Ухвала суду № 137357626, 11.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

за результатами розгляду клопотання

про забезпечення позову

11 червня 2026 рокуСправа № 495/8100/25 Номер провадження 2-з/495/47/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши заяву представника позиівача ОСОБА_1 адвоката Вінчковського В`ячеслава Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» про стягнення заборгованості за договором позики від 01.03.2020 року у сумі 435 685,74 доларів США.

09.06.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вінчковський В`ячеслав Леонідович звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, якою просить: застосувати захід забезпечення позову у цивільній справі № 495/8100/25 у виді накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і знаходяться в нього чи в інших осіб, в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 435 685,74 доларів США.

Заява про забезпечення позову мотивована таким.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2026 застосовано захід забезпечення позову у цивільній справі № 495/8100/25 у виді накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 і знаходяться в неї чи в інших осіб, в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 435 685,74 доларів США (чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять доларів 74 центи США).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.03.2026 залучено до участі у цивільній справі № 495/8100/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якості співвідповідачів ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» ЛТД.

Так, з матеріалів справи № 495/8100/25 вбачається, що за Договором позики від 01.03.2020 як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 взяли у ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 363 312, 00 доларів США та зобов`язалися повернути ОСОБА_1 ці кошти і сплатити проценти за весь час користування позикою. Згідно з умовами пункту 3.1. Договору позики від 01.03.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, оскільки не тільки ОСОБА_2 , а і ОСОБА_3 не виконано зобов`язання за Договором позики від 01.03.2020, в солідарному порядку як з ОСОБА_2 , так і з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за Договором позики від 01.03.2020 у розмірі 435 685, 74 доларів США, яка складається з: 363 312, 00 доларів США - сума боргу, 58 129, 92 доларів США - сума процентів, 14 243, 82 доларів США - сума трьох процентів річних.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками перед кредитором, яким є ОСОБА_1 . У цьому зв`язку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не тільки разом, а і кожний з них окремо несе відповідальність за невиконання своїх зобов`язань в межах всієї суми боргу у розмірі 435 685,74 доларів США.

Однак, застосування ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2026 у справі № 495/8100/25 заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 і знаходяться в неї чи в інших осіб, в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 435 685,74 доларів США, жодним чином не свідчить про досягнення мети забезпечення даного позову, адже вказаною ухвалою суду накладено арешт на майно виключного одного із солідарних боржників, а саме ОСОБА_2 . Тому, накладення арешту на майно ОСОБА_2 в межах суми боргу у розмірі 435 685,74 доларів США, не свідчить, що саме за рахунок її майна буде виконано рішення суду у даній справі, враховуючи наявність також ще одного солідарного боржника за Договором позики, який також, як і ОСОБА_2 , відповідає за невиконання своїх зобов`язань в межах суми боргу у розмірі 435 685,74 доларів США. Слід наголосити, що ОСОБА_3 є солідарним, а не субсидіарним боржником.

У зв`язку з цим, Позивач не повинен доказувати, недостатність грошових активів ОСОБА_2 для накладення арешту у межах суми позову, адже ОСОБА_3 відповідає за відповідними зобов`язаннями в також ж обсязі, що і ОСОБА_2 , а не в межах суми боргу, на стягнення якої не вистачить грошових активів у ОСОБА_2 .

Таким чином, позов у справі № 495/8100/25 підлягає забезпеченню шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в межах суми боргу не в сукупності майна цих боржників у розмірі 435 685,74 доларів США, А в межах суми боргу щодо майна кожного з цих боржників окремо у розмірі 435 685,74 доларів США. В свою чергу, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 470896332 від 01.04.2026, ОСОБА_3 на праві власності належить: 1) майновий комплекс, площею 842,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1660943551103); 2) 1/2 частки гаражу № НОМЕР_2 , площею 24,0 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 7666336).

У цьому зв`язку, з метою забезпечення позову ОСОБА_1 необхідним є накладення арешту також і на майно іншого відповідача у справі, а саме ОСОБА_3 , який є одним із солідарних боржників ОСОБА_1 .

Щодо процедури розгляду клопотання

Заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи; фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина перша статті 153, частина друга статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК України).

Застосовані норми права.

Відповідно до статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Водночас, суд враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

При вирішення питання про необхідність та доцільність застосування заходів забезпечення позову, суд приймає до уваги наступні докази, долучені позивачем до вказаної цивільної справи.

Встановлені судом обставини

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2026 у справі було частково задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича про скасування заходів забезпечення позову; застосовано захід забезпечення позову у цивільній справі № 495/8100/25 у виді накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 і знаходяться в неї чи в інших осіб, в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 435 685,74 доларів США (чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять доларів 74 центи США).

Вказана ухвала набрала законної сили 16.03.2026 не є скасованою, або зміненою.

Висновки суду.

Отже, станом на день звернення представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вінчковського В`ячеслава Леонідовича з цією заявою у справі вже застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 і знаходяться в неї чи в інших осіб, в межах заявлених позовних вимог на загальну суму 435 685,74 доларів США (чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять доларів 74 центи США).

Тобто, мета забезпечення даного позову, а саме: вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, є досягнутою.

Доказів на підтвердження того, що ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2026 року в частині накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову не може бути виконана, або відомостей щодо недостатності грошових активів відповідача ОСОБА_2 для накладення арешту у межах вказаної суми позову, суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу особливу увагу на той факт, що задоволення вимог заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вінчковського В.Л., з урахуванням ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі від 27 лютого 2026 року, призведе до накладення арешту на суму, яка є вдвічі більшої суми позову, що є неприпустимим.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, суд вважає за необхідне в даному випадку відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вінчковського В`ячеслава Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» про стягнення заборгованості за договором позики від 01.03.2020 року у сумі 435 685, 74 доларів США.

Керуючись статтями 149-158 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вінчковського В`ячеслава Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» про стягнення заборгованості за договором позики від 01.03.2020 року у сумі 435 685,74 доларів США.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 11.06.2026

Суддя Ю.Ф. Волкова