Рішення № 137381252, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокуСправа №160/7079/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягала виплаті, та залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 ;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера, відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215 115,98 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/26881/21 та заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 доплати за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44 000,00 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, що у загальному розмірі складає 259 115,98 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера МВС України - ОСОБА_2 , який отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

24.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила повідомити розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №37838-28773/Д-01/8-0400/25 від 21.08.2025 року позивачеві повідомлено, що загальний розмір невиплаченої пенсії ОСОБА_2 складає 259 115,98 грн.

01.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити виплату їй, як дружині померлого пенсіонера, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215115,98 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/26881/21 та заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 доплати за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44 000,00 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, що загалом складає 259 115,98 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №46388-36333/Д-01/8-0400/25 від 24.09.2025 року позивачеві повідомлено, що на підставі наданого пакету документів від 17.03.205 року щодо виплати недоотриманих доплат за рішеннями суду померлого ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_1 було внесено у підсистему "Реєстр судових рішень" ІКІС Пенсійного фонду України.

У жовтні 2024 року було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 19.11.2020 року.

04.03.2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити виплату їй, як дружині померлого пенсіонера, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215115,98 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/26881/21 та заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 доплати за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44 000,00 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, що загалом складає 259 115,98 грн.

Однак, відповіді на заяву від 04.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не отримала.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати їй відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягала виплаті та залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 року для розгляду адміністративної справи №160/7079/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30.03.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

31.03.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

07.05.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХIІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 в справі №160/26881/21, яке набрало законної сили 03.03.2022, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215 115,98 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, яке набрало законної сили 19.02.2024 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44000 грн.

Відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до пункту 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для призначення пенсії в разі втрати годувальника подається довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні.

Враховуючи викладене, для вирішення питання призначення пенсії в разі втрати годувальника, позивачеві необхідно надати довідку уповноваженого органу з місця проживання про перебування на утриманні померлого (загиблого) годувальника.

У разі неможливості надати такі документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Питання призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" буде розглянуте після надання необхідних документів.

Таким чином, факт того, що позивач на день її смерті проживала зі своїм сином не встановлений, при цьому в порядку адміністративного судочинства даний факт встановити неможливо, оскільки відповідно до ст.315 ЦПК України суд, в порядку цивільного судочинства, встановлює факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Для вирішення питання виплати недоотриманої пенсії особа особисто звертається до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу Пенсійного фонду України та надає наступні документи:

- заяву встановленого зразку;

- документ, який підтверджує проживання разом із пенсіонером на день його смерті;

- свідоцтво про смерть;

- документи, які підтверджують родинні стосунки;

- документ, що посвідчує особу заявника та РНОКПП заявника;

- заяву про відкриття рахунку у будь-якій банківській установі

Оскільки відповідної заяви та пакету документів на недоотриману пенсію протягом визначеного законодавством терміну не надходило, питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду позивач має право вирішити в судовому порядку шляхом заміни сторони виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XIІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/26881/21, яке набрало законної сили 03.03.2022, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215115.98 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, яке набрало законної сили 19.02.2024, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44000 грн.

ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера МВС України - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.03.2025 року та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 01.12.2001 року.

24.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила повідомити розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №37838-28773/Д-01/8-0400/25 від 21.08.2025 року позивачеві повідомлено, що загальний розмір невиплаченої пенсії ОСОБА_2 складає 259 115,98 грн.

01.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити виплату їй, як дружині померлого пенсіонера, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215 115,98 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/26881/21 та заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 доплати за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44 000,00 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, що загалом складає 259 115,98 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №46388-36333/Д-01/8-0400/25 від 24.09.2025 року позивачеві повідомлено, що на підставі наданого пакету документів від 17.03.205 року щодо виплати недоотриманих доплат за рішеннями суду померлого ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_1 було внесено у підсистему "Реєстр судових рішень" ІКІС Пенсійного фонду України.

У жовтні 2024 року було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 19.11.2020 року.

04.03.2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити виплату їй, як дружині померлого пенсіонера, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215115,98 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/26881/21 та заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 доплати за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44 000,00 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, що загалом складає 259 115,98 грн.

Однак, відповіді на заяву від 04.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не отримала.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати їй відповідно до статті 61 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягала виплаті та залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від09.04.1992№2262-XII.

Закон №2262-XII має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 55 Закону №2262-XII, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

За правилами статті 61 Закону №2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.

Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний порядок виплати пенсії, особам з числа військовослужбовців, що залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХIІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 в справі №160/26881/21, яке набрало законної сили 03.03.2022, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у сумі 215 115,98 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №160/25265/23, яке набрало законної сили 19.02.2024 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у сумі 44000 грн.

ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера МВС України - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.03.2025 року та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 01.12.2001 року.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 4 Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Відповідно до пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та померлий чоловік - ОСОБА_2 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.04.2003 року по теперішній час.

Оскільки ОСОБА_2 нараховано загалом заборгованість по пенсії в розмірі 259 115,98 грн. (за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 в справі №160/26881/21 в сумі 215 115,98 грн., за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 в справі №160/25265/23 в сумі 44000,00 грн.), однак вказані суми не виплачені померлому пенсіонеру, позивач має право на виплату неодержаної пенсії у зв`язку з його смертю.

ОСОБА_1 (позивач) проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті, а відтак у відповідності до положень статті 61 Закону №2262-XII має право на отримання суми коштів, які пенсійний орган не виплатив померлому пенсіонеру за його життя.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) виплату нарахованої та невиплаченої пенсії померлого годувальника, ОСОБА_2 , в сумі 259 115,98 грн. (за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 в справі №160/26881/21 в сумі 215 115,98 грн., за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 в справі №160/25265/23 в сумі 44000,00 грн.).

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Ощадбанк" від 20.03.2026 року.

А отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 в сумі 259 115,98 грн. (за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 в справі №160/26881/21 в сумі 215 115,98 грн., за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 в справі №160/25265/23 в сумі 44000,00 грн.).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) виплату нарахованої та невиплаченої пенсії померлого годувальника ОСОБА_2 в сумі 259 115,98 грн. (за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 в справі №160/26881/21 в сумі 215 115,98 грн., за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 в справі №160/25265/23 в сумі 44 000,00 грн.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник