Рішення № 137383964, 15.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 рокусправа № 380/6320/26м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 за період з 01.04.2025 по 31.08.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 за період з 01.04.2025 по 31.08.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці з квітня 2022 року була призначена допомога на проживання, як внутрішньо переміщеній особі. Проте, у квітні 2025 така виплата була припинена. У вересні 2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за результатами розгляду заяви відповідачем було призначено допомогу на період з 01.09.2025 по 28.02.2026.

21.10.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб за період з 01.04.2025 по 31.08.2025, однак отримала відмову від 05.11.2025 у зв`язку із тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 9444,00грн.

Згодом позивачка звернулася із скаргою на рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №25752-27619/Г-52/8-1300/25 від 05.11.2025, однак не отримала відповіді по суті.

Позивачка вважає такі дії відповідача незаконними, протиправними, та такими, що порушують права останнього, з огляду на те, що допомога на проживання внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася із територій на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, призначається у будь якому разі на шість місяців, та підлягає обов`язковому продовженню, незалежно від сукупного доходу членів сім`ї.

Відтак, на думку позивачки, дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам є порушенням її права на отримання такої допомоги, а тому за своїм захистом звернулася до суду. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до вимог пункту 13-2 Порядку №332 позивачці відмовлено в призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у зв`язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент призначення допомоги, перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення/відмову в призначенні допомоги, тобто 9444,00грні. У разі коли уповноваженій особі/отримувачу не було продовжено виплату допомоги автоматично, їй може бути призначено допомогу ВПО за заявою. Звернення за призначенням/продовженням виплати допомоги ВПО після 01.04.2025 до управління від позивачки не надходило. Отже, відповідач вважає, що дії/рішення щодо відмови у продовженні виплат позивачеві є правомірними, вчиненні згідно вимог діючого законодавства та Порядку № 332, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого наводила переважно подібні аргументи, які наведені в адміністративному позові.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

Позивачка, ОСОБА_1 , в квітні 2022року була взята на облік внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 28.04.2022 №1331-5001428658.

Відповідно до п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 позивачці була призначена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам та виплачувалась до квітня 2025року.

У вересні 2025 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за результатами розгляду заяви відповідачем було призначено допомогу на період з 01.09.2025 по 28.02.2026.

21.10.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб за період з 01.04.2025 по 31.08.2025, однак отримала відмову від 05.11.2025 у зв`язку із тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 9444,00 грн.

Не погоджуючись з цієюю відмовою позивачка звернулась із скаргою на рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №25752-27619/Г-52/8-1300/25 від 05.11.2025, однак не отримала відповіді по суті.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі її заяви протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі -Закон №1706).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706 встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

За приписами ч.1 ст.5 Закону №1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

За приписами ч.1 ст.9 Закону № 1706 внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з м.Сєвєродонецька Луганської області. Правомірність отримання позивачем статусу внутрішньо переміщених осіб у відзиві не заперечувалось, про обставини, визначені ст.12 Закону № 1706-VII відповідачем не зазначено.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. №332 (далі - Порядок № 332 у редакції, чинній на час виникнення спірний відносин).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку (п.1 Порядку № 332).

Згідно з п.2 Порядку № 332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до п.3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до п.13 Порядку № 332 особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.

Виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату відповідно до пунктів 13-1, 13-2 і 13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, продовжується автоматично на один шестимісячний період без додаткового звернення.

Протягом місяця з дати продовження виплати допомоги орган соціального захисту населення проводить перевірку щодо таких уповноважених осіб/отримувачів на відповідність критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку. У разі виявлення невідповідності таких уповноважених осіб/отримувачів зазначеним критеріям або вимогам виплата їм допомоги припиняється з місяця, що настає після місяця автоматичного продовження виплати допомоги.

Для перевірки середньомісячного сукупного доходу на одного отримувача враховується період, визначений пунктом 14 цього Порядку, на підставі інформації, що надійшла від ДПС/Пенсійного фонду України, або довідки про доходи.

У разі коли уповноваженій особі/отримувачу не було продовжено виплату допомоги автоматично відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, їм може бути призначено допомогу за заявою.

Продовження виплати допомоги відповідно до цього пункту можливе під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, але не більше ніж на два шестимісячні періоди.

За приписами п.13-1 Порядку № 332 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично:

отримувачам пенсії, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;

дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, у тому числі таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (піклувальникам).

У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.

Іншим членам сім`ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

Якщо за результатами опрацювання особових справ отримувачів допомоги виявлено, що особі не продовжено виплату допомоги автоматично із застосуванням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери і така особа не отримала допомогу, але мала на неї право, допомога надається їй за період, протягом якого на неї поширювалося таке право, але не раніше ніж з 1 березня 2024 року.

Згідно п.13-2 Порядку №332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію п.13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли:

1) у складі сім`ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім`ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім`ї і не виховуються в інтернатних закладах та:

фактичним місцем проживання (перебування) такої сім`ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до переліку територій; або

сім`я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, включеній до переліку територій, та території, що не включена до переліку територій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім`я, відсутні місця або навчання проводиться он-лайн, дистанційно (повністю або частково). Для такої сім`ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі он-лайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти.

2) у складі сім`ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

3) у складі сім`ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім`ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально.

4) у складі сім`ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, у складі сім`ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

5) у складі сім`ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

6) особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання;

7) до складу сім`ї включені тільки непрацездатні особи. Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї.

Водночас, з 1 листопада 2023р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).

Пунктом 4 Порядку №332 визначено, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За приписами п. 20-1 Порядку №332 починаючи з 1 грудня 2023 р. в заяві зазначаються:

- прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;

- відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;

- фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);

- відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

- номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги «єПідтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;

- відомості про осіб, які входять до складу сім`ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:

- прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов`язково;

- серія та номер свідоцтва про народження дитини;

- статус особи з інвалідністю (за наявності);

- обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;

- інша інформація згідно з додатком 5.

Згідно з п.13-2 Порядку № 332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд доходить висновку, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до пунктів 13-1, 13-2 продовжується автоматично без додаткового звернення лише на один шестимісячний період, натомість допомога на другий шестимісячний період призначається на підставі подання заяви та відповідних додатків навіть за наявності відповідних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 в квітні 2022 року була взята на облік внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 28.04.2022 №1331-5001428658.

Відповідно до п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (далі - Порядок) позивачу з 01.03.2022 була призначена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам та виплачувалась до 31.03.2025, про що сторонами не заперечується.

З квітня 2025року позивачці припинено таку виплату.

З метою подальшого продовження виплат позивачка повинна була самостійно звернутися до відповідного органу соціального захисту, ЦНАПу або Пенсійного фонду України із заявою за формою, встановленою Порядком № 332, та додати необхідні документи. Через відсутність такого волевиявлення правові підстави для нарахування коштів за наступні періоди відсутні.

24.09.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за результатами розгляду заяви відповідачем було призначено допомогу на період з 01.09.2025 по 28.02.2026.

21.10.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб за період з 01.04.2025 по 31.08.2025.

Листом від 05.11.2025 орган Пенсійного фонду повідомив позивачку, що згідно з проведеним перерахунком, розмір допомоги за період з 01.04.2025 по 31.08.2025 становить 0грн., оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 9444,00 грн. Відповідно, виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не проводилася. Заява від 24.09.2025 щодо призначення допомоги знаходиться на опрацюванні в органі Пенсійного фонду.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуло заяву позивачки від 24.09.2025 щодо поновлення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з квітня 2025 та листом від 07.11.2025 повідомило позивача проте, що відповідно до даних ЄІССС з 01.04.2025 до 23.09.2025 вона не зверталася з заявою щодо продовження виплати, а звернулася тільки 24.09.2025. При цьому звернення позивачки від 24.09.2025 опрацьовано, допомогу призначено на період з 01.09.2025 по 28.02.2026.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що автоматичне нарахування позивачці допомоги протягом 2022 2025 років відбувалося в межах спеціальних урядових рішень. Щойно цей період закінчився, автоматичний режим припинив дію.

Тому, суд не вбачає у діях відповідача щодо припинення виплат позивачці допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі протиправності, оскільки законодавством не передбачено можливість продовження допомоги їй як внутрішньо-переміщеній особі вдруге автоматично. Виплата такої допомоги можлива лише за умови подання позивачкою заяви в установленій Порядком № 332 та додатків до неї. Оскільки відповідної заяви позивачка відповідачу не подала, а рішення про припинення такої виплати не приймалося, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату допомогу на проживання позивачу як внутрішньо переміщеній особі з 01.04.2025 по 31.08.2025, оскільки остання є передчасною.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.06.2026.

Суддя Лунь З.І.