Рішення № 137363432, 11.06.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/3023/25

Провадження №2/534/1266/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі

головуючого судді Комарової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Калініної А.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему Електронний суд звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики № 4773086 в сумі 87 002 грн 26 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4773086. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), направленим на номер мобільного телефону відповідача.

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 16 липня 2025 року укладено Договір факторингу № 16072025, відповідно до якого первісний кредитор передав (відступив) позивачу права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 16.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4773086 у сумі 87 002 грн 26 коп.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань та не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості.

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 28 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання не з`явились.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розгляд справи провести у його відсутність, а також просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку, до суду не з`явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надав, клопотань про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надходило.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачем, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до вимог ч.1 ст.281 ЦПК України, 11.06.2026 судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі письмових доказів, дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що 28 червня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4773086 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі договір), який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора 97154 .

Згідно з пунктами 1.2.-1.3. договору передбачено, що на умовах, встановлених Договором Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 24 600 грн.

Відповідно до пункту 1.3. договору строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з підпунктами 1.4.1.-1.4.2. пункту 1.4. Розділу 1, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка 1,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. цього Договору. Знижена процентна ставка 0,45 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. цього Договору.

Відповідно до пункту 1.5. договору 1.5. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 10 911,61% річних; за зниженою ставкою 5 307,93 % річних.

Згідно за пунктом 1.6. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 153 750 грн; за зниженою ставкою 147 292 грн 50 коп.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 3.1. договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до пункту 3.3. договору у випадку повного дострокового повернення кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити проценти, нараховані на дату повного дострокового повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, Клієнт повинен сплатити проценти, нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку, передбаченому п.4.2 Договору. При цьому, після здійснення такого часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань Клієнта зі сплати процентів, розмір яких вказаний в Графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п. 4.2 цього Договору. Після здійснення коригування зобов`язань Клієнта новий Графік платежів, що складається за формою визначеною в п.4.2 Договору, Товариство розміщує в Особистому кабінеті та/або направляє на електронну адресу Клієнта, що вказана в цьому Договорі або окремо повідомлена Клієнтом Товариству в порядку, передбаченому Договором.

Згідно з пунктом 4.1 сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

Також, електронним підписом ОСОБА_1 підписаний паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого сума кредиту 24 600 грн, строк кредиту 350 днів, стандартна процентна ставка 547,50% річних (або 1,50% в день), перший платіж у сумі 2 767 грн 50 коп зі сплати процентів за перший період та 12 платежів по 9 225 грн зі сплати процентів; Останній 14 платіж 33 825 грн, який включає: проценти - 9 225 грн, кредит - 24 600 грн.

Підписавши 28 червня 2024 року договір № 4773086 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.

В подальшому, 06 липня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4773086 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі додатковий договір), який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора 29860 .

Відповідно до розділу 1 додаткового договору зазначено, що сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з Додатковим договором складає: 2 400 гривень.

Пунктом 1.3. внесено зміни у п.1.2. Договору та викладено його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 27 000 гривень.» Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 27 000 гривень. 1.5. Строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору. 1.6. За користуванням кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору.

Вказано, що у всьому іншому, що не визначено у цьому додатковому договорі, сторони керуються умовами договору.

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за додатковим договором від 06.07.2024 до договору №4773086 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.06.2024 визначена в додатку № 1 містить електронний підпис 29860 .

Електронним підписом ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту до додаткового договору від 06.07.2024 одноразовим ідентифікатором 29860.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором за договором №4773086 від 28.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 16.07.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» склала 87 002 грн 26 коп., з якої тіло кредиту 14 697 грн 28 коп., проценти за користування кредитом 60 182 грн 85 коп., штраф 12 122 грн 13 коп.

Встановлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих. №1-1707 від 17.07.2025, відповідно до якого вбачається, що 28.06.2024 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 24 600 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 438216794.

Також, листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250717-42 від 17.07.2025 підтверджується перерахування ОСОБА_1 06.04.2024 на картковий рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 в сумі 2 400 грн Session ID - 025554635308.

Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та додатковим договором у повному обсязі, а саме: надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договорами.

Судом встановлено, що 16 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 16072025, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту .

Клієнтом та Фактором 16 липня 2025 року підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 16072025 від 16 липня 2025 року.

Відповідно до Витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 16072025 від 16 липня 2025 року реєстру боржників від 16 липня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4773086 у загальному розмірі 87 002 грн 26 коп., із яких 14 697 грн 28 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу, 60 182 грн 85 коп. сума заборгованості за відсотками, сума заборгованості за штрафами 12 122 грн 13 коп..

Позивачем зазначено, що заходи досудового врегулювання спору не здійснювались.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором № 4773086 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 14 697 грн 28 коп., не сплатив заборгованість за відсотками в сумі 60 182 грн 85 коп.

Що стосується штрафу в сумі 12 122 грн 13 коп., суд прийшов до наступного.

Пунктом 6.3. договору № № 4773086 передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

Суд звертає увагу, що відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена ст. 625 ЦК України.

Нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч.2 ст.625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Так, право на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено нормами ст.1048 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, діє і дотепер.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, позивач не мав права нараховувати відповідачу неустойку, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 12122,13 грн слід відмовити.

Доказів на спростування факту укладення кредитного договору та факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача частково щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4773086 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 червня 2024 року, у загальному розмірі 74 880 грн 13 коп., що складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 14 697 грн 28 коп., заборгованості за нарахованими процентами в сумі 60 182 грн 85 коп..

Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявив, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надав, власний розрахунок не надав.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп..

Враховуючи вищезазначене та у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 2084 грн 90 коп. на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №4773086 від 28 червня 2024 року в сумі 74 880 (сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати на судовий збір в сумі 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) гривні 90 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вулиця Симона Петлюри, 30, Київська область, 01032;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Ю. Комарова