Ухвала суду № 137354547, 12.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/19632/26

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Ганна Валеріївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулася до суду, у якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно із записами трудової книжки від 09.06.1983 НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком з часу набуття такого права, а саме з дати звернення із заявою про виплату пенсії від 20.02.2025.

Разом із позовною заявою надійшла заява про звільнення позивача від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 28.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку;

- належного доказу сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. або нового клопотання про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням вимог ухвали та належними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

На виконання вимог вказаної ухвали суду представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовано тим, що позивач, намагаючись у позасудовому порядку довести свій трудовий стаж, збирала документи (зокрема архівні довідки), проте вони не були взяті до уваги пенсійним органом. Відтак, після отримання 03.12.2025 листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.11.2025, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом для захисту своїх інтересів.

Суд вважає поважними зазначені у вказаній заяві причини пропуску до суду, а вимоги ухвали від 28.05.2026 в цій частині виконаними.

Щодо заяви про звільнення від сплати судового збору слід зазначити таке.

В ухвалі від 28.05.2026 судом наголошувалося, що для врахування майнового стану позивача необхідно дослідити доходи за останній повний рік, які можуть бути підтвердженні: довідкою з Пенсійного фонду форми ОК-5, копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 4 повні квартали, тощо.

До суду 05.06.2026 надійшла заява про звільнення позивача від сплати судового збору, у якій представник позивача заявляє, що позивач не працює, пенсії також не отримує, тому у зв`язку із скрутним майновим станом у неї відсутні кошти та вона не в змозі поїхати до податкового органу в м.Житомир, щоб отримати відповідні докази на підтвердження майнового стану.

Отже, вказаних доказів позивачем не надано, посилаючись на відсутність фінансової спроможності поїхати в м.Житомир для отримання доказів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено адвоката для надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в редакції від 15.11.2024 (далі Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами

Отже, адвокат не позбавлена можливості вчиняти будь-які дії, не заборонені законом (як-то самостійно збирати докази, опитувати свідків, витребовувати документи, робити запити для захисту інтересів клієнта тощо).

Слід зазначити, що для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, у іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, заявник має довести існування фінансових труднощів.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Крім того, даною статтею передбачено безпосереднє право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також наголошує, що положеннями статті 8 КАС України розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Тобто, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб`єктами владних повноважень.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата ж судового збору за подання позовної заяви, в силу положень статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.

Суд зазначає, що з наявних у матеріалах позовної заяви та із заяв про звільнення від сплати судового збору (в тому числі і заяви, поданої на усунення недоліків), не встановлено наявності підстав для віднесення позивача до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Саме лише посилання на те, що позивач не працює, не отримує пенсії і не має доходу, без підтвердження її майнового стану, не може бути достатньою підставою для звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що недоліки ухвали від 28.05.2026 повністю не усунуті, тому вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Г.В. Чернова