Рішення № 137381234, 15.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокуСправа №160/35961/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) в якій позивач просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення №2143078-2411-0436 UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, №2143038-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, 2142982-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, 2142795-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, 2142612-2411-0463-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року.

Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті протиправно, оскільки спірними рішеннями позивачу нараховано податкове зобов`язання зі сплати орендної плати за землю за період з 2021 по 2025 роки, в той час як договір оренди відповідно до якого позивач користувався земельною ділянкою припинив свою дію, ще в серпні 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.01.2026 до суду надіслано відзив відповідача у справі, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що станом на 18.12.2025 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.04.2015 року № 341, та відповідних змін щодо припинення права оренди земельної ділянки не зареєстровано. Що свідчить про обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

02.02.2026 від позивача до суду надійшов відповідь на відзив, в якому останній вказує, доводи контролюючого органу зводяться до цитування податкового законодавства, та жодним чином не пояснюють, правомірність нарахування орендної плати за земельну ділянку за відсутності правових підстав для цього та доказів фактичного використання землі у період 2021-2025 роки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №160/35961/25 відмовлено.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався на праві оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288 за адресою: АДРЕСА_2 в період з 28.04.2015 року по 28.04.2020 рік, що підтверджується укладеним договором оренди від 28.04.2015 року №341 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 , посвідченим та зареєстрованим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П.

Позивачем було направлено запит до Орендодавця за Договором - Дніпровської міської ради, яка у своїй відповіді від 09.12.2025 року повідомила, що договір оренди припинив свою дію 28.04.2020 року, а додаткові угоди, станом на 09.12.2025 року до Договору не укладались. Тож договір оренди земельної ділянки 1210100000:02:135:0288 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 19Б є розірваним за спливом строку його дії.

ОСОБА_1 через особистий кабінет платника податків отримав ряд податкових повідомлень-рішень від 16.10.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, щодо сплати орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900), якими з посиланням на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання на загальну суму 628 368,95 грн.

Зокрема, було отримано наступні ППР:

- 2143078-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 1210100000:02:135:0288 на суму 101619.09 грн. податковий період 2021 рік;

- 2143038-2411-0436-UA12020010000033698від 16.10.2025 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 1210100000:02:135:0288 на суму 111781.00 грн. податковий період 2022 рік;

- 2142982-2411-0436-UA12020010000033698від 16.10.2025 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 1210100000:02:135:0288 на суму 128548.15 грн. податковий період 2023 рік;

- 2142795-2411-0436-UA12020010000033698від 16.10.2025 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 1210100000:02:135:0288 на суму 135104.11 грн. податковий період 2024 рік;

- 2142612-2411-0463-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 1210100000:02:135:0288 на суму 151316.60 грн. податковий період 2025 рік.

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування визначена статтею 271 ПК України, відповідно до якої базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 284.1 ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 08 червня 2016 року (№21-804а16) та підтримано Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № П/811/1839/16, від 13 грудня 2018 року у справі № К/9901/54914/18, від 29 серпня 2019 року у справі №824/866/17-а, від 20 травня 2021 року у справі №826/5220/17.

Відповідно до п.286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався на праві оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 19Б в період з 28.04.2015 року по 28.04.2020 рік, що підтверджується укладеним договором оренди від 28.04.2015 року №341 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 , посвідченим та зареєстрованим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П.

Умови укладеного договору не передбачають продовження його дії без укладення відповідних додаткових угод, а відповідно до пункту 8 Договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити Договір на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 20 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Тож передача земельної ділянки без державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - не допускається.

Згідно із пунктом 35 Договору, дія договору припиняється зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже 28.04.2020 договір оренди землі було припинено у зв`язку із закінченням строку його дії.

Наведене підтверджується листом Дніпровської міської ради, яка у своїй відповіді від 09.12.2025 року повідомила, що договір оренди припинив свою дію 28.04.2020 року, а додаткові угоди, станом на 09.12.2025 року до Договору не укладались. Тож договір оренди земельної ділянки 1210100000:02:135:0288 за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 19Б є розірваним за спливом строку його дії.

З огляду на те, що податковим періодами визначеними у спірних податкових повідомлення-рішеннях є 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, а строк дії договору оренди припинився у 2020 році, відповідно правові підстави для нарахування податкового зобов`язання позивачу відсутні.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №2143078-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, №2143038-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, 2142982-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, 2142795-2411-0436-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року, 2142612-2411-0463-UA12020010000033698 від 16.10.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5026,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна