Рішення № 137375214, 11.06.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/450/26

Провадження № 2/467/405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

за участю секретаря Сідень Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

05.04.2026 року представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №8425009 від 27.10.2024 року у розмірі 25840,00 грн та витрати на оплату судового збору 2662,40 грн.

Обґрунтовано позов тим, що 27.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8425009, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і згодом заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://creditplus.ua/, ТОВ «Авентус Україна» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання споживчого кредиту №8425009 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ « Авентус Україна » направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор С7880, котрий в свою чергу Боржником було 27.10.2024 року 11:54:01 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання споживчого кредиту №8425009, на умовах визначених офертою.

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 6800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №8425009 від 27.10.2024 року становить: заборгованість по основному боргу - 6800,00 грн, заборгованість по відсотках - 6732,00 грн, пеня - 12308,00 грн, а всього 25840,00 грн.

Вказану суму заборгованості разом із судовими витратами, що пов`язані з сплатою судового збору, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою судді від 14.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, одночасно з поданням позовної заяви просив провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою реєстрації рекомендованими поштовими відправленнями, які було повернуто до суду Укрпоштою з відміткою про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов не подав.

У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що 27.10.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі за текстом - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №8425009, який було підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «С7880», який був надісланий відповідачу через телекомунікаційні систему.

Відповідно до умов договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 6800,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 Договору). За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п. 1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка 0,90% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 06.11.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (п.1.5.2 Договору).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 Договору).

Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день. (п.1.7.1, 1.7.2 Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п.2.1. Договору). Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 27.10.2024 року або 28.10.2024 року (п.2.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.4. споживач зобов`язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №8425009 від 27.10.2024 року встановлено графік платежів за договором, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «С7880».

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у Паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «XN2354».

Відповідно до Інформаційного повідомлення споживача, ОСОБА_1 передав ТОВ «Авентус Україна» персональні дані третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання зобов`язань за Договором, яке підписане електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «С7880».

Згідно зі складеною первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) №8425009 від 27.10.2024 року, станом на 09.06.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 25840,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 6800,00 грн, заборгованість за відсотками знижена 612,00 грн, стандартна 6800,00 грн, штраф 12308,00 грн.

Перерахування відповідачу кредитних коштів в розмірі 6800,00 грн підтверджено повідомленням надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек» №20250612-1.1 від 12.06.2025 року, дата і час створення транзакції - 27.10.2024 року 11:55:15, дата і час прийняття в роботу 27.10.2024 року 11:55:19, дата і час виконання 27.10.2024 року 11:55:18, призначення платежу зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 , банк-еквайр - АТ «ПУМБ».

10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором №8425009 про надання споживчого кредиту від 27.10.2024 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників №1 до Договору факторингу №01.02-12/25 від 10.06.2025 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25840,00 грн.

Платіжною інструкцією №10088 підтверджено факт сплати грошових коштів ТОВ «Свеа Фінанс» за договором факторингу №01.02-12/25 від 10.06.2025 року.

Таким чином до ТОВ «Свеа Фінанс» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений між первісним кредитором та відповідачем, при цьому він підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами.

На підтвердження переказу грошових коштів позичальнику позивачем надано повідомлення надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек».

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про платіжні послуги» після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Враховуючи, що первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою, а не банківською установою, тому зважаючи на положення Закону України «Про платіжні послуги», підтвердження про здійснення переказу грошових коштів є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

За таких умов суд вважає доведеним, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 6800,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, вказану відповідачем, отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку, договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків. Доказів визнання кредитного договору недійсним до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів повернення відповідачем коштів у повному обсязі.

Відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення первісним кредитором та ТОВ «Свеа Фінанс» договору факторингу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №8425009 від 27.10.2024 року в розмірі 25840,00 грн, у тому числі заборгованість по основному боргу - 6800,00 грн, заборгованість по відсотках - 6732,00 грн, пеня - 12308,00 грн.

Встановивши неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів, суд зробив висновок про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс», як правонаступника первісного кредитора, заборгованості по основному боргу - 6800,00 грн та заборгованості по відсотках - 6732,00 грн, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Водночас, позовні вимоги про стягнення пені (заборгованості за штрафними санкціями) у розмірі 12308,00 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє, з наступних підстав.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №8425009 від 27.10.2024 року у розмірі 13532,00 грн, що складається із заборгованості по основному боргу - 6800,00 грн та заборгованості по відсотках - 6732,00 грн.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1394,30 грн (2662,40 х 52,37%).

Керуючись, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279,352, 354, 355ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №8425009 від 27.10.2024 року у розмірі 13532 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) гривні 30 копійок витрат на оплату судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, поштовий індекс 04070;

Відповідач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.О.Догарєва