Рішення № 137381221, 15.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокуСправа №160/3791/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі від 24.12.2025, про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 , помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 11 486,80 грн.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та направити до органу Державної Казначейської служби України (Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області) подання про повернення ОСОБА_1 , помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 14 440,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок), сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2928780644.1 від 01.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час нотаріального посвідчення укладання договору купівлі-продажу квартири нею сплачено 14440,00 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості). При цьому, позивачем було повідомлено нотаріуса, що квартира придбавається вперше, але документів, на підтвердження звільнення від сплати збору не має і розраховує в подальшому його повернути. Звернувшись в подальшому до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованого до державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, позивач отримала відмову, з якою не погоджується.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі №160/3791/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Дніпропетровськогоь окружного адміністративного від 21.04.2026 продовжено строк розгляду справи на розумний строк, достатній, для всебічного та повного розгляду справи.

Зобов`язано позивача в обґрунтування позовної заяви надати копії: квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.2928780644.1 від 01.04.2023 в підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 14 440,00 грн., заяви зі всіма додатками, з якою позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України про повернення помилково зарахованого до державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

На виконання ухвали суду 14.05.2026 від позивача надійшли витребувані документи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву не надало.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення 24.02.2026 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

01.04.2023 між громадянином України ОСОБА_2 (Продавець) і громадянкою України ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири, за яким Продавець передав у власність Покупцю, а Покупець прийняв і оплатив визначену у п. 1.2 договору квартиру

Предметом договору за п. 1.2. є квартира за адресою: АДРЕСА_1 в.

Договір посвідчено Тетеревою М.М., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №1020.

В позовній заяві позивачем зазначено, що вона через те, що на час посвідчення договору не мала документів на підтвердження звільнення її від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна , сплатила такий збір в сумі 14 440,00 грн. до державного бюджету на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.2928780644.1 від 01.04.2023.

В подальшому позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення помилково зарахованого до державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивачем до заяви були додані копії наступних документів:

паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ;

квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування №9301-2404-3134-0240 від 01.04.2023;

договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.04.2023;

довідки виконавчого комітету Новомосковської міської ради вих. ЗВГ №407/0/12-24 від 04.04.2024 від 03.04.2024 підписану Головою органу приватизації заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Ткачуком Г., яка містить інформацію про те, що позивач не брала участь у приватизації житлового фонду за адресами:

- АДРЕСА_2 (період з 14.01.2000 р. по 31.07.2001р.);

- АДРЕСА_3 (період з 31.07.2001р. по 03.04.2024р. - приватний сектор). Житлові чеки не використовувала.

довідки територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» №378 від 21.08.2023 на підтвердження невикористання позивачем житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду;

інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підтвердження придбання житла вперше, відповідно до якої ОСОБА_1 має на праві власності єдиний об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , яку було придбано за договором купівлі-продажу від 01.04.2023;

довідки Комунального підприємства «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» №1827/28 від 17.08.2023, яка містить відомості з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру ( про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), відповідно до якої станом на 29.12.2012 за ОСОБА_1 не зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна і вона не брала участі у приватизації державного житлового фонду.

Ця довідка підтверджує факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб`єктом до 31.12.2012;

довідка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 12.12.2017 (отримання паспорту громадянина України) по теперішній час;

витягу про місце реєстрації ОСОБА_1 від 29.05.2024;

свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.02.2000 видане відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Новомосковської міської ради депутатів Дніпропетровської області, в якому зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 . Згідно з позначками в паспортах ОСОБА_3 та паспортах ОСОБА_4 їх прописка (місце проживання) зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , а також з 08.10.2001 за адресою: АДРЕСА_3 . Проживання батьків за вказаною адресою з 08 жовтня 2001 року і по теперішній час підтверджено також у витягах Новомосковської територіальної громади;

акта голови квартального комітету № 2 від 21.10.2025;

інформації виконавчого комітету Самарівської міської ради вих.№ 1481/0/2-25 від 12.06.2025 про відсутність, у період з 14.01.2000 по 01.01.2013, рішення органу опіки про надання дозволу на набуття неповнолітньою ОСОБА_1 нерухомого майна у власність;

паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого 03.04.1998;

паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданого 20.03.2015;

витягу про місце реєстрації ОСОБА_3 від 22.06.2024;

паспорта ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , виданого 098.09.2011;

паспорта ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , виданого 20.03.2015;

витягу про місце реєстраціцї ОСОБА_4. від 07.12.2023;

довідки виконкому Самарівської міської ради від 21.10.2025 №1040/0/12-25.

У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України листом №0400-010504-8/237870 від 24.12.2025 повідомило про відсутність підстав для складання подання на повернення збору з операцій придбання купівлі-продажу нерухомого майна, вказавши, що долучена до заяви довідка від 04.04.2024 №М-676 Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про невикористання житлових чеків для приватизації за адресами:

АДРЕСА_2 (період з 14.01.2000 по 31.07.2001);

АДРЕСА_3 (період з 31.07.2001 по 03.04.2024) не може бути взята до уваги для розгляду заяви щодо повернення збору у зв`язку з розбіжностями даних, а саме:

- згідно довідки від 20.10.2025 №1040/0/12-25 Виконавчого комітету Самарівської міської ради інформація щодо реєстрації місця проживання заявника за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня;

-згідно витягу з реєстру територіальних громад дата проведення реєстрації за адресою АДРЕСА_3 - 12.12.2027.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, вважаючи його протиправним позивач з відповідним позовом звернулася до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №400/97-ВР).

За п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 затверджено Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, яким врегульовано питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абзацу 1 п. 15-1 Порядку №1740 (у редакції з 26.09.2020) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За положеннями п. 15-2 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено вище, підставою для складання подання на повернення збору з операцій придбання купівлі-продажу нерухомого майна Головне управління Пенсійного фонду України вказало розбіжності в реєстрації місця проживання позивача.

При вирішенні вказаного питання суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України 19.06.1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон №2482-ХІІ) житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону №2482-ХІІ кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

У рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10.06.2010 надано офіційне тлумачення частини 5 статті 5 Закону №2482-ХІІ, згідно з яким, зокрема, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: - громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).

Таким чином, отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах, зокрема в АТ «Ощадбанк».

Отже, з огляду на викладене, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.

Позивач в період приватизації була неповнолітньою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №2482-ХІІ і Положення про порядок передачі квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах, кімнатах у комунальній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається житло. За неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновителі). Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

За приписами ст. 31 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість. Вказані особи можуть приймати нерухомість у дарунок, у спадок або стати власником за допомогою укладення договору купівлі-продажу. Проте, такі операції з майном контролює держава, зокрема органи опіки та піклування.

Частиною 2 ст. 32 ЦК України встановлено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Такий дозвіл надається за місцем мешкання неповнолітньої особи. Таким чином, згода органів опіки та піклування необхідна у всіх випадках, які певним чином стосуються інтересів малолітньої чи неповнолітньої дитини, зокрема, якщо вона набуває майно у власність.

Отже, для передачі майна дитині, батьки неповнолітніх (дарувальники, спадкодавці) повинні спочатку отримати схвальне рішення (дозвіл) від органу опіки та піклування за місцем мешкання неповнолітньої особи.

Відсутність відповідного рішення у період з дня народження позивача і до 01.01.2013 (періоду колли набуті права власності на житло не відображались у Реєстрі прав власності на нерухоме майно) є підтвердженням відсутності набуття позивачем у власність житла у вказаний період часу.

Крім того, з копії паспорту матері позивача - ОСОБА_4 НОМЕР_4 вбачається, що він має штемпель про використання 19 серпня 1999 року права на безоплатну приватизацію житла. Тобто, право на безоплатну приватизацію було використане матір`ю позивача ще до її народження - 14.01.2000 .

Позивачем було також надано довідку територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» на підтвердження невикористання позивачем житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, надаю, в якій зазначено, що вона на час реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , в списках на отримання житлових чеків не значиться.

Довідка від 03.04.2024 № М-676 Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, як органу приватизації, підписана головою органу приватизації, містить інформацію про неучасть позивача у приватизації житлового фонду за вказаними адресами і не використання позивачем житлових чеків та не містить інформації про місце реєстрації позивача.

В довідці від 20.10.2025 № 1040/12-25 Виконавчого комітету Самарівської міської ради зазначено, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 12.12.2017 і по теперішній час.

Реєстрація позивача саме за цією єдиною адресою з дати народження і по дату укладення договору купівлі-продажу нею квартири підтверджується також витягом з Реєстру Новомосковської територіальної громади від 29.05.2024, актом голови квартального комітету №2 від 21.10.2025, який підтверджує місце проживання позивача разом з батьками з 2001 року за адресою: АДРЕСА_3 .

Щодо відсутності реєстрації місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_5 , то за вказаною адресою до 2001 проживали батьки позивача.

Положеннями п. 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (Порядок №787 в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Згідно додатку до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету»(у редакції на час виникнення спірних правовідносин), контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 (збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна) покладено на Пенсійний фонд України.

З огляду на наведене, саме на органи Пенсійного фонду покладено обов`язок прийняття рішень про наявність чи відсутність підстав для повернення коштів на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до підп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

15-2 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2--2цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування (абзац 4 пункту 15-3 Порядку №1740).

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.

Позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком №1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

З урахуванням наявних в матеріалах справи документів, суд приходить висновку про протиправність і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 , помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем за квитанцією № 2.518426813.1 від 05.02.2026 судовий збір в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн. (1331,20 грн. х 0,8) .

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.1,ч.2 ст. 16 КАС України).

Відповідно до ч.1ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1,2, 4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.1. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За визначенням п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між Адвокатом Супрун П.О. (Адвокат) і ОСОБА_1 (Клієнт) 12.03.2023 був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №8/23, за яким Адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову (правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язався сплатити гонорар у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 6.1. договору сплата гонорару проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний/картковий рахунок або готівковою.

Додатковою угодою №1 від 12.04.2024 до договору сторони погодили, що вартість складання заяви до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про повернення помилково зарахованого до держбюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та формування пакету документів, за одну годину складає 250,00 грн.

Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом на підставі акту приймання-передачі наданих послуг в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний/картковий рахунок Адвоката або готівковою.

31.05.2024 сторонами складено і підписано акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги), за яким Адвокат передав, а Клієнт прийняв послуги з правничої допомоги: складання заяви до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про повернення помилково зарахованого до держбюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та формування пакету документів на суму 2500,00 грн.

Вказана сума сплачена позивачем платіжною інструкцією №0.02943421296.1.

26.12.2025 сторонами укладено додаткову угоду №2, в якій погоджено підготовку позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Головного управління Пенсійного фонду України на 500,00 грн. за одну годину.

12.02.2026 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) відповідно до якого, Адвокат передав, а Клієнт прийняв послуги з підготовки позову на суму 2500,00 грн. (за 5 годин)

Вказана сума сплачена позивачем платіжною інструкцією №Р24А5462173000D1710.

За правилами частин 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем відповідного клопотання заявлено не було разом з тим, суд враховує відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 робить висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Також у постанові зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд виходить з того, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.

Дана справа є справою незначної складності і розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені та підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі 4000,00 грн. що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.134, 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі від 24.12.2025 №0400-010504-8/237870, про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 , помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та направити до органу Державної Казначейської служби України - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 , помилково зарахованого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 14 440 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2928780644.1 від 01.04.2023.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири ) грн. 96 коп. і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона