Ухвала суду № 137372839, 11.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

за результатами вимог кредиторів

"11" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1283/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Далекорій Б.В.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» від 29.04.2026

про визнання грошових вимог

у справі №907/1283/25

за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про неплатоспроможність

За участю представників учасників справи:

Кредитора: Васюта К.С., адвокат, довіреність №10 від 08.01.2026;

Боржник: ОСОБА_1

керуючий реструктуризацією боргів боржника: арбітражний керуючий Ракущинець Андрій Андрашович, ухвала від 29.01.2026.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи заяву зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі кредитних договорів та перед Державним бюджетом України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1283/25 визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року.

Ухвалою від 13 листопада 2025 року суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , призначив підготовче засідання на 11 грудня 2025 року.

Ухвалою від 11 грудня 2025 року учасників справи повідомлено, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 29 січня 2026 року.

У підготовчому засіданні 29 січня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі №907/1283/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , введення процедури реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , призначення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича.

Крім того, означеною ухвалою судом, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлено керуючому реструктуризацією процесуальні строки для подання відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, проведення зборів кредиторів, підготовки та подання на затвердження плану реструктуризації та призначено на 19 березня 2026 року проведення попереднього засідання у цій справі.

29 січня 2026 року суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У зв`язку з призначенням судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату суду від 04.03.2026 року № 02-02/60/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/1283/25.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1283/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 04.03.2026 року.

Ухвалою від 09 березня 2026 року справу прийнято до провадження у новому складі суду та призначено на 19 березня 2026 року на 11:00 год проведення попереднього засідання у цій справі.

Призначене на 19 березня 2026 року попереднє засідання не відбулося через несправність (неналежне функціонування) системи фіксування судового засідання технічними засобами, про що секретарем судового засідання складено акт № 02.2-09/122/26 від 19 березня 2025 року.

Ухвалою від 19 березня 2026 року суд повідомив учасників справи, що наступне попереднє засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи від 12.11.2025 відбудеться 30 березня 2026 р.

Ухвалою від 30 березня 2026 року суд визначив розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів, який приєднати до справи:

1) грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальному розмірі 2 194 455,45 грн, а саме 394 630,49 грн заборгованості по єдиному внеску із задоволенням вказаних вимог у першу чергу, 938 914,49 грн недоїмки по податкових зобов`язаннях із задоволенням вказаних вимог у другу чергу, 855 585,67 грн штрафних санкцій та пені із задоволенням вказаних вимог у третю чергу та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово.

Також означеною ухвалою суд призначив підсумкове засідання на 07 травня 2026 року об 11:00 год. У підсумковому засіданні судом оголошено перерву до 16.06.2026 року.

Позатим, 29 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» від 29.04.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

За змістом означеної заяви просить визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» в розмірі 100 904,11 гривень заборгованості за кредитними договорами за №500802949 від 19.07.2017 та за №490985835 від 18.04.2018, а також 5324,80 гривень судових витрат та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 04 травня 2026 року суд залишив без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» від 29.04.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника та надав заявнику строк для усунення недоліків заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків заяви про визнання кредитором із долученням оригіналу заяви у паперовій формі та доданих до неї документів відповідно до приписів Розділу IIІ ГПК України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 ГПК України та у відповідності з ч. 3 ст. 45 КУзПБ із зазначенням конкретного переліку усіх додатків до заяви.

11 травня 2026 року на адресу суду від представника ТОВ «Дебт Форс» надійшла заява про усунення недоліків заяви про визнання кредитором із долученням оригіналу заяви у паперовій формі та доданих до неї документів.

Ухвалою від 19 травня 2026 року суд прийняв до розгляду заяву ТОВ «Дебт Форс» від 29.04.2026 про визнання грошових вимоги до ОСОБА_1 , як конкурсного кредитора на загальну суму 100 904,11 грн та призначив розгляд заяви в судовому засіданні 02 червня 2026 року.

Окрім того, означеною ухвалою суд зобов`язав керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича у строк до 01.06.2026 розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» від 29.04.2026 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.

01 червня 2026 року керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 подано суду відомості про результати розгляду вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», за змістом яких заявлені кредитором вимоги арбітражним керуючим визнаються частково на суму 15 740,62 грн із наданням заперечень щодо грошових вимог, які виникли на підставі кредитного договору №490985835 від 18.04.2018 з підстав неможливості визначити умови кредитування за недостатньою якістю копій підтверджуючих документів.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.06.2026 з урахуванням результатів розгляду керуючим реструктуризацією грошових вимог кредитора для надання можливості надати читабельні копії документів, на яких ґрунтуються заявлені кредитором вимоги

09 червня 2026 року кредитором подано через Електронний суд копію підписаної боржником Анкети-заяви від 18.04.2018 року.

В судовому засіданні представник кредитора заявлені до суду грошові вимоги підтримав у повному обсязі.

Керуючий реструктуризацією у судовому засіданні 11.06.2026 підтримав подане 10.06.2026 клопотання про розгляд грошових вимог кредитора на підставі оригіналів документів в порядку ст. 91 ГПК України, у зв`язку з тим, що подані кредитором копії, за твердженням арбітражного керуючого, не дають змоги встановити дійсні умови кредитування боржника.

Розглядаючи означене клопотання керуючого реструктуризацією, суд враховує, що за диспозицією ч. 6 ст. 91 ГПК України витребування в учасника справи оригіналу доказу пов`язується із наявністю сумніву щодо відповідності поданої копії оригіналу, а відтак, враховуючи, що подані кредитором через Електронний суд докази (у їх електронній формі) є повністю читабельними, не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, а будь-яких доказів на підтвердження протилежного боржником суду не надано, а відтак, у задоволенні означеного клопотання арбітражного керуючого Ракущинця А.А. належить відмовити.

Боржник у судовому засіданні не надав заперечень щодо заявлених кредитором вимог.

Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, заслухавши аргументи учасників справи, думку арбітражного керуючого, судом встановлено наступне.

19 липня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було підписано Оферту на укладення угоди про надання особистого кредиту №500802949 та Акцепт пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту за №500802949 (надалі разом Кредитний договір 1), за змістом п. 1 яких сума кредиту складає 44 560,57 грн.

Процентна ставка за користування кредитом 32,00% річних. Тип процентної ставки фіксована.

Дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій 20.07.2020 (п. 4 Кредитного договору 1).

Крім того, 19.07.2017 сторонами підписано Додаток № 1 до Кредитного договору 1 (Угоди про надання кредиту №500802949), що містить Графік ануїтетних платежів у період з 20.08.2017 по 20.07.2020 в розмірі по 1940,81 грн (останній платіж 1940,71 грн) на місяць (до двадцятого числа кожного календарного місяця) та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Судом встановлено, що на виконання акцептованих боржником умов Кредитного договору 1 АТ «Альфа-банк» надано Позичальнику ОСОБА_1 у визначеному цим договором розмірі 44 560,57 грн, що підтверджується меморіальним ордером №91226 від 20.07.2017 не заперечується боржником, арбітражним керуючим та, відповідно, не може ставитися під сумнів судом.

За позицією кредитора, боржник неналежним чином виконував умови Кредитного договору 1 щодо виконання взятих на себе зобов`язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 17.05.2021 за ним обліковується заборгованість в сумі 9961,10 грн, з яких 8801,45 грн заборгованість по тілу кредиту, 1159,65 грн заборгованість за процентами, з вимогами про визнання якої кредитором подану заяву в межах цієї справи про неплатоспроможність Позичальника ОСОБА_1 .

Окрім того, у порядку ст. 625 ЦК України кредитором за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 нараховано 204,00 грн 3% річних та 587,56 грн втрат від інфляції, вимоги про визнання яких також заявлені до суду.

На підтвердження заявленої суми кредитором надано суду меморіальний ордер №91226 від 20.07.2017, розрахунки заборгованості станом на 17.05.2021, 07.11.2023, виписки по банківських рахунках боржника НОМЕР_2 , НОМЕР_3 за період з 19.07.2021 по 17.05.2021 року, на яких здійснювався облік тіла кредиту, нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом.

Окрім того, судом встановлено, що 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Довідку про умови кредитування та сукупну вартість кредиту на Реструктуризацію (рефінансування) заборгованості по кредитній картці (надалі разом Кредитний договір 2), за змістом яких визначено можливість отримання боржнику кредиту з цільовим призначенням: для погашення кредитної заборгованості за кредитною карткою, спосіб видачі кредиту: безготівково, шляхом перерахування суми кредиту на погашення поточної-простроченої заборгованості по кредитній картці, відкритій в ПАТ «Альфа-Банк».

За змістом підписаної боржником Довідки про умови кредитування за Кредитним договором 2 визначено мінімальний та максимальний строк кредитування від 12 до 60 місяців, сума кредиту: від 2000,00 грн до 95 000,00 грн, процентною ставкою за користування кредитом: 39,9% річних, ти процентної ставки: фіксована, форма погашення: ануїтет.

Підписанням означеної Анкети-Заяви та Довідки про умови кредитування ОСОБА_1 підтвердила власну обізнаність з умовами кредитування, орієнтовною сукупною вартістю споживчого кредиту

Судом встановлено, що на виконання акцептованих боржником умов Кредитного договору 2 АТ «Сенс банк» надано Позичальнику ОСОБА_1 у межах визначених цим договором лімітів, на суму 52 249,59 грн, що підтверджується меморіальним ордером №16973 від 19.04.2018 не заперечується боржником, арбітражним керуючим та, відповідно, не може ставитися під сумнів судом.

За позицією кредитора, боржник неналежним чином виконував умови Кредитного договору 2 щодо виконання взятих на себе зобов`язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим на час подання заяви за ним обліковується заборгованість в сумі 90 151,45 грн, з яких 42 722,11 грн заборгованість по тілу кредиту, 47 429,34 грн заборгованість за процентами, з вимогами про визнання якої кредитором подану заяву в межах цієї справи про неплатоспроможність Позичальника ОСОБА_1 .

На підтвердження заявленої суми кредитором надано суду меморіальний ордер №16973 від 19.04.2018, розрахунки заборгованості станом на 10.03.2023, 29.01.2026, виписки по банківському рахунку боржника НОМЕР_4 за період з 18.04.2018 по 17.05.2021 року, на якому здійснювався облік тіла кредиту, нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом.

17 травня 2026 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк», як Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», як Фактором укладено договір факторингу № 2 (надалі Договір факторингу 1), відповідно до якого Акціонерне товариство «Альфа-Банк» відступило свої права вимоги, в тому числі й за укладеними з боржником Кредитними договорами.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу 1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору факторингу 1 Право Вимоги вважається відступленим Фактору з дати повної (остаточної) оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору (16 500 000,00 грн). В дату здійснення повної (остаточної) оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього Договору.

Платіжним дорученням №253 від 17.05.2021 підтверджується оплата Фактором вартості відступлених прав вимог на користь Клієнта на суму 16 500 000,00 грн.

11 червня 2021 року згідно з актом прийому - передачі Основних договорів і документацій до них, АТ «Альфа-Банк» передало, а ТОВ «ФК «Флексіс» прийняло документи, що підтверджують виникнення права вимоги від боржників Клієнта, відповідно до витягу з якого Фактор набув права вимоги № 4201 та №5658 до ОСОБА_1 за Кредитними договорами 1 та 2.

18 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», як Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», як Фактором укладено договір факторингу № 18-05/21 (надалі Договір факторингу 2), відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило свої права вимоги, в тому числі й за укладеними з боржником Кредитними договорами.

Згідно з п.п. 2.1., 2.3. Договору факторингу 2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору па паперовому носії.

Право Вимоги вважається відступленим Фактору з дати підписання Сторонами Акту

приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до Договору.

Платіжними дорученнями від 26.07.2021, 17.06.2021, 16.06.2021 підтверджується сплата Фактором на користь Клієнта визначеної у п. 4.2. Договору факторингу 2 ціни 17 096 856,40 грн (з урахуванням Додаткової угоди від 14.07.2021 до Договору факторингу 2).

18 травня 2021 року згідно з актом прийому - передачі Реєстру боржників за Договором факторингу 2, ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передало, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло права вимоги згідно з Додатком 1-1 до Договору факторингу 2, відповідно до витягу з якого Фактор набув права вимоги за № 4391 та №4523 до ОСОБА_1 за Кредитними договорами 1 та 2.

Надалі, 10 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», як Новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01 (надалі Договір відступлення права вимоги 1), відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило свої права вимоги, в тому числі й за укладеними з боржником Кредитними договорами.

Згідно з п. 2.1. Договору відступлення права вимоги 1 за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору відступлення права вимоги 1 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання- передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

10 березня 2023 року згідно з підписаними сторонами Договору відступлення права вимоги 1 Реєстром боржників за цим Договором, ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло права вимоги згідно з Реєстром до Договору відступлення права вимоги 1, відповідно до витягу з якого Новий кредитор набув права вимоги за № 6000 до ОСОБА_1 за Кредитним договором 2.

Окрім того, 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», як Новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023 (надалі Договір відступлення права вимоги 2), відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило свої права вимоги, в тому числі й за укладеними з боржником Кредитними договорами.

Згідно з п. 2.1. Договору відступлення права вимоги 2 за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору відступлення права вимоги 2 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання- передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

10 січня 2021 року згідно з підписаними сторонами Договору відступлення права вимоги 2 Реєстром боржників за цим Договором, ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло права вимоги згідно з Реєстром до Договору відступлення права вимоги 2, відповідно до витягу з якого Новий кредитор набув права вимоги за № 87765 до ОСОБА_1 за Кредитним договором 1.

В подальшому, 07 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», як Новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги №07-11/23 (надалі Договір відступлення права вимоги 3), відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило свої права вимоги, в тому числі й за укладеними з боржником Кредитними договорами.

Згідно з п. 2.1. Договору відступлення права вимоги 2 за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору відступлення права вимоги 2 права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання- передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

07 листопада 2023 року згідно з підписаними сторонами Договору відступлення права вимоги 3 Актом прийому-передачі та Реєстром боржників за цим Договором, ТОВ «Коллект Центр» передало, а ТОВ «Дебт Форс» прийняло права вимоги згідно з Реєстром до Договору відступлення права вимоги 3, відповідно до витягів з якого Новий кредитор набув права вимоги за №923 та № 895 до ОСОБА_1 за Кредитним договором 1 та 2 відповідно.

При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи, а саме: меморіальні ордери №91226 від 20.07.2017, №16973 від 19.04.2018, розрахунки заборгованості станом на 17.05.2021, 07.11.2023, 10.03.2023, 29.01.2026, виписки по банківських рахунках боржника НОМЕР_2 , НОМЕР_3 за період з 19.07.2021 по 17.05.2021 року, НОМЕР_4 за період з 18.04.2018 по 17.05.2021 року свідчать про неналежне виконання боржником положень укладених ним Кредитних договорів щодо своєчасного погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим на час подання цієї заяви про визнання грошових вимог заборгованість ОСОБА_1 :

- за Кредитним договором 1 становить 9961,10 грн, з яких 8801,45 грн по тілу кредиту, 1159,65 грн за процентами, які згідно з наданими суду розрахунками нараховувалися до закінчення строку кредитування, 204,00 грн 3% річних та 587,56 грн втрат від інфляції, нарахованих за період з 18.05.2021 по 23.02.2022;

- за Кредитним договором 2 становить 42 722,11 грн по тілу кредиту, 47 429,34 грн за процентами, які згідно з наданими суду розрахунками нараховувалися до закінчення строку кредитування.

Означені вимоги по суті не заперечуються ні керуючим реструктуризацією, ні боржником, підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають до задоволення судом.

Оцінюючи обставини переходу права вимоги за Кредитними договорами, суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, суд констатує, що Цивільним кодексом України встановлено можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

В той же час, відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом частини першої статті 4 Закону України 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-III) факторинг вважається фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону № 2664-III зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в статті 6 Закону № 2664-III.

Так, за змістом частини першої статті 6 Закону № 2664-III договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів-суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину:

а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором);

б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги);

в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;

г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату;

д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляд різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо;

е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону № 2664-III.

Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу:

1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату;

2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим;

3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги;

4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови;

5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Як зазначалося вище, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Звідси за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 2664-III), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту у розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

При цьому така плата за надану фактором послугу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), може бути встановлена:

- у твердій сумі;

- у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається;

- у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

При цьому, суд зауважує, що сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу.

Натомість, відповідно до частини першої статті 1084 ЦК України грошова вимога, що передається клієнтом фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 ЦК України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Виходячи з наведеного, правочин який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106).

В даному аспекті, оцінюючи надані кредитором Договір факторингу 1 та Договір факторингу 2, суд зважає, що за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні і підстави вважати такі правочини договором факторингу, позаяк у спірному випадку йдеться про звичайне відступлення права вимоги, ане про фінансування під відступлення права вимоги за плату.

До схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) (провадження № 12-42гс22), постанові від 08 листопада 2023 року у справі №206/4841/20 (провадження № 14-55цс22).

Водночас, означена правова кваліфікація наданого кредитором Договорів факторингу не впливає на висновок суду про підтвердження належними та допустимими доказами переходу права вимоги належного виконання зобов`язань Боржника за Кредитними договорами 1 та 2 від ПАТ «Альфа-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», яке в подальшому було послідовно відступлено також до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та до кінцевого набувача таких прав вимоги - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - кредитора за цією заявою.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Книга третя Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 29.01.2026 (дата відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ) та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за 29.01.2026 року.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Таким чином, враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржника у визнаній судом частині виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (до 29.01.2026), є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, визнані керуючим реструктуризацією, суд визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в розмірі 100 904,11 грн заборгованості за кредитними договорами із задоволенням вказаних вимог у другу чергу.

Водночас, з урахуванням положень абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», як кредитора, що звернувся до суду поза межами тридцятиденного строку, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 5324,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Керуючись статтями 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1, код ЄДРПОУ 43577608) до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальному розмірі 106 228,91 грн, а саме 100 904,11 грн заборгованості за кредитними договорами із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

2. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 червня 2026 року.

Суддя Р.М. Лучко