Рішення № 137364149, 12.06.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/3172/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 травня 2023 року між ТОВ "Бізнес Позика" і ОСОБА_1 було укладено договір № 464314-КС-002 про надання кредиту, підписаний відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до якого вона на умовах строковості, поворотності та платності отримала кредит у розмірі 15000 гривень шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку, строком кредитування 24 тижні, зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Зазначений кредитний договір укладено в електронному вигляді. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань її заборгованість станом на 09 жовтня 2025 року становить 65145 грн 44 коп., з яких 15000 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 47895 грн 44 коп. сума прострочених платежів по процентах, 2250 грн сума прострочених платежів за комісією.

Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 464143-КС-002 про надання кредиту від 06 травня 2023 року в розмірі 65145 грн 44 коп. і відшкодувати судові витрати.

11 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачці роз`яснено її право на подання відзиву на позов.

12 грудня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідачка зазначила, що не погоджується із сумою заборгованості в розмірі 65145 грн 44 коп., бо вважає її надмірною.

16 грудня 2025 року представник позивача Козачок М.О. надіслала до суду відповідь на відзив, в якій просила позов задовольнити та зазначила, що позивач не нараховував та не заявляв до стягнення з відповідачки неустойки відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафу); не заявляв до стягнення жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми); не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору. Позивач просить стягнути з відповідачки лише заборгованість по тілу кредиту, процентах та комісії за надання кредиту, нараховані відповідно до умов договору. Якби позичальниця здійснювала платежі відповідно до встановленого графіку, то їй, дійсно, потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, зазначеної у договорі. Порушення позичальницею графіку платежів призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, з урахуванням дня перерахування кредитних коштів до дня повернення кредиту. Якщо позичальниця не здійснила платіж за графіком або здійснила його в меншому розмірі, ніж потрібно за графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, оскільки проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Отже нарахування відсотків здійснювалось позивачем правомірно, відповідно до п. 4 договору, за змістом якого плата за кредитом є фіксованою і становить 1,16829100% за кожен день користування кредитом.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 06 травня 2023 року між ТОВ "Бізнес Позика" і ОСОБА_1 було укладено договір № 464314-КС-002 про надання кредиту, який підписано відповідачкою з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до якого вона на умовах строковості, поворотності та платності отримала кредит у розмірі 15000 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на її банківську картку, строком кредитування 24 тижні, до 21 жовтня 2023 року, зі сплатою зниженої процентної ставки в розмірі 1,15011689% вдень або стандартної процентної ставки в розмірі 2% в день і комісії за надання кредиту в розмірі 2250 гривень (а.с. 19-20, 21-35, 36-37, 38, 39, 40-49).

Відповідачка умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 06 жовтня 2025 року її заборгованість, згідно з розрахунком позивача, становить 65145 грн 44 коп., з яких 15000 грн заборгованість за кредитом, 47895 грн 44 коп. заборгованість по відсотках, 2250 грн заборгованість за комісією (а.с. 11-17, 18).

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає і відповідачкою він не спростований.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачка ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі 65145 гривень 44 копійки, з яких 15000 грн заборгованість за кредитом, 47895 грн 44 коп. заборгованість по відсотках, 2250 грн заборгованість по комісії.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування судового збору 2422 грн 40 коп., який сплачений із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст. 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за договором № 464314-КС-002 про надання кредиту від 06 травня 2023 року в розмірі 65145 (шістдесят п`ять тисяч сто сорок п`ять) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 12 червня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО