Ухвала суду № 137362585, 12.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"12" червня 2026 р. справа № 300/3042/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у письмовому провадженні звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №300/3042/25 за позовом ОСОБА_1 (далі позивач, заявник, стягувач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, боржник, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №300/3042/25 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01 березня 2025 року до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 обмеження її максимальним розміром та невиплати підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплати підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, нарахованої згідно постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", та загальний розмір пенсії виплатити без застосування обмежуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №l від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", із врахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення з 01 березня 2025 року перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" (в редакції станом на 01.03.2022 року) у розмірі 25% від суми основного розміру пенсії із врахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням підвищення до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" у розмірі 25% від суми основного розміру пенсії в розмірі 13 913,41 грн. із врахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 1 947,88 грн., підвищення (індексації) пенсії за 2023 рік в розмірі 3 905,84 грн, підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік в розмірі 1 500,00 грн., підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік в розмірі 1 500,00 грн., а саме з загальної суми 22 767,13 грн., та загальний розмір пенсії виплатити без застосування обмежуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №l від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", із врахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення з 01 березня 2025 року перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням надбавки до пенсії за проживання в гірській місцевості, відповідно до положень частини 2 статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів України" №56/95-ВР від 15.02.1995 року (зі змінами, внесеними Законом України від 13.12.2005 року №3108-IV) у розмірі 20% від суми основного розміру пенсії із врахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік та суми збільшення основного розміру пенсії (25%), обрахованої з 01.03.2025 року з урахуванням підвищень (індексації) пенсії за 2025 рік;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням надбавки до пенсії за проживання в гірській місцевості, відповідно до положень частини 2 статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів України" №56/95-BР від 15.02.1995 року (зі змінами, внесеними Законом України від 13.12.2005 року №3108-IV) у розмірі 20% від суми основного розміру пенсії в розмірі 13 913,41 грн. із врахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 1 947,88 грн., підвищення (індексації) пенсії за 2023 рік в розмірі 3 905,84 грн., підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік в розмірі 1500,00 грн, підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік в розмірі 1 500,00 грн., збільшення основного розміру пенсії (25%) в сумі 5 691,78 грн., суми підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с (ст.7) в розмірі 944,40 грн, суми підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с в розмірі 50,00 грн., суми підвищення до пенсії по непрацездатній дитині віком до 18 років (ст.18 п. "А") в розмірі 1 180,50 грн,, а саме з загальної суми 30 633,81 грн., та загальний розмір пенсії виплатити без застосування обмежуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" із врахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

Позивач, 04.02.2026 звернувся до суду із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - боржник), в якій просив у порядку статті 378 КАС України:

змінити спосіб виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №300/3042/25, яке набрало законної сили 19.11.2025 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії, на:

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з березня 2025 року по листопад 2025 року у розмірі 27 064 (двадцять сім тисяч шістдесят чотири) гривні 44 (сорок чотири) копійки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №300/3042/25: стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з березня 2025 року по листопад 2025 року у розмірі 27064 (двадцять сім тисяч шістдесят чотири) гривні 44 (сорок чотири) копійки.

02.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №300/3042/25.

09.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшло заперечення на вищезазначене клопотання.

11.03.2026 року надав до суду заперечення на заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 року, клопотання ОСОБА_1 від 02.03.2026, подане в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №300/3042/25 - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у строк до 11 травня 2026 року звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №300/3042/25.

Роз`яснено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Розпорядженням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року №854 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 300/3042/25 у зв`язку із перебуванням судді Тимощука О.Л. у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 08.05.2026 року дану адміністративну справу передано судді Шумею М.В.

08.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року.

14.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на вищезазначений звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Розглянувши подані до суду звіт про виконання рішення суду та заперечення на нього, а також наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Судом встановлено з матеріалів адміністративної справи, та не заперечується сторонами, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року №300/3042/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виплата якої здійснюється з урахуванням порядку, затвердженому Постановою КМУ №821 від 14.07.2025 року, а саме нарахований розмір пенсії позивача 38760,57 грн., а фактично виплачений 28197,42 грн. (в період з грудня 2025 року по березень 2026 року).

На переконання суду наведене засвідчує факт, що після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року по справі №300/3042/25, відповідачем не виплачується пенсія ОСОБА_1 у розмірі 38760,57 грн., який розрахований внаслідок перерахунку, проведеного на виконання вказаного судового рішення, що в свою чергу призводить до збільшення загальної суми заборгованості невиплаченої позивачу пенсії.

Отже, з наведеного слідує, що всупереч судовому рішенню по даній справі виплата перерахованої пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі не здійснюється, що свідчить про його невиконання.

Щодо посилання відповідача на застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №821, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до §§ 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» принцип обов`язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу, бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Войтенко проти України» (§ 39), «Immobiliare Saffi v. Italy» (§ 66) додатково уточнено, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення було виконане без невиправданих затримок.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 07.02.2018 у справі №803/3805/15.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

У Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018).

Невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

З метою реалізації положень статті 129-1 Конституції України Верховною Радою України прийнято, зокрема, закони України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту також Закон №1404-VIII) та Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі по тексту також Закон №4901-VI).

Відповідно до положень статті 1 Закону №1404-VIІІ він визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №1404-VIІІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Закон №4901-VI, у свою чергу, встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Відповідно до статті 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Положеннями статті 3 Закону №4901-VI визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом №1404-VIІІ, із заявою про виконання рішення суду (частина друга статті 3 Закону №4901-VI).

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (частина перша статті 7 Закону №4901-VI).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ними врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган.

Водночас, ані Конституцією України, ані означеними вище законами, Уряд не наділено повноваженнями з визначення порядку виконання судових рішень, зокрема, в яких боржниками є органи ПФУ. Натомість, положеннями статті 129-1 Основного Закону чітко та безальтернативно закріплено, що порядок виконання судових рішень визначається законом.

За приписами абзацу 2 частини другої статті 3 Закону №4901-VI разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, за змістом наведеної норми Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати лише перелік документів та відомостей, які додаються до заяви стягувача при зверненні останнього до уповноваженого органу Державної казначейської служби України.

Саме такі правові висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 26.05.2021 у справі №640/5248/19, в межах якої оскаржувалася постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою, у свою чергу, було затверджено Порядок, який визначав механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Отже, позиція Верховного Суду, сформульована у справі №640/5248/19 щодо оскарження постанови КМУ №649, вказує на неприпустимість встановлення Кабінетом Міністрів України підзаконним нормативним актом механізму, який фактично створює нову модель погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість/переліки/обмеження асигнувань, якщо такий механізм призводить до відтермінування або частковості виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що Постанова КМУ №821 встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України, суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист.

Також суд наголошує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. в справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року в справі № 320/51895/25 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. залишено без змін.

З дослідженого судом рішення відповідача від 01.12.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду слідує, що пенсію позивачу по інвалідності встановлено в розмірі 38760,57 грн. довічно, при цьому, а також розраховано суму заборгованості на виконання рішення суду за період з грудня 2025 по листопад 2025, яка становить 27064,44 грн., що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання пенсії.

На переконання суду, саме на вищевказану суму заборгованості поширюється вимоги ПКМУ №821 від 14.07.2025 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», оскільки п. 1 ч. 1 цього Порядку чітко визначає встановлення особливого прядку виплати заборгованості по пенсійних виплатах на виконання рішень суду лише за період, що вказаний в рішенні суду і по день набрання чинності таким рішенням та особливості таких виплат цієї заборгованості, виходячи з фінансових можливостей бюджету Пенсійного фонду України, виділених КМУ. Однак, даний Порядок №821 не поширює свою дію на поточну виплату пенсій після проведення розрахунків пенсійним органом на виконання рішення суду, який по позивачу проведено 01.12.2025.

На думку суду, відповідач помилково поширює дію цього Порядку №821 і на виплату поточної пенсії позивачу з 01.12.2025, виплачуючи в грудні 2025 року лише основний розмір пенсії в сумі 28197,42 грн. (це сума до проведення перерахунку за рішенням суду) та різницю між нарахованою та виплаченою пенсією відповідач визнає цю суму в своїх документах як поточну заборгованість за ПКМУ №821, що не відповідає вимогам діючого законодавства, фактично проігнорувавши вимоги окремої ухвали суду та ухвал суду про відмову у прийнятті звіту про виконання та встановлення нових строків для виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Таким чином станом на момент розгляду звіту суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які б ускладнювали виконання судового рішення та робили б неможливим формування у відповідній базі пенсійного фонду нарахування по позивачу недоплаченої частини пенсії за грудень 2025 року в розмірі 27064,44 грн., як поточної заборгованості та скерування цієї сум до виплати.

Відтак, враховуючи подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звітів без повного виконання рішення суду та тривале порушення прав позивача, свідоме невиконання рішення суду та ухвал про його виконання, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення на керівника відповідача, яким є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас З.М., штрафу відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX встановлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 328 гривень.

Таким чином, сума штрафу, накладеного на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас З.М., становить 66 560,00 грн. (20 х 3 328,00 грн), який є достатнім для спонукання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 року, стягнувши половину цього штрафу на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Встановити відповідачу (боржнику) Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк - 30 днів з дня отримання цієї ухвали - для подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №300/3042/25.

Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп).

Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас Зоряни Миколаївни (службова адреса: 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) половину штрафу у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят грн 00 коп).

Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас Зоряни Миколаївни (службова адреса: 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15) до Державного бюджету України половину штрафу у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят грн 00 коп).

Ухвала суду є виконавчим документом.

Стягувачами за цим виконавчим документом є:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржником за цим виконавчим документом є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Панас Зоряни Миколаївни (службова адреса: 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄРДПОУ 20551088).

Строк пред`явлення ухвали до виконання ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання ухвалою законної сили.

Строк пред`явлення ухвали до виконання Державною судовою адміністрацією України становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.

Копію ухвали суду надіслати особам, які беруть участь у справі, а примірник ухвали до Державної судової адміністрації України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Шумей М.В.