Ухвала суду № 137380415, 15.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 635/8310/25

Провадження № 6/643/587/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шалі А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на один рік.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на яких не отримує аліменти. Разом з дітьми має статус внутрішньо-переміщеної особи та винаймає квартиру для проживання. Заробітна плата покриває лише потреби для життя, харчування та освіту дітей. В той же час, відповідач не відмовляється виконувати свої зобов`язання перед позивачем. Заявник просила відстрочити виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2026 року на 12 місяців.

Представник позивача Ушакевич М.П. направив до суду заяву в якому заперечував проти задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши заяву відповідача та додані матеріали, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2026 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.11.2023 у розмірі 116 155 грн. 90 коп., з яких: 84 938,41 грн заборгованість за кредитом, 31 217,49грн. заборгованість по відсоткам. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422грн 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп., а всього у розмірі 6 422 грн 40 коп..

За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч. 4, 5ст. 435 ЦПК України).

Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України дійсно свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10, яка є релевантною до обставин цієї справи.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення ОСОБА_1 посилалася на те, що наявні істотні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі: це тяжке матеріальне становище, утримання нею двох неповнолітніх дітей, те що вона є внутрішньо переміщеною особою, тимчасово проживає разом з дітьми у м. Харкові та вимушена орендувати житло у м.Харкові.

Вказані обставини, підтверджуються наданим заявницею до суду документами.

Крім того, на підтвердження свого майнового стану відповідачем надано до суду довідки про доходи за період з грудня 2025 по лютий 2026 року з яких вбачається, що відповідач працює на посаді інженера з охорони праці у ТОВ «Толіман Плюс» (основне місце роботи) та отримала дохід за період з грудня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 26 255, 00 грн., та за сумісництвом у ТОВ «МедіаТоп» отримала дохід за період з грудня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 4042,85грн., ТОВ «Октант Трейд» отримала дохід за період з грудня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 3847,50грн., ТОВ «Таласа Трейд» отримала дохід за період з грудня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 3952,66грн., ТОВ «Танія» отримала дохід за період з грудня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 3210,63 грн., ТОВ «Бізнес Медіа» отримала дохід за період з грудня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 4042,85 грн.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у неї активів, за рахунок яких наразі можливо сплачувати присуджену заборгованість.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З огляду на це, суд врахує вищевказані обставини справи, які у їх сукупності істотно ускладнюють виконання рішення для боржника. При цьому у справі відсутні дані, що заявниця діяла недобросовісно. Наявність такої кількості утриманців, які залежать від неї, в ситуації перебування її родини у вимушеній евакуації під час війни, вимагає від неї істотних додаткових зусиль для пошуку додаткових матеріальних можливостей для виконання рішення суду, що у їх сукупності об`єктивно істотно ускладнює виконання рішення суду.

В такій ситуації суд вважає, що з урахуванням інтересів стягувача, значення присудженої суми для життєдіяльності стягувача Банку та боржника, відповідно до загальних засад цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність, які передбачені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, - є необхідність відповідно до вищевказаних положень норми ст. 435 ЦПК України відстрочити виконання рішення суду на строк шість місяців, що відповідає принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України.

Суд у контексті об`єктивної та тимчасової неможливості для боржника для виконання рішення суду, відповідно до вказаних обставин та норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що таке рішення про тимчасове відстрочення виконання судового рішення, з урахуванням вищевказаної ситуації, в якій перебувають сторони, забезпечує розумний та справедливий баланс публічних інтересів виконання рішення суду у розумний строк та приватних інтересів боржника.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.258, 261,263,435 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2026 року про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.11.2023 у розмірі 116 155 грн. 90 коп., з яких: 84 938,41 грн заборгованість за кредитом, 31 217,49грн. заборгованість по відсоткам, строком на 6 місяців.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15.06.2026.

Суддя Т.М.Довготько