Рішення № 137381696, 10.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Справа № 160/6985/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Бондаренко О.М. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Асфальт-Дніпро в особі представника Бондаренко Олесі Михайлівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 23.03.2026 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Асфальт-Дніпро в особі представника Бондаренко Олесі Михайлівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 року №0672040701 на суму штрафу 161 052,08 (сто шістдесят одна тисяча п`ятдесят дві гривні 08 копійок);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 № 0672010701 на загальну суму 22 333 543,75 (двадцять два мільйони триста тридцять три тисячі п`ятсот сорок три гривні 75 копійок);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 року № 0671890701 на суму 8 384 877,25 (вісім мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 25 копійок).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності ТОВ «Асфальт-Дніпро». Позивач наголосив, що всі господарські операції з контрагентами мали реальний характер, підтверджені належно оформленими первинними документами, відображені в бухгалтерському та податковому обліку та спричинили реальні зміни майнового стану підприємства. Крім того, позивач вказав, що право на формування податкового кредиту виникло у нього відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України, а наявність або відсутність порушень з боку його контрагентів не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків такого права, оскільки відповідальність має індивідуальний характер згідно зі ст. 61 Конституції України. Позивач також послався на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, відповідно до якої добросовісний платник податків не може нести негативних наслідків за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, якщо фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належними доказами. Додатково позивач зазначив, що розрахунки контролюючого органу щодо нібито завищення податкового кредиту є арифметично та методологічно помилковими, оскільки не враховують факти реєстрації податкових накладних, періоди їх відображення та фактичні обсяги господарських операцій, у зв`язку з чим висновки про завищення податкового кредиту є недоведеними. Також позивач стверджує, що висновки щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з витратами пального є необґрунтованими, оскільки контролюючий орган не врахував технологічні особливості виробництва асфальтобетонних сумішей, технічні характеристики обладнання та затверджені на підприємстві індивідуальні норми витрат палива, які підтверджують реальність та економічну обґрунтованість списання пального. Таким чином, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження первинних документів та фактичних обставин справи, у зв`язку з чим підлягають скасуванню в судовому порядку.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що висновки, викладені в акті документальної перевірки, є обґрунтованими, підтверджуються первинними документами, даними бухгалтерського та податкового обліку, а також інформаційними базами контролюючого органу. Відповідач вказує, що під час перевірки встановлено завищення позивачем витрат пального при виробництві асфальтобетонних сумішей, що призвело до безпідставного формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. На думку контролюючого органу, відсутність належного документального підтвердження економічно обґрунтованих норм списання пального, а також невідповідність фактичних витрат технологічним регламентам свідчать про порушення вимог податкового законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що надані позивачем документи не підтверджують реальність господарських операцій у частині обсягів використаного пального, а також не містять належного обґрунтування його списання у виробництві. У зв`язку з цим контролюючий орган вважає, що підприємством безпідставно не нараховано податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 Податкового кодексу України. Також у відзиві наголошується, що позивач не дотримався принципу належної обачності при організації господарської діяльності та формуванні витрат, що, на думку відповідача, додатково підтверджує наявність порушень податкового законодавства та правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу на спростування обставин, викладених у позовній заяві. Наведені у відзиві доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та узагальнених висновках контролюючого органу, які не підтверджені первинними документами або іншими об`єктивними доказами. Отже, висновки, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, оціночними та такими, що не спростовують доводів позивача, у зв`язку з чим не можуть бути прийняті судом до уваги як належне заперечення проти позовних вимог.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду подано заперечення щодо відповіді на відзив, в яких відповідач зазначає, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків акта документальної перевірки та доводів, викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач наполягає, що під час проведення документальної перевірки встановлено відсутність реального характеру господарських операцій позивача з окремими контрагентами, що обумовлено відсутністю у них необхідних матеріально-технічних, трудових та організаційних ресурсів, а також відсутністю підтвердженого джерела походження товарно-матеріальних цінностей. Крім того, контролюючий орган зазначає, що первинні документи, надані позивачем, не відображають реального змісту господарських операцій, у зв`язку з чим не можуть вважатися належною підставою для формування даних податкового обліку. Також відповідач вказує, що витрати позивача на ремонтно-будівельні роботи фактично мають характер капітальних інвестицій, а тому підлягають відображенню у складі необоротних активів із подальшою амортизацією, а не включенню до складу поточних витрат. Окремо відповідач звертає увагу на встановлені під час перевірки факти завищення витрат на списання пального, які, на його думку, не підтверджені належними нормами та документами, що дозволяють ідентифікувати фактичний обсяг його використання у виробничому процесі. Разом з тим, наведені доводи відповідача фактично зводяться до повторення висновків акта перевірки та не містять нових обставин чи належних доказів, які б спростовували аргументи позивача, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 24.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.

30.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №160/6985/26 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 10.06.2026 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на на підставі Наказу № 4320-п від 02.07.2025 р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Асфальт-Дніпро, наказу №5032-п від 11.08.2025р. «Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Асфальт-Дніпро (попередня назва ТОВ «Тракція Асфальт»), з 21.07.2025р. 29.08.2025 р. представниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Асфальт-Дніпро за період з 01.01.2020 р. по 31.03.2025 р.

В результаті перевірки складено акт № 3878/04-3607-01/41181973 від 05.09.2025 «Про результати документальної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Асфальт-Дніпро (код ЄДРПОУ 41181973) надалі акт перевірки.

У висновках акту зазначається наступне.

Перевіркою ТОВ Асфальт-Дніпро встановлено порушення:

1. ПСБО 15 «Доходи», ПСБО 16 «Витрати», п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України ТОВ «Асфальт-Дніпро» занижено податок на прибуток за період з 01.01.2020 по 31.03.2025 на суму 7 358 178 грн, у тому числі за: 2020 рік на суму 570 611 грн; 2021 рік на сум 2 680 771 грн; 2022 рік на суму 3 473 415 грн, 2023 рік на суму 60 645 грн, 1 кв. 2025 року на суму 17 391 грн.

2. П.198.1, п. 198.3, пп.г п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ Асфальт-Дніпро занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2020 по 31.12.2025 на загальну суму 17 866 834 грн, у тому числі: Квітень 2020 року на суму 218 773 грн, Червень 2020 року на суму 614 389 грн, Липень 2020 року на суму 498 637 грн, Серпень 2020 на суму 230 361 грн, Листопад 2020 року на суму 1 228 452 грн, Грудень 2020 року на суму 152 706 грн, Травень 2021 на суму 903 715грн, Червень 2021 на суму 967 784 грн, Липень 2021 року на суму 773 621 грн, Серпень 2021 року на суму 1 386 155 грн, Вересень 2021 року на суму 497 849 грн, Жовтень 2021 року на суму 820 093 грн, Листопад 2021 року на суму 517 860 грн, Грудень 2021 року на суму 698 427 грн, Лютий 2022 року на суму 212 748 грн, Травень 2022 року на суму 879 715 грн, Червень 2022 року на суму 416 167 грн, Липень 2022 року на суму 120 382 грн, Вересень 2022 року на суму 17 925 грн, жовтень 2022 року на суму 185 251 грн, листопад 2022 року на суму 147 284 грн, грудень 2022 року на суму 39 грн, січень 2023 року на суму 23 грн, лютий 2023 року на суму 33 грн, березень 2023 року на суму 121 747 грн, квітень 2023 року на суму 229 381 грн, травень 2023 року на суму 240 171 грн, червень 2023 року на суму 507 148 грн, липень 2023 року на суму 502 309 грн, серпень 2023 року на суму 603 434 грн, вересень 2023 року на суму 793 384 грн, жовтень 2023 року на суму 125 584 грн, листопад 2023 року на суму 123 778 грн, грудень 2023 року на суму 19 662 грн, травень 2024 на суму 1 531 737 грн, серпень 2024 року на суму 402 941 грн, вересень 2024 року на суму 251 920 грн, жовтень 2024 року на суму 305 488 грн, листопад 2024 року на суму 304 868 грн, грудень 2024 року на суму 240 021 грн, січень 2025 року на суму 5 833 грн. Березень 2025 року на суму 69040 грн. 3. П. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрації податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із зазначеними висновками щодо порушення норм податкового законодавства, які викладені в акті перевірки ТОВ Асфальт-Дніпро не погодилось.

17.11.2025 року листом за вих.№ 17112025/01 від 17.11.2025 подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області свої заперечення на акт перевірки.

Заперечення 03.12.2025 року були розглянуті на комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до акту перевірок. За результатом розгляду заперечень комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області висновки акту перевірки №3878/04-3607-01/41181973 від 05.09.2025 року щодо встановлених порушень залишено без змін, а заперечення без задоволення.

22.12.2025 року засобами поштового зв`язку ТОВ Асфальт-Дніпро було отримано податкові повідомлення-рішення складені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області:

- податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 року № 0671890701 на суму 8 384 877,25 (вісім мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 25 копійок) грн, з яких збільшено податкові зобов`язання в сумі 7 358 178 грн та штрафні санкції на суму 1 026 699,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 № 0672010701 на загальну суму 22 333 543,75 (двадцять два мільйони триста тридцять три тисячі п`ятсот сорок три гривні 75 копійок) грн., з яких збільшено податкові зобов`язання на суму 17 866 835 грн та штрафні санкції на суму 4 466 708,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 року № 0672040701 на суму штрафу 161052,08 (сто шістдесят одна тисяча п`ятдесят дві гривні 08 копійок) грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення складені ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №3878/04-3607-01/41181973 від 05.09.2025 року про результати документальної планової перевірки ТОВ «Асфальт-Дніпро» за період з 01.01.2020 року по 31.03.2025 року.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 05.01.2026 року подав скаргу в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.12.2025 року № 0672040701, 0672010701, 0671890701 до Державної податкової служби України.

23.02.2026 року ДПС України було розглянуто скаргу позивача та прийнято рішення №4522/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу ТОВ Асфальт-Дніпро залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.12.2025 року №0671890701, №067204701, №0672010701 залишені без змін.

Вказане рішення позивачем отримано 23.02.2026 року через особистий кабінет платника податків

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд виходить з того, що згідно із ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами підпункту "а" пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податків у інших платників товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

З урахуванням наведеного у позивача за результатом господарських операцій з постачальниками: ТОВ «Тріга Компані», ТОВ «Тімонторг», ПП «Автодор БНД», ТОВ «Укрмашкомплект», ТОВ «Дексін», ТОВ «Велбіт Нафта», ТОВ «Окард Будінвест», ТОВ «Агрі ЛТД», ТОВ «Укр Ойл Групп» виникло право на податковий кредит в сумі: 4 053 757,39 грн.

Щодо не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 12 865 454 грн. на витрати пального понад норму без достатнього обґрунтування як таке, що використане в межах господарської діяльності платника податків.

В акті перевірки ДПС зазначає: «в ході детального аналізу накладних на передачу готової продукції та вимог накладних на передачу сировини встановлено, що ТОВ «Асфальт-Дніпро» зависило норми списання пального (дизельного пального та палива пічного (котельне рідинне, синтетичне сумішеве) при виготовленні готової продукції: суміші асфальтобетонні гарячі і теплі тип Б, марки 1; суміші асфальтобетоннігарячі і теплі (асфальтобетон щільний) , що застосовується у верхніх шарах покриттів, тип Г, марка 1; бітумна емульсія на суму 67 251 021,50 грн., в тому числі ПДВ 12865454,00 грн.

Отже в порушення п44.1, п. 44.2 ст. 44 , п.189.1 ст. 189,1 ст. 189, пп.г п. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «Асфальт-Дніпро» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.202-31.03.2025 на загальну суму 12 865 454 грн.

Суд вважає висновки відповідача помилковими, необґрунтованими, здійсненими без врахування повного циклу виробництва готової продукції та неврахуванні задіяного в технологічному процесі обладнання.

Забезпечення єдиного порядку фіксування результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20.08.2015 р. (Порядок № 727).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 727 - Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727 - Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 727 - описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: 2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.

Таким чином, факти виявлених порушень платника, визначаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках перевіряючих осіб, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Натомість, у акті перевірки свою позицію, відповідач не обґрунтовує нормами чинного законодавства, не посилається на факти/документи, а оперує виключно власними вигаданими арифметичними формулами, невірно застосовує та обраховує цифрові показники.

Так, в акті перевірки ДПС зазначає, що у паспорті на АБЗ «TELTOMAT-120» встановлено, що для роботи даного обладнання використовується пальне, питома вага використання якого не більше 13 кг на тону готової продукції і у всіх подальших розрахунках Відповідач бере за норму споживання 13 кг, переведених у 15 літрів.

Втім, у акті перевірки свою позицію, відповідач не обґрунтовує нормами чинного законодавства, не посилається на факти/документи, а оперує виключно власними вигаданими арифметичними формулами, невірно застосовує та обраховує цифрові показники.

Так, в акті перевірки ДПС зазначає, що у паспорті на АБЗ «TELTOMAT-120» встановлено, що для роботи даного обладнання використовується пальне, питома вага використання якого не більше 13 кг на тону готової продукції і у всіх подальших розрахунках відповідач бере за норму споживання 13 кг, переведених у 15 літрів.

Натомість, у акті перевірки свою позицію, відповідач не обґрунтовує нормами чинного законодавства, не посилається на факти/документи, а оперує виключно власними вигаданими арифметичними формулами, невірно застосовує та обраховує цифрові показники.

Так, в акті перевірки ДПС зазначає, що у паспорті на АБЗ «TELTOMAT-120» встановлено, що для роботи даного обладнання використовується пальне, питома вага використання якого не більше 13 кг на тону готової продукції і у всіх подальших розрахунках Відповідач бере за норму споживання 13 кг, переведених у 15 літрів.

Однак, при цьому відповідачем не враховані обов`язкові технічні характеристики асфальтобетонної установки Тeltomat-120, згідно паспорту.

А окремо ще нормуються, відповідно до п. 3.3. СОУ 42.1-37641918-123:2014: витрати палива для підігріву бітуму в бітумосховищі, випаровування вологи і нагрів бітуму до робочої температури, підтримки робочої температури бітуму при зберігання у витратних ємностях, обігріву бітумопроводів, що прокладені на відкритому повітрі, розігрівання трубопроводів, які заповнені бітумом.

Натомість відповідач не взяв до уваги, вказані важливі особливості при визначенні норм витрат палива.

Крім того, відповідачем невраховане все обладнання ТОВ «АсфальтДніпро», яке використовується для виготовлення готової продукції та працює на рідкому паливі (котельне, дизельне та інше), а саме устаткування (вузол) для модифікування бітуму. Зазначений вузол модифікації бітуму використовується в господарській діяльності ТОВ «Асфальт-Дніпро» для виробництва асфальтобетонних сумішей на основі модифікованого бітуму. Зазначене устаткування також працює на рідкому паливі (дизельне, котельне та ін.) та оснащене пальником BALTUR-130 з нормою використання рідкого палива від 33,7 кг до 109,6 кг в годину. Режим роботи пальника - цілодобовий в дні виготовлення продукції. Зазначений вузол використовується у господарській діяльності ТОВ «Асфальт-Дніпро» з 01.09.2019 року.

Наразі зазначене обладнання знаходиться у користуванні підприємства на підставі договору №310 від 01.04.2020 року, укладеного між ТОВ «АТП-Дніпро» та ТОВ «Асфальт-Дніпро».

Таким чином, ТОВ «Асфальт-Дніпро» в процесі виготовлення готової продукції використовує обладнання, яке оснащене трьома пальниками:

- пальник MAN зав. № 81022100032 (ділянка доставки бітуму та його складування). Згідно техпаспорту витрата палива рідкого складає від 15,0 кг (17,86 л) до 25 кг (29,76 л) в годину (при переведені кг в літри застосований коефіцієнту 0,84). Використовується для зневоднення бітуму з подальшою його подачею на виробництво асфальтобетонних сумішей та/або емульсії бітумної, розігріву бітуму та підтримки його в гарячому стані. Робота пальника цілодобова;

- Пальник BALTUR зав. № BL T 000009625935 (ділянка модифікації - встановлений на вузлі модифікації бітуму). Згідно техпаспорту витрата палива рідкого складає від 33,7 кг (40,1 л) до 109,6 кг (130,48 л) в годину.

Пальник використовується для розігріву та підтримки температури бітуму при модифікації бітуму, обігріву бітум проводів, запірної арматури (засувки, крани і т.п.), насосів. Робота пальника цілодобова; - Пальник сушильного барабану RIELLO T.I.I3P GM зав. №02191005669 (ділянка виробництва є складовою TELTOMAT 120).

Згідно техпаспорту витрата палива рідкого складає від 220/233 кг (261,9/277,38 л) до 910/970 кг (1083,3/1154,76 л) в годину. Робота пальника - час роботи устаткування TELTOMAT-120.

Устаткування TELTOMAT-120 працює у дні виготовлення готової продукції протягом робочого часу. На підприємстві встановлений 7-ми годинний робочий день при 6-тиденому робочому тижні підрозділ «Виробництво».

З метою встановлення реальних норм витрат палива при роботі обладнання під час виготовлення готової продукції ТОВ «Асфальт-Дніпро» були зроблені заміри, які оформлені актом контрольного заміру витрати палива рідкого, яке використовується на виробництво асфальтобетонних сумішей від 29.11.2019 року.

Встановлені зазначеним актом норми були введені в дію з 01.01.2020 року наказом по ТОВ «ТРАКЦІЯ АСФАЛЬТ» (колишня назва ТОВ «Асфальт-Дніпро») №2911 від 29.11.2019 року. Зазначені документи, а саме: наказ ТОВ «ТРАКЦІЯ АСФАЛЬТ» (колишня назва ТОВ «Асфальт-Дніпро») №2911 від 29.11.2019 року «Про встановлення норм витрат рідкого палива на виробництві», яким затверджені норми витрат палива на підставі контрольних замірів норм витрат рідкого палива на виробництві, акт від 29.11.2019 року контрольного заміру витрати палива рідкого, що пішов на виробництво асфальтобетонних сумішей з додатком №1 до акту таблиця виміру витрати палива були надані у відповідь на запит № 11 від 29.08.2025 року та отримані контролюючим органом 29.08.2025 року, однак, з незрозумілих причин контролюючим органом не взято до уваги.

Більш того, весь технологічний процес та роботу пальників було показано представникам контролюючого органу під час проведення інвентаризації на території підприємства, однак до уваги також не взято.

Крім того, ТОВ «Асфальт-Дніпро» звернулося до Державного підприємства «НІРІ» для розробки індивідуальних норм витрат палива на роботу машин та механізмів. Згідно розроблених ДП «НІРІ» індивідуальних норм витрат палива на роботу машин та механізмів ТОВ «Асфальт-Дніпро» від 15.01.2026 року витрати палива становлять:

Пальник MAN - 23,8 л/маш.год, пальник BALTUR 100,4 л/маш.год, пальник сушильного барабану TELTOMAT 120 804,8 л/маш.год.

Згідно наведених даних, враховуючи індивідуальні норми витрат рідкого палива та режим роботи обладнання, споживання палива за період перевірки міг становити: 10 233 411,20 л.

А отже, витрати палива, використаного на виробництво готової продукції у кількості 7024151,59 л за період перевірки з 01.01.2020 по 31.03.2025 року є цілком обґрунтованими, відповідають технологічному процесу виробництва готової продукції.

Тобто відповідач робить висновки на підставі ухвали суду, якою вирішується лише процесуальне питання щодо проведення окремої слідчої дії, та робить висновки на підставі якихось загальних даних, наведених в ухвалі, які не стосуються саме роботи обладнання ТОВ «Асфальт-Дніпро»: потужність, режим роботи об ладнання, види та кількість продукції, що виробляється, вихідні дані сировини, що використовується та її вологість. При цьому не взято до уваги, що станом на сьогоднішній день відсутній будь-який вирок суду по зазначеному кримінальному провадженню та навіть після спливу більш ніж 4 років після прийняття зазначеної ухвали суду відсутності оголошення навіть підозр в рамках цієї справи відносно посадових осіб ТОВ «Асфальт-Дніпро».

Окрім цього, зроблені відповідачем висновки на підставі ухвали суду з процесуального питання є порушенням ст. 83 ПК України, якою передбачено, що: для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; 83.1.7. мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Більш того, у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідачем показники норм допустимих витрат палива для асфальтозмішувальної установки Тeltomat120 та устаткування (вузла) для модифікування бітуму застосовані не об`єктивно без урахування їх технічних характеристик, позиція податкового органу не аргументована нормами чинного законодавства, а отже висновки є безпідставними та необґрунтованими.

Також, у розумінні положень пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, умовами реалізації права платника на податковий кредит та віднесення сум до складу витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, вони повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки це є її визначальною ознакою.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій ТОВ «Асфальт-Дніпро» відповідачу були надані відповідні первинні документи, які підтверджують фактичне отримання палива та його використання у власній господарській діяльності. Вказані господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку підприємства, та спричинили зміни у його майновому стані, що пов`язано з рухом його активів, що підтверджується виписками по рахунку.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, та не вказано жодних посилань на підтвердження того, що документи, які підтверджують дані податкового обліку з отримання, використання та списання палива ТОВ «Асфальт-Дніпро» за 2020-1 квартал 2025 роки є не достовірними, таким чином посилання в акті на заниження ТОВ «Асфальт-Дніпро» за період з 01.01.2020 по 1 квартал 2025 роки податкових зобов`язань безпідставне.

Щодо застосування штрафних санкцій, розрахованих на підставі п. 123.2 ст. 123 Податкового Кодексу України.

Відповідачем при визначені грошових зобов`язань застосовано до позивача штрафні санкції:

За податковим повідомлення-рішенням №067890701 від 10.12.2025 р. сума штрафних санкцій нарахована у сумі 4 466 708,75 грн.; за податковим повідомлення-рішенням №0672010701 від 10.12.2025 р. сума штрафних санкцій нарахована у сумі 1 026 699,25 грн.

Підставами для застосування штрафних санкцій відповідач зазначає п. 123.2 ст. 123 ПК України.

Стаття 123 ПК України встановлює зокрема штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Так, згідно з пунктом 123.1. цієї статті, серед іншого передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 123.2. цієї статті діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Таким чином, для визначення розміру належних до застосування штрафних санкцій необхідним є встановлення наявності чи відсутності умислу платника податків щодо вчинення такого правопорушення.

Обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки (наприклад постанова Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19).

За змістом ПК України подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання платником податків своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно, документів, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо вини, підтверджують наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього кодексу.

Відсутність в акті перевірки обставин, які характеризують таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказують на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пункту 123.2 статті 123 ПК України.

Правовий висновок щодо умов застосування штрафу за пунктом 123.2 ст. 123 ПК України наведений у постанові Верховного Суду від 30.07.2025 у справі №320/11116/23. В якій окрім іншого наводиться: Норми податкового законодавства стосовно зазначено визначають наступне: підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених зокрема пунктами 123.2-123.5 статті 123 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7). Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи. Обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 123.2 статті 123 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини».

В акті перевірки (арк. 99 та 110) відповідач наступним чином наводить обставини, що характеризують таку ознаку як умисність виявленого діяння: «В ході проведення перевірки посадовим особам ТОВ «Асфальт-Дніпро» вручено запити № 1 від 21.07.2025 та №4 від 11.08.2025 стосовно причин та обставин вчинення встановлених документальною перевіркою податкових правопорушень, а також наявності обставин, які звільняють або пом`якшують відповідальність ТОВ «АсфальтДніпро» за виявлені документальною перевіркою порушення. ТОВ «Асфальт-Дніпро» додаткових документів та доказів, що свідчили б про неумисність вчинених податкових правопорушень не надано, не повідомлено про наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового Кодексу України».

Суд вказує, що запит №1 від 21.07.2025 року було вручено позивачу в перший день перевірки, в якому взагалі про наявність будь-яких правопорушень, тим паче встановлених на початку перевірки, наведено не було. Запит містив у собі вимогу про надання, окрім іншого, пояснень про вжиті ТОВ «Асфальт-Дніпро» аходи, спрямовані на дотримання правил та норм податкового законодавства, зокрема щодо їх розумності, добросовісності та належної обачності.

У відповідь за запит (вих. №2407від 24.07.2025 року) позивач зазначив, що ТОВ «Асфальт-Дніпро» здійснює свою господарську діяльність із дотриманням норм чинного податкового законодавства України, керуючись принципами розумності, добросовісності та належної обачності та постійно вживає такі заходи: системний моніторинг податкового законодавства, дотримання правил обліку, своєчасне подання звітності та сплати податків, внутрішній контроль та навчання персоналу, перевірку контрагентів та реальність господарських операцій. запит № 4 від 11.08.2025 року містив у собі лише вимогу про надання документів по взаємовідносинам з контрагентами, які навіть не згадуються в акті перевірки (ФОП ОСОБА_1 , ПП «Компонент Плюс», ТОВ «Біг Сіті Груп»), порушень по взаємовідносинам з якими зазначено не було.

Отже, відповідач жодним чином не встановив в діях позивача, а ні вини, а ні умислу, а отже зазначене свідчить про необґрунтованість застосування штрафу на підставі пунктом 123.2 ст. 123 ПК України у розмірі 25% та неправомірність податкових повідомлень-рішень № 067890701 та № 0672010701 від 10.12.2025р.

Стосовно же податкового повідомлення-рішенням від 10.12.2025 №0672040701, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму 67 251 021,50 грн. та застосовано штраф у розмірі 161052,08 грн. суд вважає його протиправним в силу відсутності порушень про які зазначає відповідач в акті перевірки та повністю спростовується Позивачем наведеним вище.

Щодо позиції ГУ ДПС у Дніпропетровській області про заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок заниження доходу в частині безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб на суму 30 143 742 грн.

В акті перевірки стосовно наведених, на думку відповідача, порушень в частині заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок заниження доходу в частині безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб на суму 30 143 742 грн. зазначається:

Так, за результатами проведеного аналізу ланцюгів постачання/ перевиставлення товарів, робіт, послуг (включно до встановлення факту обрива ланцюга постачання) з`ясовано/встановлено, що суб`єкти господарської діяльності постачальники, а саме: ТОВ «Тріга Компані» (ідентифікаційний код 39515165), ТОВ «Тімонторг» (і.к. 43089808), ПП «Автодор БНД» (і.к. 42808944), ТОВ «Укрмашкомплект» (і.к. 25328457), ТОВ «Дексін» (і.к. 44014164), ТОВ «Велбіт Нафта» (і.к. 43300931), ТОВ «Окард Будінвест» (і.к. 41606331), ТОВ «Агрі ЛТД» (і.к. 43747982), ТОВ «Укр Ойл Групп» (і.к. 43627990) не мали можливості постачання товарів у зв`язку з відсутністю трудових/матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, відсутності законного джерела походження ТМЦ.

Вказані твердження відповідач обґрунтовує аналізом інформаційних баз даних податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних підприємств-постачальників товарів, задіяних у ланцюгу.

Суд вважає наведені доводи відповідача безпідставними, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пунктом 1.2 розділу 1, пунктами 2.1, 2.2 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, згідно якого господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Умовами реалізації права платника на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У даному випадку, підставою виникнення спірних господарських операцій з ТОВ «Тріга Компані», ТОВ «Тімонторг», ПП «Автодор БНД», ТОВ «Укрмашкомплект», ТОВ «Дексін», ТОВ «Велбіт Нафта», ТОВ «Окард Будінвест», ТОВ «Агрі ЛТД», ТОВ «Укр Ойл Групп» є договори поставки товару, а також господарські операції з вказаними контрагентами, які здійснено на виконання вказаних договорів, що підтверджується наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського і податкового обліку.

За період, що перевіряється, реальність господарських операцій ТОВ «Асфальт-Дніпро» з вказаними підприємствами підтверджуються наступними фактами та документами.

Щодо взаємовідносинам з ТОВ «ТРІГА КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39515165).

Так, 02.08.2021 року між ТОВ «ТРІГА КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 39515165) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 41181973) було укладено договір №020821 на поставку товару порошок мінеральний. По договору ТОВ «ТРІГА КОМПАНІ» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом 2021року ТОВ «ТРІГА КОМПАНІ» було виконано поставки товару, вартість якого склала 2 359 091,12грн., в тому числі ПДВ 393 181,85 грн.

Поставка Товару здійснювалась Постачальником на склад Покупця власними силами. Факт передачі-приймання вказаного товару підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Оплата зазначеного товару здійснена в повному обсязі протягом 2021р в сумі 2359091,12 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Зайво перераховані кошти у сумі 233712,20 грн. були повернуті ТОВ «Тріга Компані» платіжним дорученням №1011 від 24.10.2021 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Асфальт-Дніпро».

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначеної угоди між позивачем та ТОВ «Тріга Компані» до нереальної: «встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ Асфальт-Дніпро факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну cyмy 2 359 091,12 грн. у тому числі ПДВ - 393 181,85 грн.: за серпень 2021 року у cyмi 1 380 002,45 грн. у тому числі ПДВ - 230 000,40 грн., жовтень 2021 року на суму 979 088,67 грн., у тому числі ПДВ - 163 181,45 грн.

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. ТОВ "ТРIГА KOMIIAHI" (код ЄДРПОУ 395151б5) віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 27.12.2022 № 323112, від 05.01.2023 № 2410, від 30.01.2023 № 16605, від 25.07.2024 № 28955, від 26.112024 № 22354, від 05.12.2024 № 22831, від 16.12.2024 № 23417, від 26.12.2024 № 24360, від 03.01.2025 № 128, від 15.01.2025 № 1374, від 27.01.2025 № 2997, від 06.02.2025 № 4416, від 18.02.2025 № 5833, від 28.02.2025 № 6921, від 10.03.2025 № 7674, від згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах походження, придбаного товару (мінеральний порошок МП-1) встановлено відсутність придбання ТОВ "ТРIГА KOMIIAHI" (код ЄДРПОУ 395151б5) протягом 2020-2021 р. товару за номенклатурою мінеральний порошок МП-1 від інших контрагентів. Тобто неможливо встановити походження Товару від виробника. 3. Відсутність матеріально-технічної бази для виробництва Товару. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ТОВ «ТРІГА КОМПАНІ» до ТОВ «АСФАЛЬТ ДНІПРО» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності. 4. Наявність кримінальних проваджень №3215100020000052, №32019100110000091.

В той же час суд вказує по п. 1. на момент укладення договору та протягом періоду поставки товару з 08.2021-10.2021, ТОВ "ТРIГА KOMIIAHI" не мало статусу ризикового платника податків.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 по-перше, не зрозуміло на підставі яких даних відповідач відносить ТОВ «Тріга Компані» до виробників.

По-друге, за даними, які наводить сам відповідач: наявний штат у 2021 році у кількості 12 осіб, наявність двох складів, транспортних засобів, земельної ділянки, задекларований дохід у розмірі 172304066 грн. свідчить на думку суду саме про наявність як трудових, так і матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарських операцій з ТОВ «Асфальт-Дніпро».

Висновки же контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів, які зроблені контролюючим органом виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, відповідачем не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

По п. 4. - Щодо наявності кримінальних проваджень, в яких згадується контрагент позивача, слід зауважити, що відповідно до практики КАС ВС, зокрема висвітленої у постанові від 28 червня 2023 року у справі №160/17647/21, суд наголошує на необхідності комплексного аналізу всіх обставин та первинних документів для встановлення податкових наслідків господарських операцій.

При цьому суд підкреслює, що самі по собі такі обставини, як факт порушення кримінального провадження, свідчення особи про неучасть у створенні чи діяльності підприємства, податкова інформація про ланцюг постачання або незначні помилки в первинних документах не можуть слугувати достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Тобто, суди дотримуються позиції, що підприємство не повинне нести негативні наслідки через посилання податкового органу на обставини, які не доводять того факту, що господарська операція не була проведена.

Окрім того, щодо кримінальних проваджень №3215100020000052 та №32019100110000091 на які посилається відповідач, немає жодного вироку щодо посадових осіб саме ТОВ "ТРIГА KOMIIAHI".

В Україні діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип закріплено у кримінальному процесуальному законодавстві та випливає з конституційних гарантій права на справедливий суд і захист. Особа не зобов`язана доводити власну невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться виключно на її користь, що є втіленням принципу in dubio pro reo.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ТІМОНТОРГ» (код ЄДРПОУ 43089808).

28.04.2023 року між ТОВ «ТІМОНТОРГ» (ЄДРПОУ 43089808) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 41181973) було укладено договір №905 на поставку геотекстиля та дорожніх сіток. По договору ТОВ «ТІМОНТОРГ» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - «Покупцем».

Факт передачі-приймання вказаного товару підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Оплата зазначеного товару здійснена в повному обсязі протягом 2023р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначеної угоди між позивачем та ТОВ «Тімонторг» до нереальної: «встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ Асфальт-Дніпро факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено,. що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну cyмy 229 604,40 грн., у тому числі ПДВ 38 267,33 грн.; за травень 2023 року в cyмi 35 024,00 грн., у тому числі ПДВ 5 837,40 грн.; за червень 2023 року на суму 101 181,60 грн., у тому числі ПДВ 16 863,60 грн.; за липень 2023 р. на суму 66 157,20 грн., в тому числі ПДВ 11 026,20 грн.; за серпень 2023 р. на суму 27241,20 грн., у тому числі ПДВ 4 540,20 грн».

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить наступне.

1. ТОВ «ТІМОНТОРГ» (код ЄДРПОУ 43089808) віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 25.08.2023 N? 54914, від 11.10.2023 N? 64380, від 30.10.2023 № 69146, від 19.05.2025 № 193362 згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах постачання походження придбаного Товару, встановлено придбання ТОВ «ТІМОНТОРГ» товару (Геотекстиль (полотно неткане синтетичне ТФ150 (ширина 2м)) по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг) протягом квітня, серпня 2023 р. у кількості 5900 м. куб. на загальну суму 158 804,40 грн. у т.ч. ПДВ 26 467,40 грн. у контрагента постачальника ТОВ «ГІБАР-БУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43892555). По ланцюгах постачання походження Товару Геотекстиль (полотно неткане синтетичне ТФ150 (ширина 2м)) встановлено відсутність подальшого придбання «ГІБАР-БУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43892555) протягом січня-серпня 2023 р. Товару за номенклатурою (Геотекстиль (полотно неткане синтетичне ТФ150 (ширина 2м)) від інших контрагентів. Тобто неможливо встановити походження Товару від виробника. 3. Відсутність матеріально-технічної бази для виробництва Товару. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ТОВ «ТІМОНТОРГ» до ТОВ Асфальт-Дніпро стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

Суд вказує, що по п. 1. на момент укладення договору та операцій з постачання товару, ТОВ «ТІМОНТОРГ» не мало статусу ризикового платника податків.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Можливі допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність саме щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 - висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо ТОВ «Тімонторг» та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АВТОДОР БНД» (код ЄДРПОУ 42808944).

03.08.2020 року між ТОВ «АВТОДОР БНД» (ЄДРПОУ 42808944) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» було укладено договір №355 на поставку бітум дорожній. По договору ТОВ «АВТОДОР БНД» є «Постачальником», а ТОВ Асфальт-Дніпро - «Покупцем».

Протягом 2020-2022 років ТОВ «АВТОДОР БНД» було виконано поставки товару, вартість якого склала 10 295 822,00грн., в тому числі ПДВ 1 715 970,33 грн.

Факт передачі-приймання вказаного товару підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

На підтвердження якості Товару Постачальником були представлені сертифікат відповідності № 001047, 000140.

Оплата зазначеного товару здійснена в не повному обсязі протягом 2020- 2022р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначеної угоди між позивачем та ТОВ «Автодор БНД» до нереальної: «встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ Асфальт-Дніпро факт отримання ТМЦ не заперечується. перевіркою встановлено. що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну cyмy 10 295 822,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 715 970,33 грн.: за вересень 2020 року у сумі 1 445 653,00 грн. , у тому числі ПДВ - 240 942,17 грн., за жовтень 2020 року на суму 1 724 406,00 грн., у тому числі ПДВ - 287 401,00 грн. , за листопад 2021 року на суму 567 868,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 644,67 грн. за грудень 2021 року на суму 493 170,00 грн., у тому числі ПДВ - 82 195,00 грн., за лютий 2022 року на суму 1 000125,00 грн., у тому числі ПДВ - 166 687,50 грн., за квітень 2022 року на суму 749 100,00 грн., у тому числі ПДВ - 124 850,00 грн., за травень 2022 року на суму 4 315 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 719 250,00 грн».

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. ПП "АВТОДОР БНД" (код ЄДРПОУ 42808944) віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 23.01.2025 р. згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах постачання походження придбаного товару встановлено придбання ПП "АВТОДОР БНД" (код ЄДРПОУ 42808944) Товару (Бітум дорожній марки 70/100) по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг) протягом 2020-2022 р. у контрагентів-постачальників: ТОВ «КРОПІВНИЦЬКИЙ ЗАВОД НАФТОПЕРЕРОБКИ» (43249853) протягом вересня - грудня 2020 року у кількості 1 917,39 т на суму 21 224 037,49 грн., ПДВ - 4 244 807,49 грн. Згідно ЄРПН ТОВ «КРОПІВНИЦЬКИЙ ЗАВОД НАФТОПЕРЕРОБКИ» протягом 2020 року не здійснювало придбання товару за номенклатурою Бітум дорожній марки 70/100, проте здійснювало придбання сировини: Нафта сира (ТОВ "РЕВЕРС НАФТОГАЗ", ТОВ "АСТОРІС", ТОВ «САНРАЙС ЛОГИСТИКС"), Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949-004:2009 код 2709 00 90 00, Конденсат газовий стабілізований природний, Розчинник уніфікований марки С та інші. Згідно аналізу інформаційних баз даних ДПС України, Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «КРОПІВНИЦЬКИЙ ЗАВОД НАФТОПЕРЕРОБКИ» не може бути виробником продукції Бітум дорожній марки 70/100, у зв`язку з відсутністю матеріально - технічної бази, достатньої кількості штатного персоналу тощо, підприємство створено на короткий термін. Отже, по ланцюгах постачання походження, придбаного Товару (Бітум дорожній марки 70/100) встановлено відсутність подальшого придбання ТОВ «КРОПІВНИЦЬКИЙ ЗАВОД НАФТОПЕРЕРОБКИ» (43249853) протягом вересня - грудня 2020 року Товару за номенклатурою: Бітум дорожній марки 70/100 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. ТОВ «ГРЕЙНЕС» (44115620), протягом вересня - листопада 2021 року у кількості 268, 57 т на суму 3 642 708,71 грн., ПДВ - 728 541,74 грн. Згідно ЄРПН протягом 2021 року ТОВ «ГРЕЙНЕС» придбано: БЕНЗИН АВТ. А-95-ЄВРО5-Е5, А/шина 275/40 R21 Pirelli Scorpion Winter 107V XL * Run Flat. Відсутнє придбання сировини для виготовлення продукції Бітум дорожній марки 70/100. Отже, по ланцюгах постачання походження, придбаного Товару (Бітум дорожній марки 70/100) встановлено відсутність подальшого придбання ТОВ «ГРЕЙНЕС» (44115620) протягом вересня - листопада 2021 року дорожній марки 70/100 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не Товару за номенклатурою: Бітум можливо встановити походження Товару від виробника. ТОВ «ПРОМНАФТОТРЕИД» (43649904), протягом квітня - травня 2021 року у кількості 1009,74 т на суму 10 958 500,01 грн., ПДВ - 2 191 700,0 грн. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару встановлено придбання ТОВ «ПРОМНАФТОТРЕЙД» (43649904) Товару (Бітум дорожній марки 70/100) по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг) протягом 2021 року у контрагентів - постачальників: - ТОВ «САНРАЙС ЛОГИСТИК» (42044752), протягом травня - листопада 2021 року у кількості 611,12 т на суму 7871 931,76 грн., ПДВ - 1574386,35 грн., ТОВ «КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД» (43732028), протягом червня вересня 2021 р. у кількості 744,89 т. на суму 9 654 113,16 грн. Згідно ЄРПН, ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬЯНС НАФТА ТРЕЙД" протягом червня - вересня 2021 року здійснювала придбання товару (Бітум дорожній 70/100 2 у контрагентів - постачальників: ТОВ "ТЕРМІНАЛ-МК", ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА», ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "СВІТАНОК", ТОВ "САНРАЙС ЛОГИСТИКС". 3. Відсутність матеріально-технічної бази для виробництва Товару за номенклатурою Бітум дорожній 70/100. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ПП "АВТОДОР БНД" (код ЄДРПОУ 42808944) до ТОВ Асфальт-Дніпро стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

Суд вказує, що по п. 1. на момент укладення договору та поставки товару, ТОВ «АВТОДОР БНД» не мало статусу ризикового платника податків, рішення податкової про віднесення Підприємства до ризикових, прийнято через три роки після закінчення відносин з Позивачем.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 - висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 25328457).

06.08.2021 року між ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ 25328457) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» було укладено договір №060821 на поставку продукції. По договору ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом 2023-2025 років ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» було виконано поставки запчастини, ремкомплектів до дорожньої техніки, спецтехніки вартість яких склала 828 945,32 грн., в тому числі ПДВ 138 157,55 грн.

Факт передачі-приймання вказаних запчастин, ремкомплектів до дорожньої техніки підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та експрес транспортними накладними Нової Пошти.

Оплата зазначеного товару здійснена в повному обсязі протягом 2023- 2025р.р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначеної угоди між позивачем та ТОВ «Укрмашкомплект» до нереальної: «встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ «АСФАЛЬТ - ДНІПРО» факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну суму 828 945,32 грн., у тому числі ПДВ - 138 157,55 грн.: за червень 2023 року на суму 56260,02 грн., у тому числі ПДВ - 9376,67 грн., за липень 2023 року на суму 6 400,03 грн., у тому числі ПДВ - 1066,67 грн., за серпень 2023 року на суму 967,00 грн., у тому числі ПДВ - 161,17 грн., за жовтень 2023 року на суму 43 688,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 281,33 грн., за січень 2024 року на суму 46 314,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 719,00 грн., за лютий 2024 року на суму 250 383,00 грн., у тому числі ПДВ - 41 730,50 грн., за березень 2024 року на суму 19 433,03 грн., у тому числі ПДВ - 3 238,84 грн., за березень 2024 року на суму81 254,03 грн., у тому числі ПДВ - 13 542,34 грн., за квітень 2024 року на суму 142 060,01 грн., у тому числі ПДВ - 23 676,67 грн., за травень 2024 року на суму 45 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 500,00 грн., за листопад 2024 року на суму 60 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 10 000,00 грн., за січень 2025 року на суму 34 620,03 грн., у тому числі ПДВ - 5 770,01 грн., за березень 2025 року на суму 61 999,20 грн., у тому числі ПДВ - 10 333,20 грн».

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. ТОВ "УКРМАШКОМЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 25328457) віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 08.04.2024 №4070, від 29.04.2024 р. №5348, від 22.05.2024 р. №7542 згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару встановлено відсутність придбання ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 25328457) протягом 2023 - 1 кв. 2025 років Товарів за номенклатурою: Ремкомплект плити асфальтоукладальника; Різець для дорожніх робіт W7/20X - 257,0 тис. грн.; Кабель; Скребок; Вимикач кнопковий маси дорожнього катка; Набір ущільнень дорожнього катка; Комплект ORIGINAL на каток №1; Ніпель; Болт від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 3. Відсутність матеріально-технічної бази для виробництва Товару, відсутність реального походження Товару. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» до ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності. 4. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «УКРМАШКОМПЛЕКТ» є фігурантом у кримінальній справі за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України відносно директора ТОВ «УРАН», за яким винесено вирок від 16.05.2011 р.

По п. 1 суд вказує, що на момент укладення договору, ТОВ "УКРМАШКОМЛЕКТ" не мало статусу ризикового платника.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 - висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційноаналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

По п. 4. - Щодо кримінального провадження на яке посилається Відповідач, немає жодного кримінального вироку щодо посадових осіб ТОВ "УКРМАШКОМЛЕКТ" щодо кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України. В Україні діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип закріплено у кримінальному процесуальному законодавстві та випливає з конституційних гарантій права на справедливий суд і захист. Особа не зобов`язана доводити власну невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться виключно на її користь, що є втіленням принципу in dubio pro reo.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ДЕКСІН» (код ЄДРПОУ 44014164).

01.06.2022 року між ТОВ «ДЕКСІН» (ЄДРПОУ 44014164) та ТОВ «АСФАЛЬТ- ДНІПРО» було укладено договір №Д/0106-4118 на поставку бітуму нафтового дорожнього. По договору ТОВ «ДЕКСІН» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом червня 2022 року ТОВ «ДЕКСІН» було виконано поставки бітуму нафтового дорожнього, вартість якого склала 2 497 000,90грн., в тому числі ПДВ 416 166,82 грн.

Факт передачі-приймання вказаного бітуму нафтового дорожнього підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

На підтвердження якості товару був наданий постачальником сертифікат № 00119.

Оплата зазначеного бітуму нафтового дорожнього здійснена в обсязі 1 823 800,62 грн. протягом 2022р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученням

Заборгованість у сумі 673 200,28 грн була перерахована новому кредитору ТОВ «ФУД ТРЕЙД 2019» згідно Договору № 1124 від 08.08.2022 про відступлення права вимоги (копія договору додається) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок нового кредитора , що підтверджується платіжним дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначеної угоди між Позивачем та ТОВ «Дексін» до нереальної: «встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ «АСФАЛЬТ - ДНІПРО» факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну суму 2 497 000,90 грн., у тому числі ПДВ - 416 166,81 грн.: за червень 2022 року у сумі 2 497 000,90 грн., у тому числі ПДВ - 416 166,81 грн».

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. ТОВ «ДЕКСІН» (код ЄДРПОУ 44014164) віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 09.09.2022 р. згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару встановлено відсутність придбання ТОВ «ДЕКСІН» (код ЄДРПОУ 44014164) протягом січня червня 2022 р. Товарів за номенклатурою: Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 3. У зв`язку з відсутністю найманих осіб та необхідного обладнання унеможливлює виробництво товару за номенклатурою Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100, також підприємство не є платником екологічного податку. Відсутність матеріально-технічної бази для виробництва Товару, відсутність реального походження Товару. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ТОВ «ДЕКСІН» (нова назва ТОВ «ТЕРТЕЛЗ» до ТОВ «АСФАЛЬТ ДНІПРО» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності. 4. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ "ДЕКСІН" ( нова назва ТОВ «ТЕРТЕЛЗ») (код ЄДРПОУ 44014164) є фігурантом кримінальних проваджень №42022102070000373 від 15.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та кримінального провадження N? 42022000000001384 від 11.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.212 КК України.

По п. 1. Суд вказує, що на момент укладення договору, ТОВ «ДЕКСІН» (нова назва ТОВ «ТЕРТЕЛЗ» (код ЄДРПОУ 44014164)) не мало статусу ризикового платника.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 - висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційноаналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

По п. 4. - Щодо кримінальних проваджень на які посилається Відповідач, немає жодного кримінального вироку щодо посадових осіб ТОВ «ДЕКСІН» (нова назва ТОВ «ТЕРТЕЛЗ» (код ЄДРПОУ 44014164) щодо кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ч.1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.212 КК України.. В Україні діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип закріплено у кримінальному процесуальному законодавстві та випливає з конституційних гарантій права на справедливий суд і захист. Особа не зобов`язана доводити власну невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться виключно на її користь, що є втіленням принципу in dubio pro reo.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» (код ЄДРПОУ 43300931).

10.07.2021 року між ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» (ЄДРПОУ 43300931) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 41181973) було укладено договір №1007/21-1 на поставку бітуму дорожнього. По договору ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом 2021-2024років ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» було виконано поставки бітуму дорожнього, вартість якого склала 5 087 689,01грн., в тому числі ПДВ 847 948,17 грн.

Факт передачі-приймання вказаного бітуму дорожнього підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарнотранспортними накладними.

На підтвердження якості товару постачальником були надані паспорта якості.

Оплата зазначеного бітуму дорожнього здійснена в повному обсязі протягом 2021-2024р.р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначеної угоди між позивачем та ТОВ «Велбіт Нафта» до нереальної.

Висновок відповідача: встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ Асфальт-Дніпро факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну суму 5 087 689,01 грн. у т.ч. ПДВ 847948,17 грн.: за липень 2021 р. на суму 1 500 189,71 грн. у т. ч. ПДВ 250 031,62 грн.; за серпень 2021 р. на суму 3 587 499,30 грн. у т.ч. ПДВ 597 916,55 грн.

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» (код ЄДРПОУ 43300931) віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 24.01.2022 р. №1839, від 26.01.2022 р. №2077, від 13.01.2025 р. №848 згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару встановлено відсутність придбання ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» (код ЄДРПОУ 43300931) протягом січня серпень 2021 р. Товарів за номенклатурою: Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 3. Відсутність матеріально-технічної бази, достатньої кількості штатного персоналу для виробництва Товару, відсутність реального походження Товару. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ТОВ «ДЕКСІН» (нова назва ТОВ «ТЕРТЕЛЗ» до ТОВ «АСФАЛЬТ ДНІПРО» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

По п. 1. Суд вказує, що на момент укладення договору, ТОВ «ВЕЛБІТ НАФТА» (код ЄДРПОУ 43300931) не мало статусу ризикового платника.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 - висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційноаналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41606331).

09.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКАРД БУДІНВЕСТ» та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 41181973) було укладено договір №422 на поставку полімерів для модифікації бітуму. По договору ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом 2021 року ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» було виконано поставки полімерів для модифікації бітуму, вартість якого склала 2 160 000,00 грн., в тому числі ПДВ 360 000,00 грн.

Факт передачі-приймання вказаних полімерів для модифікації бітуму підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними, актами приймання-передачі та товарно-транспортними накладними.

Оплата зазначених полімерів для модифікації бітуму здійснена в повному обсязі протягом 2021р, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжними дорученнями.

15.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 41606331) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» було укладено договір №1108 на поставку полімерів для модифікації бітуму. По договору ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом 2024 року ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» було виконано поставки полімерів для модифікації бітуму, вартість якого склала 2 460 240,00 грн., в тому числі ПДВ 410 040,00 грн.

Факт передачі-приймання вказаних полімерів для модифікації бітуму підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Оплата зазначеного товару здійснена в повному обсязі протягом 2024р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження якості товару постачальником наданий сертифікат якості № 019375.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначених угод між позивачем та ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» до нереальних: «Встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ «АСФАЛЬТ - ДНІПРО» факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну суму 4 620 240,00 грн., у тому числі ПДВ 770040,00 грн.: за квітень 2021 року у сумі 2 160 000 грн., у тому числі ПДВ 360000,00 грн., за квітень 2024 р. на суму 2 460 240,00 грн. у т.ч. ПДВ 410040,00 грн.

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» віднесено до категорії ризикових платників за рішенням: від 16.11.2021 р. № 98092, від 18.05.2023 р. №58677, згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 2. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару встановлено відсутність придбання ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41606331) протягом 2021-2024 років Товарів за номенклатурою: Полімер для модифікації бітуму (поліетиленовий віск) HONEYWELL TITAN 7686 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 3. Відсутність матеріально-технічної бази, достатньої кількості штатного персоналу для виробництва Товару, відсутність реального походження Товару. Виходячи з баз даних ДПС, не підтверджено операції з реалізації ТМЦ від ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41606331) до ТОВ «АСФАЛЬТ ДНІПРО» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності. 4. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код 41606331) є фігурантом кримінального провадження N? 32020160000000006 від 13.01.2020 за ознаками кримінального порушення передбаченого ч.3 ст .212 КК України ТОВ "ОКАРД БУДІНВЕСТ" (код 41606331) є фігурантом кримінального провадження N?22021160000000206 від 08.12.2021 за ознаками кримінального порушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

По п. 1. Суд вказує, що на момент укладення договору №422 від 09.04.2021 р., ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41606331) не мало статусу ризикового платника. На момент укладення договору поставки №1108 від 15.04.2024 р., рішення податкової №58677 від 18.05.2023р. про віднесення до категорії ризикових платників ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41606331) було скасоване Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року Справа № 420/11980/23, яке залишено в силі Постановою п`ятого о апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. Справа № 420/11980/23.

По п. 2. - жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 3 - висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з постачання товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, згідно висновку Верховного Суду, який висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційноаналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

По п. 4. - Щодо кримінальних проваджень на які посилається Відповідач, немає жодного кримінального вироку щодо посадових осіб ТОВ «ОКАРД БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41606331) щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст .212 КК України КК України, ч.4 ст. 191 КК України. В Україні діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип закріплено у кримінальному процесуальному законодавстві та випливає з конституційних гарантій права на справедливий суд і захист. Особа не зобов`язана доводити власну невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться виключно на її користь, що є втіленням принципу in dubio pro reo.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АГРІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43747982).

03.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІ ЛТД» (ЄДРПОУ 43747982) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» було укладено договір №0312/21 на поставку бітуму дорожнього. По договору ТОВ «АГРІ ЛТД» є «Постачальником», та ТОВ Асфальт-Дніпро- «Покупцем».

Протягом 2020-2024 років ТОВ «АГРІ ЛТД» було виконано поставки бітуму дорожнього, вартість якого склала 2 160 000,00грн., в тому числі ПДВ 360 000,00 грн.

Факт передачі-приймання вказаного бітуму дорожнього підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарнотранспортними накладними.

На підтвердження якості товару постачальником були передані: паспорта якості від 07.06.21, 04.06.21, 02.06.21, 04.12.21, сертифікати якості №UA.IP.3.550-20, №UA.IP.3.728-21, протокол випробувань від 08.04.21.

Оплата зазначеного бітуму дорожнього здійснена в повному обсязі протягом 2020-2024р.р, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначених угод між позивачем та ТОВ «АГРІ ЛТД» до нереальних: «встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ Асфальт-Дніпро факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну суму 2 160 000,00 грн., у тому числі ПДВ 360 000,00 грн.: за грудень 2021 року у сумі 2 160 000 грн., у тому числі ПДВ 360 000,00 грн».

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару (Бітум дорожній модифікований 70/100) встановлено відсутність придбання ТОВ «АГРІ ЛТД» протягом 2022 року Товарів за номенклатурою: Бітум дорожній модифікований 70/100 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 2. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «АГРІ ЛТД» є фігурантом кримінального провадження N?42022040000000358 від 30.09.2022 за ознаками кримінального порушення передбаченого ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 366 КК України. 1. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару (Бітум дорожній модифікований 70/100) встановлено відсутність придбання ТОВ «АГРІ ЛТД» протягом 2022 року Товарів за номенклатурою: Бітум дорожній модифікований 70/100 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 2. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «АГРІ ЛТД» є фігурантом кримінального провадження N?42022040000000358 від 30.09.2022 за ознаками кримінального порушення передбаченого ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 366 КК України.

По п. 1. суд вказує, що жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 2. - щодо кримінальних проваджень на які посилається відповідач, немає жодного кримінального вироку щодо посадових осіб ТОВ «АГРІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43747982) щодо кримінального правопорушення ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 366 КК України. В Україні діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип закріплено у кримінальному процесуальному законодавстві та випливає з конституційних гарантій права на справедливий суд і захист. Особа не зобов`язана доводити власну невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться виключно на її користь, що є втіленням принципу in dubio pro reo.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «УКР ОЙЛ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 43627990).

14.06.2021 року між ТОВ «Укр Ойл Групп» (ЄДРПОУ 43627990) та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» було укладено договір №ОУГ-14/06-21 на поставку нафтопродуктів, пічного палива. По договору ТОВ «Укр Ойл Групп» є «Постачальником», а ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - «Покупцем».

Протягом 2021 року ТОВ «Укр Ойл Групп» було виконано поставки нафтопродуктів, пічного палива, вартість якого склала 2 065 350,00 грн., в тому числі ПДВ 344 225,00 грн.

Факт передачі-приймання вказаних нафтопродуктів, пічного палива підтверджується оформленими та підписаними Сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

На підтвердження якості товару постачальником були передані: паспорт якості №773 від 07.07.21, сертифікат якості АА №000282.

Оплата зазначеного пічного палива здійснена в повному обсязі протягом 2021р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки позиція відповідача щодо віднесення зазначених угод між позивачем та ТОВ «Укр Ойл Групп» до нереальних: «Встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару та у зв`язку з тим, що ТОВ Асфальт-Дніпро факт отримання ТМЦ не заперечується, перевіркою встановлено, що зазначені товарно-матеріальні цінності та послуги (роботи) було фактично отримано від невстановлених осіб на загальну суму 2 065 350,00 грн., у тому числі ПДВ 344225,00 грн.: за червень 2021 року у сумі 2 065 350,00 грн., у тому числі ПДВ 344225,00 грн.

В обґрунтування зазначеного відповідач в акті наводить: 1. По ланцюгах постачання походження, придбаного Товару встановлено відсутність придбання ТОВ «УКР ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43627990) протягом січня-червня 2021 року Товарів за номенклатурою: Абсорбент газоконденсатний Марки А ТУ У 23919929.011-2000 від інших контрагентів - постачальників та виробників. Тобто не можливо встановити походження Товару від виробника. 2. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «УКР ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43627990) є фігурантом кримінального провадження N? 420231020300000018 від 07.02.2023 за ознаками кримінального порушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

По п. 1. суд вказує, що жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право Покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

По п. 2. - щодо кримінальних проваджень на які посилається відповідач, немає жодного кримінального вироку щодо посадових осіб ТОВ «УКР ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43627990) щодо кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України. В Україні діє принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого кожна особа вважається невинною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Цей принцип закріплено у кримінальному процесуальному законодавстві та випливає з конституційних гарантій права на справедливий суд і захист. Особа не зобов`язана доводити власну невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться виключно на її користь, що є втіленням принципу in dubio pro reo.

Крім того, в ході перевірки контролюючим органом на підставі досліджених первинних документів встановлено, визнано та підтверджено наступні факти: основним видом діяльності ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» є виробництво неметалевих мінеральних виробів (асфальтобетонних сумішей, бітумних емульсій).

З метою здійснення господарської діяльності та виробництва вказаної продукції ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» у період з 01.01.2020 по 31.03.2025 році здійснювало закупівлю відповідної необхідної сировини в рамках укладених договорів з підприємствами-постачальниками товару.

Ба більше, реальність господарської операції підтверджується фактом руху активів і зміною стану зобов`язань ТОВ «Асфальт-Дніпро».

Факт реалізації підприємством власноруч виробленої продукції підтверджується також відповідними первинними документами, наявність і належність оформлення яких контролюючий орган не заперечував.

З огляду на вищевикладене, вбачається суперечлива позиція контролюючого органу:

- з одного боку ним досліджено, підтверджено та визнається документальний цикл оформлених належним чином первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність отриманих ТОВ Асфальт-Дніпро товарів (ТМЦ), їх придбання, перевезення, оплату, відображення руху операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також факт їх використання у господарській діяльності ТОВ Асфальт-Дніпро;

- з іншого боку незважаючи на існування юридичних фактів, підтверджених відповідними первинними бухгалтерськими документами та податковою звітністю - Відповідач лише на підставі аналізу інформаційних баз даних податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних контрагентів постачальників вказаних товарів, робить висновок про нереальність цих господарських операцій, як наслідок завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток та завищення податкового кредиту ТОВ Асфальт-Дніпро.

До того ж, ТОВ Асфальт-Дніпро здійснювало відбір постачальників із належною обачністю та дотриманням принципу розумності. При виборі контрагентів враховувалися наступні критерії: наявність державної реєстрації та актуального запису в Єдиному державному реєстрі; статус платника ПДВ (перевірявся через офіційний реєстр ДПС); наявність відкритої податкової історії, відсутність негативної інформації в загальнодоступних джерелах (зокрема, судових реєстрах, реєстрі виконавчого провадження, реєстрі боржників; перевірка фізичних та юридичних осіб на предмет застосування обмежувальних заходів (санкції)); позитивна ділова репутація та досвід роботи на ринку; реальна можливість надання послуг або постачання товарів (наявність відповідних ліцензій, сертифікатів, дозволів тощо).

Також перевірка здійснювалась з використанням інформації за допомогою ресурсів у мережі інтернет такими як: Clarity Project https://clarity-project.info/edrs; Edata https://edata.com.ua/; Opendatabot https://opendatabot.ua/; Уoucontrol https://youcontrol.com.ua/ sign_in/; Громадська антикорупційна експертиза результатів державних тендерів в Україні http://acm-ua.org/; та інші ресурси, які є у вільному доступі, також, але не виключно співробітники ТОВ Асфальт-Дніпро продивляються новини.

Усі господарські операції із контрагентами мали реальний характер, підтверджувалися первинними документами та фактичним виконанням зобов`язань. У разі сумнівів щодо контрагента - співпраця не розпочиналась.

Таким чином, висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій ТОВ Асфальт-Дніпро з вищенаведеними контрагентами є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Отже, ТОВ Асфальт-Дніпро правомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрати за господарськими операціями з ТОВ «Тріга Компані» (і.к. 39515165), ТОВ «Тімонторг» (і.к. 43089808), ПП «Автодор БНД» (і.к. 42808944), ТОВ «Укрмашкомплект» (і.к. 25328457), ТОВ «Дексін» (і.к. 44014164), ТОВ «Велбіт Нафта» (і.к. 43300931), ТОВ «Окард Будінвест» (і.к. 41606331), ТОВ «Агрі ЛТД» (і.к. 43747982), ТОВ «Укр Ойл Групп» (і.к. 43627990), а також правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними цими контрагентами, у зв`язку із чим висновки Акту є безпідставними.

Щодо позиції ГУ ДПС у Дніпропетровській області про завищення витрат на вартість ремонтно-будівельних робіт та списання матеріалів для проведення капітального ремонту, а саме: благоустрою орендованої території на суму 10 735 024 грн.

В акті перевірки з зазначеного відповідач наводить: «в ході проведення перевірки встановлено заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 10 735 024,28 грн, у тому числі за 2022 рік на суму 10 735 024,28 грн за рахунок віднесення до складу інших оперативних витрат вартості ремонтнобудівельних робіт території та списання матеріалів для проведення капітального ремонту, а саме: благоустрій орендованої території за адресою: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, буд. 139М, які були виконані для капітального ремонту даного майданчика, такі відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів), Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року №561, відносяться до капітальних інвестицій в необоротні активи та підлягають включенню до складу витрат у вигляді амортизаційних відрахувань при умові введення в експлуатацію таких необоротних активів.

…Асфальтове покриття є складовою прилеглих будівель. Адже такі елементи благоустрою та подібні розглядаються як результат заходів, що призвели до поліпшення якісних характеристик прилеглої до будівлі території, а отже і до збільшення первісної вартості самої будівлі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного вартість будівельних матеріалів, виконаних робіт, списаних на проведення капітального ремонту території, що розташована за адресою: м. Дніпро. Пр. Б. Хмельницького, 139М ТОВ «АсфальтДніпро» повинно бути відображено в бухгалтерському обліку наступним записом: Дт15 «Капітальні інвестиції» Кт201 «Матеріали» - 1885062,21 грн.

Дт 15 «Капітальні інвестиції» Кт 26 «Готова продукція» - 1 481 065,33 грн.

Дт15 «Капітальні інвестиції» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками 7368896,74 грн.

Дт 117 «Інші необоротні матеріальні активи» Кт 15 «Капітальні інвестиції» - 10735024,28 грн.

Враховуючи вищенаведене в порушення П (с) БО16, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України ТОВ «Асфальт-Дніпро» занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на загальну суму 10 735 024 грн, в тому числі за 2022 рік на суму 10 735024 грн...».

Так, 20.06.2022 року між ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «ЕЛІТПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 42890735) Виконавець за договором та ТОВ «АСФАЛЬТ-ДНІПРО» - Замовник було укладено договір №533 на надання послуг з благоустрою території.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується у порядку та умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги зазначені у п.1.2 Договору, а саме послуги з благоустрою території згідно Договірної ціни (Додаток № 1), в обумовлений цим Договором строк. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим Договором послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість в порідку, встановленому договором. П.1.2 Договору: 1. Послуги з благоустрою території, що розташована за адресою по пр. Богдана Хмельницького 139М, м. Дніпро, 49033.

Згідно з п. 3.1 договору ціна Договору складена на підставі Договірної ціни (Додаток №1) та становить без ПДВ 7 368 896,73 грн; ПДВ 1 473 779,35 грн; з ПДВ 8 842 676,008 грн.

Договірна ціна є твердою і може бути уточнена сторонами виключно шляхом підписання додаткової угоди.

Розрахунки за виконанні роботи за договором будуть здійснюватися Замовником на підставі актів наданих послуг та акту здачі-приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-3 та рахунку на оплату робіт, протягом 10 робочих днів з підписання Сторонами актів наданих послуг.

Протягом 2022 року ТОВ «Асфальт-Дніпро» було виконано послуг, вартість яких склала 8 842 676,08 грн., в тому числі ПДВ 1 473 779,35 грн.

Факт передачі-приймання вказаних послуг підтверджується оформленими та підписаними Сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт.

Оплата зазначених послуг ТОВ «Асфальт-Дніпро» здійснена в повному обсязі протягом 2022р, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, на виконання послуги з благоустрою орендованої території, що розташована за адресою: пр. Богдана Хмельницького, 139М, м. Дніпро, 49033 ТОВ Асфальт-Дніпро протягом 2022 року списано матеріали на загальну суму 3 366 127,54 грн.

Згідно актів форми №КБ-2В до договору №533 на надання послуг з благоустрою території ТОВ «Асфальт-Дніпро» виконавцем були надані наступні послуги:

Липень 2022 року розробка ґрунту, планування ділянки ручним способом, розрівнювання ґрунту, розбирання щебеневих покриттів та основ, виправлення профілю основ щебеневих без додавання нового матеріалу, ліквідація вибоїн, розбирання асфальтобетонних покриттів, улаштування підстильних та вирівнювальних шарів з ЩПС, відсіву гранітного, щебню, перенесення вантажів вручну, перевезення матеріалів за допомогою ручного візка з навантаженням накладанням і розвантаженням складанням, навантаження сміття екскаваторами, перевезення сміття.

Серпень 2022 року установлення бортових каменів, улаштування одношарових асфальтобетонних покриттів, улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із щебню.

Вересень 2022 року улаштування підстильних та вирівнювальних шарів поверхні з відсіву гранітного.

Вересень 2022 року розбирання монолітних бетонних покриттів та фундаментів, копання ям вручну, навантаження сміття, переміщення сміття на місце складування, розбирання цементно-бетонних покриттів, ущільнення ґрунту трамбівками, улаштування підстильних та вирівнювальних шарів з відсіву та підняття площадки, копання ям вручну, демонтаж непридатних та не діючих металоконструкцій, очищення металевих конструкцій від корозії металевими щітками, очищення від бруду будівель та споруд, навантаження сміття вручну та екскаваторами, переміщення сміття на місце складування.

Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів»:

П. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», передбачено, що до об`єктів благоустрою належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Абз. 5 ст. 13 цього ж Закону визначено, що заходи з благоустрою - це роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Абз. 1 ст. 13 уточнює, що благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів, спрямованих на покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та створення сприятливого для життєдіяльності середовища.

Підприємства, установи та організації, згідно з п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 18 Закону, зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, дотримуватися технологій експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи із запобігання зносу та забезпечення чистоти.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону, комплексний благоустрій - це проведення комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, озеленення, освітлення та інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території та покращення її естетичного вигляду.

Згідно з п. 1.3 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 23.09.2003 № 154 (далі Порядок №154) роботи з ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів поділяють на такі види: капітальний ремонт; поточний ремонт (ремонт вулично-дорожньої мережі та штучних споруд поділяється на середній. та дрібний); утримання.

Згідно п. 1.5. Порядку №154 до поточного ремонту об`єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і пошкодженням об`єктів благоустрою населених пунктів, на негайну їх ліквідацію.

А згідно п. 1.8. Порядку №154 роботи з утримання об`єктів благоустрою населених пунктів полягають у регулярному проведенні заходів щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення нормальних умов їх функціонування.

Слід зазначити що Додатками 3 та 5 до Порядку №154 передбачено номенклатура робіт з поточного ремонту об`єктів благоустрою населених пунктів та штучних споруд та номенклатура робіт з утримання об`єктів благоустрою населених пунктів. Так до робіт з поточного ремонту та утримання об`єктів благоустрою відносяться наступні роботи:

Ліквідація пошкоджень земляного полотна з відновленням покриття на спучених, зсувних, обвалених та інших ділянках; Виправлення просаднів та прольотів частини з одночасним ремонтом основи та земляного полотна при загальному обсязі робіт не менше 200 кв. м, але не більше 40% площі проїзду; Ліквідація окремих пошкоджень покриттів усіх видів на тротуарах, майданчиках, пішохідних та велосипедних доріжках з частковим виправленням основи ділянками не менше 50 кв.м, але не більше 40% площі на даній вулиці, дорозі, внутрішньо-квартальній житловій та іншій території; Улаштування нових тротуарів та пішохідних доріжок на окремих ділянках загальною довжиною не більше 100 м; Виправлення та заміна пошкоджених бордюрних каменів і поребриків на ділянках довжиною понад 100 м, але не більше 40% загальної їх довжини, на вулиці, дорозі, внутрішньо квартальної житлової та іншої територій, а також улаштування нових на окремих ділянках загальною довжиною не більше 100 м; Виправлення окремих пошкоджень земляного полотна з відновленням покриття проїзної частини і тротуарів на ділянках спучення та всідання; Профілювання та коткування ґрунтових доріг; Ремонт дорожнього покриття проїзної частини при загальному обсязі робіт не менше 200 кв.м, але не більше 40% площі споруди; Ліквідація окремих пошкоджень тротуарів загальною площею не менше 50 кв.м, але не більше 40% їх площі на споруді; Очищення металоконструкцій від іржі та часткове або повне їх фарбування; Виправлення окремих бордюрних каменів та поребриків; Планування узбіч, укосів насипів та виїмок доріг без підсипання ґрунту з прибиранням невеликих зсувів та обвалів, Коткування ґрунтових та гравійних доріг.

Отже, з урахуванням наведених норм законодавства та видів робіт, які були надані за договором № 533 послуги з благоустрою території виконувались з метою забезпечення нормальних умов функціонування та виключно з наведення порядку та чистоти на виробничій території та в будівлях (як в середині так і зовні), а саме очищення від бруду будівель і споруд, демонтажу не діючих металоконструкцій, монолітних бетонних та цементобетонних фундаментів під та/або над поверхнею ґрунту, розробка як екскаваторами, так і вручну залишків шлаку, щебню та інших сипучих матеріалів, які роками улежалися та ущільнилися, виправлення та заміна пошкоджених бортових каменів, виправлення окремих пошкоджень покриття, підсипання сипучих матеріалів на нерівний ґрунт.

Таким чином, капітального ремонту не було та будь-яких робіт пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутньої економічної вигоди, первісно очікуваних від використання об`єкта, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт Форми №КБ-2В, в яких чітко вказана номенклатура робіт, які безпосередньо здійснювались на виробничій території.

Враховуючи вищенаведене, позиція відповідача, що асфальтове покриття є складовою прилеглих будівель, адже такі елементи благоустрою та подібні розглядаються як результат заходів, що призвели до поліпшення якісних характеристик прилеглої до будівлі території, а отже і до збільшення первісної вартості самої будівлі є безпідставною та здійснена без правового обґрунтування, що такі роботи відносяться до капітального ремонту, та взагалі не наводиться, які саме роботи виконані на відновлення та підвищення їх експлуатаційних характеристик, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об`єктів і окремих їх частин у межах норм.

Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 року №92 (далі Національне положення (стандарт) 7) Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Об`єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 15 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт Форми №КБ-2В та зазначених у них видів (номенклатури) робіт, роботи з поліпшення об`єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) не здійснювались та не призвели до одержання майбутніх економічних вигід та підвищення техніко-економічних можливостей.

Підприємство здійснювало витрати на утримання території в належному санітарному, безпечному для користувачів та естетичному стані з урахуванням вимог техніки безпеки та виконання екологічних умов провадження планової діяльності, встановлених п.1.1 Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності розміщення асфальтозмішувальної установки TELTOMAT-120 та бітумно-емульсійної установки УВБ-2.

Демонтаж, розбирання та виїмка фундаментів і залізобетонних підстав споруд є складовою будівельних робіт.

Згідно П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 16 "Витрати" такі роботи класифікуються залежно від контексту: або як витрати, або підготовчі роботи для нового будівництва.

Демонтаж як частина будівництва нового об`єкта: Витрати включаються до первісної вартості нового ОЗ (рахунок 15 "Капітальні інвестиції"). Це стосується виїмки фундаментів, розбирання залізобетонних конструкцій, якщо вони передбачені проектом.

У даному випадку був зроблений окремий демонтаж (ліквідація без нового будівництва): Витрати списуються як поточні витрати без капіталізації.

Рекультивація після демонтажу (відновлення ґрунту після виїмки фундаментів, приведення ділянки у стан, придатний для подальшого використання) у бухгалтерському обліку - це господарська операція, пов`язана з відновленням земельної ділянки після завершення будівельно-монтажних робіт або ліквідації об`єкта. Витрати на демонтаж, вивезення сміття та рекультивацію - це інші витрати операційної діяльності.

Для платників податку на прибуток витрати на рекультивацію відносяться до витрат звичайної діяльності. Податкових різниць щодо таких витрат не передбачено.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України 30.09.2003 № 561 методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів: Щодо обліку ремонту та поліпшення основних засобів то, згідно п. 30. Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення технікоекономічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації.

П. 32. Вартість робіт, що приводить до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Згідно п. 33. Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання включаються до складу витрат звітного періоду.

Поліпшення території не може призвести до збільшення економічних вигод, яке може виражатись у збільшенні доходів або зменшенні витрат. Поліпшення території не призводить до збільшення випуску готової продукції або до збільшення її ціни. Також поліпшення не зменшує собівартості готової продукції, не зменшує адміністративні витрати або витрати на збут.

Опис амортизації (сторінка 92 акту) стосується лише основних засобів і до операцій з благоустроюю не має відношення, бо немає об`єкту амортизації (основного засобу).

Посилання (сторінка 93 акту) на лист МінРегіона стосується капітального ремонту будівель і не може бути застосовано у якості доводу, бо поліпшення території це не поліпшення будівлі.

Таким чином, все вищенаведене свідчить про необґрунтовані та безпідставні висновки відповідача про встановлення заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 10 735 024 грн., у тому числі за 2022 рік на суму 10735024 грн. за рахунок віднесення до складу інших оперативних витрат вартості ремонтно-будівельних робіт території та списання матеріалів для проведення благоустрою території, та помилкового віднесення зазначених робіт до капітального ремонту.

Податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2025 № 0672010701 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, пп.г. п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2020 по 31.03.2025 на загальну суму 17866834 грн (в одиницях податкової звітності), у тому числі, за звітні періоди: квітень 2020 року на суму 218773 грн, червень 2020 року на суму 614389 грн, липень 2020 року на суму 498637 грн, серпень 2020 року на суму 230361 грн, листопад 2020 року на суму 1228452 грн, грудень 2020 року на суму 152706 грн, травень 2021 року на суму 903715 грн, червень 2021 року на суму 967784 грн, липень 202 року на суму 773621 грн, серпень 2021 року на суму 1386155 грн, вересень 2021 року на суму 497849 грн, жовтень 2021 року на суму 820093 грн, листопад 2021 року на суму 517860грн, грудень 2021 року на суму 698427 грн, лютий 2022 року на суму 212748 грн, травень на суму 879715 грн, червень 2022 року на суму 416167 грн, липень 2022 року на суму 120382 грн, вересень 2022 року на суму 17925 грн, жовтень 2022 року на суму 185251 грн, листопад 2022 року на суму 147284 грн, грудень 2022 на суму 38 грн, січень 2023 року на суму 23 грн, лютий 2023 року на суму 33 грн, березень 2023 року на суму 121747 грн, квітень 2023 року на суму 229381 грн, травень 2023 року на суму 240171 грн, червень 2023 року на суму 507148 грн, липень 2023 року на суму 502309 грн, серпень 2023 року на суму 603434 грн, вересень 2023 року на суму 793384 грн, жовтень 2023 на суму 125584 грн, листопад 2023 на суму 123778 грн, грудень 2023 року на суму 19662 грн, травень 2024 на суму 1531737 грн, серпень 2024 року на суму 402941 грн, вересень 2024 року на суму 251920 грн, жовтень 2024 року на суму 305488 грн, листопад 2024 року на суму 304868 грн, грудень 2024 року на суму 240021 грн, січень 2025 року на суму 5833 грн, березень 2025 року на суму 69040 грн. внаслідок не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 12 865 454 грн на витрати пального понад норму без достатнього обґрунтування як таке, що використане в межах господарської діяльності платника податків та завищення податкового кредиту на суму 4 985 386 грн, від взаємовідносин з суб`єктами господарювання постачальниками ТОВ «Асфальт-Дніпро», які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення та застосуванням штрафних санкцій у сумі 4466708,75 грн.

Щодо завищення податкового кредиту на суму 4 985 386 грн, від взаємовідносин з суб`єктами господарювання постачальниками ТОВ «Асфальт-Дніпро», які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення.

Стосовно позиції відповідача щодо віднесення господарських операцій ТОВ «Асфальт-Дніпро» з ТОВ «Тріга Компані», ТОВ «Тімонторг», ПП «Автодор БНД», ТОВ «Укрмашкомплект», ТОВ «Дексін», ТОВ «Велбіт Нафта», ТОВ «Окард Будінвест», ТОВ «Агрі ЛТД», ТОВ «Укр Ойл Групп» до нереальних, ТОВ «Асфальт-Дніпро» вище навело свої заперечення.

Наведені обставини не можуть бути підставами для позбавлення саме ТОВ Асфальт-Дніпро, як кінцевого покупця такого товару, права на формування податкового кредиту за умови наявності усіх необхідних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність господарської операції у відповідності до норм ст. ст. 2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ст. 44 ПК України та виходячи із того, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер за ст. 61 Конституції України, а, відповідно, ТОВ Асфальт-Дніпро як кінцевий споживач придбаних товарів не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів.

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 816/809/17 від 27.03.2018 р.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого п №латника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Так, між ТОВ «Асфальт-Дніпро» та зазначеними Постачальниками було здійснено операцій всього на суму 30 143 742,75 грн. в т.ч. ПДВ 5 023 957,13 грн. При цьому податкових накладних Постачальниками на ТОВ «Асфальт-Дніпро» було зареєстровано всього на суму 24 322 544,40 грн. в т.ч ПДВ 4 053 757,39 грн, які ТОВ «Асфальт-Дніпро» було віднесено до податкового кредиту, про що свідчать декларації ТОВ «Асфальт-Дніпро».

Тоді як відповідач вказує про завищення суми податкового кредиту на суму 4 985 386,00 грн. допущені помилки: ТОВ «Тімонторг» не було зареєстровано податкову накладну на суму 27 241,20 грн в т.ч ПДВ 4 540,20 грн. за серпень 2023 року а отже не включалося ТОВ «Асфальт-Дніпро» до податкового кредиту взагалі, тоді як ДПС у додатку № 12 у періоді серпень 2023 року, тип декларації «уточнююча» у графі 22 зазначає податкового кредиту: 4 701,00 грн, включаючи суму неіснуючого податкового кредиту в сумі 4 540,20 грн. по операціях з ПП «Автодор БНД» у періоді лютий-квітень 2022 року. Постачальником не було зареєстровано податкових накладних на суму 5 562 525,00 грн в т.ч. ПДВ 927 087,50 грн. за період лютий-квітень 2022 року а отже не включалося ТОВ «Асфальт-Дніпро» до податкового кредиту взагалі, тоді як ДПС у додатку № 12 у періоді лютий-квітень 2022 року, тип декларації «уточнююча» у графі 22 включає суму неіснуючого податкового кредиту в сумі 927 087,50 грн.

Таким чином, різниця між зареєстрованим податковим кредитом та знятою сумою завищення, на думку податкового органу, податкового кредиту становить 931 627,70 грн. До Позовної заяви додається контррозрахунок ТОВ «Асфальт-Дніпро» на додаток №12 до акту.

А отже, зазначені помилки з боку ГУ ДПС у Дніпропетровській області додатково свідчать про неправомірність ППР №0672010701 від 10.12.2025 року, оскільки неправильно пораховані як податкові зобов`язання, і як наслідок штрафні санкції.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Тож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у сумі 26 624 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 26 624 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 10 червня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 15 червня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Асфальт-Дніпро в особі представника Бондаренко Олесі Михайлівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 року №0672040701 на суму штрафу 161 052,08 (сто шістдесят одна тисяча п`ятдесят дві гривні 08 копійок).

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 № 0672010701 на загальну суму 22 333 543,75 (двадцять два мільйони триста тридцять три тисячі п`ятсот сорок три гривні 75 копійок).

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 року № 0671890701 на суму 8 384 877,25 (вісім мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 25 копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Асфальт-Дніпро (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 139М; код ЄДРПОУ 41181973) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 624 грн. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 червня 2026 року.

Суддя С. В. Прудник