Постанова № 137375753, 15.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3347/26

Провадження №2/487/2620/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення недонарахованої заробітної плати, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 адвокат Бартощук В.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про визнання незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» від 22.01.2026 № 11 «Про підвищення матеріальної зацікавленості керівників та спеціалістів» у частині встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки до посадового окладу у розмірі 40 %, визнання незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» від 30.03.2026 № 30 про оголошення ОСОБА_1 догани, зобов`язати Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» відобразити у табелі обліку робочого часу за березень 2026 року щодо ОСОБА_1 за 25, 26 та 27 березня 2026 року фактично відпрацьовані 8 годин у кожен із указаних днів замість 4 годин, зобов`язати Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» здійснити перерахунок заробітної плати та персональної надбавки ОСОБА_1 за січень, лютий та березень 2026 року, виходячи з щомісячної надбавки до посадового окладу у розмірі 70 % та з урахуванням фактично відпрацьованого часу, у тому числі з урахуванням 8 годин роботи за 25, 26 та 27 березня 2026 року, а також виплатити належну різницю з урахуванням раніше виплачених сум та обов`язкових утримань, стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» на користь ОСОБА_1 недонараховану заробітну плату та персональну надбавку за січень, лютий та березень 2026 року у попередньо визначеному розмірі не менше 17 768,86 грн. до проведення обов`язкових утримань, з подальшим уточненням суми за результатами витребування доказів та дослідження усіх первинних документів Відповідача, стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі та просила про витребування доказів у Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод».

Ухвалою від 08.05.2026 позов прийнято до розгляду та відкрите провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та у відповідача витребувані докази.

18.05.2026 представник відповідач подав до суду заяву про передачу справи №487/3347/27 за позовом ОСОБА_1 на розгляд Господарського суду Миколаївської області, яким 16.10.2020 відкрито провадження у справі №915/1097/20 про банкрутствоДержавного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», у зв`язку з чим дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

29.05.2026 представник відповідача подав до суду докази, які були витребувані судом.

04.06.2026 представник позивача подала до суду додаткові пояснення.

15.06.2026 представник позивача подала до суду клопотання просила розглянути клопотання представник відповідача про передачу справи на розгляд Господарського суду Миколаївської області без її участі та не заперечувала проти його задоволення.

15.06.2026 представник відповідача подав до суду заяву в якій просив розглянути клопотання про передачу справи на розгляд Господарського суду Миколаївської області без його участі.

Дослідивши матеріали справи та подане клопотання, суд дійшов такого.

22 жовтня 2020 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним, було оприлюднено ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 у справі № 915/1097/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», введено процедуру розпорядження майном боржника на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шалашного Л.О.,якого зобов`язано у строк до 30.11.2020 організувати та провести інвентаризацію майна боржника, оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» (стара назва Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 комунара») (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240) у встановленому законодавством порядку, заборонити боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність 21.10.2019 року у зв`язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (№2597- VIII в редакції від 21.10.2019 року) (ч.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII.

Частиною 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Відтак розгляд вимог позивача має здійснюватися господарським судом у межах розпочатої стосовно відповідача справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Дана позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 року у справі № 908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 року також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Враховуючи вищезазначене, встановивши, що має місце спір з майновими вимогами про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржником (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства), щодо якого відкрито справу про банкрутство, необхідно надіслати матеріали справи до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства), а не закривати провадження у справі на підставі приписів ч. 1 ст. 255 ЦПК України, адже у даному випадку має місце окреме спеціальне правове регулювання процесуальних дій суду у разі наявності в нього на розгляді справ, стороною в яких є особа, щодо якої розпочато процедуру банкрутства (неплатоспроможність).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи наведене, суд вважає, що цивільну справу №487/3347/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення недонарахованої заробітної плати, стягнення моральної шкоди передати до Господарського суду Миколаївської області, на розгляді якого перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод».

Керуючись ст.ст.3,10,19, ст.31 ЦПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу №487/3347/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення недонарахованої заробітної плати, стягнення моральної шкоди передати до Господарського суду Миколаївської області, на розгляді якого перебуває справа №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Афоніна