Ухвала суду № 137364238, 04.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30252/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого-криміналіста Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жолобне Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 42025100000000118 від 16.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. ч. 2, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України,

УСТАНОВИВ:

Вступ

03.06.2026 на розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого-криміналіста Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування - до 10.07.2026 включно, з визначенням розміру застави у 1330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4 226 240 грн).

Обґрунтування клопотання

Зі змісту клопотання вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000118 від 16.05.2025, в якому, серед іншого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

02.06.2026 о 23 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України з виниклими обставинами, які давали підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із своїм рідним братом ОСОБА_5 та з ОСОБА_7 , із метою незаконного заволодіння шляхом обману майном померлої ОСОБА_8 , а саме квартирою АДРЕСА_2 , вартістю 3 769 000 грн, замовив у невстановлених осіб виготовлення підробленої апостильованої довіреності № 8404/2025 від 18.08.2025, надав організаційне сприяння в її легалізації через нотаріальний переклад, передачу нотаріусу, підбір підставної покупки та підготовку угоди купівлі-продажу, проте не довів кримінального правопорушення до кінця з причин, не залежних від його волі, оскільки 09.09.2025 його брата ОСОБА_5 та ОСОБА_7 затримано працівниками правоохоронних органів. Указані дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України. Дії з організації виготовлення підроблених офіційних документів кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, а дії, пов`язані з легалізацією майна, набутого злочинним шляхом, у тому числі коштів ОСОБА_8 , - за ч. 2 ст. 209 КК України.

На переконання сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На обґрунтування ризику переховування сторона обвинувачення посилається на те, що 01.05.2026 ОСОБА_9 отримав другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 за наявності у нього чинного паспорта серії НОМЕР_3 , а 01.06.2026 здійснив спробу перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску на відстані 200 метрів від лінії державного кордону, у зв`язку з чим був затриманий працівниками прикордонної служби за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а в подальшому - слідчим Державного бюро розслідувань.

В обґрунтування ризиків незаконного впливу на свідків та перешкоджання провадженню сторона обвинувачення наводить, зокрема, відомості про те, що після затримання 09.09.2025 брата підозрюваного ОСОБА_9 знищив або приховав власний мобільний телефон, неодноразово змінював номери мобільних телефонів, а також про корисливий характер кримінальних правопорушень, наявність співучасників та невстановлених осіб.

Сторона обвинувачення також просила визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 226 240 грн, обґрунтовуючи такий розмір вартістю предмета злочинного посягання (3 769 000 грн - вартість квартири; 657 357 грн - еквівалент 15 000 євро готівкових коштів).

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативної застави у заявленому розмірі.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання у частині застосування тримання під вартою з підстав необґрунтованості підозри та ризиків. Посилалася на позитивну характеристику особи підозрюваного, зокрема на те, що ОСОБА_5 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України (військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 )та має подяки за оборону України, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації на території України, одружений. Указувала на відсутність у підозрюваного наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді застави в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав. Зазначив, що не мав наміру ухилятися від кримінальної відповідальності, готовий брати участь у всіх процесуальних діях.

Релевантні джерела права

За правилами ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною першою ст. 176 КПК України визначено вичерпний перелік запобіжних заходів: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. За правилом ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеному ризику або ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу за змістом ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Статтею 178 КПК України визначено перелік обставин, які слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків у місці постійного проживання; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання раніше застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди тощо.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Жодного з випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, у цьому провадженні не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Обставини справи

З матеріалів клопотання вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000118 від 16.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. ч. 2, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

02.06.2026 о 23 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання у права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу. Стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямі. Зазначене пов`язане із обов`язком слідчого судді на підставі наданих сторонами матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданим у відповідності зі ст. 5 § 1 (c) Конвенції, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою; метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, що є підставою для затримання.

Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо доведеності/недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння, оскільки ці питання підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта. На цій стадії слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На підтвердження обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_5 сторона обвинувачення надала, зокрема: протоколи допитів свідків ОСОБА_10 від 11.12.2025, ОСОБА_11 від 10.09.2025 та від 12.12.2025, ОСОБА_12 від 22.12.2025, ОСОБА_13 від 31.10.2025, ОСОБА_14 від 31.10.2025, ОСОБА_15 від 20.09.2025, ОСОБА_16 від 29.09.2025, ОСОБА_17 від 20.03.2026, ОСОБА_18 від 25.09.2025, ОСОБА_19 від 09.09.2025 та від 07.10.2025, ОСОБА_20 від 07.10.2025, ОСОБА_21 від 02.02.2026, ОСОБА_22 від 02.12.2025, ОСОБА_23 від 18.09.2025, ОСОБА_24 від 30.07.2025, ОСОБА_25 від 16.06.2025, ОСОБА_26 від 02.08.2025; протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками; протоколи обшуків від 09.09.2025 та 10.09.2025 у приватного нотаріуса ОСОБА_27 , за місцем проживання ОСОБА_5 та у квартирі померлої ОСОБА_8 , а також від 02.11.2025 в автомобілі «MITSUBISHI PAJERO SPORT»; протоколи огляду речей та документів від 26.05.2025, 22.05.2025, 29.07.2025, 16.06.2025, 18.09.2025, 11.11.2025, 07.11.2025, 23.02.2026, 30.03.2026, 07.04.2026; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 42/19230, № 42/19231 від 27.10.2025, № 42/20020 від 11.11.2025 та протокол про результати негласної слідчої (розшукової) дії від 26.06.2025; висновки експертів № 8897/25-35.1 від 26.11.2025, № СЕ-19-25/51565-ОБ від 09.12.2025, № СЕ-19/111-25/64304-ПЧ від 24.10.2025; листи ТОВ «Уклон Корпорейт» від 28.07.2025, Філії ГІОЦ «Укрзалізниця» від 01.08.2025, Bolt Operations OU від 15.08.2025; матеріали виконаних доручень оперативним підрозділам.

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю зробити висновок про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень за обставин, відображених у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдається до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.

Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження

У клопотанні слідчий вказав на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(І) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_5 підозрюється, серед іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У зв`язку із тяжкістю можливого покарання підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти дії з переховування від органу досудового розслідування та суду.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «W. v. Switzerland» та «Бессієв проти Молдови» вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання при цьому є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Окрім тяжкості можливого покарання, у цьому провадженні наявна сукупність конкретних об`єктивних обставин, які підтверджують реальність указаного ризику. Так, 01.05.2026 ОСОБА_5 отримав другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (строком дії до 01.05.2036) за наявності у нього чинного паспорта серії НОМЕР_3 (строком дії до 09.11.2028). Одночасна наявність двох чинних паспортів для виїзду за кордон, один із яких отриманий за один місяць до спроби залишити територію України, у поєднанні з подальшими діями підозрюваного свідчить про завчасну підготовку до виїзду за межі держави.

Крім того, 01.06.2026 ОСОБА_5 здійснив спробу перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, на відстані близько 200 метрів від лінії державного кордону, у пункті пропуску «Шегині - Медика» у Львівській області, у зв`язку з чим був затриманий працівниками прикордонної служби за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а в подальшому - слідчим Державного бюро розслідувань у порядку ст. 615 КПК України. Тобто спроба незаконного виїзду за межі України відбулася ще до набуття ОСОБА_28 статусу підозрюваного у цьому провадженні.

Доводи сторони захисту про відсутність у підозрюваного наміру переховуватися та про його позитивну характеристику як військовослужбовця, зокрема факт перебування у складі Збройних Сил України, слідчий суддя враховує. Водночас наведені вище конкретні об`єктивні обставини - отримання другого паспорта для виїзду за кордон та фактична спроба перетину державного кордону поза пунктами пропуску - є самостійними та достатніми підставами вважати ризик переховування реальним, а не таким, що ґрунтується виключно на тяжкості можливого покарання.

Слідчий суддя робить висновок про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , інкримінуються йому як вчинені за попередньою змовою групою осіб - разом із ОСОБА_5 (рідним братом підозрюваного) та ОСОБА_7 . У межах провадження встановлюються коло свідків та інших осіб, що могли бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема осіб, які брали участь у виготовленні та легалізації підробленої апостильованої довіреності № 8404/2025 від 18.08.2025, а також осіб, через яких здійснювалися дії з реалізації квартири померлої ОСОБА_8 .

За таких обставин у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків (зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 ) та на іншого підозрюваного - ОСОБА_5 , шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди чи в інший спосіб з метою зміни раніше наданих показань або відмови від їх надання.

При оцінці цього ризику слідчий суддя враховує, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. ст. 224, 225, ч. 4 ст. 95 КПК України).

Слідчий суддя робить висновок про доведеність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

(ІІІ) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

За даними сторони обвинувачення, після затримання 09.09.2025 рідного брата підозрюваного - ОСОБА_5 - ОСОБА_9 вжив заходів, спрямованих на приховування слідів своєї протиправної діяльності: приховав або знищив власний мобільний телефон, який використовувався ним для комунікації з братом та іншими невстановленими особами у період підготовки та вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень. Надалі підозрюваний неодноразово змінював номери мобільних телефонів.

Зазначене свідчить про вжиття підозрюваним заходів конспірації та про реальний ризик подальшого знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, у тому числі стосовно встановлення кола осіб, які брали участь у виготовленні підроблених офіційних документів та легалізації майна. Крім того, з огляду на корисливий характер інкримінованих правопорушень та передбачену санкцією статті можливість конфіскації майна існує ризик вчинення підозрюваним дій, спрямованих на відчуження майна на користь третіх осіб з метою унеможливлення майбутнього накладення на нього арешту.

Слідчий суддя робить висновок про доведеність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

(ІV) Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , пов`язані з незаконним заволодінням майном шляхом обману та легалізацією майна, набутого злочинним шляхом. Указані діяння за своїм характером не є одномоментними, а вчинені у тривалому періоді, з використанням підроблених офіційних документів та залученням до співучасті інших осіб. Частина дій з реалізації злочинного умислу не доведена до кінця, зокрема пов`язана з криптовалютним гаманцем, на який зараховувалися грошові кошти, що належали ОСОБА_8 , з метою їх подальшого переведення третім особам.

У разі обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, існує обґрунтований ризик продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Слідчий суддя дійшов висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З огляду на встановлені вище обґрунтованість підозри та доведеність сукупності ризиків (п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), застосування запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. ОСОБА_5 належить до переліку осіб, до яких може бути застосовано цей запобіжний захід (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України), як раніше не судима особа, що підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя враховує позитивні характеристики підозрюваного, на які посилалася сторона захисту, а саме: відсутність судимостей; наявність постійного місця проживання та реєстрації на території України; сімейний стан (одружений); проходження військової служби у Збройних Силах України та позитивну характеристику за місцем проходження служби. Зазначені обставини є вагомими та свідчать про наявність соціальних зв`язків особи в місці постійного проживання (п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України) та її репутацію (п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Водночас наведені позитивні характеристики не спростовують встановлених вище обставин, які підтверджують реальність ризиків кримінального провадження, зокрема обставин отримання підозрюваним другого паспорта для виїзду за кордон та задокументованої спроби незаконного перетину державного кордону 01.06.2026. Указані дії підозрюваного об`єктивно суперечать твердженням сторони захисту про відсутність у нього наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, у сукупності: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень (п. 1), тяжкість покарання, що загрожує особі (п. 2), відсутність судимостей (п. 8), розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа (п. 11).

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів - особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт - на цьому етапі не здатний запобігти встановленим ризикам, оскільки ґрунтується переважно на сумлінному виконанні підозрюваним покладених на нього обов`язків, тоді як його попередня поведінка (отримання другого паспорта, спроба незаконного перетину державного кордону) ставить таке сумлінне виконання під обґрунтований сумнів. Особиста порука не може бути застосована з огляду на відсутність у матеріалах клопотання даних про осіб, які заслуговують на особливу довіру та погодилися б поручитися за підозрюваного.

За таких обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним меті запобігання встановленим ризикам та відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Щодо розміру застави

Сторона обвинувачення просила визначити альтернативну заставу у розмірі 1330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 226 240 грн, обґрунтовуючи такий розмір вартістю предмета злочинного посягання (вартість квартири - 3 769 000 грн та еквівалент готівкових коштів - 657 357 грн). Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним та просила визначити заставу в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторона обвинувачення обґрунтовувала перевищення верхньої межі переважно вартістю предмета злочинного посягання. Водночас сторона обвинувачення не надала переконливих доказів майнового стану підозрюваного, які б свідчили про наявність у нього у розпорядженні грошових коштів або інших активів, співмірних із заявленим розміром застави, а отже, доводів щодо «виключності випадку» у розумінні абз. другого ч. 5 ст. 182 КПК України стороною обвинувачення достатньою мірою не доведено.

Положення КПК України та практика Європейського суду з прав людини орієнтують слідчого суддю на врахування при визначенні розміру застави, зокрема, обставин кримінального правопорушення; майнового стану підозрюваного; його сімейного стану; даних про особу підозрюваного; встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; помірності обраного розміру застави та можливості її виконання.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, з 12.08.2024 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, має постійне місце проживання та реєстрації в Київській області, одружений; даних про наявність у його розпорядженні значних грошових коштів або активів матеріали клопотання не містять. Водночас тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжкого, та доведеність ризиків кримінального провадження потребують визначення розміру застави на рівні, що відповідає верхній межі діапазону, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя робить висновок про необхідність визначення альтернативної застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок. Такий розмір застави, з одного боку, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і запобігання встановленим ризикам, а з іншого - не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025100000000118 від 16.05.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обчислювати з дня його затримання, з 23 год. 30 хв. 02.06.2026, у межах строку досудового розслідування, тобто до 10.07.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, визначеними слідчим та/або прокурором у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області два паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі наявності);

- носити електронний засіб контролю.

Суму застави у національній грошовій одиниці може бути внесено як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою … (назва суду) від … (дата ухвали) у справі № …, внесена … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної цією ухвалою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст складено та проголошено 11.06.2026 о 08:05 год.

Слідчий суддя ОСОБА_29