Рішення № 137375182, 15.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1041/26

Провадження № 2/127/3861/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Антонюка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивовано тим, що 19.01.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2058061, за умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 4 200 грн., на строк 358 днів і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачці грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі, однак відповідачка свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала.

13.08.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 13082025-1, згідно з яким право вимоги за договором № 2058061 перейшло до позивача і станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 складала 27 279,00 грн., з яких: 4 200,00 грн. - тіло кредиту, 9 859,50 грн. - проценти, 8 400 грн. - штрафні санкції. ТОВ «Фінтраст Капітал» скористалося своїм правом здійснити донарахування сум, передбачених графіком платежів до кредитного договору за 153 календарних днів з 14.08.2025 року по 13.01.2026 року, і тому заборгованість відповідача за процентами за період звернення до суду із даним позовом становить 4 819,50 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачкою своїх обов`язків по поверненню коштів, позивач був вимушений звернутись до суду із даним позовом та просити суд стягнути із відповідачки на користь позивача суму заборгованості у розмірі 27 279,00 грн., з яких: 4 200 грн. - тіло кредиту, 9 859,50 грн. - проценти, 8 400 грн. - штрафні санкції та нараховані позивачем проценти за 153 календарних дні - 4 819,50 грн. Крім того, просив стягнути із відповідачки понесені витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.03.2026 року, вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Вінницького міського суду Вінницької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 року, головуючим у справі визначено суддю Антонюка В. В.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб і надано відповідачці строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію зазначеної вище ухвали з додатками, було направлено на адресу місця реєстрації відповідачки, однак поштове відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідачкою відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 19.01.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2058061, який позичальницею підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором В545, відповідно до умов якого товариство надало споживачці в кредит грошові кошти в сумі 4 200 грн. (п. 1.3) строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентівкожні 360 днів (п. 1.4), а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2).

За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, яка становить 15% в день та застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1). Відповідно до п. 1.5.2 Договору якщо ж споживач до 17.02.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, то розмір процентів, що повинен сплатити споживач до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою на весь строк користування кредитом складає 18 879,00 грн. (п. 1.10.1), а з урахуванням зниженої процентної ставки 16 321,20 грн. (п. 1.10.2).

Кошти кредиту надаються ТОВ «Слон кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1).

ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 4.1 Договору).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів.

Згідно витребуваної судом інформації з АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 19.01.2025 року надійшло зарахування коштів у розмірі 4 200 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 19.01.2025 року № 2058061 утворилась заборгованість у розмірі 22 459,50 грн., з яких: 4 200,00 грн. - тіло кредиту, 9 859,50 грн. - проценти, 8 400 грн. - штрафні санкції.

13.08.2025 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 13082025-1, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає (передає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «Слон кредит». Про що складено акт прийому-передачі реєстру боржників від 13.08.2025 року.

Згідно платіжної інструкції № 4838 від 15.08.2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило на користь ТОВ «Слон кредит» кошти згідно договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 13.08.2025 року № 13082025-1 від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за договором про надання споживчого кредиту № 2058061 на загальну суму 22 459,50 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» з 15.08.2025 року по 13.01.2026 року здійснило нарахування відсотків за 153 календарні дні за процентною ставкою 0,75%, що становить 4 819,50 грн.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором про надання споживчого кредиту № 2058061, який укладений між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Судом встановлено, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» було укладено договір про надання споживчого кредиту від 19.01.2025 року № 2058061 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору ТОВ «Слон кредит» надало відповідачці кошти в сумі 4 200 грн., строком на 360 днів, а остання зобов`язалась повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

19.01.2025 року кредитні кошти у розмірі 4 200 грн. перераховані відповідачці.

Отже, факт отримання відповідачкою коштів від ТОВ «Слон кредит», суд вважає доведеним. У подальшому, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набув права грошової вимоги до боржниці ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 19.01.2025 року № 2058061, укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 . У підписаному відповідачкою договорі про надання споживчого кредиту від 19.01.2025 року № 2058061 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк кредиту, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитору кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 19.01.2025 року № 2058061, яка становить 18 879 грн., з яких: 4 200,00 грн. - тіло кредиту, 9 859,50 грн. - проценти, 4 819,50 грн. - нараховані позивачем проценти за 153 календарних дні.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідачка не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору суду не надала.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором від 19.01.2025 року № 2058061 у розмірі 18 879 грн. з яких: 4 200 грн. - тіло кредиту, 9 859,50 грн. - проценти, 4 819,50 грн. - нараховані позивачем проценти за 153 календарних дні.

При цьому, суд не знаходить підстав для нарахування штрафних санкцій у розмірі 8 400 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України до моменту виконання рішення згідно з частинами 10, 11 ст. 265 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. необхідно зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявку №16376 від 09.02.2026 про виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1969173, рахунок на оплату від 12.08.2025, акт прийому передачі виконаних робіт (надання послуг) № 16376 від 10.03.2026 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, суд вважає, що необґрунтованими та не співмірними є витрати на правничу допомогу наведені в Акті приймання - передачі наданих послуг від 10.03.2026, оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, суд вважає, що вони не вимагали від адвоката значних зусиль та часу.

При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Суд враховує, що адвокат участі у розгляді справи не брав, справа не представляє великої складності, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі викликає сумнів. Тому, справедливим і співмірним буде розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді 6 920 гривень.

Також, в силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 842,38 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 19.01.2025 року № 2058061 у розмірі 18 879 ( вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн. з яких: 4 200 грн. - тіло кредиту, 9 859,50 грн. - проценти, 4 819,50 грн. - нараховані позивачем проценти за 153 календарних дні, а також судовий збір у розмірі 1 842,38 грн. та 6 920 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м.Київ вул.Загородня, буд.15, офіс, 118/2, 03150;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: