Рішення № 137383032, 15.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Справа № 640/29450/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі відповідач, КДКА міста Києва), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №586 від 2 вересня 2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, яким припинено право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та анульовано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 9 листопада 2017 року №2.

Позиції сторін

Позивач наполягає на правомірності отримання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 9 листопада 2017 року №2.

За його заявою від 14.04.2016 позивач був допущений до складення кваліфікаційного іспиту, які він успішно склав. КДКА міста Києва діє з 05.05.1993. Зазначає, що на дату складення іспитів в березні 2017 року та дату видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КДКА міста Києва жодних заходів не було застосовано щодо реорганізації чи ліквідації КДКА міста Києва у спосіб передбачений ст. 104 ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Рада адвокатів міста Києва на момент складення кваліфікаційного іспиту та проходження стажування та отримання свідоцтва позивачем діяла відповідно до повноважень визначених законодавством, діє з 04.01.2013. 11.04.2017 позивач звернувся до Ради адвокатів міста Києва із заявою про направлення на стажування. 25.04.2017 Радою адвокатів міста Києва було прийнято рішення про направлення позивача на стажування до адвоката Воронька О.О., у якого позивач проходив стажування з 25.04.2017 до 25.10.2017 відповідно до індивідуального плану, затвердженого Радою та в порядку ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням положень Програми проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, затвердженої Рішенням Ради адвокатів України від 01.06.2013 року № 125.

23 листопада 2017 року в порядку ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ОСОБА_1 склав присягу адвоката України та відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2016 року №2 було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23.11.2017 відповідно до форми затвердженої рішенням Радою адвокатів України від 17.12.2015 року № 272 «Про затвердження зразка та опису свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю».

Таким чином, позивач вказує, що став адвокатом відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру».

Зауважує, що постановою Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №826/2079/18 перевірено законність отримання позивачем свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та наполягає, що відповідачем під час прийняття спірного рішення було безпідставно прийнято до уваги лист ОСОБА_2 від 27.08.2021, в якому запевнялось проте, що позивач нібито не склав присяги та свідоцтва не отримував, а також довідку ОСОБА_3 від 18.08.2021 про те, що позивач не складав іспит. Рішення Ради адвокатів №219 від 13.12.2018 вважає злочинним розпорядженням, свідчить про вчинення керівництвом НААУ в особі РАУ протиправних дій, що свідомо скеровані на невиконання судового рішення, що набуло законної сили у справі №826/2079/18.

Позивач зазначив, що дисциплінарне провадження ініційоване за листом голови НААУ РАУ Ізовітової Л.П. від 27.10.2020 № 01/1748/20-3/36-21 було проведено із порушенням діючого законодавства, не за процедурою дисциплінарного провадження, а за наслідками розгляду матеріалів скарги, які підтверджують надання позивачем недостовірних відомостей для отримання свідоцтва та складення присяги. Наполягає на порушеннях відповідачем ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 54 Положення про порядок розгляду скарг №120 від 30.08.2014. Спірне рішення прийнято з недотриманням тридцятиденного строку для його прийняття, будь-яких виняткових обставин, які б обґрунтовували порушення зазначеного строку, в оскаржуваному рішенні не наведено. При цьому підстави, передбачені ст. 54 Положення, були відсутні. Прийняття рішення про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення дисциплінарної палати про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення є можливим виключно в межах та за процедурою дисциплінарного провадження.

Вказує також, що спірне рішення прийнято також без урахування положень ч. 1, ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст.35, ч. 1 ст. 38, ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підпункту 4.6.1 п. 4.6, підпункту 4.8.2 п. 4.8 Регламенту, затвердженого рішенням РАУ від 17.12.2013 №268, пункту 30 Положення про порядок розгляду скарг №120 від 30.08.2014,

Додав, що повідомлень та копій рішень щодо розгляду дисциплінарного провадження не отримував. Надані пояснення на запит були частково враховані. 05.10.2021 з Єдиного реєстру адвокатів України позивач дізнався про те, що право на зайняття адвокатською діяльністю припинено згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 02.09.2021 на підставі спірного рішення. Зауважив, що спірне рішення отримано ним на його звернення 05.10.2021 у зв`язку із чим КДКА міста Києва порушено триденний строк на його надіслання адвокату. Відмітив, що зазначена адреса на супровідному листі є невірною, що вважає навмисними діями по не врученню рішення, зловживання процесуальними правами сторони.

Спірне рішення вважає протиправним, таким, що порушує права позивача на зайняття адвокатською діяльністю.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що відповідач протиправно заперечує факт набуття ним статусу адвоката.

Позивач також наводить у своїх доводах щодо позиції представника відповідача у відзиві Голови КДКА ОСОБА_4 стосовно сумнівів правомірності діяльності КМ КДКА з 2008 року та відповідно в останньої також є сумніви щодо виданого їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 3838 від 27.08.2009, виданого КМ КДКА, виданого неповноваженими особами, відтак Голова КДКА ОСОБА_4 фактично ставить під сумнів повноважність її на посаді як голови КДКА, правомірність видачі їй відповідного свідоцтва.

Відповідач вказує про правомірність спірного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №586 від 2 вересня 2021 року, яким припинено право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та анульовано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Зазначає, що рішенням Ради адвокатів України від 23.04.2016 №101 було створено Спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва, Розпорядженням Голови НААУ РАУ від 23.04.2016 №41 затверджено її персональний склад. Рішенням РАУ від 11.06.2016 №153 затверджено Висновок Спеціальної тимчасової комісії та було визнано, що адвокат ОСОБА_5 та інші адвокати, обрані 12.10.2012Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами КДКП у порушення приписів Закону України «По адвокатуру та адвокатську діяльність» та його Перехідних положень, здійснювали діяльність, приймали іспити та рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності у Київській міській КДКА, утвореній на підставі нечинного з 05.07.2012 Закону України «Про адвокатуру» та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке втратило чинність на підставі Указу Президента України № 620/2012 від 31.10.2012.

Вказаним рішенням також визнано відсутність в м. Києві КДКА створеною ОСОБА_5 .

Відповідно діяльність ОСОБА_5 як Голови КДКА міста Києва в частині проведення кваліфікаційних іспитів, видачі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту була визнана неправомірною.

Згідно довідки голови Кваліфікаційної палати КДКА м. Києва Нагорного О.К. від 18.08.2021, кваліфікаційна палата у складі КДКА м. Києва у не приймала кваліфікаційний іспит та не видавала ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ № 000760 від 03 квітня 2017 року. Рада адвокатів міста Києва листом № 829 від 27.08.2021 року, за підписом голови ОСОБА_2 повідомила КДКА м. Києва про те, що Рада адвокатів міста Києва не приймала рішення № 2 від 09.11.2017 року про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та Закалюк О.З. 23.11.2017 року перед Радою адвокатів міста Києва не складав присягу адвоката України, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 5992 від 23.11.2017 року Радою адвокатів міста Києва не видавалось.

Відтак, в процесі розгляду подання Голови КДКА м. Києва, було встановлено що документи про складення кваліфікаційного іспиту, про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю були видані ОСОБА_1 неуповноваженими особами. Голова КДКА м. Києва Рудакова В.В. не мала повноважень на видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Внаслідок таких обставин КДКА м. Києва правомірно встановила наявність неправдивих відомостей в поданих документах ОСОБА_1 та, як наслідок, прийняла рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю Закалюка О.З.

Зазначає також, що отримавши подання Голови КДКА м. Києва Орлова І.Ф., 13.05.2021 ДП КДКА м. Києва прийняла протокольне рішення про прийняття до розгляду подання Голови КДКА м. Києва Орлова І.Ф. та призначення справи до розгляду на 10.06.2021. 19.05.2021 КДКА м. Києва направила протокольне рішення разом із поданням Голови КДКА м. Києва Закалюку О.З. однак, конверт повернувся за закінченням строку зберігання. Засідання КДКА м. Києва щодо розгляду подання Голови КДКА м. Києва 10.06.2021 не відбулося. 25.08.2021 повторно позивачу було направлено повідомлення про розгляд подання Голови КДКА м.Києва Орлова І.Ф., яке було призначено на 02.09.2021 на 12.50. 31.08.2021 КДКА м. Києва направило на мобільний номер ОСОБА_1 НОМЕР_1 повідомлення про розгляд 02.09.2021 подання відносно нього. Після отриманого повідомлення, 01.09.2021 року на адресу КДКА м. Києва надійшов запит від ОСОБА_1 , в якому ОСОБА_6 повідомляв про обізнаність подання Голови КДКА м. Києва Орлова І.Ф. про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, Закалюк О.З. просив закрити провадження відносно нього. Про поважність причин неприбуття 02.09.2021 не повідомив.

02.09.2021 КДКА м. Києва за результатами розгляду подання КДКА м. Києва Орлова І.Ф. прийняла рішення № 586, згідно з яким припинила право на заняття адвокатською діяльністю Закалюка О.З., шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5992 від 23.11.2017, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 листопада 2017 року № 2.

Рішення КДКА м. Києва № 586 від 02.09.2021 було направлено заявнику Національній асоціації адвокатів України, Раді адвокатів України, Раді адвокатів міста Києва. 05.10.2021 року в приміщенні КДКА м. Києва, ОСОБА_1 отримав оскаржуване рішення.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/29450/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

18 травня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/29450/21 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

18 травня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження.

В справі зареєстровано 25 листопада 2021 року відзив від відповідача, 29 листопада 2021 року відповідь на відзив від позивача.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.01.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року адміністративну справи прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15 квітня 2026 року о 14:00 год.

Позивачем 13.04.2026 подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

15.04.2026, враховуючи заяву позивача про розгляд справи без його участі, неявку представника відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату та час слухання справи, судом ухвалено на місці у зв`язку із неявкою відповідача відкласти розгляд справи на іншу дату та час.

Наступне судове засідання призначено на 14 травня 2026 року о 10:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

14.05.2026 представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні без виклику сторін.

Враховуючи заяви сторін у справі, суд своєю ухвалою від 18 травня 2026 року постановив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року судом закрито підготовче провадження, подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 9 листопада 2017 року №2.

На підставі подання голови КДКА м. Києва Орлова І.Ф. від 13.05.2021 щодо виданого свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю Закалюку О.В., КДКА м. Києва у складі дисциплінарної палати прийнято рішення №586 від 02.09.2021, яким вирішено за приписами ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» припинити право на заняття адвокатською діяльністю Закалюка Олега Зіновійовича та анулювати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 9 листопада 2017 року №2, у зв`язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_2 від 03 квітня 2017 року за підписом Голови КДКА міста Києва Рудакової В.В. із проставленням печатки юридичної особи КДКА міста Києва код. ЄДРПОУ 21707287, відомості які містяться у свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року.

Рішення прийнято враховуючи подання голови НААУ РАУ Ізовітової Л.П. від 27.10.2020 № 01/1748/20-3/36-21, яке надійшло до КДКА м. Києва від НААУ за вих. №1626/0/2020 від 27.10.2020 на виконання рішення РАУ №80 від 21.09.2020 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 5992 від 23 листопада 2017 року)» та підлягало врахуванню як скарга із додатками, які містяться і матеріалах справи №826/2079/18 та ЄРАУ з проханням вирішення питання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

В подані голова НААУ РАУ ОСОБА_7 зазначила, що створена в 2008 році фізичними особами громадська організація Київська міська КДКА (код ЄДРПОУ 21707287) викликає сумніви в її правомочності, оскільки відповідно до Закону України «Про адвокатуру» не було передбачено створення КДКА у такий спосіб. КДКА м. Києва, яким є ОСОБА_8 не видавав ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_2 від 03.04.2017.

КДКА м. Києва враховано лист № 829 від 27.08.2021 Голова Ради адвокатів міста Києва П.К. Рябенко, в якому останній проінформував, про те, що Радою адвокатів міста Києва рішення № 2 від 09.11.2017 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не приймалось та ОСОБА_1 23.11.2017 перед Радою адвокатів міста Києва не складав присягу адвоката України, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5992 від 23.11.2017 ОСОБА_1 . Радою адвокатів міста Києва не видавалось.

Також враховано зміст довідки голови Кваліфікаційної палати КДКА м. Києва О.К. Нагорного від 18.08.2021 № 02/450-21, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не звертався до КДКА м. Києва із заявою про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, кваліфікаційна палата у складі КДКА м. Києва не приймала кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю (зокрема, письмову частину іспиту 21.03.2017, усну частину іспиту 28.03.2017) у ОСОБА_1 та КДКА м. Києва не видавала ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту серія КВ № 000760 від 03.04.2017.

В Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відкриті дані про Закалюка О.З., як адвоката, з відміткою про те, що відомості стосовно ОСОБА_1 внесені на підставі виконавчого листа №826/2079/18 виданого 04.12.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва (ВП № 59929841).

ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів міста Києва.

Враховані також пояснення ОСОБА_1 , в яких він вказав, що з 12.02.2018 не здійснює адвокатську діяльність у складі АО «Юридична фірма «АРІО» та з 30.09.2019 не здійснює адвокатську діяльність у зв`язку із її зупиненням на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до поданих заяв про зупинення адвокатської діяльності та виправлення недостовірних відомостей (заява № 30/09-19 від 30.09.2019 року на адресу НААУ, РАУ вхідний № 2295/0/1-19 від 30.09.2019 року; заява № 31/09-19 від 30.09.2019 року на адресу Ради адвокатів міста Києва вхідний № 8153 від 30.09.2019 року). Зокрема, ОСОБА_1 повідомив, що в графі "інші відомості" його профайлу Єдиного реєстру адвокатів України НААУ внесено недостовірні дані: Рішенням Ради адвокатів України № 219 від 13.12.2018 встановлено факти отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5992 від 23.11.2017 року виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 2 від 09.11.2017 року з порушенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішень Ради адвокатів України та актів НААУ." Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №826/2079/18 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018 скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України як розпорядника публічної інформації щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката Закалюка О.З. та зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (код за ЄДРПОУ 38488439) внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката Закалюка О.З. (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23.11.2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2017 року №2) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua) для загального доступу. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2020 y справі №826/2079/18 (провадження № K/9901/62015/18) касаційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України» в особі Ради адвокатів України залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 - без змін.

Засідання щодо подання та матеріалів відбулось за відсутності адвоката Закалюка О.З.

На звернення ОСОБА_1 ним отримано спірне рішення особисто 05.10.2021, та не погоджуючись із ним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі також за текстом - Закон № 5076-VI).

За визначенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до норм п. 5 ч. 1 статті 32 Закону №5076-VI визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 32 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється: з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Частиною 7 статті 32 Закону №5076-VI унормовано, що відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Так, частиною 1 статті 33 Закону №5076-VI визначено про те, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

За частинами 2 та 3 статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно ст. 34 Закону №5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

За ст. 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до ст. 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

За статтею 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини 1, пункту 9 частини 4 статті 48 Закону № 5076-VI, визначено, що у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону.

Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з частиною 1 статті 50 Закону 5076-VI установлено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Частиною 5 зазначеної статті визначено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Зазначене вище унормовується із положеннями вказаними в затвердженому Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120 Положення про порядок розгляду скарг №120 від 30.08.2014.

З огляду на зазначене суд зауважує, що доводи відповідача зводяться до тверджень про неправомірність набуття позивачем статусу адвоката, зокрема у зв`язку зі спорами між органами адвокатського самоврядування. Водночас припинення права на заняття адвокатською діяльністю можливе виключно з підстав, передбачених статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Суд вказує, що відповідач, на якого покладено тягар доказування, не довів суду наявності правових підстав для припинення права ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю відповідно до статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідачем прийнято рішення не за наслідками проведеного дисциплінарного провадження, а за наслідками розгляду скарги та матеріалів у справі № 826/2079/18.

Відтак, суд враховує та зазначає, що заперечення відповідача зводяться до тверджень про те, що позивач склав кваліфікаційний іспит в органі, який нібито не був наділений повноваженнями приймати кваліфікаційні іспити та видавати свідоцтва про їх складення, на підставі рішень, якими було проведено оцінку стажування позивача, та ухвалено рішення про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Також відповідач посилається на те, що саме свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю було видане неповноважними особами.

Відповідно, суд констатує, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідач визначив те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5992, видане рішенням Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2017 № 2 на ім`я ОСОБА_1 , було підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рудаковою В.В. та скріплене печаткою юридичної особи КМ КДКА, яка, на думку відповідача, не є належним суб`єктом видачі такого свідоцтва у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, 21.09.2020 Радою адвокатів України прийнято рішення № 80 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 5992 від 23 листопада 2017 року).

У вказаному рішенні Рада адвокатів України встановила, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_9 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5992 від 23 листопада 2017 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 листопада 2017 року № 2. Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П. за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_9 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5992 від 23 листопада 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 листопада 2017 року № 2, з порушенням чинного законодавства України, доручено направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи № 826/2079/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому зазначено про те, що рішенням Ради адвокатів України № 153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення Ради адвокатів України №53 від 11.06.2016 є чинним, не скасованим та не зміненим.

В свою чергу, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №826/2079/18 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018 скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України як розпорядника публічної інформації щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката Закалюка О.З. та зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (код за ЄДРПОУ 38488439) внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката Закалюка О.З. (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23.11.2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2017 року №2) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua) для загального доступу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2020 y справі №826/2079/18 (провадження № K/9901/62015/18) касаційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України» в особі Ради адвокатів України залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 - без змін.

Зокрема, судовим рішенням Верховного суду перевірено законність отримання адвокатом Закалюком О.З. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23.11.2017 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2017 №2, а саме:

« 41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, пройшов стажування, у зв`язку із чим Радою адвокатів міста Києва прийнято рішення №2 від 09 листопада 2017 року про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ 5992. 23 листопада 2017 року позивач склав присягу адвоката.

49. Таким чином, Верховний Суд вважає встановленими обставини про те, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.»

Суд вказує, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно суд враховує, що рішенням суду у справі №826/2079/18 встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво серії свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ 5992 від 23.11.2017, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2017 №2, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Такі обставини в силу положень статті 78 КАС України доказуванню не підлягають.

Суд також враховує та зауважує, що станом на дату прийняття оскарженого рішення, Раді адвокатів України було відомо про постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2020 y справі №826/2079/18, разом з тим, Рада дійшла висновку, що ОСОБА_1 , як адвокат, з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ 5992 від 23.11.2017, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.11.2017 №2.

За встановлених у справі обставин, суд акцентує увагу, що наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу Ради адвокатів міста Києва (зокрема щодо повноважності її очільників) або КДКА міста Києва, у якій позивач добросовісно склав іспит, внаслідок чого отримав відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18 при вирішенні аналогічного спору.

Щодо тверджень позивача про порядок розгляду скарги, повідомлення його про дату та час проведення засідання дисциплінарною палатою та одержання спірного рішення суд враховує та зазначає про наявність доказів наданих відповідачем щодо повідомлення позивача про час розгляду скарги за адресою здійснення позивачем адвокатської діяльності в адвокатському об`єднанні «Юридична фірма «АРІО» вул. Панаса Мирного буд. №7, м. Київ, та вказана адреса місцезнаходження адвокатського об`єднання була відповідно актуальною згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України. Суд вказує, що невірна адреса як вказує позивач на повідомленні не спростовує актуальних відомостей щодо адреси адвоката на час розгляду дисциплінарною палатою скарги. В наступному, відповідачем враховуючи запит позивача щодо результатів розгляду скарги, лист АО «Юридична фірма «АРІО» про те, що ОСОБА_1 не здійснює діяльність в об`єднанні з лютого 2018 року, була надіслано спірне рішення за адресою АДРЕСА_1 , але повернуто КДКА у зв`язку із невірно зазначеною адресою. Спірне рішення вручено особисто позивачу 05.10.2021. Суд зазначає, що відповідачем порушено триденний строк надіслання спірного рішення позивачу після його прийняття.

Решта доводів позивача не впливає та змінює висновків суду враховуючи встановлені судом обставини не доведення відповідачем наявності правових підстав для застосування до позивача ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийняття рішення не у спосіб та у порядок визначений нормами діючого законодавства.

У висновку, судом не встановлено правомірність спірного рішення №586 від 2 вересня 2021 року КДКА міста Києва, яким припинено право на заняття адвокатською діяльністю Закалюка Олега Зіновійовича та анульовано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року, останнє не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Протилежного відповідачем належними та достатніми доказами не наведено та не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Решта доводів не впливають на висновки суду та не підлягають наданню оцінки.

Враховуючи наслідки вирішення справи судом, положення ст.ст. 139 та 143 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №586 від 2 вересня 2021 року, яким припинено право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та анульовано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5992 від 23 листопада 2017 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 9 листопада 2017 року №2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 40895265) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.