Рішення № 137384043, 15.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 400/11645/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;

- зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги, визначеної пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі ? частини від 15 000 000 грн., 3 750 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько Позивача проходив військову службу в Збройних Силах України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відповідною заявою. Однак листом від 07.08.2025 р. №2001 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що Позивачем не надано документів, які підтверджують право на отримання одноразової грошової допомоги. Тому Позивачем було прийнято рішення звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його батька. Листом від 17.10.2025 р. № 9/1/1/1710 Відповідач зазначив, що на день смерті військовослужбовця діти загиблого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повнолітніми, що виключає їх право на отримання грошової допомоги. Позивач вказує на те, що визначальним для правильного вирішення спору є не календарна дата, на яку припав момент загибелі військовослужбовця і чинне станом на цю дату законодавство, а правова природа соціальної гарантії на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Ухвалою суду від 06.11.2025 р. позовну заяву залишено без руху, визначено Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- викласти позовні вимоги з конкретизацією, зазначивши, яке саме рішення відповідача позивач оскаржує;

- надати суду копію оскаржуваного рішення.

На виконання вказаної ухвали суду, 11.11.2025 р. Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9/1/1/1710 від 17.10.2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 призначити та виплатити ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги, визначеної пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі ? частини від 15 000 000 грн., 3 750 000 гривень.

Ухвалою суду від 17.11.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

26.11.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не було відмовлено Позивачу та не приймалось рішення щодо виплати або невиплати одноразової грошової допомоги. Відповідач зазначає, що до його повноважень як уповноваженого органу, належить опрацювання документів заявників і надсилання їх до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України в особі Департаменту соціального забезпечення, а тому вимога про призначення та виплату одноразової грошової допомоги не може бути задоволена у зв`язку з відсутністю у Відповідача таких повноважень.

28.11.2025 р. Позивач подав відповідь на відзив, в якому вказав на те, що невчинення Відповідачем дій, передбачених Порядком № 45, у необхідному обсязі позбавляє Позивача можливості реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки саме зазначені процедури є обов`язковою та невід`ємною частиною механізму призначення виплати одноразової грошової допомоги. Позивач діяв в межах наданих законом прав і звернувся до Відповідача з метою реалізації своїх інтересів як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, вбачаючи це способом реалізації своїх прав та інтересів.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.02.2024 р. виданого (повторно) Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Батько Позивача проходив військову службу в Збройних Силах України.

Сповіщенням від 24.08.2023 року № 2968/1 Позивачу повідомлено, що його батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ворожого мінометного обстрілу отримав поранення не сумісні з життям в районі н.п. Оріхово-Василівка Донецької області.

Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено 01.09.2023 р. відповідний актовий запис №577 та видане свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 22.02.2024 р.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька, військовослужбовця ОСОБА_3 .

Листом від 07.08.2025 року № 2001 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив Позивача, що у редакції статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Відповідно до наданих документів Позивач не відноситься до неповнолітніх дітей загиблого. Також зазначалось, що Позивачу необхідно надати документи, які підтверджують право на отримання одноразової грошової допомоги.

01.10.2025 р. Позивач звернувся до Відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька, військовослужбовця ОСОБА_3 .

Листом від 17.10.2025 року №9/1/1/1710 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що згідно рішень комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.07.2025 №146/168 (2/4 від частини 15 000 000 грн. у сумі 7 500 000 грн.) та від 18.04.2025 №7/с (2/4 від частини 15 000 000 грн. у сумі 7 500 000 грн), одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_3 , було призначено у повному розмірі. Зокрема, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року у справі № 400/7965/24 та постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.03.2025 № 77549368: призначено дружині ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та неповнолітньому сину ОСОБА_6 , залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме у розмірі 2/4 частини від 15000000 грн., у сумі 7500000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн. 00 коп., з розподілом цієї суми у рівних частинах кожному з них. Відповідач також зазначив, що суд дійшов висновку, що діти загиблого військовослужбовця - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 , тоді як військовослужбовець ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак на день смерті військовослужбовця діти загиблого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повнолітніми, що виключає їх право на отримання грошової допомоги.

Вважаючи рішення Відповідача протиправним, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до статі 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII пердбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно із частиною першою статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 2 якої передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Згідно пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, станом на дату виникнення права на отримання ОГД в розумінні п.3 Порядку №975), а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Також, Міністерством оборони України видано наказ від 25 січня 2023 року №45, яким затверджений Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок №45), які визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пунктом 1.4. Порядку 45 визначено, що особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

Згідно пункту 4.2. Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

Пунктом 4.3. Порядку № 45 обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Відповідно до пункту 4.5. Порядку № 45 після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_11 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув військовослужбовець ОСОБА_3 батько Позивача.

На звернення Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька, 07.08.2025 р. за № 2001 РТЦК та СП повідомив Позивача, що відповідно до наданих документів Позивач не відноситься до неповнолітніх дітей загиблого, Позивачу необхідно надати документи, які підтверджують право на отримання одноразової грошової допомоги.

На звернення Позивача до Відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька, листом від 17.10.2025 року №9/1/1/1710 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року у справі № 400/7965/24 та постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.03.2025 № 77549368: призначено дружині ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та неповнолітньому сину ОСОБА_6 , залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме у розмірі 2/4 частини від 15000000 грн., у сумі 7500000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн. 00 коп., з розподілом цієї суми у рівних частинах кожному з них.

Суд вказує на те, що питання щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_3 було вирішено у справі №400/7965/24 - рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025.

Так, зокрема, вказаним рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 встановлено, що діти загиблого військовослужбовця син ОСОБА_1 , 1988р.н., та дочка ОСОБА_2 , 1993 р.н., станом на дату, зазначену у свідоцтві про смерть, були повнолітніми, що виключало їх право на отримання грошової допомоги.

Оцінка змісту листа Відповідача від 17.10.2025 року №9/1/1/1710 свідчить на користь того, що при розгляді звернення Позивача від 01.10.2025 останнім були враховані вимоги статті 16-1 Закону України № 2011-XII (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця), Постанови № 168, Порядку № 975, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі № 400/7965/24.

Суд наголошує на тому, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події, що передбачено як положеннями Закону №2011-XII, так і підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою КМУ №168 та порядками №975 та № 45, що випливає із системного зв`язку статей 16, 16-1, 16-3 Закону №2011-XII та конкретизовано пунктом 2 постанови КМУ №168 і пунктом 3 Порядку №975.

При цьому визначення моменту виникнення такого права має вирішальне значення, оскільки саме з ним законодавець пов`язує встановлення кола осіб, уповноважених на його реалізацію. Такий підхід обумовлений природою спірної соціальної виплати як одноразової, цільової та такої, що підлягає розподілу між визначеним колом осіб у рівних частках, а відтак потребує чіткого та визначеного у часі встановлення суб`єктного складу її отримувачів.

Отже, саме станом на дату смерті військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату, підлягає визначенню коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII. Зазначене забезпечує принцип правової визначеності, стабільності бюджетних зобов`язань держави та унеможливлює зміну (збільшення або зменшення) суб`єктного складу отримувачів після настання юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення відповідного права.

З огляду на це подальші зміни законодавства, зокрема розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення суб`єктного складу осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, якщо таке право виникло до набрання чинності відповідними змінами. Звернення особи із відповідною заявою є способом реалізації вже набутого права, а не юридичним фактом, з яким закон пов`язує момент його виникнення.

Такий підхід узгоджується зі статтею 58 Конституції України та усталеною практикою Конституційного Суду України (зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012), відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; до події, факту або правовідносин застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Оскільки Закон № 3515-IX не містить положень про його зворотну дію, він не може змінювати коло осіб, які мали право на одноразову грошову допомогу станом на дату смерті військовослужбовця.

Таким чином, вирішення питання щодо належності особи до кола отримувачів повинно здійснюватися виключно виходячи з правового регулювання, чинного на момент виникнення права, тобто на дату смерті військовослужбовця.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.10.2024 р. у справі №280/9248/23, від 10.10.2024 р. у справі №420/11608/23, від 12.05.2026 р. у справі №280/1098/25.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень Порядку № 45, районні та обласні центри комплектування та соціальної підтримки виконують лише функцію прийому, перевірки та передачі документів до профільного міністерства, а вже Міністерство оборони України та його Комісія мають виключне право оцінювати документи та приймати рішення про призначення допомоги, відмову у призначенні, повернення документів на доопрацювання.

Таким чином, Відповідач не має повноважень ухвалювати остаточне рішення про призначення або відмову у виплаті частини одноразової грошової допомоги, визначеної пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а лист-відповідь від територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є повноцінним рішенням про відмову у виплаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. При цьому, можливість виходу за межі позовних вимог для цілей ефективного захисту є правом суду та за умови, крім іншого, формування Позивачем складу відповідачів та вимог до них.

Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі системного аналізу положень законодавства України, а також виходячи із заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 78, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.06.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська