Рішення № 137381697, 15.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокуСправа №160/9144/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.07.2025. Станом на дату смерті ОСОБА_3 , тобто на 30.06.2025, заборгованість по пенсії на виконання рішень суду йому не була виплачена. Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 02.02.2026, в якій просила провести їй виплату суми пенсії, що підлягали виплаті її померлому чоловіку ОСОБА_1 і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, своїм листом відмовило позивачу у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка, оскільки питання виплати їй недоотриманої пенсії померлого чоловіка остання може вирішити в судовому порядку. Позивач не погоджується з відмовою та вказує, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 14.04.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 14.04.2026 отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 13.04.2026 та 14.04.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 10.07.1985, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 10.07.1985 укладено шлюб.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_2 було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.03.2026 №32139-12685/Б-01/8-0400/26, ОСОБА_2 перебував на обліку та отримувала пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, яке набрало законної сили 22.06.2023, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 у сумі 314033,39 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, яке набрало законної сили 01.01.2024, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.07.2023 по 31.01.2024 у сумі 14000,00 грн.

На підставі наданого пакету документів від 11.07.2025 (вх. №105550/01-16 від 14.07.2025) щодо виплати недоотриманої доплати за рішенням суду померлого ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_1 було внесено у підсистему "Реєстр судових рішень" ІКІС Пенсійного фонду України.

В листі вказано, що відповідно до ст. 61 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821).

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

У зв`язку з вищезазначеним, виплата недоотриманої пенсії за рішенням суду буде проводитись згідно Порядку №821 при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.

Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера.

Отже, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При цьому, такі суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Водночас, якщо вказані суми не були одержані протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі суми переходять у склад спадкового майна померлого пенсіонера.

Правові положення щодо виплат сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю також передбачені також ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вказаної норми сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, після сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, будуть входити до складу спадщини, тому ці суми спадкоємці отримають в разі прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.

При цьому дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.

Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Отже, визначальним у даному випадку, є строк звернення члена сім`ї із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої, але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії.

При цьому, такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту смерті пенсіонера.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 10.07.1985, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 10.07.1985 укладено шлюб.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, яке набрало законної сили 22.06.2023, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 у сумі 314033,39 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, яке набрало законної сили 01.01.2024, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.07.2023 по 31.01.2024 у сумі 14000,00 грн.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , позивач звернулась із відповідною заявою та пакетом документів для отримання недоотриманої пенсії до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.03.2026 №32139-12685/Б-01/8-0400/26 встановлено, що на підставі наданого пакету документів від 11.07.2025 (вх. №105550/01-16 від 14.07.2025) щодо виплати недоотриманої доплати за рішенням суду померлого ОСОБА_1 , заяву ОСОБА_1 було внесено у підсистему "Реєстр судових рішень" ІКІС Пенсійного фонду України.

Отже, позивач звернулась із заявою про виплату недоотриманих ОСОБА_2 сум пенсій за життя 11.07.2025.

Як наслідок, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю до сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, підлягають виплаті позивачу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ.

З огляду на викладене, суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя.

Як наслідок належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн, що підтверджується квитанцією від 08.04.2026.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 1331 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 314033,39 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/20673/22, але не була ним одержана за життя, та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн, що належала ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №160/26080/23, але не була ним одержана за життя.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачені позивачем судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський