Ухвала суду № 137379579, 11.06.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 194/740/24

Провадження № 1-кп/188/440/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження № 12024041400000152

обвинувачений

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянин України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, не працює, дітей не має,

рнокпп НОМЕР_1 , раніше судимий:

- 28.09.2017р. Павлоградським міськрайсудом Дніпропетровської

області за ч. 2 ст. 307 КК України до 7 років 6 місяців

позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнився 13.07.2020р. з Криворізької ВК Дніпропетровської області

по відбуттю строку покарання;

- 20.09.2023р. Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.185 КК України

за участю:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. На сьогоднішній день вказані ризики не зникли і не зменшились, отже продовжують існувати, в зв`язку з чим прокурор просить задовольнити клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 раніше був неодноразово судимий за скоєння корисливих кримінальних правопорушень, за що відбував реальне покарання в місцях позбавлення волі, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, усвідомлюючи значення своїх дій, продовжив свою злочинну діяльність, що може вказувати на бажання обвинуваченого уникнути таке покарання шляхом переховування від правосуддя. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не працює, на його утриманні ніхто не перебуває, сталих соціальних зв`язків немає. Вказані дії обвинуваченого можуть вказувати на те, що він, перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватись від суду і не бажає ставати на шлях виправлення.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання вважає, що його права як обвинуваченого порушено, він майже 2 роки тримається під вартою.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід на ті обставини, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, спілкуватись зі свідками та вчиняти інше кримінальне правопорушення, а також ті обставини, що вина обвинуваченого жодним чином не доведена.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, обвинувачений має батьків пенсійного віку, зазначив що прописаний за місцем проживання матері, на час обрання йому запобіжного заходу не працював, суцду не надано доказів того, де може перебувати під домашнім арештом обвинувачений, чи згодні з цим власники житла та інші обставини, які мають значення при вирішенні питань щодо продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у ст.178 КПК України

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що соціальни зв`язки обвинуваченого несталі, він не працює, батьки пенсіонери, наявність власного життя не підтверджується.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави яку слід зменшити до розміру 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,182-183, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити .

Продовжити ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 14:00 год. 11.06.2026 року до 14:00 год. 09.08.2026 року з правом внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної судом суми застави, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, де він мешкає, без письмового дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі якщо він не з`явиться за викликом до суду з неповажних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або порушить інші покладені на нього судом обов`язки застава звертається в дохід держави.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію цієї ухвали вручити обвинуваченому, захиснику прокурору та направити начальнику ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)"

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу виконується негайно, підлягає оскарженню протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1