Ухвала суду № 137363603, 09.06.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/3196/25

Провадження №1-кп/452/44/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у приміщенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області у судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рихтичі Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в судовому засіданні 09 червня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

На розгляді у Самбірському міськрайонному суді Львівської області перебувають об`єднані кримінальні провадження №12025140000000642 від 30 травня 2025 року та №12025141290000356 від 15 червня 2025 року відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.369-2 КК України.

В судовому засіданні процесуальний прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 додатково ще на 60 днів, без визначення розміру застави, термін дії якого закінчується 14 червня 2026 року. При цьому, прохав врахувати особу обвинуваченого, можливість незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, що може бути перешкодою у встановленні істини по справі, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, а також можливість обвинуваченого уникнути відповідальності шляхом переховування від суду.

Процесуальний прокурор ОСОБА_4 підтримав позицію іншого процесуального прокурора ОСОБА_3 , зазначивши, що в обвинуваченого ОСОБА_5 є законні підстави для перетину державного

кордону України, в умовах військового стану, а відтак у разі зміни запобіжного заходу є високий ризик переховування обвинуваченого від суду шляхом виїзду за межі України.

При проведенні судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 заявив про часткове визнання своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, заперечивши при цьому проти продовження строку тримання під вартою, прохав змінити запобіжний захід на більш м`який та не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 при проведенні судового засідання заперечував проти продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого та прохав відмовити в задоволенні такого клопотання, застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або, у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для продовження обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохав визначити розмір застави.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання процесуального прокурора та наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою додатково продовжено до 14 червня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 14 червня 2026 року. Судовий розгляд справи не завершено.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

На переконання суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та даних про його особу.

При цьому, суд зазначає, що заперечуючи проти задоволення клопотання процесуального прокурора, сторона захисту не надала доказів, які б давали суду підстави зробити висновок про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час реально зменшилися, а наведені стороною захисту соціальні фактори не дають переконання в тому, що такі справлять стримуючу дію та забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого, так само як і не наведено мотивів відсутності ризику незаконно впливати на свідків, оскільки, хоча у справі і розпочато судовий розгляд справи по суті, однак судовий розгляд не завершено, відтак, на переконання суду, доводи захисника про те, що ризик зменшився у зв`язку з допитом свідків у суді, є необґрунтованим, оскільки, відповідно до засад кримінального провадження, суд може повторно викликати та допитати свідків на будь-якому етапі судового розгляду до виходу в нарадчу кімнату, якщо в цьому виникне необхідність. Отже, потреба у забезпеченні об`єктивності та непорушності їхніх свідчень зберігається протягом усього судового розгляду.

Також враховано, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345 та ч.3 ст.369-2 КК України, санкція тяжчого злочину передбачає покарання у виді

позбавленням волі на строк до восьми років з конфіскацією майна. При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, пов`язане із умисним заподіянням працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, що підриває авторитет, зокрема, органів державної влади.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків, а також те, що він є фізичною особою підприємцем та на його утриманні є троє малолітніх дітей, а також наявність у матері обвинуваченого інвалідності 2-ї групи, фактично є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та не можуть гарантувати виконання обвинуваченим обов`язку не виїжджати за межі України, при наявності законних підстав для перетину державного кордону України під час військового стану.

Крім того, посилання сторони захисту, як на підставу застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із перебуванням в слідчому ізоляторі, відсутність в обвинуваченого паспорту громадянина України для виїзду за кордон у зв`язку із його втратою, не може гарантувати виконання обвинуваченим обов`язку не виїжджати за межі України, при наявності законних підстав для перетину державного кордону України під час військового стану, оскільки в обвинуваченого відсутні обмеження для виготовлення нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон та подальшого виїзду за межі України, а тому, на думку суду, наявний ризик ухилення обвинуваченого від суду.

Зважаючи на вищевказане, а також враховуючи, що обвинувачений усвідомлює суворість можливого покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у виді реального позбавлення волі, є високий ризик його переховування від суду, а також вчинення незаконного впливу на свідків у цьому ж та іншому кримінальному провадженні.

Відтак, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а також не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих та/або свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо, тобто за зазначених у клопотанні обставин ризики, передбачені відповідними пунктами частини першої статті 177 КПК України, на даний момент є реальними та дійсними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання процесуального прокурора та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, обчислюючи продовження строку з дня постановлення цієї ухвали, без визначення розміру застави, так як одне з кримінальних правопорушень, по якому фактично першочергово й було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вчинено із застосуванням насильства, а саме умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, що в розумінні КК України є формою насильства.

На підставі викладеного, керуючись стст.331,350,370-372,376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання процесуального прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін та продовжити термін його дії на 60 днів, тобто до 07 серпня 2026 року, включно, без права внесення застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1