Рішення № 137380126, 30.03.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1467/25

Провадження № 2/392/249/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Назаренка К. П., розглянувши у письмовому позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник - адвокат Беспалова Н. О.) до Акціонерного товариства «Альфа-Банк»(представник - адвокат Луньова А. Г.)після зміни найменування Акціонерне товариство "СЕНС БАНК"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни № 6847 від 18.02.2021 таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява обґрунтовується тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір та отримано кошти. Протягом строку дії договору позивачем погашено заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом. Позивач не був повідомлений про вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження. Про існування заборгованості позивач нічого не знав. Відповідачем не була направлена на адресу позивача письмова вимога чи претензія про сплату боргу, що свідчить про неналежне повідомлення про існування боргу, чим позбавлено права позивача оскаржити борг у судовому порядку та надати письмові заперечення проти нього.

Про вчинення виконавчого напису стало відомо як із пенсії позивачки почали стягувати кошти. Після звернення до приватного виконавця їй стало відомо що стягувачем є відповідач. Крім того, з оглянутих документів виконавчого провадження виявлено, що до виконавчого напису не додано засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Також невідомо, чи подано до нотаріуса оригінал кредитного договору.

Позивач не погоджується із зазначеним виконавчим написом, оскільки при його вчиненні порушені норми ст. 88 ЗУ "Про нотаріат". При цьому позивач вказує що виплатив всю заборгованість банку та закрив вказані кредитні відносини.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та прохає їх задовольнити.

Від представника відповідача надійшли дадаткові пояснення, в якій вона зазначила, що 12.08.2022 Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" та просила повністю відмовити у задоволенні заявлених вимог. В обгрунтування своїх вимог зазначила, що згідно останніх правових висновків Верховного суду таких голослівних посилань не достатньо для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так, у Постанові від 04.11.2020 по справі № 761/17040/18, ВС виснував: «Оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 15.11.2020 у справі № 305/2082/14-ц )».

Проте позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у Позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості. Крім того, посилання ж Позивача на нібито відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, є лише його припущенням, що не підтверджене жодними доказами.

Попросила застосувати позовну давність.

Також відповідач заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу та вказав, що якщо зважити на складність справи та зміст позовної заяви, то стає очевидним, що винагорода у розмірі, зазначеному у орієнтовних розрахунках судових витрат є завищеною, надуманою, недоведеною жодними доказами, та такою що дійсно не відповідає складності справи та сумі, яка стягнута згідно виконавчого напису, а тому підлягає зменшенню.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів і вважає встановленими наступні обставини.

23.04.2021 приватним виконавцем Золотарьовою Тетяною Валентинівною відкрито виконавче провадження № 65271841 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» заборгованості в розмірі 34'688,94 грн. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 6847, вчиненого 18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі ЗУПН) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗУПН). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 ЗУПН). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 ЗУПН та Глава 16 розділу ІІ Порядку. Згідно зі ст. 87 ЗУПН для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі КМУ). Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

П.п 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в ЗУПН та Порядку. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 ЗУПН).

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 Перелік доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 (далі - Скасувальна постанова суду) постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, доповнення Переліку розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 Скасувальну постанову суду залишено без змін. Оскільки постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.02.2021, тобто після набрання законної сили Скасувальної постанови суду.

Отже, на момент вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Як випливає з матеріалів виконавчого напису (а.с. 11-12) він вчинявся шляхом викладення окремого документа «ВИКОНАВЧОГО НАПИСУ» на нотаріальному бланку, а не шляхом вчинення реального напису на документі, що підтверджував заборгованість. Як зазначено у п. 1.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку «Для стягнення грошових сум, витребування від боржника майна або про витребування об`єкта довірчої власності у довірчого власника, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів». Аналогічна норма міститься у ст. 87 ЗУПН. Жодних написів на документах, що встановлюють заборгованість, або передбачають звернення стягнення на майно нотаріусом не вчинено. Вказаними нормативними актами не передбачено вчинення виконавчих написів шляхом викладення окремого документа. Це вже ставить під сумнів законність такого способу вчинення виконавчого напису. Окрім того, якщо такий спосіб вже було обрано, невід`ємною частиною виконавчого напису мав би бути документ на якому цей напис мав вчинятися, а в написі мав би чітко зазначатися документ на якому він вчиняється. Однак, у самому написі не вказано на чому він вчинений. Щоправда, у написі кілька раз згадується Кредитний договір № 491018985 від 24.01.2020. Однак жодного документа з такою назвою до виконавчого напису не додано. Натомість до виконавчого напису додано АНКЕТУ-ЗАЯВУ про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», підписану позивачкою. Детальних умов договору в заяві немає, натомість наводиться відсилка на веб-сторінку банку. Також додано ОФЕРТУ НА УКЛАДАННЯ УГОДИ ПРО НАДАННЯ КРЕДИТУ № 491018985 від 24.01.2020 теж підписану позивачкою. В оферті наводяться суттєві умови споживчого кредиту (сума, строк, відсотки) та зазначено, що оферта є пропозицією укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Зі сторони банку оферта ніким не підписана. Жодних ознак нотаріального посвідчення додані до напису документи не містять. У виконавчому написі додані документи теж не описуються та жодним чином не згадані.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням нотаріусом під час його вчинення вимог ст.ст. 87, 88 ЗУПН та Переліку.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17, а також подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Суд бере до уваги заперечення відповідача в цій частині, що у Постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року по справі № 761/17040/18 містяться дещо інші правові висновки. Однак тут слід зауважити, що у вказаній справі ні позивач, ні суди нижчих інстанцій не посилалися та не розглядали момент можливості вчинення виконавчого напису на не посвідчених нотаріально документах. У справі, яка розглядається, позивач теж не ставив питання про відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору і не посилався на Скасувальну постанову суду. Однак, на це послався сам відповідач, а суд і без цього посилання мав дослідити цю правову позицію виходячи з принципу повноти та всебічності розгляду справи.

З іншого боку,після 04.11.2020, Верховний Суд вже неодноразово приймав рішення, у яких вказував на неможливість вчинення виконавчих написів на не посвідчених нотаріально документах (у правовідносинах із 22.02.2017). Зокрема, 21.09.2021 в справі N 910/10374/17, 11.09.2024 у справі № 372/2174/22.

Також слід зазначити, що продовження практики подання нотаріусам документів не посвідчених нотаріально,вчинення виконавчих написів нотаріусами на них, тривале залишення незмінними на веб-сторінці Верховної Ради України колишніх редакцій постанов КМУ № 1172 від 29.06.1999 та № 662 від 26.11.2014 в ігнорування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 (Скасувальної постанови суду), було неприпустимим порушенням ст. 129-1 Конституції України. Такі прояви юридичного нігілізму не можуть проходити поза увагою судів України, що зобов`язані здійснювати контроль за виконанням судового рішення (ч. 3 ст. 129-1 Конституції України), оскільки безпосередньо посягають на повноваження та авторитет судової гілки влади в Україні. В силу цього, суд вбачає своїм обов`язком, у незалежності від інших обставин справи, визнавати такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів, що вчинені з порушенням та ігноруванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Відповідач, у прохальній частині додаткових пояснень, просить застосувати позовну давність. Однак в мотивувальній частині він ніяк не обґрунтовує це прохання, підкріпивши його належними обчисленнями. Суд лише звертає увагу, що згідно позовної заяви позивачу стало відомо про вчинений виконавчий напис після винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи боржника від 31.03.2025.

Оспорюючи виконавчий напис, позивач посилається на небезспірність кредитних стосунків. Зокрема, на те, що відповідачем не була направлена на адресу позивача письмова вимога чи претензія про сплату боргу. Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною (див. постанову Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі N 361/1488/19).

Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення (див. висновки ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі N 645/1979/15-ц). Установивши, що банк не надав доказів направлення боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, чим позбавив його можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач не подав доказів направлення на адресу позивача письмової вимоги чи претензії про сплату боргу. Тож покликання позивача на спірність заборгованості є цілком підставними.

Також суд враховує загальнодоступну інформацію, що наказом Мінюсту № 931/5 від 12.03.2021, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 5 від 19.02.2021 та на підставі пп. "е" п. 2 ч. 1 ст. 12 ЗУПН, а саме, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Мінюстом 17.01.2008 за № 6685 на ім`я Хари Н. С., анульовано.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Слід зазначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються наданими копіями: договору про надання правової допомоги від 04.04.2025, додатка № 1 до договору про надання правової допомоги від 04.04.2025, розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, квитанцією № 16/25 від 04.04.2025, відповідно якого позивачем отримані послуги з правничої (правової) допомоги на загальну суму 10'000 грн. Однак відповідач, як вже зазначалося вище, у додаткових поясненнях оспорив цей розмір та просив відмовити у їх стягнені чи хоча б зменшити цей розмір.

Позивач також сплатив судовий збір у розмірі 1'211,20 грн.

Оцінивши характер спору, обсяг наданих послуг і принцип розумності, враховуючи заперечення відповідача, які позивач не спростував та не навів достатнього правового обґрунтування позову, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу завищеним та визначає їх до відшкодування у сумі 5'000 грн. Це відповідає і позиції ВС у аналогічній справі № 216/2631/25.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 6847 від 18.02.2021, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 34'688,94 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 5'000 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 1'211,20 грн.

Позивач може оскаржити рішення до Кропивницького апеляційного суду а відповідач подати заяву про його перегляд протягом 30 днів з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів не подані заява про його перегляд чи апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", код ЄДРПОУ 23494714, вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 43, м. Кропивницький Кіровоградської області.

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО