Рішення № 137376903, 05.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29914/26-ц

пр. 2-о-295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника заявників: не з`явився,

представника заінтересованої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник-1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - заявник-2, ОСОБА_2 ), за участю заінтересованої особи Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - заінтересована особа, Печерський ДРАЦ), звернулись до Печерського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території.

У своїй заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт народження дитини чоловічої статі, визначене ім`я якої ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: селище Айдар (стара назва - селище Новопсков) Старобільського району (стара назва - Новопсковський район) Луганської області, матір`ю якої є ОСОБА_1 (громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Осинове, Новопсковського району, Луганської області), батьком якої є ОСОБА_2 (громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець селища міського типу Новопсков, Новопсковського району, Луганської області).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 року, головуючим суддею визначена Григоренко І.В., матеріали заяви фактично передані судді 05.06.2026 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2026 року в порядку окремого провадження відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території та призначено судове засідання.

Заявники, представник заявників та представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення заяви про суті, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 18.03.2017 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області та відповідно до копії картки фізичної особи - платника податків Новопсковським відділенням Старобільського МДПІ районі останньою одержано ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 11.01.2007 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області та відповідно до копії картки фізичної особи - платника податків Новопсковським відділенням Старобільського МДПІ районі останнім одержано ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у селищі Айдар (стара назва - селище Новопсков) Старобільського району (стара назва - Новопсковський район) Луганської області у громадянки України ОСОБА_1 та громадянина України ОСОБА_2 народилася дитина чоловічої статі - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 16.01.2026 року, виданим органом на тимчасово окупованій території України, а саме: 99400020 Новопсковським районним відділом записів актів цивільного стану департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції луганської народної республіки.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, « Loizidou v. Turkey» ,» Cyprus v. Turkey» ), а також Молдови та Росії (зокрема, « Mozer v. the Republic of Moldova and Russia» , « Ilascu and Others v. Moldova and Russia» ), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого « намібійського винятку» , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Аналізуючи викладене, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку. В даному випадку такими документами є надане заявником свідоцтво про народження та виписний епікриз.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Частинами 3-4 ст. 49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Таким чином вказаними нормами зроблено виключення для документів, які видані органами та/або особами створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченому законом, зокрема для документів, які підтверджують факт народження, і повинні додаватися до заяви про державну реєстрацію народження дитини.

У зв`язку з вищенаведеним суд зазначає, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку. У цьому випадку такими документами є надане заявником свідоцтво про народження та виписний епікриз.

Таким чином, будучи народженим у селищі Айдар (стара назва - селище Новопсков) Старобільського району (стара назва - Новопсковський район) Луганської області, державна реєстрація народження сина заявників - ОСОБА_3 не була проведена у відповідності до законодавства України. На території України даний факт неможливо засвідчити, оскільки заявником для підтвердження факту народження подано документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до частини першої статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Так, реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не здійснювалась в органах реєстрації актів цивільного стану України.

Як зазначає адвокат у заяві, встановлення факту народження необхідно для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації останнім в подальшому усіх належних прав та свобод.

Як визначено у ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство України», громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Так, оскільки, реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в органах реєстрації актів цивільного стану України не проводилась, то наявні законні підстави встановити факт народження у судовому порядку.

Аналізуючи викладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст. 17 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» , ст.ст. 1, 3, 9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , ст. ст. 1-18, 6-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 293, 294, 315, 316, 317, 319, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт народження дитини чоловічої статі, визначене ім`я якої ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: селище Айдар (стара назва - селище Новопсков) Старобільського району (стара назва - Новопсковський район) Луганської області, матір`ю якої є ОСОБА_1 (громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Осинове, Новопсковського району, Луганської області), батьком якої є ОСОБА_2 (громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець селища міського типу Новопсков, Новопсковського району, Луганської області).

Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2026 року.

Суддя Григоренко І.В.