Рішення № 137377072, 15.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10032/25

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Савенко Д. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Київпастранс» про відшкодування матеріальної шкоди.

Заявник зазначав, що відповідно до рішення Подільського районного суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 758/10032/25 позов ОСОБА_1 до КП «Київпастранс» про відшкодування матеріальної шкоди було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 119 766 грн. 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. При цьому, позивач просив стягнути 136 813 грн. 14 коп.

У позовній заяві вказував, що керуючись правом сторони визначеним ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позивач звертається до суду з заявою про те, що докази розміру судових витрат (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з проведенням експертизи, у випадку проведення такої) будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказав, що між ним та Адвокатським об`єднанням «Армадум Груп» (далі - ArmadumGroup) укладено договір № LS-11/14-02/25 про надання правової допомоги від 14.02.2025 (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 2.1-2.2.1 Договору, в рамках даного Договору ArmadumGroup зобов`язується надавати за завданням клієнта юридичні, адвокатські та правничі послуги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Послуги). Сторони погодили, що в межах цього Договору ArmadumGroup надає клієнту наступні Послуги:

2.2.1. підготовка, складання та подання всіх необхідних процесуальних документів (у тому числі позовної заяви, заяв, клопотань, пояснень тощо) до Подільського районного суду міста Києва у межах розгляду справи про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яке мало місце 25 червня 2024 року о 17 год. 01 хв., в м. Києві по вул. О. Теліги, 5, за позовом клієнта до Комунального підприємства «Київпастранс».

Відповідно до п. 5.2 Договору, сторони погодили, що вартість послуг ArmadumGroup за виконання завдань, визначених в п. 2.2.1 даного Договору складає 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) без ПДВ та підлягає оплаті протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення ArmadumGroup рахунку.

На виконання п. 5.2 Договору, 03.05.2026 позивач сплатив ArmadumGroup 20 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією. Сторони визнали надання вказаного обсягу правової допомоги підписавши акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 01.05.2026.

Посилаючись на зазначені обставини просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з КП «Київпастранс» на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28.08.2025 про відкриття провадження, було відкрито провадження у зазначеній справі, у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ураховуючи вищевикладене, додаткове судове рішення ухвалюється у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Установлено, що відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 27.04.2026 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до КП «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 31725604) про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з КП «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 119 766 (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з КП «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 1 211 грн. (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У позовній заяві ОСОБА_1 було вказано, що докази розміру судових витрат (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з проведенням експертизи, у випадку проведення такої) будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У подальшому, 06.05.2026 ОСОБА_1 було надіслано на адресу суду договір про надання правової допомоги № LS - 11/14 - 02/25 від 14.02.2025 укладений між ОСОБА_1 та АО «Армадум Груп»; Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 01.05.2026; Платіжну інструкцію № 8414-0777-3834-9677 від 03.05.2026.

08.05.2026 від КП «Київпастранс» на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначало, що відповідач не погоджується з розміром відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виходячи з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивачем не надано документів, які б містили детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), натомість до матеріалів заяви долучено документ, а саме: Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 01.05.2026, який не містять обсягу витраченого адвокатом Білько І. П. часу, а також вартості кожної послуги окремо, що унеможливлює здійснити моніторинг ринку цін за аналогічними послугами та об`єктивно перевірити наданий суду розрахунок.

Отже, враховуючи обставини даної справи, а також те, що під час підготовки позовної заяви адвокатом Білько І. П. не здійснювалося збирання додаткових доказів, проведення експертиз, направлення адвокатських чи інших запитів, виклик свідків або вчинення інших процесуальних дій, які б свідчили про підвищену складність справи, підстав для віднесення її до категорії складних немає. Більше того, справа розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження, що також підтверджує її незначну складність та відсутність значного обсягу правничої роботи. За таких обставин, заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн є неспівмірними з фактичним обсягом наданих послуг, а тому - явно завищеними.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги рівень складності справи, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, КП «Київпастранс» зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000 грн є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг. На думку відповідача, задоволенню підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що становить 3 328 грн.

Посилаючись на вищенаведене, КП «Київпастранс» просило відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 672 грн.

13.05.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло заперечення на клопотання КП «Київпастранс» про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якому зазначив наступне.

Відповідач вказує, що під час підготовки позовної заяви адвокатом Білько І. П. не здійснювалося, зокрема, направлення адвокатських запитів. Вказане не відповідає дійсності, оскільки для підготовки позовної заяви представник позивача направив на адресу відповідача адвокатський запит вих. № LD-72/02-25 від 14.02.2025 стосовно надання інформації відносно водія тролейбуса Філії КП «Київпастранс» Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо Драгана О. М. Відповідь на цей адвокатський запит є додатком № 9 до позовної заяви.

Вказав, що саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Крім того, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просив стягнути з КП «Київпастранс» на свою користь понесені у зв`язку із розглядом справи судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частинами 1-4 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Судом установлено, що 14.02.2025 між ОСОБА_1 та АО «Армадум Груп» було укладено договір про надання правової допомоги № LS - 11/14 -02/25 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору в рамках даного Договору ArmadumGroup зобов`язується надавати за завданням клієнта юридичні, адвокатські та правничі послуги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - послуги).

Згідно з п. 5.2. Договору сторони погодили, що вартість послуг ArmadumGroup за виконання завдань, визначених в п. 2.2.1 даного Договору складає 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) без ПДВ та підлягає оплаті протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення ArmadumGroup рахунку.

Відповідно до ч. ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. відповідач вказав на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Так, відповідно до п. 269 рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) суд зазначає, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Суд, ураховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для позивача та відповідача дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат у розмірі 3 328 грн.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу - 20 000, є неспівмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст. 133, 137, 139, 141, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» на ОСОБА_1 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 15.06.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС. С. Захарчук