Ухвала суду № 137353410, 10.06.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1310/25

Провадження №1-кс/949/115/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

10 червня 2026 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалах досудового розслідування №12025181110000126, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП №1 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025181110000126, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, останній раз продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України №26/2025 від 14 січня 2025 року, затвердженого Законом України №4220-IX у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив та мету, спрямовану на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, сприяв у незаконному переправленні через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду в розмірі 5000 доларів США з кожного, незважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України та діючи на виконання раніше розробленого спільно із ОСОБА_7 , 18 березня 2025 року, близько 14 години, прибули на автомобілі марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував, на околицю міста Дубровиця Сарненського району Рівненської області, де вони забрали раніше підшуканих невстановленою органом досудового розслідування особою, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_4 використовуючи вказаний автомобіль, разом із ОСОБА_7 , перевезли зазначених вище двох чоловіків із міста Дубровиця Сарненського району Рівненської області до ділянки державного кордону України у напрямку Республіки Білорусь, що розташована між населеними пунктами селом Жадень та селом Переброди Сарненського району Рівненської області.

Прибувши на вказану ділянку, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , провели інструктаж ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо порядку переходу через державний кордон України, надавши при цьому їм відповідні поради та вказівки. Після цього ОСОБА_4 висадив указаних осіб разом із ОСОБА_7 , який особисто в подальшому повів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у напрямку українсько-білоруського кордону, а сам ОСОБА_4 в свою чергу поїхав на вказаному вище автомобілі у напрямку села Переброди Сарненського району Рівненської області, де спостерігав за наявністю прикордонних нарядів, щоб останні не виявили ОСОБА_7 та осіб, яких той повів в напрямку кордону.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

На обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. На переконання слідчого, тяжкість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, може спонукати останнього до переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий послався на те, що ОСОБА_4 проживає у с. Переброди Сарненського району Рівненської області, тобто у прикордонній місцевості, яка межує з Республікою Білорусь, та, за версією органу досудового розслідування, обізнаний з особливостями цієї місцевості, методами і способами незаконного перетину державного кордону України. У зв`язку з цим слідчий вважає, що, перебуваючи на свободі, підозрюваний може залишити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду або незаконно перетнути державний кордон України.

На обґрунтування ризику незаконного впливу на свідків слідчий зазначив, що ОСОБА_4 має мобільний номер свідка ОСОБА_8 , з яким він разом із ОСОБА_7 спілкувався у зв`язку з обставинами, що досліджуються у цьому кримінальному провадженні. На думку слідчого, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на вказаного свідка з метою зміни ним показань та покращення свого процесуального становища.

Також у клопотанні зазначено, що ризик незаконного впливу на свідків зберігає актуальність не лише на початковому етапі досудового розслідування, а й до моменту безпосереднього допиту свідків судом, оскільки відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями, які безпосередньо сприймав під час судового розгляду.

На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється, слідчий послався на те, що 08 червня 2026 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України в іншому кримінальному провадженні №42026182220000034 від 14 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою у сприянні незаконному переправленню через державний кордон України групи осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із корисливих мотивів.

З огляду на викладене, слідчий вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки, застави як основного запобіжного заходу або домашнього арешту, не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та, уточнивши його вимоги, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 16 червня 2026 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 135 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 449 280,00 грн. У разі внесення застави прокурор просив покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила та просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Захисник зазначила, що повідомлення про підозру було вручено не особисто ОСОБА_4 , а його матері, при цьому матеріали клопотання не містять доказів належного виклику підозрюваного, його ухилення від отримання підозри або підтвердження того, що він був належним чином обізнаний про свій процесуальний статус. Також захисник звернула увагу, що повідомлення про підозру складалося у первинному кримінальному провадженні №12025181110000079, тоді як клопотання подано у виділеному кримінальному провадженні №12025181110000126.

Заперечуючи проти наявності ризиків, захисник зазначила, що ОСОБА_4 уже перебуває під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 09 червня 2026 року в іншому кримінальному провадженні, а тому фактично ізольований та не може переховуватися. На думку захисника, саме проживання у прикордонній місцевості не доводить наміру незаконно перетнути державний кордон, а матеріали клопотання не містять даних про спроби ОСОБА_4 впливати на свідків після подій березня 2025 року. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення захисник зазначила, що ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України є раніше не судимим, а відомості про інше кримінальне провадження не можуть використовуватися як доказ його винуватості.

Крім того, захисник просила врахувати дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, перебуває у шлюбі, має вагітну дружину, батька з інвалідністю, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра. На підтвердження цих обставин стороною захисту подано письмові заперечення та відповідні документи.

Прокурор ОСОБА_3 , заперечуючи проти доводів сторони захисту, зазначив, що повідомлення про підозру здійснювалося у межах первинного кримінального провадження, з якого у подальшому матеріали щодо ОСОБА_4 були виділені в окреме кримінальне провадження. Також прокурор зазначив, що досудове розслідування було зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного, а після встановлення його місцезнаходження відновлено.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, окремих пояснень щодо обставин кримінального провадження не надав.

Заслухавши учасників та дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

За визначенням, яке міститься в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Такі докази не повинні бути достатніми для забезпечення засудження, але мають бути достатніми для виправдання подальшого розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування №12025181110000126 від 09 травня 2025 року, виділені з матеріалів кримінального провадження №12025181110000079, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР та постановою про виділення матеріалів досудового розслідування (а.с. 7, 27-29).

20 березня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 36-38).

12 травня 2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного (а.с. 39-41), а 08 червня 2026 року відновлено у зв`язку з встановленням місцезнаходження ОСОБА_4 .

Наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на цій стадії кримінального провадження підтверджується сукупністю матеріалів, доданих до клопотання.

Так, із протоколів допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається виклад обставин, пов`язаних із організацією їх незаконного переправлення через державний кордон України, прибуттям до м. Дубровиця, подальшим перевезенням у напрямку прикордонної місцевості та наданням вказівок щодо порядку переходу через державний кордон України (а.с. 8, 10-11, 12-13).

Протоколом огляду місця події від 18 березня 2025 року зафіксовано обстановку та місцевість, пов`язану з подіями, які є предметом досудового розслідування (а.с. 9).

Із протоколу огляду документу від 20 березня 2025 року вбачається, що органом досудового розслідування оглянуто оптичні диски, надані працівниками ДПСУ, які містять відомості, що стосуються обставин кримінального провадження (а.с. 14-18).

Протоколами допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 21 березня 2025 року також зафіксовано відомості, які стосуються обставин виявлення та документування події кримінального правопорушення (а.с. 19,20).

Крім того, матеріали клопотання містять протокол про результати проведення спеціального слідчого експерименту від 19 березня 2025 року, протокол за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи від 24 квітня 2025 року, а також протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які у сукупності містять дані, що на цьому етапі кримінального провадження об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 з інкримінованою подією (а.с. 21-23, 25-26, 30-35).

Також до матеріалів клопотання долучено повідомлення про підозру від 20 березня 2025 року, постанову про виділення матеріалів досудового розслідування, постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук, а також інші матеріали кримінального провадження, які мають значення для оцінки обґрунтованості підозри на цій стадії (а.с. 27-29, 36-41).

Оцінюючи наведені матеріали у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що вони містять достатні фактичні дані, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у можливій причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини підозрюваного та не надає остаточної оцінки допустимості й достатності доказів для ухвалення вироку.

Доводи сторони захисту щодо способу вручення повідомлення про підозру, відсутності окремих повісток та повноти вжитих органом досудового розслідування заходів для виклику підозрюваного слідчий суддя враховує, однак такі доводи самі по собі не спростовують наявності фактичних даних, які на цьому етапі об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 з подією кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду слідчим суддею досліджено DVD-диск, долучений до матеріалів клопотання (а.с. 53). Із відеозапису вбачається, що слідчий ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 про кримінальне провадження №12025181110000126, оголосив відомості про раніше складене повідомлення про підозру, зазначив про вручення такого повідомлення близькому родичу у зв`язку з відсутністю ОСОБА_4 за місцем проживання, а також оголосив зміст клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час вказаної процесуальної дії ОСОБА_4 просив надати йому можливість зв`язатися із захисником та не підписав отримання документів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Разом з тим, обставиною, яка враховується слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає реальним ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду. Він підтверджується не лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, оскільки санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, але й іншими конкретними обставинами. Зокрема, інкриміноване діяння пов`язане з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, а підозрюваний проживає у прикордонній місцевості та, за версією органу досудового розслідування, обізнаний з її особливостями. Крім того, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні зупинялося у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Доводи захисника про те, що проживання у прикордонній місцевості саме по собі не доводить ризику переховування, слідчий суддя враховує. Однак у цьому випадку зазначена обставина оцінюється не ізольовано, а в сукупності з характером інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкістю санкції, даними про розшук та іншими матеріалами, дослідженими під час розгляду клопотання.

Слідчий суддя також вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є особами, показання яких мають істотне значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а сторона обвинувачення вказує на наявність контактів підозрюваного зі свідком ОСОБА_8 . До моменту безпосереднього допиту свідків судом зберігається процесуальне значення недопущення впливу на таких осіб з метою зміни або узгодження показань.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя також вважає достатньо обґрунтованим. З матеріалів клопотання вбачається, що 08 червня 2026 року ОСОБА_4 затримано в іншому кримінальному провадженні №42026182220000034 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 47-51). Ці відомості не використовуються як доказ винуватості ОСОБА_4 , однак підлягають врахуванню при оцінці ризиків та необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 червня 2026 року в іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом із тим, ця обставина не робить клопотання у цьому кримінальному провадженні безпредметним, оскільки запобіжний захід застосовується для забезпечення належної процесуальної поведінки особи у конкретному кримінальному провадженні. Інша ухвала може бути скасована, змінена, припинити свою дію у зв`язку із закінченням строку або підозрюваний може бути звільнений унаслідок внесення застави в іншому кримінальному провадженні.

До матеріалів клопотання слідчим долучено характеризуючі дані щодо підозрюваного, а саме вимогу про судимість, довідки щодо особи підозрюваного та характеристику за місцем проживання (а.с. 42-45).

Стороною захисту до письмових заперечень на клопотання про застосування запобіжного заходу долучено копії документів на підтвердження обставин, на які захисник посилалася у судовому засіданні, а саме: копію свідоцтва про шлюб, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією щодо встановлення інвалідності батьку підозрюваного, довідки про склад сім`ї, а також копію довідки КНП «Дубровицька міська лікарня» щодо вагітності дружини підозрюваного (а.с. 68-73).

Із вказаних документів вбачається, що ОСОБА_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі, має постійне місце проживання, проживає разом із дружиною, яка перебуває у стані вагітності, а також має батька, якому встановлено інвалідність. Наведені обставини характеризують особу підозрюваного, свідчать про наявність у нього сімейних та соціальних зв`язків, а тому відповідно до ст. 178 КПК України враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про вид запобіжного заходу, визначенні розміру застави та обсягу процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Разом з тим, зазначені дані не спростовують наявності обґрунтованої підозри та не усувають встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Наявність у підозрюваного сім`ї, вагітної дружини, батька з інвалідністю, місця проживання, позитивної характеристики та соціальних зв`язків сама по собі не гарантує його належної процесуальної поведінки та не виключає можливості переховування від органів досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків чи вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, а тому законодавчі умови для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку наявні.

Підстав для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя не вбачає, беручи до уваги вагомість наявних матеріалів, наявність встановлених ризиків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також те, що більш м`які запобіжні заходи не здатні у повній мірі нейтралізувати ризики переховування, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Окремо слідчий суддя враховує, що прокурор у судовому засіданні уточнив вимоги клопотання та просив застосувати тримання під вартою не на 60 днів, а в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 червня 2026 року включно. За таких обставин строк дії запобіжного заходу підлягає визначенню саме в межах строку досудового розслідування, обчислюючи його з моменту проголошення даної ухвали.

Крім того, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у судовому засіданні просив визначити заставу у розмірі 135 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тоді як захисник просила визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вирішуючи це питання, слідчий суддя враховує, що для особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, загальний розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а вихід за ці межі можливий лише у виключних випадках, якщо застава у таких межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням корисливого характеру інкримінованого діяння, розміру грошової винагороди, яка фігурує у матеріалах кримінального провадження, наявності ризику переховування, ризику впливу на свідків та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а також даних про особу підозрюваного, його сімейний стан, наявність постійного місця проживання та відсутність судимості відповідно до ст. 89 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, не є завідомо непомірною для нього та має належний стримуючий ефект.

У разі внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких слід визначити до 16 червня 2026 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 202, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене та уточнене в судовому засіданні прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалах досудового розслідування №12025181110000126, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обчислювати з моменту проголошення даної ухвали та до 16 червня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: вул. Дворецька, 116, м. Рівне.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ;

Код банку отримувача (МФО): 820172;

Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-Прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-заборонити спілкуватися з обвинуваченим по іншому кримінальному провадженні ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення за відсутності іншого судового рішення, яке прямо передбачає тримання ОСОБА_4 під вартою, має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово Дубровицький районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити до 16 червня 2026 року включно.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити Відділенню поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено о 16 год. 00 хв. 11 червня 2026 року.

Слідчий суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Рівненської області ОСОБА_1