Ухвала суду № 137376913, 26.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16583/26-к

пр. 1-кс-21207/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62025050010026087 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010026087 від 18.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.

06.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вишгород Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , офіцера групи логістики штабу батальйону безпілотних систем, старшого лейтенанта, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та 07.11.2025 повідомлено йому про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. 23.03.2026 повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 підозрювався у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчиненому у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Окрім цього, він підозрювався у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та обіймаючи посаду офіцера групи логістики штабу батальйону безпілотних систем, мав досвід поводження з вогнепальною зброєю та був достовірно обізнаний із порядком обігу вогнепальної зброї та її основних частин, передбаченим Інструкцією та положеннями Переліку. Він також усвідомлював, що вогнепальна зброя та її основні частини відносилися до предметів, на які поширювалася дозвільна система, та що право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначалися в порядку, встановленому законодавством України. Крім того, він був обізнаний із положеннями Розділу IX Кримінального кодексу України, яким передбачалася кримінальна відповідальність за злочини проти громадської безпеки.

Однак, в порушення зазначених вимог законодавства, на початку серпня 2025 року, точного часу слідством не було встановлено, та у невстановленому місці ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інші невстановлені особи, діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету власного незаконного збагачення, зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, відомим усім учасникам, а саме вчинення злочинів, пов`язаних зі збутом зброї, бойових припасів, вибухових речовин та іншого військового майна на території України. Згідно зі злочинним планом, ОСОБА_5 виконував роль організатора: підшукував покупців, координував дії співвиконавців та розподіляв кошти; ОСОБА_9 відповідав за логістику перевезення та зберігання зброї і боєприпасів; ОСОБА_8 виконував функції з викрадення та заволодіння зброєю і вибуховими пристроями для подальшої їх передачі ОСОБА_5 .

На початку серпня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Києва, познайомився з громадянами України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і запропонував їм закуповувати зброю, вибухові речовини та бойові припаси, на що останні погодились. 09.10.2025 о 13 год. 46 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-кт Лесі Українки, буд. 7Б, зустрівся із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де запропонував продати їм близько 20 кг вибухових речовин типу «С-4» на суму 2 000 доларів США та гранати іноземного виробництва на суму 1 000 доларів США. Після отримання згоди ОСОБА_5 згідно із заздалегідь розробленим планом повідомив ОСОБА_8 про необхідність зібрання та перевезення вищевказаних речей 14.10.2025 на територію АЗС «БРСМ» за адресою: Київська обл., Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Окружна, 4, для подальшого збуту.

14.10.2025 о 21 год. 54 хв. ОСОБА_5 , після отримання від ОСОБА_8 пакунку з бойовими припасами та вибуховими речовинами, реалізуючи злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів та вибухових речовин, діючи умисно у складі організованої групи, передав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 : 2 гранати М-67 та RGD-5, корпус гранати Ф-1, 2 гранати НОМЕР_4, 1 світло-шумову гранату, детонуючий шнур (ДШ) іноземного виробництва, запал типу УЗРГМ-2, брикети у кількості 22 одиниць вагою по 500 грамів іноземного виробництва, отримавши від останніх грошові кошти у сумі 3 000 доларів США.

Після цього, продовжуючи злочинну діяльність у складі організованої групи, ОСОБА_5 з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вибухової речовини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою особистого незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, без передбаченого законом дозволу, запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_11 придбати вибухову речовину С4 у кількості 500 кг за ціною 170 доларів США за 1 кг, загальною вартістю 85 000 доларів США, на що вони погодились. На виконання злочинного плану, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_13 про необхідність вивезення С4 з Харківської до Київської області. 05.11.2025 ОСОБА_12 було організовано перевезення вибухової речовини С4 до складу у с. Мар`янівка Білоцерківського району Київської області та забезпечено її зберігання.

06.11.2025 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , у складі організованої групи з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вибухової речовини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою особистого незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, без передбаченого законом дозволу, збув 500 кг С4 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , отримавши від останніх грошові кошти у сумі 85 000 доларів США, після чого був затриманий уповноваженою службовою особою. Таким чином, ОСОБА_5 підозрювався у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчиненому у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Окрім того, ОСОБА_5 підозрювався у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді офіцера групи логістики штабу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 згідно з наказом командира від 11.11.2024 № 320, діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби та через особисту недисциплінованість і несумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників і без поважних причин, 25.06.2025 о 10 год. 00 хв., під час перевірки наявності особового складу, було встановлено факт самовільного залишення ним місця служби місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби, до 06.11.2025, доки не був затриманий працівниками Державного бюро розслідувань, де повідомив про намір продовжувати військову службу, тим самим припинивши вчинення зазначеного триваючого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

За результатами досудового розслідування було здобуто достатньо доказів щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України були віднесені до категорії тяжких злочинів. 07.11.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.10.2025 до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.01.2026. Ухвалою від 29.12.2025 строк продовжено до 05.02.2026. Постановою заступника Генерального прокурора від 25.12.2025 строк досудового розслідування продовжено до 06.02.2026. Ухвалою Печерського районного суду від 28.01.2026 строк розслідування продовжено до 06.05.2026. Ухвалою від 29.01.2026 строк тримання під вартою продовжено до 30.03.2026. 23.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України.

Докази, що підтверджували обставини підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, були такими: протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол вручення грошових коштів від 14.10.2025; протокол огляду від 14.10.2025; висновки судових експертиз; протоколи проведення негласних (слідчих) розшукових дій; протокол огляду місця події від 06.11.2025; протоколи обшуків від 06.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протокол допиту свідка ОСОБА_15 ; протокол допиту свідка ОСОБА_16 ; інші матеріали досудового розслідування в сукупності.

Органом досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Крім того, на всій території України було введено воєнний стан, що надає підозрюваному змогу переховуватися, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або на територіях, непідконтрольних органам державної влади України. Зазначений ризик також підтверджується тим, що повне коло осіб, причетних до вчинення злочинів, не було встановлено, тому останні можуть переховувати ОСОБА_5 та вчиняти інші дії за його вказівкою, спрямовані на протидію кримінальному провадженню.

ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Оскільки підозрюваний є військовослужбовцем, з огляду на спосіб вчинення злочину та відкритий і зухвалий характер його дій, досить високим є ризик незаконного впливу на свідків, яким відомі відомості, що мають значення для кримінального провадження. Для уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний, маючи навички поводження зі зброєю та доступ до неї, може здійснювати вплив на свідків не лише шляхом прохань, а й залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що, у свою чергу, може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від свідків: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не має права обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження.

Існує також ризик знищення, сховання або спотворення речей чи документів, що мали істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Підозрюваний може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду через прохання, погрози або іншим шляхом намагатися знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, невстановленим особам, причетним до вчинення кримінального правопорушення, також вигідно знищити, сховати або спотворити відповідні речі та документи, оскільки вони можуть викривати їх протиправну діяльність. У кримінальному провадженні не проведено весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не були встановлені всі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не були встановлені всі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину та місця перебування причетних осіб, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 намагатиметься знищити, сховати або спотворити вказані речові докази.

Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, у якому підозрюється. Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 фігурує у кримінальному провадженні № 12023050000000035 від 12.01.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України щодо поставки неякісних бронежилетів і йому було повідомлено про відповідну підозру. Системний характер злочинної діяльності підозрюваного, а також наявність нашарувань порошку білого кольору, виявлених під час обшуку його автомобіля Volvo XC90 д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , дають підстави вважати, що він може вчинити нові злочини, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Крім того, статус військовослужбовця зумовлює ймовірність вчинення ним інших військових кримінальних правопорушень. Підозрюваний може також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки має відповідні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які, перебуваючи на волі, він зможе використати для уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання провадженню будь-яким іншим чином.

Вказані ризики на момент розгляду клопотання не зникли та продовжують існувати. Підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень та сукупність зазначених ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний має реальну можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, у якому підозрювався; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив що в інкримінованому діянні відсутня організована група та відповідно підозрюваному не було визначено ролі у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем та надавав відповідні викривальні покази у даному кримінальному провадженні, також відсутні будь-які факти про збут вибухових речовин. З огляду на вище зазначене, повідомлення про підозру необґрунтоване, ризики відсутні. Також просив застосувати помірний розмір застави, оскільки ОСОБА_5 має на утримані малолітню дитину і визначена ухвалою про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою сума застави є для підозрюваного непосильною.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010026087 від 18.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.

07.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України / том 1 а. м. 125-131/.

23.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України / том 2 а. м. 204-220/.

07.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.10.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18 год. 02 хв. 04.01.2026., який в подальшому продовжено ухвалами від 29.12.2025, 29.01.2026, та наразі строк дії цього запобіжного заходу визначено до 30.03.2026 / том 2 а. м. 185, 195-202/.

25.12.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 06.02.2026 / том 2 а. м. 191-193/.

28.01.2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 06.05.2026 / том 2 а. м. 194/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання, а саме у: протоколі огляду від 14.10.2025 / том 1 а. м. 33-36/, протоколі огляду від 15.10.2025 / том 1 а. м. 37-51/, протоколі огляду від 14.10.2025 / том 1 а. м. 52-56/, висновку експерта від 29.10.2025 / том 1 а. м. 57-65/, висновку експерта від 31.10.2025 / том 1 а. м. 66-72/, висновку експерта від 31.10.2025 / том 1 а. м. 73-80/, висновку експерта від 31.10.2025 / том 1 а. м. 81-85/, висновку експерта від 29.10.2025 / том 1 а. м. 86-89/, висновку експерта від 30.10.2025 / том 1 а. м. 90-94/, висновку експерта від 03.11.2025 / том 1 а. м. 95-103/, висновку експерта від 03.11.2025 / том 1 а. м. 104-108/, висновку експерта від 03.11.2025 / том 1 а. м. 109-111/, протоколі невідкладного обшуку від 06.11.2025/ том 1 а. м. 112-117/, протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій / том 1 а. м. 140-153/, акті службового розслідування А4723 / том 1 а. м. 154-200/, протоколі допиту свідка від 24.12.2025 / том 1 а. м. 201-205/, протоколі допиту свідка від 24.12.2025/ том 1 а. м. 206-211/, протоколі допиту свідка від 24.12.2025 / том 1 а. м. 212-216/, протоколі обшуку від 06.11.2025 / том 2 а. м. 1-4/, висновку експерта від 05.12.2025 / том 2 а. м. 7-12/, висновку експерта від 20.11.2025 / том 2 а. м. 15-20/, протоколі обшуку від 07.11.2025/ том 2 а. м. 21-25/, висновку експерта від 28.11.2025 / том 2 а. м. 28-35/, висновку експерта від 10.12.2025 / том 2 а. м. 38-53/, висновку експерта від 09.12.2025 / том 2 а. м. 56-64/, висновку експерта від 26.11.2025 / том 2 а. м. 67-77/, висновку експерта від 08.12.2025 / том 2 а. м. 80-88/, висновку експерта від 27.11.2025 / том 2 а. м. 91-94/, висновку експерта від 04.12.2025 / том 2 а. м. 97-116/, висновку експерта від 13.11.2025 / том 2 а. м. 119-122/, висновку експерта від 16.12.2025 / том 2 а. м. 123-133/, висновку експерта від 12.12.2025 / том 2 а. м. 134-143/, протоколі невідкладного обшуку від 06.11.2025/ том 2 а. м. 144-147/, висновку експерта від 01.12.2025 / том 2 а. м. 150-155/, висновку експерта від 03.12.2025 / том 2 а. м. 156-160/, висновку експерта від 14.11.2025 / том 2 а. м. 161-168/, висновку експерта від 17.11.2025 / том 2 а. м. 169-173/, протоколі допиту свідка від 07.11.2025 / том 2 а. м. 174-179/, протоколі допиту свідка від 07.11.2025 / том 2 а. м. 180-183/.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у вигляді позбавлення волі, що формує очевидну мотивацію до ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 є підозрюваним ще і в іншому кримінальному провадженні, досудове розслідування якого здійснюється ГУ НП в Донецькій області, за ч. 4 ст. 191 КК України. Вказані обставини, у їх сукупності, свідчать про реальність існування ризику переховування від органу досудового розслідування, суду, під загрозою покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявним з огляду на те, що у провадженні встановлено свідків, яким відомі відомості, що мають значення для кримінального провадження і яких ще не допитано судом. ОСОБА_5 є військовослужбовцем, має навички поводження з вогнепальною зброєю та доступ до неї, а вчинене ним правопорушення відзначається відкритим і зухвалим характером. За таких обставин підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків не лише шляхом прохань, а й шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни чи ненадання ними викривальних показань. Оскільки доказове значення мають лише показання, сприйняті судом безпосередньо під час судового засідання або отримані в порядку ст. 225 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України), зазначений ризик залишається актуальним не лише на початковому етапі досудового розслідування, а й упродовж усієї стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлений тим, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки в нього наявні відповідні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв?язки, які він перебуваючи на волі зможе використати, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

З огляду на те, що, як вказано вище, ОСОБА_5 є підозрюваним ще і в іншому кримінальному провадженні (за фактами поставки неякісних бронежилетів), конкретний характер, тривалість та систематичність протиправних дій за даним повідомленням про підозру, є всі підстави вважати, що у разі застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, він з високим ступенем ймовірності може продовжити протиправну діяльність, зокрема із залученням інших осіб.

Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними з огляду на вищевикладене.

Слідчим суддею встановлено, що по кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку із чим ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 06.05.2026.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність щодо ОСОБА_5 обґрунтованої підозри, існування визначених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилаються слідчий, прокурор, неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, суспільної небезпечності інкримінованого ОСОБА_5 злочину, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_5 , які не відпали з часу застосування запобіжного заходу, та яким не можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про продовження запобіжного заходу, надходжу до висновку, про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою.

Водночас, беручи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, його стадію та кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_5 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, суспільної небезпечності інкримінованого підозрюваному діяння, даних про сімейний, майновий стан останнього, високий ступінь ризиків, що встановлені в провадженні, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання слідчого судді буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Вишгород Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 06 травня 2026 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Вишгород Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків визначити до 06 травня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1