Рішення № 137372929, 04.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1331/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Коломийської окружної прокуратури

(вул. Лесі Українки, буд. 47, м. Коломия,

Івано-Франківська область, 78200)

в інтересах держави в особі: Коломийської міської ради

(пр. Грушевського Михайла, буд. 1, м. Коломия,

Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1"

(пр. Грушевського Михайла, буд. 70, офіс 1, м. Коломия,

Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області

(вул. Академіка Сахарова, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76000)

про стягнення 1 975 361, 48 гривень, з яких: 1 120 627, 02 гривень - за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 714 272, 31 гривень - інфляційні втрати та 140 462, 15 гривень - 3 % річних,

за участю:

від прокуратури: Верешка Мар`яна Івановича,

від позивача: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача: Чеботаря Вадима Володимировича,

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.

2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У листопаді 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Керівник Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про стягнення 1 975 361, 48 гривень, з яких: 1 120 627, 02 гривень - за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 714 272, 31 гривень - інфляційні втрати та 140 462, 15 гривень - 3 % річних.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025, для розгляду даної справи визначено суддю Стефанів Т. В.

6. Ухвалою від 20.11.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області належні докази на підтвердження права підпису позовної заяви Керівником Коломийської окружної прокуратури Носовичем А. Б.

7. 20.11.2025 за вх. № 19082/25 через підсистему "Електронний суд" від Керівника Коломийської окружної прокуратури надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

8. Ухвалою від 25.11.2025 суд (суддя Стефанів Т. В.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 22.12.2025; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

9. 22.12.2025 за вх. № 20882/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" надійшов відзив на позовну заяву.

10. У зв`язку із призначенням Стефанів Т. В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2026 № 1 призначений повторний автоматичний розподіл справи.

11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.01.2026 для розгляду справи № 909/1331/25 визначено суддю Михайлишина В. В.

12. Ухвалою від 12.01.2026 суд (суддя Михайлишин В. В.) прийняв справу № 909/1331/25 до розгляду; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначив на 05.02.2026.

13. 16.01.2026 за вх. № 842/26 через підсистему "Електронний суд" від Коломийської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

14. 26.01.2026 за вх. № 1339/26 через підсистему "Електронний суд" від Коломийської міської ради надійшла заява про проведення засідання без участі представника позивача.

15. 04.02.2026 за вх. № 2050/26 через підсистему "Електронний суд" від Коломийської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення у справі.

16. 05.02.2026 суд відклав підготовче засідання у справі на 19.02.2026.

17. В судовому засіданні 19.02.2026 представник відповідача заявив усне клопотання про залучення співвідповідача у справі. В тому ж судовому засіданні суд запропоновував представнику відповідача подати заявлене в судовому засіданні клопотання у письмовій формі та відклав підготовче засідання у справі на 06.03.2026.

18. 20.02.2026 за вх. № 1488/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі.

19. 20.02.2026 за вх. № 3106/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. 20.02.2026 за вх. № 3107/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" надійшло клопотання аналогічного змісту.

20. 04.03.2026 за вх. № 3937/26 через підсистему "Електронний суд" від Коломийської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення співвідповідача у справі.

21. 06.03.2026 за вх. № 4111/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

22. Ухвалою від 06.03.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" (вх. № 1488/26 від 20.02.2026) про залучення співвідповідача; задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд 1" (вх. № 3106/26 від 20.02.2026) про приєднання доказів до матеріалів справи; залучив до участі у справі Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76000) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1"; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відклав на 21.04.2026; зобов`язав прокурора у строк, що не може перевищувати трьох днів з моменту оголошення ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; зобов`язав відповідача надіслати третій особі копію відзиву на позов, докази чого надати суду; запропонував третій особі - Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області у п`ятиденний строк з дня отримання позовної заяви надати суду письмові пояснення по справі, копію яких направити іншим учасникам справи, докази надсилання надати суду.

23. 10.03.2026 за вх. № 4367/26 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшов лист на виконання ухвали суду від 06.03.2026.

24. Ухвалою від 21.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/1331/25 та призначив розгляд справи по суті на 14.05.2026.

25. 22.04.2026 за вх. № 7433/26 через підсистему "Електронний суд" від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

26. 14.05.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 04.06.2026.

27. 27.05.2026 за вх. № 9983/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" надійшли уточнені письмові пояснення.

28. За наслідком судового засідання 04.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

29. Позиція прокурора. В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що відповідач був зобов`язаний у 2020 році звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва 25.10.2020 і до введення його в експлуатацію 27.07.2021 та сплатити пайовий внесок. Разом із тим, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася.

30. Позиція позивача. Письмових пояснень по суті справи не надав, у заяві про розгляд справи без участі позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

31. Позиція відповідача. У поданому до суду відзиві на позов вказав, що правильним є нарахування 2 % вартості будівництва об`єкта, виходячи з кількості квадратних метрів житлової площі, а не загальної площі багатоквартирного будинку. Окрім того відповідач зазначив, що право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, однак позивач розпочав нарахування інфляційних втрат та 3 % річних із серпня місяця 2021 року до вересня місяця 2025 року, що є в періоді більше ніж три роки, а тому визначена позивачем сума є незаконною. Також останній вказав, що відповідач не є тією особою, яка зобов`язана була сплачувати пайовий внесок за будівництво будинку яке було здійснено на замовлення Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

32. У клопотанні про приєднання доказів відповідач посилаючись на Акт приймання-передачі житлових квартир, що розташовані в шести поверховому багатоквартирному будинку по вул. Довбуша, 21Б в м. Коломия від 15.12.2021, вказує, що ГУНП в Івано-Франківській області отримало у власність 6 (шість) житлових квартир, загальною площею 350, 30 кв. м. від загальної площі квартир у будинку 2 575, 74 кв. м., що становить 13, 6 %, а отже ТзОВ "Файнобуд 1" належить сплатити суму пайового внеску від залишку квартир, які були ними отримані у власність, що становить 86, 4 %.

33. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача. У поданих до суду поясненнях вказала, що у відповідності до пункту 2.7. Договору № 25 сторони домовились, що усі витрати на виготовлення проектно-кошторисної, дозвільної, виконавчо-технічної документації, а також на виконання будівельних робіт Об`єкта, податок за землю та інші витрати пов`язані з реалізацією проекту, починаючи з дня передачі Замовником будівельного майданчика Забудовнику і до дня введення Об`єкта в експлуатацію, несе Забудовник. ГУНП в області не може приймати жодного рішення та вчиняти жодних дій зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також не може відповідати за вчинення дій та зобов`язань інших юридичних осіб.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

34. 06.02.2019 між ГУНП в Івано-Франківській області та ТОВ "Файнобуд - 1" було укладено договір про спільну участь у будівництві житлового будинку № 25, який нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 504 (надалі Договір).

35. Згідно із пунктом 1.1. Договору, предметом даного договору є сукупність практичних дій Сторін щодо реалізації будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Коломия, вул. Довбуша, 19 Б, на земельній ділянці кадастровий номер 2610600000:24:001:0095.

36. Пунктом 1.2. даного Договору визначено, що Забудовник приймає на себе зобов`язання власними та/або залученими силами і засобами забезпечити виготовлення, погодження у встановленому порядку та затвердження проектно-кошторисної документації, дозвільної та виконавчо-технічної документації, здійснити будівництво багатоквартирного житлового будинку (надалі Об`єкт) та отримати сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації у встановлені Договором терміни, а також отримати у власність обумовлену кількість житлових та нежитлових приміщень, а Замовник зобов`язується надати будівельний майданчик Забудовнику, передати функції Замовника щодо виготовлення проектно-кошторисної, дозвільної та виконавчо-технічної документації, залучення підрядних та субпідрядних організацій до виконання будівельно-монтажних робіт на Об`єкті, передати для цього необхідну документацію, прийняти обумовлену Договором кількість площ в Об`єкті в порядку і в строки встановлені Договором.

37. Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Договору, Замовник отримує у свою власність 8 % загальної корисної житлової площі Об`єкта у вигляді житлових приміщень, з яких 60 % будуть становити однокімнатні житлові квартири та 40 % - двохкімнатні квартири. Забудовник отримує у свою власність 92 % загальної площі Об`єктів, що складається з житлових та нежитлових приміщень.

38. У пункті 2.7. Договору сторони домовились, що усі витрати на виготовлення проектно-кошторисної, дозвільної, виконавчо-технічної документації, а також на виконання будівельних робіт Об`єкта, податок за землю та інші витрати пов`язані з реалізацією проекту, починаючи з дня передачі Замовником будівельному майданчика Забудовнику і до дня введення Об`єкта в експлуатацію, несе Забудовник.

39. За підпунктом 4.1.1. Договору, Замовник зобов`язаний своїми силами, засобами, за рахунок власних і залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання, тощо) здійснити будівництво Об`єкта. Виконувати роботи якісно, у встановлений календарним планом строки, не допускати відхилення від проектно-кошторисної документації.

40. Згідно із підпунктом 4.1.13. Договору, Замовник зобов`язаний здійснити повне фінансування проектно-кошторисних та будівельних робіт Об`єкта та введення Об`єкта в експлуатацію.

41. Договір не передбачає жодних зобов`язань Замовника щодо надання Забудовнику коштів за договором або щодо виконання Замовником від імені Забудовника за власні кошти будь-яких грошових зобов`язань Забудовника. Договір також не передбачає об`єднання коштів або майна Сторін для виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 5.1. Договору).

42. Відповідно до пункту 5.2. Договору, Забудовник від свого імені і за власні кошти повинен профінансувати усі передбачені Договором роботи, пов`язані із виготовленням проекту та будівництвом Об`єкта та з підготовчими роботами, провести необхідні адміністративні та податкові витрати на внесення об`єкта в експлуатацію.

43. За пунктом 5.7. Договору сторони дійшли згоди про те, що джерело витрат, як кошти так і матеріали, формуються виключно Забудовником на його розсуд у відповідності з чинним законодавством України.

44. Так, на виконання умов Договору, у період з 25.10.2020 по 15.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1", було здійснено будівництво об`єкта: "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області".

45. 21.10.2020 Коломийською міською радою (відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю) зареєстровано документ "повідомлення про початок будівельних робіт" № ІФ051201020989.

46. Відповідно до наявних у відкритому доступі в мережі Інтернет "Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" (вебсайт "e-construction.gov.ua") відомостей: Код об`єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд: 1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови. У розділі "Замовник" даного будівництва зазначено "ФАЙНОБУД - 1" (місце реєстрації: м. Коломия, проспект Грушевського Михайла, б. 70 , кв. 1).

47. Як вбачається із Декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210727171 від 27.07.2021 - будівництво об`єкта здійснювалось із 25.10.2020 (дата початку будівництва) до 15.04.2021 (дата завершення будівництва), строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію - 27.07.2021, відомості про замовника "Файнобуд - 1", кошторисна вартість будівництва за проектом 3 206 тис. грн., загальна вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 3 251 тис. грн. У розділі "Пайова участь" зазначено підставу для звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019.

48. За техніко-економічними показниками будівлі:

- площа забудови, м2 1 007, 88;

- загальна площа, м2 4 438, 83;

- кількість поверхів, од 6 + підвал;

- загальний будівельний об`єм, м3 16 280, 00;

- будівельний об`єм нижче відм. 0.00, м3 2 460, 00;

- будівельний об`єм вище відм. 0.00, м3 13 820, 00;

- кількість однокімнатних квартир, од 7;

- кількість двокімнатних квартир, од 29;

- загальна площа квартир у будинку, м2 2 575, 74;

- площа літніх приміщень, м2 321, 52;

- площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень, м2 780, 80.

49. Відтак, прокурор зазначає, що ТОВ "Файнобуд - 1" розпочало будівництво по об`єкту: "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області" 25.10.2020, за результатом чого об`єкт введено в експлуатацію 27.07.2021 згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210727171.

50. Прокурор звертає увагу, що ТОВ "Файнобуд - 1" до Коломийської міської ради не звертався з метою визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та грошові кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту до бюджету не сплачував.

51. Прокурор, посилаючись на Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 № 119 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", яким затверджено опосередковану вартість 1 кв. м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) по Івано-Франківській області, розраховану станом на 01 квітня 2021 року в розмірі 12 623 гривень, враховуючи загальну площу житлового будинку 4 438, 83 м2, з якої повинна вираховуватися вартість житлового будинку згідно підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих те перехідних положень Закону № 132-ІХ, вказує, що загальна вартість об`єкта будівництва складає 12 623 гривень х 4 438, 83 кв. м. (загальна площа будинку) = 56 031 351, 09 гривень.

52. З урахуванням викладеного, за підрахунками прокурора, розмір пайової участі, який забудовник зобов`язаний сплатити до здачі об`єкта в експлуатацію (не пізніше 27.07.2021) становить 1 120 627, 02 гривень (56 031 351, 09 гривень х 2 %), тобто 2 відсотки вартості будівництва об`єкта для житлових будинків, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування на підставі пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

53. Враховуючи наведені обставини, прокурор звернувся до суду з означеним позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених останнім грошових коштів пайової участі у розмірі 1 120 627, 02 гривень, а також нарахованих сум інфляційних втрат у розмірі 714 272, 31 гривень та 3 % річних у розмірі 140 462, 15 гривень.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

54. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

55. Такі випадки передбачені частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

56. У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

57. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

58. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

59. У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

60. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

61. Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

62. Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

63. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

64. За приписами частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

65. Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

66. Тобто, органи місцевого самоврядування мають широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

67. Таким чином, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

68. Суд робить висновок про те, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів бюджету, а також контролю за їх сплатою, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

69. Коломийською окружною прокуратурою у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 04.06.2025 № 53-1506вих-25 повідомлено Коломийську міську раду про виявлені на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-сonstruction.gov.ua/ факти будівництва об`єктів, серед інших і "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області", та про те, що у розділі "Договір про пайову участь" по об`єкту будівництва дані відсутні. Також прокуратурою висловлювалося прохання надати відповідні документи по укладенню договору про пайову участь із Замовником, або у разі якщо договір було укладено, однак відповідні внески до бюджету замовником (замовниками) будівництва не було сплачено надати інформацію про наявну заборгованість щодо їх сплати, у разі ж неукладення відповідного договору надати інформацію про причини, через які його не було укладено.

70. Коломийська міська рада листом від 02.07.2025 № 2036-2025/01.5.-29 повідомила, що по об`єкту у м. Коломия, вул. Довбуша, 19 Б, Замовник - ТОВ "Файнобуд - 1", документи щодо пайової участі відсутні. Іншої запитуваної прокуратурою інформації міською радою не надано.

71. Коломийською окружною прокуратурою, у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 05.08.2025 № 53-2020вих-25 повторно повідомлено Коломийську міську раду про виявлені порушення та про необхідність стягнення із замовника будівництва ТОВ "Файнобуд - 1" до місцевого бюджету суми заборгованості за несплачену пайову участь і інфраструктурі міста Коломия.

72. Коломийська міська рада листом від 03.09.2025 № 2650-2025/01.5.-42/11 зазначила про те, що в Коломийській міській раді відсутня інформація щодо нарахування, сплати та заборгованості пайової участі щодо замовника об`єкта "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області" - ТОВ "Файнобуд - 1", код ЄДРПОУ 40546558. У період з початку будівництва і до введення об`єкта в експлуатацію замовник не звертався до Коломийської міської ради з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Коломиї.

73. Отже, підсумовуючи зазначене, прокурор обґрунтував правомірність звернення до суду із цим позовом.

Щодо суті спору.

74. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

75. Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

76. Частиною 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020) передбачалося, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

77. За змістом частин 3, 8 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020) пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

78. Водночас 01.01.2020 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими статтю 40 виключено із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

79. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

80. При цьому, за змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

81. Отже, починаючи з 01.01.2020 відсутній передбачений до цього статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок замовників будівництва у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.09.2025 у справі № 910/9916/24, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19.

82. Водночас законодавець при внесенні змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (шляхом виключення статті 40 цього Закону на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні") встановив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці в населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац другий пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні") в такому порядку та розмірі:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:

- об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

- об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

- об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

- об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

- об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

- об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

- об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

- об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

83. При цьому судом звертається увага, що передбачений розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

84. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.12.2025 у справі № 916/1339/25.

85. Таким чином, у наведених двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", замовник будівництва зобов`язаний протягом десяти робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.09.2025 у справі № 910/9916/24, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19.

86. Як встановлено судом вище, 21.10.2020 Коломийською міською радою (відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю) зареєстровано документ "повідомлення про початок будівельних робіт" № ІФ051201020989.

87. Як вбачається із Реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210727171 від 27.07.2021 - будівництво об`єкта здійснювалось із 25.10.2020 (дата початку будівництва) до 15.04.2021 (дата завершення будівництва), строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію - 27.07.2021.

88. При цьому, згідно зазначеної декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210727171 від 27.07.2021 замовником будівництва є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1".

89. Враховуючи, що згідно повідомлення про початок будівельних робіт будівництво об`єкта розпочалося і здійснювалось із 25.10.2020, у відповідача виник обов`язок сплатити кошти пайової участі.

90. У постановах від 20.02.2025 у справі № 918/618/24, від 17.04.2025 у справі № 911/65/24, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 Верховний Суд зауважив, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" обов`язку стосовно перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені в постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування із позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

91. Разом із тим, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, підстав для застосування підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", за яким пайова участь не сплачується у разі будівництва об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

92. Умовами Договору про спільну участь у будівництві житлового будинку № 25 від 06.02.2019 сторонами погоджено, що Договір не передбачає жодних зобов`язань Замовника щодо надання Забудовнику коштів за договором або щодо виконання Замовником від імені Забудовника за власні кошти будь-яких грошових зобов`язань Забудовника. Договір також не передбачає об`єднання коштів або майна Сторін для виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 5.1. Договору). Джерело витрат, як кошти так і матеріали, формуються виключно Забудовником на його розсуд у відповідності з чинним законодавством України (п. 5.7. Договору).

93. Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, суд бере до уваги, що будівництво об`єкта: "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області" фактично здійснювалось ТОВ "Файнобуд - 1" не за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а за власний кошт, ГУНП в Івано-Франківській області отримало у власність 6 (шість) житлових квартир, загальною площею 350, 30 кв. м. від загальної площі квартир у будинку 2 575, 74 кв. м., що становить 13, 6 %, а отже 86, 4 % квартир у вищевказаному багатоквартирному будинку були реалізовані на комерційній основі.

94. Суд звертає увагу, що підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" передбачає, що розмір пайової участі становить для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.

95. Зазначений підпункт не містить умов щодо іншого обрахунку розміру пайової участі для житлових будинків (неврахування у вартість будівництва об`єкта вартість частини квартир, переданої державному органу), як і не містить положень щодо часткового незалучення замовників будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, або часткового звільнення від сплати пайової участі у разі будівництва частини будинку на замовлення державного органу.

96. Схожі висновки викладено у постанові Верхового Суду у справі № 918/618/24 від 20.02.2025, щодо неможливості часткового незалучення замовників будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, або часткового звільнення від сплати пайової участі у разі будівництва частини будинку житлового фонду соціального призначення та доступного житла.

97. З огляду на вищезазначене, у відповідача виник обов`язок звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва у 2020 році і до введення об`єкта в експлуатацію, тобто до 27.07.2021, та сплатити відповідні пайові внески.

98. З аналізу змісту норм статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, абзацу 4 частини 1 статті 144, абзацу 5 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

99. З матеріалів справи вбачається, що в даному спорі наявні усі три названі ознаки.

100. Таким чином, судом на підставі поданих доказів встановлено, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді пайового внеску у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Коломия Івано-Франківської області повинен був сплатити на користь Коломийської міської ради, подавши протягом 10 робочих днів після 21.10.2020 заяву про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та здійснивши оплату такої пайової участі до введення об`єкта в експлуатацію.

101. Водночас, оплата пайової участі відповідачем відповідно до пункту 4 частини 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності" повинна бути внесена до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, тобто у спірних правовідносинах до 27.07.2021.

102. При цьому, невчинення відповідачем означених дій з метою визначення розміру пайового внеску, несплата пайового внеску та подальше введення в експлуатацію у 2021 році об`єкта будівництва, що було розпочате у 2020 році має фактичним наслідком збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати коштів у вигляді визначеного в порядку пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності" розміру пайової участі.

103. Поряд із наведеним, вбачається, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, позаяк згідно з підпункту 5 пункту "а" частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

104. Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді збереженого внеску на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Коломия Івано-Франківської області призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

105. Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

106. Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум пайового внеску.

107. Відповідно до підпункту 1 частини 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

108. Критерієм диференціації є, зокрема, розмежування нежитлових будівель і споруд та житлових будинків, у зв`язку із чим саме фактор будівництва будинку з метою створення житла, що має місце й у даному конкретному випадку, є визначальною кваліфікуючою ознакою при визначенні розміру розрахунку величини пайової участі.

109. При цьому, конструкція норм підпункту 1 частини 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" чітко визначає те, що при розрахунку розміру пайової участі при будівництві житлових будинків береться до уваги вартість будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

110. Водночас, відсоток від вартості будівництва житлового будинку може бути меншим від 2 % у випадку встановлення меншого відсотку відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, чинного на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

111. Затвердженим рішенням Коломийської міської ради від 06.09.2018 № 2930-36/2018-36 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Коломиї визначався такий розмір: - 3, 0 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для житлових будинків, підвальних приміщень та сходових кліток які призначені для обслуговування житлових квартир.

112. Отже, відсоток встановлений органом місцевого самоврядування є більшим, ніж встановлено Законом, а тому в даному випадку необхідно застосовувати розміри встановлені Законом.

113. З огляду на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23 орган місцевого самоврядування вправі розраховувати пайовий внесок на підставі актів, чинних на момент розгляду заяви забудовника та здійснення такого розрахунку, а не на підставі актів, які були чинними станом на момент початку будівництва чи на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником.

114. В контексті обставин даної справи, за умов добросовісності дій відповідача, Коломийська міська рада мала б визначити розмір пайового внеску на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 № 311 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, розраховані станом на 01 жовтня 2020 року", враховуючи те, що відповідач розпочав будівництво об`єкта: "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області" у жовтні місяці 2020 року, відтак із заявою про визначення розміру пайової участі повинен був звернутися протягом 10 робочих днів після 21.10.2020.

115. Між тим судом встановлено, що прокурором наведено наступний розрахунок розміру пайової участі за об`єктом:

загальна вартість об`єкта будівництва складає 12 623 грн х 4 438, 83 кв. м. (загальна площа будинку) = 56 031 351, 09 гривень,

розмір пайової участі, який забудовник зобов`язаний сплатити до здачі об`єкта в експлуатацію (не пізніше 27.07.2021) становить 1 120 627, 02 гривень (56 031 351, 09 гривень х 2 %).

116. Згідно із Декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ІФ101210727171 від 27.07.2021, загальна площа квартир у будинку становить 2 575, 74 м. кв.

117. Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 № 311 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, розраховані станом на 01 жовтня 2020 року", вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Івано-Франківської області становила 11 898 гривень.

118. Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача, складає 612 923, 09 гривень (2 575, 74 м. кв. загальна площа квартир х 11 898 гривень х 2 % розмір пайової участі встановленого законом).

119. Доказів оплати коштів пайової участі в розмірі 612 923, 09 гривень за будівництво об`єкта: "Будівництво шести поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Довбуша, 19 Б в м. Коломия, Івано-Франківської області" відповідачем до матеріалів справи не долучалось.

120. Оскільки відповідач протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва не звернувся до органу місцевого самоврядування для здійснення розрахунку коштів пайової участі, у період від початку будівництва об`єкта до моменту введення такого в експлуатацію, коштів пайової участі не сплатив, розрахований судом розмір пайового внеску в сумі 612 923, 09 гривень підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" на користь Коломийської міської ради, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

121. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

122. Статтю 625 Цивільного кодексу України розміщено у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, положення розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України).

123. Отже, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому, в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених коштів, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18.

124. Так, прокурором розраховано 3 % річних та інфляційні втрати виходячи із заявленої до стягнення суми заборгованості зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 1 120 627, 02 гривень починаючи з 28.07.2021 по 01.10.2025.

125. Водночас, як встановлено судом вище розрахований судом розмір пайового внеску становить 612 923, 09 гривень.

126. Відтак, судом самостійно розраховано розмір 3 % річних та інфляційних втрат виходячи із суми пайового внеску в розмірі 612 923, 09 гривень, не виходячи при цьому за межі визначених прокурором періодів прострочення, та встановлено, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 390 668, 77 гривень та 3 % річних в сумі 76 875, 76 гривень.

127. Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

128. За приписами статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

129. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

130. Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

131. Як указала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

132. Таким чином, з огляду на вищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

133. Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.

134. За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

135. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

136. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

137. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

138. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності - 02.04.2020.

139. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.

140. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

141. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

142. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

143. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

144. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

145. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

146. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

147. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

148. Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 40 - 44, ст. 356) виключено. Закон № 4434-IX від 14.05.2025 набрав чинності 04 вересня 2025 року.

149. Таким чином, під час дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до 03.09.2025, а з 04.09.2025 строк позовної давності був поновлений.

150. За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 28.07.2021 по 01.10.2025, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим. Доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних протягом зазначеного періоду спростовуються викладеними Верховним Судом висновками.

151. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

152. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

153. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

154. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

155. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

156. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

157. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 23 704, 34 гривень (платіжна інструкція № 1943 від 06.11.2025).

158. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 10 738, 07 гривень залишається за прокуратурою, а судовий збір в розмірі 12 966, 27 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про стягнення 1 975 361, 48 гривень, з яких: 1 120 627, 02 гривень - за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 714 272, 31 гривень - інфляційні втрати та 140 462, 15 гривень - 3 % річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" (пр. Грушевського Михайла, буд. 70, офіс 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203; ідентифікаційний код: 40546558) на користь Коломийської міської ради (пр. Грушевського Михайла, буд. 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203; ідентифікаційний код: 04054334) 1 080 467, 62 гривень (один мільйон вісімдесят тисяч чотириста шістдесят сім гривень шістдесят дві копійки), з яких: 612 923, 09 гривень - за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 390 668, 77 гривень - інфляційні втрати та 76 875, 76 гривень - 3 % річних.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Файнобуд - 1" (пр. Грушевського Михайла, буд. 70, офіс 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203; ідентифікаційний код: 40546558) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483; рахунок (IBAN) UA 668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172) судовий збір в сумі 12 966, 27 гривень (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень двадцять сім копійок).

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. В частині стягнення 507 703, 93 гривень - за наслідками невиконання зобов`язань зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 323 603, 54 гривень - інфляційні втрати та 63 586, 39 гривень - 3 % річних відмовити.

7. Судовий збір в розмірі 10 738, 07 гривень залишити за прокуратурою.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повний текст рішення складено - 15.06.2026.

Суддя В. В. Михайлишин