Рішення № 137380404, 15.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/3178/26

Провадження № 2/643/5685/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шалі А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) на його користь витрати, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 34 999 грн.50 коп. та судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

07.12.2024 о 08 год. 05 хв. на а/д М-29 Харків-Берестин-Перещепино-Дніпро на 45 км. +700 м. Смирнова- ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Renault Sandero» д.н. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 19.12.2024, відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мала чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи регламентну виплату в сумі 32 949грн. 50 коп. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на визначення розміру шкоди в розмірі 2050 грн. 00 коп. Таким чином, позивач змушений звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.03.2026, цивільну справу направлено за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені.

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 19.12.2024 (справа № 626/4242/24) відповідача ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вказаною постановою встановлено, що 07.12.2024 о 08 год. 05 хв. на а/д М-29 Харків-Берестин-Перещепино-Дніпро на 45 км. +700 м. Смирнова- ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Renault Sandero» д.н. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Як вбачається з даних перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля, яким керувала відповідача ОСОБА_1 , станом на 07.12.2024 застрахована не була.

06.01.2025 ОСОБА_4 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Відповідно до Звіту № 98-12-2024 від 25.12.2024 автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 виконаного ФОП ОСОБА_5 , ринкова вартість автомобіля«Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 пошкодженого при ДТП визначається рівною 369 004 грн.48коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 пошкодженого при ДТП визначається рівною 36 559грн. 17коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників, пошкодженого внаслідок ДТП визначається рівною 33 227грн.16коп.

Відповідно до довідки № 1 від 17.03.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, підтверджена шкода по майну та сума до сплати складає 32 949,50грн.

18.03.2025 Моторним (транспортним) страховим бюро України виданий наказ, на підставі якого вирішено виплатити ОСОБА_4 відшкодування в розмірі 32 949,50грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 7446 від 19.03.2025, позивачем на користь ОСОБА_4 перерахована виплата в розмірі 32 949,50грн.

Крім того позивач поніс витрати на встановлення розміру збитку в розмірі 2050,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2607 від 06.02.2025, згідно якої грошові кошти перераховані на користь ФОП ОСОБА_5 .

Застосовне законодавство.

Статтею 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Відповідно до п. 1 с.2 ст. 37 вказаного Закону, МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з роз`яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду.

З наданих позивачем доказів убачається, що відповідач ОСОБА_1 на підставі судового рішення, визнана винною у виникненні ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль «Ford C-Max» д.н. НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля, яким керувала відповідач, не була застрахована у встановленому законодавством України порядку.

Ураховуючи наведене, позивач відшкодував ОСОБА_4 шкоду, завдану у зв`язку із пошкодженням автомобіля, в розмірі 32 949,50грн.

Крім того позивач поніс витрати на встановлення розміру збитку в розмірі 2050,00 грн.

За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого останнім страхового відшкодування у загальному розмірі 34 999,50 грн., та задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

ВИРІШИВ

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 34 999 /тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять/ грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) понесені судові витрати в розмірі 3328,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026.

Суддя: Т.М.Довготько