Ухвала суду № 137372857, 15.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

"15" червня 2026 р. Справа № 907/921/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши заяву про грошові вимоги кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вх. №02.3.1-02/3139/26 від 06.04.2026) у справі

за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

про неплатоспроможність,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Закарпатської області із заявою про свою неплатоспроможність, в якій зазначає, що є боржником перед кредиторами фінансовими установами.

Ухвалою суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича, свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №66 від 15.02.2013, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, 10-Б.

Оприлюднення повідомлення про відкриття справи про неплатоспроможність здійснено на сайті судової влади, номер: 77011, дата публікації: 03.09.2025, 00:24.

Ухвалою суду від 25.11.2025 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено: Акціонерне Товариство "Акцент-Банк", з грошовими вимогами у загальному розмірі 37 935.99 грн заборгованості та 6056.00 грн. судового збор; Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", з грошовими вимогами у загальному розмірі 78 204.00 грн. та 4844.80 грн. судового збору; Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН", з грошовими вимогами у загальному розмірі 29 131.54 грн та 4844.80 грн судового збору.

Ухвалою суду від 02.04.2026 затверджено План реструктуризації боргів боржника у справі №907/921/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича, свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №66 від 15.02.2013 року.

Надалі, поза межами 30 - денного строку встановленого КУзПБ, на адресу суду надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника від ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вх. №02.3.1-02/3139/26 від 06.04.2026 року), в якій товариство просить визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 45 058.75 грн заборгованості та судових витрат в розмірі 9324.80 грн, з яких: 5324.80 грн - судовий збір та 4000.00 грн витрати на професійну правничу допомогу. Такі грошові вимоги кредитор просив включити до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву кредитора, суд дійшов висновку, що заяву належить задоволити частково з таких підстав.

Кредитором доведено та судом встановлено, що 15.05.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ: 44127243) (далі - Кредитодавець) та Боржником було укладено КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР № 8185250525 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору:

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 25 000 грн. 00 коп.

Тип кредиту кредит.

2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.6.1. Договору: стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить:

1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору.

0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Відповідно до п. 2.7 Договору Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту.

Згідно із п.3.1. Договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 .

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Таким чином, враховуючи що грошові кошти за укладеним Кредитним договором були видані на платіжну картку Боржника, всі правовідносини між Боржником, Кредитором та банком-еквайром та/або платіжною організацією, регулюються Законом України «Про платіжні послуги», Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» та Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, відповідно до положень яких вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час у регулювання спірних питань.

Судом встановлено і заявником підтверджено факт відступлення права вимоги за Кредитним договором. Так, 06 березня 2026 року між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено № 06032026 (далі Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ІННОВА-НОВА» відступило своє право вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1. За цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Договір підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитором додано до заяви про грошові вимоги до Боржника:

копія Договору факторингу з додатками;

копія Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог;

копія платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу.

У зв`язку з тим, що Реєстр прав вимоги до Договору факторингу містить інформацію по кредитах інших боржників, Витяг з реєстру боржників формується окремо з метою виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних».

З метою дотримання вимог Закону України «Про захист персональних

даних», до матеріалів справи додається копія Витягу з Реєстру прав вимог №1 від 06.03.2026 року до Договору факторингу № 06032026 від « 06» березня

2026 року.

Отже, на підставі Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника, які просить визнати і включити до реєстру вимог кредиторів в сумі 45 058, 75 грн. , а саме:

24 125,00 грн - сума заборгованості за тілом;

1 875,00 грн= 30 днів*62,50 грн - сума заборгованості по процентам розрахунок з 15.05.2025 по 13.06.2025 рік;

19 058,75 грн = 79 днів*241,25 грн - сума заборгованості по процентам розрахунок з 15.06.2025 по 01.09.2025 рік.

Боржник вимоги кредитора заперечив, подавши відзив на заяву кредитора, в якій зазначив таке.

Боржник вважає, що без надання до матеріалів справи доказів надіслання відповідачу кредитного договору, що доданий до позовної заяви, а також вважає, що кредитор не підтвердив факт надання кредиту та розмір заборгованості первинними бухгалтерськими документами, отже на його думку, даний позов кредитора є недоведеним. Представник боржника таку позицію підтримав, вважає, що у задоволенні заяви кредитора слід відмовити.

Окрім того, боржник та її представник у судовому засіданні зазначають, що сума комісії, яка сплачена боржником кредиторові за отримання кредиту як одноразовий платіж в сумі 3750,00грн. була сплачена безпідставна, а тому має бути зменшена сума грошових вимог банку кредитора на цю суму.

Також боржник заперечує проти суми вимог на відшкодування витрат на правничу допомогу, вважає її неспівмірною із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 3. ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Кредитор, відповідаючи на заперечення боржника, зазначив про таке. Окремо заслуговує на увагу та обставина, що при зверненні до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність саме боржник повідомив суд про наявність власних кредитних зобов`язань та подав інформацію щодо своїх боргів.

Тобто боржник сам ініціював процедуру неплатоспроможності, посилаючись на наявність кредитної заборгованості, а після звернення кредитора із заявою про грошові вимоги почав заперечувати сам факт існування відповідного зобов`язання.

Така процесуальна поведінка є очевидно суперечливою та свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами. Боржник не може одночасно використовувати відомості про кредитну заборгованість як підставу для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та водночас заперечувати саме існування такого кредитного зобов`язання після звернення кредитора до суду.

Подібна поведінка суперечить принципам добросовісності, правової визначеності та заборони суперечливої поведінки сторони (venire contra factum proprium).

Судом досліджено наявні у справі докази, які судом визнано достатніми для підтвердження факту отримання кредиту в сумі 25000,00грн. від первісного кредитора, перевірено відповідність нарахованих відсотків сумі заявлених вимог та підтверджено право набуття вимоги новим кредитором.

За встановлених судом обставин та правових підстав, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора є обгрунтованими, їх належить визнати. Ухвала про визнання судом вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність є підставою для їх включення до реєстру вимог кредиторів.

«Щодо витрат на правничу допомогу»

Кредитором у Заяві зазначається, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень, розмір яких заперечено боржником.

Висновки господарського суду щодо правничої допомоги у справі про неплатоспроможність.

Отже, дослідивши заяву Кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", заперечення щодо визнання цих вимог суд зазначає, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи має особливий правовий матеріально-правовий та процесуальний режим, що здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження при розгляді грошових вимог кредиторів.

Кредитором у досліджуваних відносинах є ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (Кредитодавець), яка є професійним учасником фінансового ринку України, здійснює свою діяльність на території усієї держави.

Працюючи Кредитодавцем на фінансовому ринку України та надаючи кредити (позики) фізичним особам, як споживачам таких послуг, Кредитодавець як кредитор має враховувати мету закону (ст. 2 ЗУ «Про споживче кредитування), якою є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України тощо.

Законодавець України у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, проявляючи турботу за громадян України, що потрапили у скрутну фінансову ситуацію, та особливо про споживачів мікрокредитів, передбачив що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, що сталося у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Цим же пунктом закону, законодавець встановив імперативну вимогу, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також для створення сприятливих умов для споживачів на ринках фінансових послуг (споживчих кредитів) законодавець Законом № 3498-IX від 22.11.2023 у ч. 5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», що набрав чинності з 24.12.2023, обмежив максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Окрім цього, ч. 5 ст. 12 цього Закону встановлено імперативно, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Держава Україна таку ж гуманну та соціально-спрямовану мету визначила для КУзПБ, спрямовуючи судову владу та учасників провадження у справах про неплатоспроможність збалансувати інтереси фізичних осіб та інтереси кредитодавців задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності фізичної особи, звільнивши боржника від сплати судового збору за подання заяви про свою неплатоспроможність до господарського суду, встановив право реструктурувати свої борги перед кредиторами та звільнитися від надмірної та обтяжливої частини боргових зобов`язане.

Також суд враховує, що дана справа як заява кредитора-фінансової установи до споживача в сумі заявлених вимог є справою незначної складності, у провадженні господарських судів перебуває значна кількість подібних за предметом з цією справою спорів, відтак практика за подібними спорами вже сформована судами та не є новою. У такому спорі (справі) матеріали не містять великої кількості документів для дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала витрат значного часу та коштів, що заявлені представником позивача як витрати на правничу допомогу.

Суд, окрім того, зазначає, що у таких справах за участю банків та/або фінансових установ до позичальників мікрокредитів можуть бути представники, які не є адвокатами.

Так, за приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.ч. 1, 3 ст. 60 ГПК України).

Отже, суд зауважує, що норми ГПК України передбачають, що представництво інтересів у суді при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) може здійснюватися представником на підставі виданої йому довіреності, тобто не обов`язково адвокатом.

Суд зазначає, що заява про неплатоспроможність подається до господарського суду боржником фізичною особою. Таке звернення до господарського суду є способом захисту боржника від надмірних (іноді необгрунтованих та протиправних) вимог кредиторів та переслідує мету відновити платоспроможність боржника.

Суд доходить висновку, що у цій справі (так само як і в подібних випадках), у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника, фінансові установи повинні обирати такий спосіб представництва себе, як кредитора в господарському суді, який був би найменш обтяжливим для фізичної особи-боржника. Судові витрати у формі високих гонорарів адвокатам, які кредитодавець намагається перекласти на плечі фізичної особи-боржника, є невиправданими та не є необхідними у таких справах. При цьому суд визнає, що представництво інтересів кредитора адвокатом це право кредитора. Кредитор, як сторона у справі про неплатоспроможність (банкрутство) може бути за його волевиявленням представлений адвокатом у судових засіданнях, однак має враховувати, що участь адвоката не є обов`язковою. Щоби донести свою позицію до господарського суду достатнім буде представництво, зокрема, працівником кредитора. При цьому, кредитор може платити адвокату будь-який гонорар, але має розраховувати, що йому як стороні процедур банкрутства (неплатоспроможності) буде відшкодована лише та частина гонорару, яка вкладається в рамки розумності, співмірності і добросовісності таких витрат.

Однак, покладання на боржника фізичну особу гонорару адвоката 4000,00грн., що додаткового навантаження боргу не може бути визнаний співмірним, розумним чи необхідним.

Покладення на боржника фізичну особу такого тягаря суперечить засадам (принципам) цивільного законодавства та нормам, що визначають суть мікрокредитування і мету законодавства про неплатоспроможність, що визначена нормами КУзПБ та правовою доктриною неспроможності в Україні як процедури звільнення боржника від надмірних боргів, а не створення в результаті розгляду справи про неплатоспроможність додаткового грошового навантаження та таких осіб.

Суд звертає увагу на те, що стягнення (покладання) витрат на правову допомогу на боржника не може використовуватися як джерело безпідставного збагачення та як засіб додаткового покарання боржника за порушення ним своїх грошових зобов`язань або недобросовісну процесуальну поведінку як учасника кредитних відносин. Така мета кредитора, яка проглядається у заявлених грошових вимогах, не є легітимною та не відповідає суті передбаченого положеннями ГПК України інституту компенсації таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України вважає, що розмір заявлених кредитором витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 4000,00грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, неприйнятними у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

Зважаючи на вищенаведене та ураховуючи дискреційні повноваження, надані суду положеннями ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. не відповідають критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, є неспівмірними із необхідним обсягом правничих послуг під час розгляду окремих питань у процедурах неплатоспроможності, тому виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності таких витрат, відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу кредитора в розмірі 1000,00грн.

В іншій частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Приписами ст. 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

У відповідності до приписів ст.133 КУзПБ визначено порядок задоволення вимог кредиторів.

- Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

- Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

За таких обставин і правових підстав заяву кредитора належить задовольнити, грошові вимоги визнати повністю із розподіленням по відповідній черзі задоволення.

Згідно приписів ст. 113 КУзПБ встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Суд зазначає, що кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" не дотримався встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку заявлення вимог.

Однак у такому разі застосовуються наслідки пропуску зазначеного строку кредитором, що вказані в ч. 4 ст. 45 КУзПБ і такий пропуск строку не є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог. Кредитор може заявити свої конкурсні грошові вимоги до фізичної особи - боржника протягом всього часу процедури реструктуризації у справі про неплатоспроможність.

Такі вимоги кредитора можуть бути включені боржником до реєстру вимог кредиторів, який згідно приписів ч. 4 ст. 127 КУзПБ протягом дії плану реструктуризації боргів, після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі, зобов`язаний вести реєстр вимог кредиторів та надавати кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.

Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до норм ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Керуючись ст. 45 КУзПБ, ст. 234 ГПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Заяву про грошові вимоги кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вх. №02.3.1-02/3139/26 від 06.04.2026) - задовольнити частково.

2. Визнати ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" кредитором боржника ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , з грошовими вимогами у загальному розмірі 42 942,50грн., з яких 24 125,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 18 817,50грн. заборгованість за відсотками, також 1000,00 гривень відшкодування витрат на правничу допомогу, а також 5324,80грн. сплаченого судового збору за подання заяви кредитора, з розподілом по наступним чергам задоволення вимог кредитора 43942,50грн - 2 черга задоволення вимог кредитора та 5324,80грн. - які задовольняються позачергово.

3. Боржнику ОСОБА_1 - внести визнані цим судовим рішенням господарського суду вимоги кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до реєстру вимог кредиторів та примірник реєстру надати до справи.

Копію ухвали направити кредитору, боржнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України, ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту. Апеляційна скарга подається до Західного апеляційного господарського суду в установленому порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2026 року.

Суддя П. Д. Пригуза