Рішення № 137373418, 09.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 914/672/26

За позовом: Керівника Дрогобицької окружної прокуратури, м. Дрогобич,

в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради, м.Трускавець,

до відповідача: Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів житло буд», м.Івано-Франківськ,

про: стягнення заборгованості у сумі 747 395,37 грн.

Суддя І. Б. Козак

При секретарі Р.Волошин

Представники сторін:

Прокурор: Цинайко Н.І.;

Представник позивача: не з`явився;

Представник відповідача: Грицак А.З. (поза межами приміщення суду);

Представник третьої особи: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області Керівником Дрогобицької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача: Трускавецької міської ради до Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради про стягнення заборгованості у сумі 747 395,37 грн.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Львів Житло Буд», підготовче засідання призначено на 24.03.2026.

Ухвалою суду від 28.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.05.2026. В подальшому розгляд справи було відкладено на 09.06.2026.

Правова позиція прокурора.

У судове засідання 09.06.2026 прокурор з`явився, позов підтримав повністю. Правова позиція обґрунтована тим, що відповідач, як замовник будівництва в м. Трускавець Львівської області, всупереч вимогам закону не виконав обов`язок щодо сплати пайової участі у розвиток інфраструктури, у зв`язку з чим суд стягнути з Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради на користь Трускавецької міської ради кошти в сумі 1 178 027,07 грн, з них: 401 669,52 грн пайового внеску, 286 630,89 грн інфляційні втрати та 59 094,96 грн 3% річних від простроченої суми.

Попередній розрахунок судових витрат:

- 8968,74 грн - сплачений судовий збір.

Правова позиція позивача.

Представник позивача у судове засідання 09.06.2026 не з`явився, подав 08.05.2026 клопотання про розгляд справи без участі представника Трускавецької міської ради (вх.№13209/26).

Правова позиція відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 09.06.2026 з`явився в режимі відеконференції, проти задоволення позову заперечив із підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№9154/26 від 31.03.2026) та запереченнях на відповідь на відзив (вх.№9695/26 від 06.04.2026). В обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне.

Розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX 20.09.2019р. жодного регулювання по неукладених до 01.01.2020р. договорах пайової участі не містить. Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX 20.09.2019р. визначає, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Даний пункт також регулює порядок дій замовників будівництва, що протягом 2020 року почали будівництво. За таких обставин, твердження, що розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX 20.09.2019р. передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, якими до 01.01.2020 не були укладені договори про сплату пайової участі, не відповідає дійсності.

Прокурор застосував показник опосередкованої вартості, чинний станом на березень 2021 року (місяць введення об`єкта в експлуатацію), тоді як навіть за його власною позицією початок будівництва відноситься до червня 2017 року. Відповідно, у такому випадку підлягав застосуванню показник, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України чинні станом на початок 2020 року, зокрема відповідно до наказу від 02.12.2019 №286 12 504 грн за 1 кв.м. Таким чином, розмір пайової участі міг становити станом на початок 2020 року: 1526,1 кв.м ? 12 504 грн ? 2% = 381647 грн. 08 коп.

Оскільки розмір пайової участі визначений неправильно, це безпосередньо вплинуло і на похідні розрахунки, зокрема інфляційних втрат та трьох процентів річних, які нараховуються саме на суму основного зобов`язання. Відтак помилковість визначення базової суми автоматично зумовлює недостовірність і зазначених нарахувань. За таких обставин поданий прокуратурою розрахунок здійснений із порушенням встановленого законом порядку, базується на неправильно визначеному моменті формування зобов`язання та ґрунтується на довільному виборі найбільшого показника без будь-якого правового обґрунтування. Такий підхід викривлює саму сутність правового регулювання пайової участі та призводить до штучного завищення суми вимог.

У зв`язку з наведеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову прокурора в повному обсязі.

Прокурор проти тверджень відповідача заперечив у відповіді на відзив (вх.№9325/26 від 01.04.2026) в якому зазначив, що доводи, викладені КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради у відзиві на позовну заяву є безпідставними та не спростовують суті позовних вимог. Позовні вимог підтримав у повному обсязі.

Правова позиція третьої особи.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, письмових пояснень щодо предмету спору до суду не подавав.

Обставини справи.

31.03.2017, Управлінням містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №11-м/у для будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Стебницька у м. Трускавець (мікрорайон М-4, будинок №20 по генплану) на землях Станилівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

02.06.2017, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЛВ083171534192 замовнику будівництва: Комунальному підприємству «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради. Найменування об`єкта будівництва: будівництво багатоквартирного 4-х секційного житлового будинку №20 (по генплану) по вул. Стебницька (мікрорайон М-4) в м. Трускавець.

У зв`язку із змінами законодавства у сфері містобудівної діяльності та юридичною заміною декларації на дозвіл у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 14.12.2020, Відділом державного архітектурно-будівельного контроль Трускавецької міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ012201211152 замовнику будівництва: Комунальному підприємству «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради.

Згідно даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua), відповідачу видано сертифікат № ЛВ122210322801 від 24.03.2021 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту, а саме:

Будівництво багатоквартирного житлового будинку (мікрорайон М-4, будинок №20 по генплану) на землях Станилівської сільської ради Дрогобицького району вул. Стебницька, м. Трускавець Львівської області (коригування).

Клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва СС2.

Дата реєстрації в ЄДЕССБ 24.03.2021.

Дата початку будівництва 01.06.2017.

Дата завершення будівництва 01.03.2021.

Вид будівництва - нове будівництво.

Замовник - Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради.

Пайова участь не сплачувалась згідно п.13 розділу 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні 132-ІХ від 20.09.2019 року.

Згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію № ЛВ122210322801 від 24.03.2021 прийнято в експлуатацію будівництво багатоквартирного житлового будинку (мікрорайон М-4, будинок №20 по генплану) на землях Станилівської сільської ради Дрогобицького району вул. Стебницька, м. Трускавець Львівської області (коригування), відповідно до якого загальна площа будівлі 2057,2 кв.м, в тому числі загальна площа квартир 1562,1 кв.м.

Згідно розрахунку безпідставно збережених коштів пайової участі для створення та розвитку інфраструктури розмір не сплаченої відповідачем пайової участі складає 401 669,52 грн.

На суму основного зобов`язання прокурором було нараховано 286 630,89 грн інфляційних втрат та 59 094,96 грн 3% річних.

Станом на дату винесення рішення доказів сплати заявленої суми відповідачем не подано.

Оцінка суду.

Щодо підстав для звернення прокурора з цим позовом.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 стаття 4 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 ГПК України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України).

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На переконання суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, яке полягає у ненадходженні до місцевого бюджету коштів пайової участі, інфляційний втрат та 3% річних, що порушує права відповідної територіальної громади, інтереси якої представляє відповідний орган місцевого самоврядування.

Так, судом встановлено, що окружною прокуратурою направлялися запити до Трускавецької міської ради за №14.52/04-27-67вих-26 від 06.01.2026, за №14.52/04-27-805вих-26 від 11.02.2026 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді та про надання інформації щодо сплати пайової участі за будівництво багатоквартирного житлового будинку (мікрорайон М-4, будинок №20 по генплану) на землях Станилівської сільської ради Дрогобицького району вул. Стебницька, м. Трускавець Львівської області (коригування).

Листами №18/29-97/1 від 16.01.2026 та №18/29-381/1 від 16.02.2026, Трускавецька міська рада надала витребовувану інформацію та повідомила прокурора, що у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору міська рада не має можливості звернутися із відповідним позовом та просила окружну прокуратуру вжити заходів позовного характеру з метою захисту інтересів держави та стягнути безпідставно збережені кошти пайової участі.

На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 23.02.2026 №14.52/04-27-1025вих-26 окружною прокуратурою повідомлено позивача (Трускавецьку міську раду), зокрема, про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Водночас останнім, за встановлених судом обставин, відповідних заходів не вжито (не пред`явлено до суду позову про стягнення із відповідача грошових коштів (пайової участі) до місцевого бюджету - трьох процентів річних за користування вказаними безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що й зумовило підстави для захисту прокурором порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Тобто, орган місцевого самоврядування не проявив жодної зацікавленості перевірити обставини, викладені прокуратурою у повідомленні та факти порушення законодавства у сфері містобудування з метою усунення порушення матеріальних інтересів територіальної громади.

Вказане узгоджується з позицією Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким, сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Трускавецької міської ради, сам факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради з цим позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Щодо спірних правових відносин, суд зазначає наступне.

Із 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Проте, відповідно до розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

02.06.2017 КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради отримало Декларацію про початок будівельних робіт за реєстраційним номером ЛВ083171534192 на будівництво багатоквартирного житлового будинку № 20 (по генплану) по вул. Стебницька (мікрорайон-4) в м. Трускавець. У даній декларації генеральним підрядником робіт зазначено ТОВ «Західбудпроект».

У зв`язку із зміною генпідрядника робіт з ТОВ «Західбудпроект» на ТОВ «АРС-ДІМ» «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради в 2020 році звернулося до відділу ДАБК Трускавецької міської ради з проханням внести зміни до Декларації про початок будівельних робіт за реєстраційним номером ЛВ083171534192 та 14 грудня 2020 року ним було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ЛВ012201211152 на об`єкт будівництва багатоквартирного житлового будинку № 20 (по генплану) по вул. Стебницька (мікрорайон-4) в м. Трускавець.

Факт отримання дозволу на виконання будівельних робіт за № ЛВ012201211152 від 14.12.2020 підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву. Дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ012201211152 від 14.12.2020 залишається чинним та не скасованим документом, зареєстрованим у системі ЄДЕССБ. Позовів про визнання його недійсним відповідачем не заявлялось.

Орім того, Трускавецькою міською радою рішення про звільнення забудовника - КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради від сплати пайової участі не приймалось.

Враховуючи наведене, суд відхиляє твердження відповідача, що у нього відсутній обов`язок щодо сплати пайової участі за будівництво багатоквартирного житлового будинку (мікрорайон М-4, будинок №20 по генплану) на землях Станилівської сільської ради Дрогобицького району вул. Стебницька, м. Трускавець Львівської області.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2025 у справі № 903/601/24 у подібних правовідносинах вказав, що якщо замовниками зазначених об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.

Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва. Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.

У постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абз.2 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням зазначеного Верховний Суд погодився з постановою суду апеляційної інстанції про розрахунок пайового внеску за формулою: (Ов*м2)*2%, де

- Ов - показник опосередкованої вартості спорудження житла у Волинській області, грн. за 1 кв. м (відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 № 214);

- м2 - загальна площа квартир (відповідно до даних сертифікату від 29.12.2022 № ІУ123221221724);

- 2 % - розмір пайової участі для житлових будинків (пп. 2 п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»).

Тож враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва мав обов`язок протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради не зверталась до органу місцевого самоврядування для отримання розрахунку пайового внеску по спірному об`єкту будівництва. Тобто відповідач не виконав такого обов`язку, що не звільняє його від виникнення при здачі в експлуатацію будинків наступного обов`язку сплати пайового внеску.

Перевіряючи розрахунок пайового внеску, суд зазначає, що застосовані позивачем площі зданих в експлуатацію об`єктів (квартир) не є спірними та відповідають тим, що відображені в сертифікаті про прийняття будинку в експлуатацію № ЛВ122210322801 від 24.03.2021.

Щодо тверджень відповідача, що прокурор безпідставно застосував показники опосередкованої вартості, чинні станом на березень 2021 року (місяць введення об`єкта в експлуатацію), тоді як підлягали застосуванню показники, чинні станом на початок 2020 року (місяць початку будівництва), суд зазначає таке.

Суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20, про те, що пайовий внесок замовника у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 12.08.2025 у справі №910/6623/24.

Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", алгоритм визначення та сплати коштів пайової участі розмежовує момент виникнення обов`язку зі звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, та момент виникнення прострочення обов`язку сплати коштів пайової участі (прийняття цього об`єкта в експлуатацію). Тобто зобов`язання замовника будівництва оплатити кошти пайової участі, розмір яких визначено на момент початку будівництва об`єкта, є триваючим.

Таким чином саме дата прийняття об`єкта в експлуатацію, 24.03.2021 (згідно сертифікату № ЛВ122210322801 від 24.03.2021, виданим Відділом ДАБК Трускавецької міської ради та зареєстрованим в ЄДЕССБ), є тією граничною подією, з якою закон пов`язує обов`язок відповідача остаточно розрахуватися за створену інфраструктуру. Оскільки на цю дату чинним був Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 №311, застосування показника 13 160 грн /кв.м є юридично обґрунтованим, адже обов`язок відповідача щодо сплати актуалізувався саме в цей часовий період, незалежно від того, чи скористався він своїм правом на звернення за розрахунком раніше.

Вказане підтверджується практикою Верховного суду у аналогічних спорах, викладених у постановах від 15.08.2024 у справі №914/2145/23, від 17.12.2024 у справі №903/283/24, від 20.02.2025 у справі №918/618/24, від 20.03.2025 у справі №903/601/24, від 20.05.2025 у справі №915/476/24.

Суд здійснив перерахунок розміру коштів пайової участі з урахуванням показників опосередкованої вартості житла, що розраховані станом на 16 грудня 2020 року: 13 160 (показник опосередкованої вартості житла) * 1526,1 кв м (площа квартир) * 2% = 401 669,52 грн (розмір пайового внеску).

Доказів оплати коштів пайової участі в розмірі 401 669,52 грн за будівництво багатоквартирного житлового будинку (мікрорайон М-4, будинок №20 по генплану) на землях Станилівської сільської ради Дрогобицького району вул. Стебницька, м. Трускавець Львівської області відповідачем до матеріалів справи не долучалось.

Оскільки відповідач протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва не звернувся до органу місцевого самоврядування для здійснення розрахунку коштів пайової участі, у період від початку будівництва об`єкта до моменту введення такого в експлуатацію, коштів пайової участі не сплатив, розрахований судом розмір пайового внеску в сумі 401 669,52 грн підлягає стягненню з КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради на користь на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Прокурором заявлено до стягнення з відповідача 286 630,89 грн інфляційних втрат за період: квітень 2021 січень 2026 та 59 094,96 грн 3% річних за період: 25.03.2021 16.02.2026.

Здійснивши перерахунок, суд встановив правомірність до стягнення 286 630,89 грн інфляційних втрат за період: квітень 2021 січень 2026 та 59 061,93 грн 3% річних за період: 25.03.2021 16.02.2026. В стягненні 33,63 грн 3% річних слід відмовити за обґрунтованістю.

Судові витрати.

Сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради (адреса: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 20; ідентифікаційний код: 04590317) на користь Трускавецької міської ради (адреса: 82200, Львівська обл., місто Трускавець, вулиця Бориславська, будинок 2; ідентифікаційний код: 26230588) 401 669,52 грн пайового внеску, 286 630,89 грн інфляційних втрат та 59 061,93 грн 3% річних.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради (адреса: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 20; ідентифікаційний код: 04590317) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 8967,84 грн судового збору.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 15.06.2026.

Суддя Козак І.Б.