Рішення № 137357614, 12.06.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/606/26

Провадження № 2/493/675/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30.03.2026 року АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 31.03.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 24.07.2024 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200329939098, за яким відповідачу надано кредит у сумі 25000,00 грн.

Відповідач не в повному обсязі виконала свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим станом на 03.02.2026 р. має заборгованість в сумі 35595,50 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 24971,33 грн. та заборгованості за процентами 10624,17 грн.

Позивач направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення), однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 35595,50 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» в судове засідання не з`явилася, однак просила справу розглянути в спрощеному позовному провадженні за її відсутності. Проти винесення судом заочного рішення по справі не заперечує, про що зазначила в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 20.04.2026 року не з`явилася. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 15.04.2026 року з довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній».

В судове засідання, яке було призначено на 08.05.2026 року відповідач не з`явилася. Конверт з судовою повісткою про її виклик до суду повернувся на адресу суду 29.04.2026 року з довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній».

Крім того, відповідач повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 19.05.2026 року та на 12.06.2026 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 24.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» із заявою № 200329939098на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Також 24.07.2024 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200329939098від 24.07.2024 року, сторони погодили, що відповідачу надається споживчий кредит в сумі 25000 грн. строком на 12 місяців, з стандартною процентною ставкою за користування коштами кредитного ліміту 35,88%, денною процентною ставкою 0,0611 %. Реальна річна процентна ставка 42,36%.

Підписавши заяву та паспорт споживчого кредиту, позичальник беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі-ДКБО), яка розміщена на сайті банку в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін ДКБО) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема через дистанційні канали обслуговування за наявності технічної можливості в АТ «ПУМБ».

Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку миттєвого випуску (не персоніфіковану) № НОМЕР_1 , строк дії 12 місяців.

Відповідач користувалася кредитним лімітом, відповідно до виписки за рахунком, вчиняла операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою НБУ від 29 липня 2022 року № 164, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Згідно розрахунку заборгованості, який наданий позивачем, відповідач перед АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» за кредитним договором від 24.07.2024 року № 200329939098 станом на 03.02.2026 року має заборгованість у загальному розмірі 35595,50 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 24971,33 грн. та заборгованості за процентами 10624,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» свої зобов`язання перед відповідачем виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 цієї статті).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Норми ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачають, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно п.1-1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абз. 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування).

Зі змісту абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі абз. 1 ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Оскільки відповідач умови договору своєчасно і в повному обсязі не виконала, кредит не сплатила в повному обсязі, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 489 від 16.03.2026 року.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого за подання позову в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 8 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. ст. 207, 526, 530, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4), заборгованість за кредитним договором № 200329939098 від 24.07.2024 року в розмірі 35595 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 50 коп., в т.ч. 24971,33 грн. - заборгованість за кредитом; 10624,17 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а всього: 38257 (тридцять вісім тисяч двісті п`ятсот сім) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.06.2026 року.

СУДДЯ