Ухвала суду № 137353717, 12.06.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

12.06.2026

Справа № 696/835/26

Провадження № 2-з/696/6/26

УХВАЛА

іменем України

12 червня 2026 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» - адвоката Коростельова Станіслава Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі №696/835/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

10.06.2026 позивач звернувся до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить солідарно стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором №295-007-852-2-19-Г від 16.12.2019 у розмірі 277629,53 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

11.06.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також в Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ на нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вказуючи на можливість відчуження відповідачами майна, що утруднить виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Як визначено у ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував (у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, право розпоряджатися своїм майном є загальним та принциповим аспектом права власності, та, визначаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини за своєю суттю є гарантією права власності. Основною метою статті 1 Першого протоколу є попередження порушень принципу безперешкодного користування своїм майном. Отже, втручання в це право особи може мати місце лише з дотриманням розумної пропорційності між використаними заходами і тією метою, на досягнення якої спрямовується відповідний захід.

Таким чином, забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивачів не встановлений.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що заява не містить відповідного обґрунтування та доказів можливих недобросовісних дії із боку відповідача спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання та можливе невиконання судового рішення в майбутньому.

Аргументи представника заявника про те, що у разі задоволення позовних вимог фактичне стягнення суми позову можливо буде тільки за рахунок належного відповідачу нерухомого майна, не підтверджені належними доказами.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, приходжу до висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.149-153,258-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» - адвоката Коростельова Станіслава Володимировича про забезпечення позову по цивільній справі №696/835/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала складена та підписана суддею 12.06.2026.

Суддя О.Є. Ніколенко