Рішення № 137355086, 12.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року № 320/40674/25

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» звернулось з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішень Господарського суду Хмельницької області по справах: №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22; №924/164/17; №924/886/2, якими було стягнуто на користь ТзДВ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ (Код ЄДРПОУ: 40630885) грошові кошти на загальну суму 5676016,19 гривень;

стягнути з Держави, в особі Державної казначейської служби України, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ТзДВ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ (Код ЄДРПОУ: 40630885) - інфляційні втрати у розмірі 91334,00 гривні, а також - 3% річних у розмірі 60181,32 гривень, за прострочення, в період з 23.01.2024 по 31 травня 2024 року, виконання рішень Господарського суду Хмельницької області по справах: №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22; №924/164/17; №924/886/21, якими було стягнуто на користь ТзДВ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ (Код ЄДРПОУ: 40630885) грошові кошти на загальну суму 5676016,19 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішень Господарського суду Хмельницької області по справах: №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22; №924/164/17; №924/886/2, якими було стягнуто з Державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод» (код ЄДРПОУ: 00374918) на користь ТзДВ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ (Код ЄДРПОУ: 40630885) грошові кошти на загальну суму 5676016,19 гривен, після чого цей борг перейшов до Держави;

стягнути з Держави, в особі Державної казначейської служби України, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ТзДВ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ (Код ЄДРПОУ: 40630885) - інфляційні втрати у розмірі 218 215 гривен 70 копійок, а також - 3% річних у розмірі 74176 гривень 98 копійок, що разом складає: 292 392 гривні 68 копійок, за прострочення, в період з 23 січня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно), виконання рішень Господарського суду Хмельницької області по справах: №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22; №924/164/17; №924/886/21, якими було стягнуто з Державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод» (код ЄДРПОУ: 00374918) на користь ТзДВ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ (Код ЄДРПОУ: 40630885) грошові кошти на загальну суму 5676016,19 гривен, після чого цей борг перейшов до Держави.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 16.09.2025 про уточнення позовних вимог та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного виконання рішень Господарського суду Хмельницької області по справах: №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22; №924/164/17; №924/886/2, якими було стягнуто на користь ТДВ «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» грошові кошти на загальну суму 5676016,19грн.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у Державній казначейській службі України перебувають накази Господарського суду Хмельницької області у справах №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22 якими на користь позивача з ДП «Маниковецький спиртовий завод» стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 5 338 165,58грн.

Листом від 02.06.2025 №5-06-06/11948 Державна казначейська служба України на запит позивача від 05.05.2025 повідомила, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» з 23.10.2023 по третій черзі заборгованості перебувають: накази Господарського суду Хмельницької області у справах №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22 якими на користь позивача з ДП «Маниковецький спиртовий завод» стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 5 338 165,58грн. Питання щодо погашення заборгованості за виконавчими документами по справам, які відносяться до третьої черги погашення заборгованості, розглянеться Казначейством за рахунок бюджетної програми після погашення заборгованості за виконавчими документами, які відносяться до першої та другої черги.

Позивач, вважаючи оскаржувану бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону №4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі по тексту Порядок № 845) стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:

за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;

із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;

поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);

за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

з рахунків із спеціальним режимом використання;

за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;

у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

За пунктом 26 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Згідно з пунктом 30 Порядку № 845 на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

На період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку.

Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.

Відповідно до пункту 47 Порядку безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно пункту 48 Порядку перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

Пунктом 49 Порядку визначено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Державній казначейській службі України перебувають накази Господарського суду Хмельницької області у справах №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22 якими на користь позивача з ДП «Маниковецький спиртовий завод» стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 5 338 165,58грн.

Листом від 02.06.2025 №5-06-06/11948 Державна казначейська служба України на запит позивача від 05.05.2025 повідомила, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» з 23.10.2023 по третій черзі заборгованості перебувають: накази Господарського суду Хмельницької області у справах №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22 якими на користь позивача з ДП «Маниковецький спиртовий завод» стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 5 338 165,58грн. Питання щодо погашення заборгованості за виконавчими документами по справам, які відносяться до третьої черги погашення заборгованості, розглянеться Казначейством за рахунок бюджетної програми після погашення заборгованості за виконавчими документами, які відносяться до першої та другої черги.

Також, Державна казначейська служба України повідомила позивача, що, згідно абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження судових рішень до органів Казначейства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за бюджетною програмою передбачено 100,00 млн гривень. Казначейством, у межах зазначених вище асигнувань, у поточному році здійснено виконання судових рішень на загальну суму понад 29,95 млн гривень. У Казначействі за бюджетною програмою обліковується невиконаних виконавчих документів на суму понад 262,05 млн грн., які відносяться до першої черги погашення заборгованості, 484,39 млн грн., які відносяться до другої черги погашення заборгованості, 6 152,86 млн грн., які відносяться до третьої черги погашення заборгованості.

З огляду на зазначене, відповідач повідомив позивача, що питання щодо перерахування коштів на підставі вказаних вище судових наказів розглянеться Казначейством за рахунок бюджетної програми після погашення заборгованості за виконавчими документами, які відносяться до першої та другої черги.

Матеріали справи свідчать, що Державною казначейською службою України було надіслано до Міністерства фінансів України листи від 05.09.2025 №5-05-05/19405, від 25.08.2025 №5-05-1-05/18595, від 01.01.2024 №5-05-1-05/103, від 01.02.2024 №5-05-1-05/2456, від 01.03.2024 №5-05-1-05/4621, від 01.04.2024 №5-05-1-05/6984, від 02.05.2024 №5-05-1-05/9680, від 03.06.2024 №5-05-1-05/12057, від 14.06.2024 №5-05-1-05/13214 (та інші, копії яких містяться в матеріалах справи), відповідно до яких керуючись п. 49 Порядку просило збільшити бюджетні призначення за КПКВК 3504040 у 2024 та 2025 роках.

Тобто, Казначейство, на виконання пункту 49 Порядку № 845, подавало до Мінфіну пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 (у зв`язку із недостатністю бюджетних призначень).

Таким чином, Державною казначейською службою України було дотримано вимоги пункту 49 Порядку № 845, а тому відсутні підстави стверджувати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо несвоєчасного виконання рішень Господарського суду Хмельницької області у справах №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 120/4764/21-а.

Відповідно до статті 5 Закону № 4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 50 Порядку компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що нарахування компенсації у розмірі 3% річних від несплаченої суми відбувається після виконання рішення суду та на підставі нарахування, здійсненого державним виконавцем.

У зв`язку із тим, що судові накази у справах №924/49/22; №924/477/22; №924/425/21; №924/236/23; №924/579/22; №924/164/17; №924/886/21 не виконані, відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації, передбаченої ст. 5 Закону № 4901-VI.

Крім того, відсутні підстави для нарахування та стягнення індексу інфляції за порушення строку на перерахування коштів, оскільки такі виплати ні Законом № 4901-VI ні Порядком не передбачені.

Отже, з підстав викладеного вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог Товариству з додатковою відповідальністю «ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ» має бути відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.