннями Земельного кодексу України від 24.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) передбачено, зокрема,

- громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.1 ст. 116 ЗК України);

- громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. (ч. 6 ст. 118 ЗК України);

- сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України);

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ; ї-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

VI. Оцінка та висновок суду.

З огляду на системний аналіз наведених вище положень кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово у своїх постановах, застосовуючи частину першу статті 1 Закону №2939-VI, зазначала про такі обов`язкові ознаки публічної інформації, як документованість, створення (отримання) інформації суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх повноважень або знаходження у володінні цього суб`єкта з інших підстав. Розпорядник публічної інформації зобов`язаний надати ту публічну інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована (відображена на матеріальних носіях) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №9901/22/20, від 19.10.2023 у справі №9901/337/21).

Розпорядник може і повинен надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, знаходиться поза площиною правового регулювання доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2025 у справі № 990/324/24).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, мотивом звернення позивача з цим позовом до суду слугувало те, що виходячи з норм Земельного кодексу України, саме на Каланчацьку селищну раду покладений обов`язок надати копії документів план схеми розташування земельних ділянок території селищної ради, які передаються у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки рішенням Каланчацької селищної ради Херсонської області від 27 травня 2021 року № 276, яким йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою у зв`язку з її наданням разом з заявою.

В свою чергу, відповідач листом від 05.10.2021 р. повідомив позивача, що за положеннями ст. 123 Земельного кодексу України заявник у заяві щодо відведення у власність земельної ділянки повинен зазначити орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення, додавши до заяви графічні матеріали, на яких зазначити бажане місце розташування ( кадастровий номер) та розмір земельної ділянки. При цьому, селищна рада не може надати схему земельних ділянок, так як такого документу законодавством не передбачено, відповідно в селищній раді такої схеми не має. В Україні діє відкрита загальнодоступна публічно- кадастрова карта, згідно якої Позивач може обрати і оформити вільну земельну ділянку.

Надаючи правову оцінку вказаній відповіді відповідача на предмет її узгодженості з нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд враховує наступне.

За положеннями статті 12 Земельного кодексу України та статті 25 Закону №280/97-ВР міські ради наділені широкими повноваженнями у сфері земельних відносин, задля реалізації яких міська рада має володіти необхідною інформацією.

У свою чергу, виконавчий орган місцевого самоврядування створюваний представницьким органом місцевого самоврядування орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній раді. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Так, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Отже, відповідач згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані для ведення особистого селянського господарства. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13.08.2019 у справі №369/5491/16-а, від 21.04.2021 у справі №369/5491/16-а, від 21.04.2021 у справі №335/11624/19.

З огляду на вказані вимоги чинного законодавства та встановлені судом обставини, запитувана позивачем інформація, є публічною інформацією, оскільки відповідно до вимог Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначена інформація повинна створюватись в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, а тому на таку інформацію та правовідносини, пов`язані з її поширенням, оприлюдненням, наданням розповсюджуються норми Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В свою чергу саме відповідач є розпорядником запитуваної позивачем у заяві від 29.09.2021 р. інформації, а саме щодо відповідного графічного матеріалу (викопіювання, плани, креслення, схеми, тощо), на якому буде зазначено місце розташування земельної ділянки, що не надана у користування і може бути виділена у порядку, визначеному ст. ст. 121 Земельного кодексу України, так як вказана інформація за своїм правовим статусом є публічною.

Приписами частини першої статті 22 Закону №2939-VI визначені випадки, коли розпорядник має право відмовити у задоволенні запиту, зокрема, у випадку коли розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Водночас така відмова у задоволенні запиту на інформацію має бути надана у письмовій формі. У такій відмові зазначається: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Оцінюючи надану Каланчацькою селищною радою відповідь, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, передбачених положеннями частини першої статті 22 Закону №2939-VI.

Суд не погоджується із наведеним у відповіді на запит твердженням про те, що відомості щодо земельних ділянок можуть бути отримані з відкритих державних електронних ресурсів, зокрема через Публічну кадастрову карту України, зважаючи на те, що вказаний аргумент не ґрунтується на законі.

Так, відповідно до частини 2 статті 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Тобто у відповідності до цитованого припису наявність інформації у вільному доступі не звільняє суб`єкта інформаційних правовідносин надавати обґрунтовану відповідь на поданий запит.

Із урахуванням викладеного, суд не погоджується із доводами представника відповідача про те, що, надаючи відповідь на запит про відсутність схеми земельних ділянок, відповідач діяв у межах повноважень, визначених законом.

При цьому, суд звертає увагу на положення частини третьої статті 22 Закону №2939-VI, якою передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відтак, відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення вимог чинного законодавства та не діяв у вказаній частині на підставі, у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, керуючись ст. 9 КАС України суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача про надання інформації на його заяву від 29.09.2021 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.09.2021 року про надання публічної інформації від 21.04.2025 року відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надати вичерпну і обґрунтовану відповідь, з урахуванням висновків суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується платіжним документом від 08.11.2021 р. № 32.

Враховуючи, що позов задоволено частково через обранням судом більш ефективного способу захисту порушених прав позивача, ніж той, що був визначений ним у позові, тому сплачений судовий збір за подачу цього позову, внаслідок його задоволення, підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Каланчацької селищної ради Херсонської області (вул. Херсонська, буд. 1, смт. Каланчак, Херсонська обл., 75800, код ЄДРПОУ 04401003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Каланчацької селищної ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2021 року про надання інформації.

Зобов`язати Каланчацьку селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2021 року про надання інформації відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надати вичерпну і обґрунтовану відповідь, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Каланчацької селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна