Ухвала суду № 137374121, 15.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1344/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши скаргу боржника на дії головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 (вх. № 12670 від 26.05.2026), у справі

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 23) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 56, літ. А)

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато", згідно вимог якої прокурор просив суд:

- розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7461 га з земель житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002 укладений 01.06.2011 між Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) та ТОВ "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за №1804 та зареєстрований в Харківській міській раді в книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.06.2011 за №15/11.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку загальною площею 0,7461 га з кадастровим номером 6310138800:01:007:0002, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Банний.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 для розгляду справи № 922/1344/23 призначено суддю Сальнікову Г.І.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7461 га з земель житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002 укладений 01.06.2011 між Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) та ТОВ "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за №1804 та зареєстрований в Харківській міській раді в книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.06.2011 за №15/11.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку загальною площею 0,7461 га з кадастровим номером 6310138800:01:007:0002, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Банний.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору у розмірі 26186,15 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 у справі №922/1344/23 скасовано в частині задоволених позовних вимог про: зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку загальною площею 0,7461 га з кадастровим номером 6310138800:01:007:0002, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Банний, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) витрат зі сплати судового збору у розмірі 23502,15 грн.

Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 у справі №922/1344/23 залишено без змін. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (код ЄДРПОУ 37457919) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 35253,23 грн. (тридцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят три гривні 23 коп.).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Cуду від 13.03.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/1344/23, яке відкрито за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрито.

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 в частині скасування рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 щодо: позовної вимоги зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" повернути територіальній громаді міста Харкова земельну ділянку; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" на користь Харківської обласної прокуратури витрат зі сплати судового збору скасовано, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 у цій частині залишено в силі.

Господарським судом Харківської області були видані відповідні накази на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2023, постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 та додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2024.

Постановою головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.08.2024 відкрито виконавче провадження №75910412 згідно наказу (дублікат) № 922/1344/23 від 15.09.2023 щодо зобов`язання ТОВ «Веріфікато» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,7461 га з кадастровим номером 6310138800:01:007:0002, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Банний.

12 травня 2026 року (вх. №11465) представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" адвокатом Невмержицьким С.І. до суду подана скарга на рішення виконавця органу державної виконавчої служби, в якій останній повідомляє суд, що постановою головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 №75910412 (далі «Постанова») закінчено виконавче провадження. Крім того, державним виконавцем подано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за частиною другою статті 382 КК України від 30.04.2026 №52278.

22 травня 2026 року, ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.), залишено без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (вх. №11465 від 12.05.2026) на рішення виконавця органу державної виконавчої служби. Ухвала обґрунтована тим, що скарга подана поза межами строку на її подання та за відсутності відповідного клопотання (заяви) про поновлення строку на подання скарги.

26.05.2026 до суду від боржника надійшла скарга боржника на дії головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (вх. № 12670).

Розпорядженням Керівника апарату суду відповідно до пункту 6.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Хакрівької області призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл скарги у справі №922/1344/23 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сальнікової Г.І.

У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, розгляд поданої скарги передано судді Новіковій Н.А.

Як встановлено судом боржник просить у цій скарзі (вх. № 12670 від 26.05.2026):

- визнати поважними причини пропуску строку подання Скаржником скарги на рішення виконавця державної виконавчої служби та поновити строк на звернення до Суду зі цією скаргою у зв`язку з поважністю причин його пропуску;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Основ`яно Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 (ВП № 75910412);

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича від 30.04.2026 про закінчення виконавчого провадження №75910412;

- зобов`язати головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича повернути стягувачу, Харківській міській раді, виконавчий документ наказ (дублікат) №922/1344/23 від 15.09.2023, виданий Господарським судом Харківської області, на підставі п. 6 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Обґрунтовуючи клопотання про визнання поважними причини пропуску строку подання скарги на рішення виконавця державної виконавчої служби та поновлення відповідного строку, боржник зазначає, що 30.04.2026 головним державним виконавцем Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляховим Дмитром Валерійовичем було винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

07.05.2026 ТОВ «Веріфікато» засобами поштового зв`язку було отримано вказану постанову.

З 27.04.2026 по 10.05.2026 представник Скаржника, адвокат Невмержицький С.І., перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим не міг ні ознайомитись з Постановою, ні підготувати скаргу в межах десятиденного строку.

11.05.2026 представник Скаржника, адвокат Невмержицький С.І., повернувся з щорічної відпустки та в той же день ознайомився з оскаржуваною постановою.

12.05.2026 представник Скаржника звернувся до Суду зі скаргою на рішення виконавця органу державної виконавчої служби.

Як зазначає скаржник, представником не було долучено до заяви клопотання про поновлення строку, оскільки він керувався нормою частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої «Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів».

Тобто, як зазначено у скарзі, представником було подано скаргу в межах десяти робочих днів, а не календарних, як це передбачено ЗУ «Про виконавче провадження», а тому, до скарги не було додано клопотання про поновлення строків.

Розглянувши питання поновлення строку на звернення до суду зі скаргою через, на думку боржника, поважність причин пропуску такого строку, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Згідно із пунктом «а» ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як зазначено у самій скарзі, ТОВ «Веріфікато» засобами поштового зв`язку було отримано вказану постанову 07.05.2026 року. Тобто, саме 07.05.2026 боржник визначає як день коли він дізнався про порушення його прав.

Однак, суд не може погодитися із таким твердженням.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 340 ГПК України скарга повинна містити: ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Боржником у скарзі представлено відповідний ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Як вбачається із документів, розміщених у АСВП, 05.05.2026 зареєстровано скаргу адвоката Невмержицького Сергія Івановича за вих. № 765 від 04.05.2026 на дії головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026, що є предметом поданої скарги до суду.

Тобто, щонайменше 04.05.2026 боржник вже був ознайомлений з ухваленою постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026, а отже доводи заявника про ознайомлення 07.05.2026 з постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 не відповідають дійсності.

Враховуючи, що боржник дізнався про ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 щонайменше 04.05.2026, то десятиденний строк її оскарження встановлений до 14.05.2026 (включно), а якщо рахувати строк виходячи із доводів скаржника за ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», тобто 10 робочих днів, то строк був до 18.05.2026 (включно).

Відповідна скарга до суду надійшла 26.05.2026, тобто зі значним пропуском строку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Разом із скаргою боржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку з причин того, що з 27.04.2026 по 10.05.2026 представник скаржника, адвокат Невмержицький С.І., перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим не міг ні ознайомитись з Постановою, ні підготувати скаргу в межах десятиденного строку.

Однак, як встановлено судом вище, хоча, як зазначає представник, він перебував з 27.04.2026 по 10.05.2026, однак 04.05.2026 за його підписом подано скаргу Начальнику Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Отже, посилання представника боржника, адвоката Невмержицького С.І. на те, що він ознайомився зі змістом постанови лише 11.05.2026 не відповідає дійсності, адже щонайменше 04.05.2026 представник боржника, адвокат Невмержицький С.І. був ознайомлений зі змістом оскаржуваної постанови.

Крім того, самим боржником не надано до суду доказів неможливості залучення іншого представника або оскарження відповідної постанови боржником в порядку самопредставництва.

Суд звертає увагу на те, що процесуальні строки, у тому числі строк на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, не є формальною умовою чи технічною перешкодою для реалізації права на судовий захист. Строки встановлюються законом із чітко визначеною функціональною метою та є самостійним інструментом забезпечення правової визначеності як однієї з фундаментальних складових принципу верховенства права.

Призначення процесуального строку полягає у внесенні стабільності та передбачуваності у правовідносини сторін, упорядкуванні процесу та запобіганні стану невизначеності, за якого правомірність учинених виконавчих дій і чинність прийнятих рішень могли б ставитися під сумнів упродовж необмеженого часу. Саме завдяки строкам учасники виконавчого провадження, інші заінтересовані особи та сам орган примусового виконання отримують впевненість у тому, що після спливу визначеного законом періоду відповідне рішення набуває остаточного характеру і не може бути безпідставно переглянуте.

Інший підхід нівелював би сенс самого інституту строків і перетворив би можливість оскарження на безстрокову, що суперечить як меті виконавчого провадження, так і інтересам належного та своєчасного виконання судового рішення.

У цьому контексті суд враховує усталені підходи Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо строків звернення, оскільки такі обмеження за своєю природою є необхідними для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Встановлення розумних процесуальних строків та наслідків їх недотримання визнається легітимним обмеженням, що переслідує правомірну мету, за умови, що воно не позбавляє особу самої суті права на доступ до суду та є пропорційним. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності рішень і вимагає, щоб сторони не могли використовувати поновлення строку як прихований засіб перегляду рішень, які вже набули чинності.

При цьому, законодавець, забезпечуючи розумний баланс між принципом правової визначеності та правом особи на судовий захист, передбачив механізм поновлення пропущеного процесуального строку.

Однак такий механізм не має автоматичного характеру та застосовується не за самим лише фактом звернення, а виключно за умови, що причини пропуску строку є поважними.

Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється судом у кожному конкретному випадку на підставі наданих особою доказів, які мають підтверджувати наявність об`єктивних, не залежних від волі особи обставин, що унеможливлювали або суттєво ускладнювали своєчасне вчинення процесуальної дії. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку покладається саме на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

В межах поданої скарги боржник в обґрунтування поважності причин пропуску строку посилається виключно на перебування свого представника, адвоката Невмержицького С.І., у щорічній відпустці в період з 27.04.2026 по 10.05.2026 та на ознайомлення з оскаржуваною постановою лише 11.05.2026.

Водночас, як уже встановлено судом вище, наведені скаржником обставини не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами автоматизованої системи виконавчого провадження.

Так, 04.05.2026, тобто саме в період, який скаржник визначає як відпустку свого представника, адвокатом Невмержицьким С.І. за його підписом було подано начальнику Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скаргу на ту саму постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026, яка є предметом і поданої до суду скарги.

Зазначене беззаперечно свідчить про те, що вже станом на 04.05.2026 представник скаржника не лише був обізнаний зі змістом оскаржуваної постанови, а й фактично реалізовував право на її оскарження в адміністративному порядку, активно вчиняючи процесуальні дії, спрямовані на захист інтересів боржника.

За таких обставин посилання скаржника на перебування представника у відпустці як на причину, що об`єктивно унеможливлювала своєчасне звернення до суду, є непереконливим і внутрішньо суперечливим. Перебування представника у відпустці у цьому випадку не позбавляло його ані можливості ознайомлення з постановою, ані можливості вчинення процесуальних дій щодо її оскарження, що прямо підтверджується самим фактом подання скарги до органу державної виконавчої служби 04.05.2026.

Скаржником не надано суду жодних доказів того, що за наявності реальної можливості подати скаргу начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби 04.05.2026 існували будь-які об`єктивні перешкоди для звернення в той самий або найближчий час із відповідною скаргою до суду.

Можливість своєчасного звернення до суду з огляду на встановлені обставини не лише не спростована, а навпаки прямо випливає з факту вчинення представником боржника інших процесуальних дій у межах строку на оскарження. Так само скаржником не доведено й неможливості залучення іншого представника або реалізації права на оскарження в порядку самопредставництва.

Беручи до уваги, що обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування поважності причин пропуску строку, спростовуються матеріалами виконавчого провадження, адже перебування представника боржника у відпустці за фактичного вчинення ним у цей самий період процесуальних дій щодо оскарження тієї ж постанови не може розцінюватися як обставина об`єктивного характеру, що унеможливлювала своєчасне звернення до суду, а поважними можуть визнаватися лише причини, які не залежали від волі особи та реально перешкоджали вчиненню процесуальної дії, а не обставини, що перебували у сфері контролю самого скаржника та його представника, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку та для його поновлення, а відтак, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 341 ГПК України, скарга боржника на дії головного державного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 підлягає залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 42, 339-341 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити боржнику, Товариству з обмеженою відповідальністю «Веріфікато», у поновленні строку на подання скарги з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026.

2. Скаргу боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато», на дії головного державного виконавця Основ`яно-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхового Дмитра Валерійовича з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2026 (вх. № 12670 від 26.05.2026) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 15.06.2026.

СуддяН.А. Новікова