Ухвала суду № 137374145, 11.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

11 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3196/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/3196/25

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків про стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

стягувача - Жилко С.Е.

боржника - Новиков О.Є.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" із заявою в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/3196/25 в частині стягнення 222 230 гривень 15 копійок та судового збору у розмірі 3 333 гривень 45 копійок на шість календарних місяців до 15.11.2026, шляхом сплати щомісячно, а саме: до 15.06.2026 - 37 000 грн; до 15.07.2026 - 37 000 грн; до 15.08.2026 - 37 000 грн; до 15.09.2026 - 37 000 грн; до 15.10.2026 - 37 000 грн; до 15.11.2026 - 40 563,60 грн.

Боржник вказує, що негайне виконання рішення є неможливим з огляду на скрутне фінансове становище ПрАТ ХТЗ, що зумовлене наслідками воєнної агресії, тривалою зупинкою виробництва, відсутністю достатніх коштів на рахунках та значним обсягом кредиторської заборгованості, що стало підставою для затвердження судом плану превентивної реструктуризації, який є єдиним реалістичним та правовим механізмом відновлення платоспроможності підприємства та задоволення вимог кредиторів. Примусове стягнення у загальному порядку призведе до арешту активів, повної зупинки діяльності підприємства та унеможливить виконання зобов`язань за рішенням суду.

На підтвердження обставин, зазначених в заяві про розстрочку виконання рішення, боржник надав: план превентивної реструктуризації ПрАТ "Харківський тракторний завод" 2025 з додатками; наказ №9/1 від 24.02.2022 "Про режим роботи АТ "ХТЗ" на період воєнного стану у Україні"; наказ №10 від 29.04.2022 "Про зупинення дії трудових договорів по АТ "ХТЗ" на період воєнного стану у Україні"; звіт про фінансові результати за 2025 рік; довідки про відкриті поточні рахунки у банківських установах та залишки коштів на рахунках; доповідна записка головного інженера від 19.01.2026; витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Харківської області №185/2026 від 28.05.2026 призначений повторний автоматизований розподіл заяви у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 для розгляду заяви визначено суддю Погорелову О.В.

Ухвалою суду від 01.06.2026 заяву ПрАТ "Харківський тракторний завод" про розстрочення виконання рішення суду прийнято судом та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2026 о 10:45.

У судовому засіданні представник заявника (боржник) підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник стягувача проти задоволення заяви заперечував.

Вислухавши представників стягувача та боржника, дослідивши матеріали справи та заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Згідно ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018, від 19.06.2019 у справі №2-55/10.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

3 аналізу вищевикладеного та у розумінні наведених норм слідує, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін; господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.

Фінансова нестабільність боржника, не є тими обставинами, з якими приписи процесуального закону пов`язують обов`язок для суду надати розстрочку виконання рішення, оскільки відповідно до загальних положень цивільного законодавства зобов`язання мають виконуватись належним чином, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання (ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України).

У постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/13 Верховний Суд виснував, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Обставини, на які посилається боржник, вказують на несприятливість виконання рішення суду саме для нього та можливість настання негативних наслідків для здійснення його господарської діяльності. Водночас, наведені заявником підстави жодним чином не доводять обставини врахування інтересів стягувача у даній справі та відповідно дотримання балансу інтересів між сторонами.

Існування заборгованості, яка підтверджена обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008). Відповідно, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Заборгованість у справі №922/3196/25 виникла за договором оренди землі б/н від 29.12.2021 у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 у сумі 222 230,15 грн, оскільки ПрАТ Харківський тракторний завод не сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 275 у м. Харкові (кадастровий номер 631013 8200:02:001:0018). Отже, про наявність зобов`язань перед Харківською міською радою ПрАТ Харківський тракторний завод було обізнане принаймні ще з кінця 2021 року, проте жодних дій щодо її погашення вчинено не було.

Доказів часткового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3196/25 від 20.11.2025 станом на час розгляду заяви про розстрочення його виконання, матеріали справи не містять.

На думку суду, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду в розумінні ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див.§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Тобто, у будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є самостійною підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Натомість боржником не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про суттєве покращення фінансового стану боржника та настання яких забезпечить повне виконання рішення суду в майбутньому у випадку розстрочення виконання рішення суду.

Рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

При цьому суд враховує, що військова агресія проти України та запровадження на території України правового режиму воєнного стану однаково негативно впливають на обидві сторони справи, а тому вони перебувають у рівнозначному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, оскільки наведені боржником аргументи для розстрочення виконання рішення суду не свідчать про винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення та безумовну неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної господарської діяльності боржника, не доводять порядку та можливості виконання такого рішення боржником у майбутньому, тобто не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої боржником (відповідачем) заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 922/3196/25.

Керуючись ст. ст. 232 - 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2025 у справі №922/3196/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 15 червня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.