Рішення № 137373150, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/3071/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

про стягнення 4 468,09 грн

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - ТДВ "Експрес Страхування") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПрАТ "АРКС") 4 468,09 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ТДВ "Експрес Страхування", як страховика потерпілої в ДТП особи, якій позивач виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, на підставі статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 108 Закону України "Про страхування" (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - Закон №1909-IX), у межах виплаченого страхового відшкодування у розмірі 34 893,62 грн перейшло право вимоги до ПрАТ "АРКС", як страховика винної в ДТП особи.

Оскільки обґрунтований розмір страхового відшкодування становить 34 893,62 грн, а ПрАТ "АРКС" у добровільному порядку сплачено лише частину страхового відшкодування у розмірі 30 425,53 грн, останнє зобов`язане виплатити решту суми страхового відшкодування у розмірі 4 468,09 грн (34 893,62 грн - 30 425,53 грн).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

10.04.2026 через систему "Електронний суд" ПрАТ "АРКС" подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ТДВ "Експрес Страхування" неправомірно включено до вартості відновлювального ремонту вартості фарбування диска у розмірі 4 468,09 грн, оскільки пошкодження вказаної частини ходової системи транспортного засобу не було пов`язано з ДТП, учасником якої був страхувальник Відповідача.

10.04.2026 через систему "Електронний суд" ПрАТ "АРКС" подало клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 відмолено у задоволенні вищеозначеного клопотання Відповідача.

15.04.2026 через систему "Електронний суд" ТДВ "Експрес Страхування" подало відповідь на відзив, в якій не погодилося із аргументами Відповідача, оскільки ПрАТ "АРКС" не було надано належних та допустимих доказів того, що пошкодження заднього лівого диску не відноситься до спірної ДТП.

20.04.2026 через систему "Електронний суд" ПрАТ "АРКС" подало заперечення, в яких не погодилося з доводами Позивача, з підстав вказаних у відзиві.

Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд. його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТДВ "Експрес Страхування" обґрунтованими.

29.09.2025 о 19:22 у місті Києві по вулиці Саперно-Слобідська, 3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "Audi", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , та "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля "Audi", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, вина якої була встановлена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №752/24669/25.

Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 (застрахований транспортний засіб), власником якого, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , є ОСОБА_2 .

Вказаний транспортний засіб був застрахований ТДВ "Експрес Страхування" згідно Договором страхування наземних транспортних засобів за програмою страхування "VIP" №777.25.06409 від 24.05.2025.

На підставі Повідомлення про подію №25.63937 від 30.09.2025, Протоколу огляду транспортного засобу від 30.09.2025, рахунку на оплату №30/09/01 від 30.09.2025, виставленого суб`єктом господарювання, який здійснював ремонт застрахованого транспортного засобу, - ФОП Літвінов А.О. та акту виконаних робіт на суму 34 893,62 грн 22.10.2025 ТДВ "Експрес Страхування" було складено Страховий акт №3.25.04604-1 на загальну суму 34 893,62 грн.

У своїй заяві від 21.10.2025 ОСОБА_2 просила виплатити страхове відшкодування в рахунок оплати частини страхового платежу за Договором №777.25.06409 від 24.05.2025.

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, якій належить автомобіль "Audi", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "АРКС" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №224582478.

Вказаний вище поліс передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну 160 000, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 12.11.2025 ТДВ "Експрес Страхування" звернулося до ПрАТ "АРКС" із заявою вих.№0009128-07-3.25.04604 від 12.11.2025 про виплату страхового відшкодування у розмірі 34 893,62 грн.

Згідно з Розрахунком страхового відшкодування від ПрАТ "АРКС" розмір страхового відшкодування становить 30 425,53 грн.

Листом вих.№589-ОЦВ від 30.01.2026 ПрАТ "АРКС" повідомило ТДВ "Експрес Страхування" про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 30425,53 грн.

02.11.2026 ПрАТ "АРКС" було перераховано на користь ТДВ "Експрес Страхування" 30425,53 грн страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією №1190393 від 02.11.2026.

Посилаючись на те, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон №1961-IV), не відшкодував Позивачеві у повному обсязі шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП, ТДВ "Експрес Страхування" звернулося з даним позовом до суду про достягнення з ПрАТ "АРКС" невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 4 468,09 грн.

1. Відповідно до статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

За приписами статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування" (Закону №1909-IX) страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Отже, у вказаних правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

За положеннями статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як було раніше встановлено судом, автомобіль "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 був застрахований ТДВ "Експрес Страхування" згідно Договором страхування наземних транспортних засобів за програмою страхування "VIP" №777.25.06409 від 24.05.2025.

Відповідно до пунктів 8, 11 Індивідуальної частини вказаного правочину страховий платіж у загальній сумі 134 000,00 грн сплачується чотирма платежами по 33 500,00 грн.

22.10.2025 ТДВ "Експрес Страхування" було складено Страховий акт №3.25.04604-1 на загальну суму 34 893,62 грн.

У своїй заяві від 21.10.2025 ОСОБА_2 просила виплатити страхове відшкодування в рахунок оплати частини страхового платежу за Договором №777.25.06409 від 24.05.2025.

Отже, виконавши свої зобов`язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2801-24-00050 від 06.06.2024 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, Позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

2. Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 зазначеної статті).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 75 ГПК України).

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №752/24669/25 було встановлено, що 29.09.2025 о 19:22 у місті Києві по вулиці Саперно-Слобідська, 3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "Audi", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , та "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

Також вказаною постановою встановлено, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля "Audi", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.

Таким чином, ОСОБА_1 є винною особою у заподіянні збитків автомобілю "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

3. Проте із вказаних правил відшкодування шкоди безпосередньо винною особою є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

За положеннями статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини 1 статті 1 Закону №1909-IX).

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань 01.07.2004 було прийнято Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами статті 5 Закон №1961-IV встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Отже, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц, від 14.12.2021 у справі №147/66/17.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Audi", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "АРКС" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №224582478 від 26.11.2024. Вказаний вище поліс передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну 160 000, 00 грн.

Отже, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик (відповідач) на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування (позивач) за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 Закон №1961-IV, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 108 Закону №1909-IX, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

4. Щодо розміру страхового відшкодування.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами частини 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону України №1961-IV).

Вищезазначеними приписами не встановлено імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжне доручення та рахунок на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, а звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.

Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

При цьому, суд у силу частини 4 статті 236 ГПК України враховує аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2.3. Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (пункт 2.4. Методики).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №910/3650/16, №910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від: 01.02.2018 у справі №910/22886/16, 06.02.2018 у справі №910/3867/16, 12.03.2018 у справі №910/5001/17.

Відповідно до пункту 7.38. Методики значення Ез (коефіцієнта фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ, 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД, 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів, 5 років - для мототехніки.

Оскільки спірна ДТП відбулася 29.09.2022, а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТН №269900 автомобіль "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , 2022 року випуску, тому коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

Судом встановлено, що з метою ремонту автомобіля "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , на підставі наряду-замовлення MRD-5235-2534198 від 30.09.2025 ФОП Літвіновим А.О. складено рахунок на оплату №30/09/01 від 30.09.2025 на суму 34 893,62 грн та Акт виконаних робіт на суму 34 893,62 грн.

Більше того, зобов`язання щодо виплати вищезазначеної суми страхового відшкодування були виконані у відповідності до статті 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ОСОБА_2. від 21.10.2025 про виплату страхового відшкодування в рахунок оплати частини страхового платежу за Договором №777.25.06409 від 24.05.2025.

Керуючись частиною 4 статті 236 ГПК України, виходячи зі сталої практики Верховного Суду, для визначення вартості відновлювального ремонту судом беруться за основу вищезазначені документи зі станції технічного обслуговування, на якій безпосередньо було здійснено відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позову, Відповідач не погоджувався з розміром страхового відшкодування, оскільки, на його думку, пошкодження заднього диску автомобіля BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , не пов`язано зі спірною ДТП, а тому страхове відшкодування було зменшене на вартість робіт по фарбуванню диска у розмірі 4468,09 грн.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

В обґрунтування своєї позиції Відповідач вказує, що під час оформлення ДТП, яка сталася 29.09.2025 співробітниками Управління патрульної поліції у м. Києві не було зафіксовано, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено диск заднього лівого колеса автомобіля "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_5 .

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказ Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 розділу ІХ Інструкції (Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП) у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначається, зокрема перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП (пункт 4 розділу ІХ Інструкції).

Так, суд погоджується з твердженнями Відповідача, що на зворотному боці схеми місця ДТП не вказано про пошкодження лівого заднього диска.

При цьому у відповіді Національної поліції України про ДТП (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ: 3025275409553347) вказано, що ДТП відбулася у темний час доби, штучне освітлення, погодні умови - хмарно. Пошкодження автомобіля "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , - бокова ліва частина.

Отже, з огляду на дорожню обстановку, погоді умови та колір пошкодженого автомобіля та дисків, можливим є нерозпізнання працівниками поліції отриманих пошкоджень диску.

Більше того, схема місця ДТП не є єдиним доказом, який може підтверджувати завдані пошкодження.

Зі змісту Протоколу огляду транспортного засобу від 30.09.2025 та фото застрахованого транспортного засобу чітко вбачається пошкодження лакофарбового покриття заднього лівого диска автомобіля "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

Із долучених ТДВ "Експрес Страхування" до позовної заяви фото, зокрема через "Електронний суд", вбачається, що диск колісний автомобіля "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , має зовнішній вигляд відкритого металу та частково покритий лакофарбовим покриттям.

За твердженнями Позивача пошкодження відкритого металу у вигляді глибоких подряпин не відносяться до ДТП, а тому вони й не враховувались в ремонт. Пошкодження відкритого металу у вигляді глибоких подряпин, підлягають ремонту шляхом проточки та зняття фаски з диску. У ДТП безпосередньо відбулось пошкодження саме лакофарбового покриття, а тому в ремонт було включено лише фарбування диску.

Отже, дослідивши вказані документа, а також схему ДТП, керуючись положеннями статті 79 ГПК України, суд дійшов до висновку про те, що пошкодження лакофарбового покриття лівого заднього диска автомобіля "BMW", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , скоріше мало місце. Відтак Відповідачем неправомірно зменшено страхове відшкодування на вартість фарбування диску у розмірі 4 468,09 грн.

Отже, суд погоджується з доводами Позивача, що обґрунтований розмір відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 34 893,62 грн.

Оскільки ПрАТ "АРКС" сплатило на користь ТДВ "Експрес Страхування" лише частину страхового відшкодування у розмірі 30 425,53 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача решти суми страхового відшкодування у розмірі 4 468,09 грн (34 893,62 грн - 30425,53 грн), є обґрунтованою

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов ТДВ "Експрес Страхування" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (04073, місто Київ, проспект Бандери Степана, будинок 22; ідентифікаційний код 36086124) 4 468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн 09 коп. страхового відшкодування та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ