Рішення № 137354444, 12.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 рокуСправа №160/4268/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок:UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 74 269,37 грн (сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень тридцять сім копійок), та судові витрати в сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проходження служби в поліції після навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ відповідача звільнено зі служби за власним бажанням раніше ніж три роки після закінчення вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, а тому у нього виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не відбувається.

Ухвалою від 02 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху. Надано позивачеві термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів, які підтверджують, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача є саме АДРЕСА_1 .

Позивач 04.03.2026 надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що в період з 06 серпня 2016 року до 04 липня 2020 року включно, ОСОБА_1 проходив навчання у Донецькому юридичному інституті МВС України, який відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12 квітня 2021 року № 260 було перейменовано зі зміною типу на Донецький державний університет внутрішніх справ. Документальним підтвердженням щодо офіційного місця реєстрації ОСОБА_1 слугує довідка відділу кадрового забезпечення ДонДУВС від 02 грудня 2025 року № 1042, сформованої на підставі відомостей із штатного розпису курсантів, котрі навчалися в Донецькому юридичному інституті МВС України, у якій вказано адресу місця проживання Відповідача - АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 09 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Надано позивачеві десять календарних днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів, які підтверджують, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування (тимчасової реєстрації, довідка ВПО тощо) ОСОБА_1 є саме АДРЕСА_1 та вчинення всіх можливих дій щодо отримання відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування (тимчасової реєстрації, довідка ВПО тощо) ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

18.03.2026 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що 11 березня 2026 року за вих. № 923-2026 ДонДУВС звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із листом, в якому просив у найкоротший строк надіслати Університетові докази, які підтверджують офіційне місце проживання або перебування ОСОБА_1 (витяг з реєстру територіальної громади, довідка ВПО тощо). Позивач також повідомив суд, що станом на день подання цієї заяви, відповіді від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на вищевказаний лист ДонДУВС не отримав, у зв`язку з чим, позивач позбавлений об`єктивної можливості надати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування ОСОБА_1 на день його звільнення зі служби в поліції.

Ухвалою від 23 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів, які підтверджують, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування (тимчасової реєстрації, довідка ВПО тощо) ОСОБА_1 є саме АДРЕСА_1 .

01.04.2026 позивач надав до суду довідку від 21.11.2019 №1211-5000234664 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 06 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Надано позивачеві 2 дні з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів направлення ОСОБА_1 позовної заяви з додатками на адресу: АДРЕСА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивачем 08.04.2026 надано до суду докази направлення ОСОБА_1 позовної заяви з додатками на адресу: АДРЕСА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалою від 13 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач відзив на позов не надав, ухвалу суду про відкриття провадження надіслано йому на адресу, за зареєстрованим місцем проживання, яку отримано 28.04.2026, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 серпня 2016 року згідно з наказом Донецького юридичного інституту МВС України № 124 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за спеціальністю 081 Право Донецького юридичного інституту МВС України.

07.03.2017 між Донецьким юридичним інститутом МВС України, Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , укладено Контракт про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України.

Відповідно наказу від 04 липня 2020 року № 217 о/с ОСОБА_1 , лейтенанта поліції, відряджено у розпорядження Головного управління Національної поліції України для подальшого проходження служби.

Наказом від 08 лютого 2021 року № 52 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 09.02.2021.

Донецьким державним університетом внутрішніх справ на адресу відповідача направлено повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 74269,37 грн.

Несплата відповідачем вказаних витрат у добровільному порядку стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

За змістом частини другої статті 74 Закону України Про Національну поліцію підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України Про Національну поліцію особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України Про Національну поліцію).

Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.04.2017 №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку №261).

Згідно з пунктом 8 цього Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Судом у цій справі встановлено, що відповідач здобув вищу освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ та перебував на службі в поліції у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області.

При цьому, відповідач не відпрацював 3 роки після закінчення навчання у Донецькому державному університету внутрішніх справ.

Спір у справі виник щодо відшкодування коштів, які витрачено на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, у зв`язку з тим, що він звільнений у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України менш, аніж через три роки до закінчення навчання.

Пунктом 3 Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України Про Національну поліцію.

Зазначені обставини зумовлюють виникнення у відповідача обов`язку відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, який він добровільно взяв на себе, власноручно підписавши контракт.

Однак, суд звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України Про Національну поліцію та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача з вимогою про відшкодування витрат на утримання виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Саме із відмовою особи добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 14 грудня 2022 року у справах №480/8200/20 та №520/5837/2020 відповідно.

Судом встановлено, що Донецьким державним університетом внутрішніх справ направлено відповідачу повідомлення (трекномер 2501500185291) про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі від 18.12.2025 №1357-2025 на адресу місця реєстрації відповідача.

Згідно Довідки-розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за 2016-2020 роки, такі витрати складають 74269,37 грн.

Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.

Верховний Суд у справі №440/2692/20 (постанова від 13 січня 2023 року) висловився щодо застосування пункту 3 Порядку №261 в контексті правовідносин, які є подібними в частині стягнення грошового забезпечення із курсанта Харківського національного університету внутрішніх справ.

У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації Міністерству внутрішніх справ України.

Крім того Верховний Суд у наведеній справі дійшов висновків, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 74269,37 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Отже позов Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі, у розмірі 74269,37 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок:UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 74 269,37 грн (сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень тридцять сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12.06.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна