Ухвала суду № 137354327, 12.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у залученні третьої особи та у проведенні розгляду справи за правилами загального позовного провадження

12 червня 2026 рокуСправа №160/13435/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Кушнір Анни Олегівни про залучення третьої особи та проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до в собі представника Федорчука Кирила Юрійовича до відповідача-1: Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, відповідача-2: Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.05.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до в собі представника Федорчука Кирила Юрійовича до відповідача-1: Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, відповідача-2: Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області від 14.04.2026 року про відкликання дозволу на імміграцію в Україну стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області №120322600008689 від 16.04.2026 року про відкликання посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 , виданої 19.04.2023, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів настання жодної з підстав, вичерпно визначених ст. 12 та ст. 12-1 Закону України Про імміграцію, рішення відповідача-1 від 14.04.2026 року про відкликання дозволу на імміграцію є таким, що прийняте за відсутності визначених законом підстав, з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та підлягає скасуванню. На думку представника позивача, відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, що неминуче тягне за собою припинення законних підстав перебування позивача в Україні, становить непропорційне втручання у право позивача та його дружини на повагу до приватного і сімейного життя, гарантоване ст. 8 Конвенції. Зміст рішення відповідача-2 №120322600008689 від 16.04.2026 року не містить жодних посилань на конкретні фактичні обставини, які стали підставою для висновку про необхідність відкликання дозволу на імміграцію позивача. Рішення обмежується формальним посиланням на підпункт 1 пункту 64 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №321, без розкриття мотивів первинного рішення про відкликання дозволу на імміграцію. Текст рішення відповідача-1 досі не вручений позивачу всупереч принципу прозорості і права особи на участь у процесі прийняття рішення. За таких обставин оскаржувані рішення не відповідають критеріям, встановленим ст. 2 КАС України, як такі, що прийняті невмотивовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для справи, та непропорційно. Рішення відповідача-2 (про відкликання посвідки на постійне проживання) є рішенням, похідним від рішення відповідача-1 (про відкликання дозволу на імміграцію). Це прямо випливає як з тексту самого рішення відповідача-2, так і з листа ГУ ДМС України у Дніпропетровській області №1201.3.4-8540/12.3-26 від 12.05.2026 року. Згідно з підпунктом 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, посвідка на постійне проживання відкликається у разі відкликання дозволу на імміграцію в Україну. Таким чином, скасування рішення відповідача-1 автоматично та неминуче усуває правову підставу прийняття рішення відповідача-2. Скасування первинного (рішення відповідача-1) та похідного (рішення відповідача-2) рішень у комплексі є єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки забезпечує повне відновлення його правового статусу як особи, що постійно проживає в Україні на законних підставах.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Одночасно із поданою до суду позовною заявою представником заявника ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 21.05.2026 року відмовлено повністю.

21.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху та надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 798,72 грн.

У встановлений Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

В період з 25.05.2026 року по 26.05.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

27.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. У задоволені клопотання представника позивача Федорчука Кирила Юрійовича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено. Клопотання представника позивача Федорчука Кирила Юрійовича про витребування доказів задоволено. Витребувано у 1) Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області та у 2) Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України: копію рішення про відкликання дозволу на імміграцію в Україну від 14.04.2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копії усіх документів, що слугували підставою для його прийняття; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України: копію рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області №120322600008689 від 16.04.2026 року про відкликання посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 , виданої 19.04.2023, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копії усіх документів, що слугували підставою для його прийняття. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 26.06.2026 року. Судом попереджено Головне управління Державної міграційної служби України у Донецькій області та Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області: про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

08.06.2026 року від представника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Кушнір Анни Олегівни до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-2 зазначив, що рішення про відкликання посвідки на постійне проживання позивача прийнято на підставі та у спосіб, визначені Законом України «Про імміграцію» та Порядком оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321. Представник відповідача зазначила, що позивач, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , отримав дозвіл на імміграцію в Україну поза квотою імміграції на підставі перебування у шлюбі з громадянкою України та був документований посвідкою на постійне проживання. У подальшому у зв`язку з обміном посвідки позивачу було оформлено посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 від 20.04.2023. Як вказано у відзиві, 01.04.2026 року до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання позивача. У зазначеному поданні містилась інформація про те, що дії позивача можуть становити загрозу національній безпеці України та громадському порядку, а також створювати ризики для прав і законних інтересів громадян України. Представник відповідача-2 наголосила, що Головне управління ДМС України у Донецькій області, яке надало позивачу дозвіл на імміграцію, 14.04.2026 року прийняло рішення про відкликання такого дозволу на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію». У зв`язку із прийняттям зазначеного рішення Головним управлінням ДМС України у Дніпропетровській області 16.04.2026 року було прийнято рішення №120322600008689 про відкликання посвідки на постійне проживання позивача та рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни. На думку відповідача-2, оскільки посвідка на постійне проживання є похідним документом від дозволу на імміграцію, її відкликання є обов`язковим наслідком відкликання такого дозволу. При цьому відповідач послався на частину другу статті 12 Закону України «Про імміграцію» та підпункт 1 пункту 64 Порядку №321, якими прямо передбачено відкликання посвідки у разі відкликання дозволу на імміграцію. Крім того, представник відповідача зазначила, що органи ДМС не наділені повноваженнями перевіряти достовірність оперативної інформації, наданої уповноваженими правоохоронними органами, а лише зобов`язані враховувати таку інформацію при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкликання дозволу на імміграцію. Вказана позиція, на думку відповідача, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.02.2020 у справі №823/1499/17 та від 01.11.2023 у справі №160/11245/22. Також представник відповідача звернула увагу суду на те, що в умовах дії воєнного стану та триваючої збройної агресії російської федерації проти України держава має право застосовувати посилені заходи міграційного контролю стосовно громадян держави-агресора з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку. З огляду на викладене представник відповідача-2 вважає, що рішення про відкликання посвідки на постійне проживання позивача прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також, до відзиву на позовну заяву представником відповідача-2 долучені клопотання про залучення третьої особи та проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Клопотання про залучення третьої особи вмотивовано тим, що оскаржувані у даній справі рішення про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання були прийняті на підставі подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. На думку заявника, вказаний орган володіє інформацією, яка має істотне значення для правильного вирішення спору по суті. Представник відповідача-2 наголосила, що Головне управління ДМС у Дніпропетровській області не наділене повноваженнями щодо роз`яснення, тлумачення чи перевірки відомостей, викладених у поданні Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, а також не має доступу до всієї інформації, якою володіє зазначений правоохоронний орган відносно позивача. Посилаючись на положення частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача-2 зазначила, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки саме інформація та подання цього органу стали підставою для прийняття спірних рішень органами Державної міграційної служби України. У зв`язку з викладеним представник відповідача-2 просила суд залучити до участі у справі №160/13435/26 Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Клопотання про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження вмотивовано тим, що відповідно до принципів адміністративного судочинства, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, розгляд справи має здійснюватися на засадах верховенства права, рівності учасників судового процесу, гласності та відкритості судового розгляду, а також змагальності сторін і офіційного з`ясування всіх обставин справи. Представник відповідача звернула увагу суду на те, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи та досліджених доказів. При цьому одним із основоположних принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, який покладає на суд обов`язок вживати заходів, необхідних для встановлення фактичних обставин спору. Також представник відповідача-2 зазначила, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання, висловлювати свої доводи та заперечення, а також брати участь у дослідженні доказів. Посилаючись на положення статей 10, 11, 44, 55 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача наголосила на необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав сторони відповідача шляхом безпосередньої участі її представника у судових засіданнях під час розгляду даної справи. У зв`язку з викладеним представник Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області просила суд здійснювати розгляд справи №160/13435/26 за правилами загального позовного провадження з обов`язковим викликом представника відповідача-2 та повідомляти ГУ ДМС України у Дніпропетровській області про дату, час і місце судових засідань у встановленому законом порядку.

10.06.2026 року від представника позивача Федорчука Кирила Юрійовича до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що в якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції представник позивача зазначив, що доводи відповідача-2 про відсутність у нього обов`язку перевіряти інформацію, отриману від інших державних органів, є безпідставними та суперечать принципам належного урядування і вимогам законодавства. На думку позивача, факт надходження інформації від правоохоронного органу не звільняє міграційний орган від обов`язку здійснити її належну правову оцінку, перевірити достатність та допустимість відповідних відомостей, а також встановити наявність усіх передбачених законом підстав для прийняття рішення, яке істотно впливає на права та законні інтереси особи. Представник позивача наголосив, що прийняття рішення про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання мало здійснюватися з урахуванням особистих обставин позивача, зокрема його сімейних зв`язків в Україні, тривалості проживання на території держави, соціальної інтеграції та інших обставин, які мають значення для оцінки пропорційності втручання у право на повагу до приватного та сімейного життя. Представник позивача також зазначив, що навіть в умовах дії воєнного стану суб`єкти владних повноважень зобов`язані дотримуватися принципів законності, обґрунтованості та пропорційності, передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а обмеження прав особи повинні бути належним чином мотивованими та виправданими. Крім того, представник позивача заперечив проти доводів відповідача-2 щодо наявності обставин, які нібито свідчать про загрозу національній безпеці чи громадському порядку. Зокрема, позивач вказав, що наведені відповідачем факти притягнення його до адміністративної відповідальності стосуються виключно порушень правил дорожнього руху та не можуть свідчити про існування загрози національній безпеці України, громадському порядку чи іншим охоронюваним законом інтересам держави. На думку позивача, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення ним дій, які б могли бути підставою для відкликання дозволу на імміграцію відповідно до положень Закону України «Про імміграцію». При цьому наведені у відзиві обставини, на переконання представника позивача, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджують правомірності прийняття спірних рішень. Посилаючись на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та правові висновки Верховного Суду, представник позивача зазначив, що відповідачами не було здійснено належної оцінки особистих обставин позивача та не доведено необхідності застосування до нього таких обмежувальних заходів. У зв`язку з викладеним представник позивача вважав доводи відзиву необґрунтованими, такими, що не спростовують позовних вимог, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Також, 10.06.2026 року від представника позивача Федорчука Кирила Юрійовича до суду надійшло заперечення щодо клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі третьої особи. В обґрунтування поданих заперечень представник позивача зазначив, що клопотання Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про залучення до участі у справі Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області є безпідставним та необґрунтованим. Представник позивача вказав, що відповідно до матеріалів справи та доводів, наведених самим відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву, ініціатором подання від 01.04.2026 року, яке стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень, було Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, а не Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про залучення якого заявлено у клопотанні. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідно до законодавства України повноваження щодо прийняття рішень про надання, відмову у наданні, відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію належать виключно органам Державної міграційної служби України. Саме ці органи приймають остаточні рішення, які змінюють правовий статус іноземця на території України. На думку представника позивача, предметом спору у даній справі є перевірка законності та обґрунтованості рішень Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області та Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання позивача. При цьому представник позивача наголосив, що Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області не є суб`єктом прийняття оскаржуваних рішень, а тому вирішення даного спору не впливатиме на його права чи обов`язки. У зв`язку з цим підстави для залучення зазначеного органу до участі у справі як третьої особи відсутні. З огляду на викладене представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про залучення Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Розглядаючи клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідачів та клопотання про проведення судового засідання за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Ч Згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Таким чином, третя особа може вступити у справу у разі коли рішення у такій справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

При цьому, як убачається із матеріалів справи, ініціатором подання від 01.04.2026 року для відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України а не Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Крім того, в самому відзиві на позовну заяву представник відповідача-2 зазначила, що 01.04.2026 року вхідним листом №14438/2026 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання від Управління стратегічних розслідувань ГУНП в Дніпропетровській області НПУ про відкликання дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україну громадянину рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У поданні Управління стратегічних розслідувань ГУНП в Дніпропетровській області НПУ, зазначено, що «відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням КМУ від 16.09.2020 року № 1126-р, в умовах складного без пекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави організована злочинність становить пряму загрозу для національної безпеки. Особи, пов`язані із організацією та скоєнням злочинів, перебуваючи на території України та за її межами, створюють стійкі організовані групи та злочинні організації, встановлюють корумповані зв`язки з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органів, на виконання завдань спеціальних служб та розвідувальних органів держави-агресора проводять розвідувально-підривну діяльність з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширюють вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, а також, в умовах виконання покарань. Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2026 8 За оперативною інформацією встановлено, що ОСОБА_1 прибув в Україну з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, отримання та передачі інформації стосовно місць дислокації об`єктів критичної інфраструктури, військових та оборонних об`єктів, організації масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності та направлені на повалення державного ладу України. Крім того, з метою попередження порушення іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства та дестабілізації криміногенної обстановки в Україні, за наявною інформацією встановлено, що громадянин рф ОСОБА_1 має намір прибути до центральних регіонів України для отримання інформації, з метою подальшого передання її особам, що мають зв`язок з представниками розвідувальних підрозділів рф, відносно місць дислокації об`єктів критичної інфраструктури, військових та оборонних об`єктів. Таким чином, вказані дії можуть призвести до поліпшення координації ракетних обстрілів супротивником, що в свою чергу може призвести до пошкодження чи знищення об`єктів військової, оборонної чи критичної інфраструктури на території України. Також, за наявною оперативною інформацією відомо, що ОСОБА_1 веде скритний спосіб життя, а саме, систематично змінює адресу проживання та номер мобільного телефону. Додатково встановлено, що ОСОБА_1 , неодноразово порушував чинне законодавство України, а саме, притягався до адміністративної відповідальності за наступними статтями: - 19.07.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП УПП в Дніпропетровській області (постанова серії ЕНА № 5257832); - 16.10.2925 ЗА СТ. 124 КУпАП УПП в Дніпропетровській області(протокол серії ЕПР1 № 485248); - 26.03.2026 за ч. 1 ст. 122 КУпАП Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області (постанова серії ЕНА № 6907801). На даний час громадянин рф ОСОБА_1 проживає на території України та документований посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 , видана 20.04.2023. Своїми безпосередніми діями ОСОБА_1 створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні. Відтак, його перебування на території України може призвести до дестабілізації криміногенної ситуації в Україні, підриву державності та загалом національної безпеки. Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та вимог п. 64 постанови КМУ № 321, просимо відкликати рішення про надання дозволу на імміграцію та відкликати посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 , видана 20.04.2023 громадянину рф ОСОБА_1 , оскільки його дії загрожують громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України».

З огляду на викладене, суд не може погодитися із твердженням представника відповідача-2 про невідворотний вплив рішення суду по даній справі на права, свободи, інтереси або обов`язки Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Окрім того, на підтвердження своєї позиції відповідачем-2 не надано жодних доказів, в розумінні приписів ст. 73-76 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Кушнір Анни Олегівни про залучення третьої особи.

Щодо клопотання про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Представник відповідача-2 не навіла обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Кушнір Анни Олегівни про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 6-9, 12, 49, 241-243, 248, 256, 257, 258, 260, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Кушнір Анни Олегівни про залучення третьої особи відмовити повністю.

У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Кушнір Анни Олегівни про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити повністю.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Прудник