Рішення № 137353670, 12.06.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/276/26

Провадження №2/690/335/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

у складі: судді Вахнової Л.А.,

за участі секретаря судового засідання Вельган А.І,

розглянувши в м. Багачеве в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 010/0451/82/0175577 від 10.08.2016 в розмірі 13104,23 грн.

В обгрунтування позову зазначили наступні обставини. Так, 10.08.2016 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №010/0451/82/0175577, підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, у відповідності до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Райффайзен Банк" Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі Боржників .

Відповідно до Реєстру Боржників від 19.08.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025 (витяг з Реєстру Боржників у редакції Додатку 1 до Додаткової угоди №7 від 04.03.2026), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 104,23 грн., з яких: 13104,23 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу.

Згідно з умовами Заяви-Договору Клієнт зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Посилаючись на те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, заборгованість за кредитним договором № 010/0451/82/0175577 від 10.08.2016 не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Багачевського міського суду Черкаської області 15.04.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 14).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 10.08.2016 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на підставі Заяви-анкети для отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» від 10.08.2016 р.

За умовами договору, картковий рахунок, до якого встановлюється кредитна лінія: №26252101, процентна ставка 45 %, розмір ліміту кредитування 25 300,00 грн, строк дії ліміту - 48 місяці.

10.08.2016 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування №226252101.

Додатком №1 до кредитного договору № 010/0451/82/0175577 від 10.08.2016 є Сукупна вартість кредиту (Умови видачі кредиту).

17.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F (далі Договір відступлення права вимоги), у відповідності до умов якого, АТ "Райффайзен Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Райффайзен Банк" Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі Боржників.

14.01.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Райффайзен Банк Аваль» уклали додаткову угоду №7 до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F, за умовами якої: п.1 у зв`язку із технічними помилками, що були допущені в Реєстрах боржників від 19.08.2025. при відступленні Прав вимоги за кредитами згідно договором, сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстрів боржників від 19.08.2025 (Додатки до договору) виклавши їх в редакції наведеній в Додатку 1 до додаткової Угоди №7 від 04.03.20266 р. до договору відступлення права вимоги № 114/2-78-F від 17.07.2025 р.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 1 в сумі 13104,23 грн.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/0451/82/0175577 від 10.08.2016 вбачається, що станом на 19.08.2025 р. за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором №014/0451/82/0175577 від 10.08.2016 у розмірі 13104,23 грн, з яких: 13104,25грн- сума заборгованості за основною сумою боргу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст.610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Так, стаття 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до статті 81 ЦПК України.

Суд же тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно умов Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №0140/0451/82/0175577 від 10.08.2016 відповідачу було встановлено поточний ліміт кредиту в сумі 25300,00 грн, на строк 48 місяців до 10.08.2020, під 45,00% річних.

До позовної заяви долучено виписку за період з 10.08.2016 по 19.08.2025, а також розрахунок заборгованості відповідача за цей же період, які не містять підтвердження зарахування кредитних коштів в розмірі 25300 грн , а також не надано первинних документів щодо їх отримання відповідачем.

Додатково розрахунок заборгованості містить інформацію про пролонгацію кредитного договору а також щодо збільшення кредитного ліміту, однак не долучено інших належних доказів, які б ці обставини підтверджували, в тому числі нового кредитного договору чи додаткової угоди до нього.

Разом з тим, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих або на підставі розрахункових документів стягувачів.

Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Безпідставно нараховуючи відсотки за користування кредитом, погашаючи їх та тіло кредиту за рахунок непогодженого сторонами овердрафту, а згодом відносячи цю заборгованість до простроченого кредиту та накладаючи за її несплату штрафи і повторно нараховуючи відсотки, банк незаконно та штучно збільшував суму заборгованості (період з 11.08.2020 р. по 19.08.2025 р.).

Водночас відповідач неправомірно нараховану заборгованість частково погашав, що також простежується з виписки по рахунку.

Так, належним чином дослідити поданий розрахунок заборгованості за кредитним договором як доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, зокрема, зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Виходячи із того, що позичальник періодично здійснював погашення за наданим кредитом, у т.ч. й за неправомірних нарахувань, суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір заборгованості.

Хибність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, має бути доведеним надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Суду не надано жодного доказу, що свідчив би про факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 25300 грн та подальшого збільшення кредитного ліміту до 52076,00 грн від АТ " Райффайзен банк Аваль" на виконання умов договору № 010/0024/82/0028116 від 10.08.2016 року, як і доказів щодо його пролонгації на правомірності нарахування відсотків після закінчення терміну його дії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 червня 2026 року

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.А. Вахнова